ТАРИФНИЙ ПОПУЛІЗМ

Глава Уряду Арсеній Яце­нюк вкотре «ощасливив» населення своєю турбо­тою. «У випадках, коли температура у помешкан­ні не перевищує 12 граду­сів за Цельсієм, громадя­нин не повинен сплачува­ти за рахунком від тепло­комуненерго», – заявив він у традиційних «10 хви­линах».

Та навіть якщо температура нижча 18 градусів, Прем’єр радить не сидіти в кожусі, а терміново запросити комі­сію, яка складе відповідний акт. Сама ж комісія має прибути не пізніше встановленого терміну в 72 години. Для цього треба лише грамотно оформити заявку – чи то до ЖЕКу, чи до ОСББ. Якщо ж ко­місія так і не дійде до заявника, а це, скоріш за все, так і буде, до­статньо залучити свідків, котрі підтвердять, що температурний режим занижено. Загалом, за ко­жен недоданий градус глава Уря­ду дозволив віднімати 5%.

Можна було б порадіти, що Уряд зглянувся на проблему пере­важної більшості мешканців ба­гатоквартирних будинків, до яких чомусь не надходить тепло. Але ухвалене ним рішення зовсім не нове. Ще 2005 року вийшла поста­нова Кабміну «Про затвердження Правил надання послуг з центра­лізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водо­відведення та типового договору про надання послуг з централізо­ваного опалення, постачання хо­лодної та гарячої води і водовідве­дення». А через 5 років мали б вре­гулювати питання про проведен­ня перерахунків плати за надання послуг, якщо вони не відповіда­ють нормативам. Однак ці доку­менти ухвалювались іншими складами Кабміну. Та ось доку­мент чинного Уряду, датований 30 жовтня 2015 року, – постанова № 1037. У ній чорним по білому на­писано те саме, про що заявив Прем’єр на початку січня. Зокре­ма, про додатковий перерахунок плати за тепло.

Радіти передчасно. Бо в плані дій від Прем’єра є кілька підвод­них каменів. Аби довести, що ба­тареї у квартирах холодні або ледь теплі, треба відзвітувати пе­ред комісією, що власник кварти­ри зробив усе належне: заклеїв ві­кна або замінив їх на склопакети, поміняв двері. Словом, утеплив­ся, як міг. Комісія зверне увагу й на дії тих, на чиєму балансі кон­кретний будинок. Якщо не уте­плили місця загального користу­вання, приміром, під’їзд, на пере­рахунок плати за централізоване опалення розраховувати не варто. Експерти сходяться на думці, що оновлений план дій Уряду є ні­чим іншим, як черговим виявом популізму. Тож ставляться до іні­ціативи критично і наголошують, що той переплутав поняття при­чин і наслідків. Бо дії відпові­дальних осіб комунальної сфери мали б бути спрямовані на те, аби батареї в оселях українців були гарячими.

ПІДСТУПНА ПОПРАВКА

Наприкінці грудня Київ взяв на себе зобов’язання запустити роботу Національної агенції із запобігання коруп­ції (НАЗК) та впровадити електронні декларації дер­жавних службовців у І квар­талі 2016 року. На підставі цих зобов’язань Європейська комісія підготувала позитив­ний звіт для України. Але вже за тиждень Верховна Рада при ухваленні бюджету див­ним чином перенесла запро­вадження електронних де­кларацій на 2017 рік. Довго з’ясовували, хто і на якому етапі таку поправку вніс до Закону про державний бю­джет. Однак наразі питання в іншому: чи не призведе це до зриву безвізового режиму між Україною та Європей­ським Союзом? Так само, як і затягування при створенні Національної агенції з пи­тань корупції, поправка може істотно вплинути на рішення Європи. Адже європейські ін­ститути, покликані ратифіку­вати безвізовий режим з Україною, будуть надто прискі­пливо придивлятися до кож­ного рядка зобов’язань, добровільно взятих на себе Києвом.

Якщо поправку депутати зго­лосились оперативно вилучи­ти, то запуск роботи агенції гальмується. Уряд оголосив повторний конкурс на посади двох її членів. Нагадаємо, що Національне агентство з пи­тань запобігання та протидії корупції покликане займати­ся перевіркою майнових де­кларацій чиновників. Воно мало б запрацювати ще до кін­ця минулого року, але…

У середині грудня було при­значено на посаду трьох із п’яти членів агенції – Наталію Корчак, Віктора Чумака та Олександра Скопича. Тоді в Уряді заявили, що заповнення трьох з п’яти вакантних посад є «достатньою умовою для за­пуску агентства». Водночас активісти стверджують, що в такому складі НАЗК не зможе обрати свого голову, а для ухвалення будь-якого рішення потрібно мінімум три голоси.

Призначено новий конкурс. Не виключено, що і він не дасть позитивного результату. Однак створення, а головне – діяльність НАЗК є однією з умов отримання нашою краї­ною безвізового режиму. То хто гальмує процес: Україна чи Європейський Союз?

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ