СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

У ПЕРЕРАХУНКУ НА АМЕРИКАНСЬКИЙ БУТЕРБРОД

Курс української валюти є не­справедливим. Долар мав би коштувати всього 7,3 грн, а не 23,4. І тим більше не 25 чи 30. До такого висновку дійшло британ­ське видання The Economist, посила­ючись на дані оновленого «індексу Біг Мака». Індекс було вигадано ви­данням 30 років тому як визначення вартості валют. В його основу покла­дено теорію паритету купівельної спроможності (ПКС). Бургерекономі­ка ніколи не була абсолютним показ­ником точної купівельної спромож­ності, однак так чи інакше вирівню­вала вартість кошика товарів у різ­них країнах. Індекс розраховується, виходячи з ціни на гамбургер у мере­жі McDonald’s у різних країнах світу. На це є дві поважні причини. По-перше, мережа американської швид­кої їжі розгалужена по всьому світу, а по-друге, сам бутерброд Біг Мак містить достатню кількість продо­вольчих компонентів: хліб, сир, м’ясо, овочі, зелень. Через це його вважають універсальним узагаль­ненням продуктів народного госпо­дарства тієї чи іншої країни.

Нинішні розрахунки проводилися за вартістю американського бутерброда на початок 2016 року. У США Біг Мак коштує 4,93 долара. До слова, в день своєї появи на світ 1967 року американський бутерброд коштував 47 центів. Наступного року, коли його визнали національним стандар­том, ціна трохи підвищилась – до 49 центів. А коли цей індекс почали роз­раховувати фахівці британського ви­дання, Біг Мак у США можна було купити за 1 долар 60 центів.

В Україні цей продукт нині коштує 36 грн, або 1,54 дол. США. Відтак наці­ональна валюта недооцінена на 68%. Гривня посідає третє місце серед не­дооцінених валют світу – після вене­суельського болівара та російського рубля. Доларові ціни на продукцію McDonald’s в Україні за підсумками минулого року нижчі, ніж в Індії, Тай­вані, Єгипті, Південній Африці, Ма­лайзії, В’єтнамі та Китаї, не кажучи вже про такі країни, як Польща і Мек­сика. Що ж до «дорожчих» країн, то в Чехії та Угорщині Біг Мак коштує близько 3 дол. США, в Бразилії та Ту­реччині – близько 3,4 дол., у зоні євро – близько 4 дол., у Великобританії – близько 4,2 дол. Дорожче, ніж у США Біг Мак на початок нинішнього року коштував тільки в Норвегії, Швеції та Швейцарії.

Аби Біг Мак коштував в Україні так само, як в Америці, потрібно зо­всім небагато – щоб зрівнялись по­казники купівельної спроможності обох країн.

•  КОМЕНТАР

ВАСИЛЬ ЮРЧИШИН,

ДИРЕКТОР ЕКОНОМІЧНИХ ПРОГРАМ ЦЕНТРУ РАЗУМКОВА:

«Поки економіка слабка, поки є загроза розширення агресії, гривня не зможе зміцнитися. Економіка демонструє падіння, не рухається в на­прямку конкурентоспроможної, відтак український виробник не може виробляти продукцію, яка б користувалась попитом і в світі, і в Європі. Тож говорити про те, що гривня може зміцнитися, я б не став».

ЗА НОВИМИ УМОВАМИ

З 1 січня Національний банк України по­силив вимоги до небанківських пунк­тів обміну валют. Регулятор зобов’язав такі небанківські фінансові уста­нови надавати інформацію про структуру власності, підвищив вимоги до мінімального розміру власного капіталу пунктів обміну валют. Капітал небанківської фінансової установи до 1 липня 2016 року повинен стано­вити не менше 20 млн грн, якщо кількість структурних підрозділів не перевищує 100. Кожне додаткове збільшення їх кількості на 50 одиниць потребує збільшення капіталу на 5 млн грн. До того ж, небанківські пункти об­міну валют повинні через 6 місяців після за­твердження Державною фіскальною служ­бою України державного реєстру реєстрато­рів розрахункових операцій (РРО) встанови­ти касові апарати.

Чи означає це, що в Україні з 1 липня різко скоротиться кількість пунктів обміну ва­лют? Тут думки експертів різняться. Пере­важна більшість фінансових аналітиків вва­жають, що своїм розпорядженням НБУ ство­рив умови для функціонування чорного рин­ку. Для такого песимізму є всі підстави, ка­жуть експерти. Адже тільки за останній рік офіційних небанківських пунктів обміну ва­лют стало на 70% більше. Відтепер їх майже 2 тис. При цьому ліцензії отримали лише 17 компаній, які скористалися наданим правом такі пункти відкривати.

«Намір головного банку країни встановити більш жорсткі вимоги до небанківських об­мінників цілком природний, – заявив пер­ший заступник голови НБУ Олександр Пи­сарчук. – Ми не можемо боротися з нелегаль­ними пунктами обміну, тільки повідомляю­чи про них у МВС. Однак ми можемо підви­щити прозорість роботи легальних обмінни­ків та посилити контроль за їх діяльністю». Для цього на небанківські фінансові устано­ви покладено низку додаткових обов’язків. До них висуваються вимоги практично такі ж, як і до банків. Зокрема, значно розширено перелік інформації, яка повинна розміщува­тися в касі фінансової установи в доступно­му для огляду клієнтами місці. Серед іншо­го, обов’язково має бути копія генеральної лі­цензії на здійснення валютних операцій.

КОМЕНТАР

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, член ради Неза­лежної асоціації банків України:

«Пункти обміну валюти, які не належать тому чи іншому банку, – це атавізм із по­чатку 1990-х років. Такого вже немає ніде в цивілізованому світі. Сьогодні є банківська мережа, до того ж, у банків­ських установах люди можуть отримати більш широ­кий спектр послуг, наприклад не просто обміняти валю­ту, а й оплатити послуги, зробити переказ і багато іншо­го. Для запобігання панічним настроям і тиску на курс необхідна також інформаційна кампанія. Її можуть про­водити як з НБУ, так і з експертного середовища. Треба розуміти, що маніпуляції з національною валютою – це, зрештою, вигідні угоди для небагатьох людей. Для більшості ж це невигідні операції. І самі по собі ці об­мінники – екзотика часів перебудови. Історія із заклика­ми закрити небанківські обмінні пункти триває вже ро­ків 15, а то й більше. Однак українці завжди були при­хильними до американського долара».

22.01.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини