ПЕРЕДБАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО. П’ЯТЬ ЕКСПЕРТНИХ ДУМОК ПРО ПЕТИЦІЇ
Усього за чотири місяці після того, як на сайті Президента України
почав працювати новий механізм електронної демократії на підтримку тих чи інших
ініціатив, було зареєстровано близько 20 тисяч петицій.
Федерація профспілок України також скористалася можливістю привернути
увагу Президента до проблем та зареєструвала чотири петиції.
До Глави держави звернулися з проханням відновити санаторно-курортне
лікування за рахунок коштів соцстраху, зупинити рейдерське захоплення санаторію
«Лермонтовський», підвищити стипендію до рівня прожиткового мінімуму та відновити
гарантії освітян, регламентовані Законом України «Про освіту».
Звернення профспілок різні, а от відповідь на них однакова –
зараз в Україні триває неоголошена війна, грошей у бюджеті не заплановано, Яценюку
– розробити механізм вирішення.
Репутація петицій, які задумувалися як фактор демократичного
суспільства, похитнулася. Адміністрація Президента та Дмитро Шимків активно показують,
що готові прислухатися до позиції народу, навіть якщо вона не подобається Президенту.
А от на ділі виходить усе інакше. Механізм електронної демократії в майбутньому
може врятувати лише перехід кількості петицій у якість вирішення звернень.
Дар’я ЛАЗАРЄВА,
спеціально для «ПВ»
Григорій ОСОВИЙ,
Голова Федерації професійних спілок України
ПУТІВКА – ТАБУ В УКРАЇНІ
Чи задоволений я як автор однієї із зареєстрованих петицій і
як Голова Федерації відповіддю Гаранта на петиції? Скажу, що ні.
Наша ініціатива відновити у країні профілактику захворювань
через санаторно-курортне лікування поки що не спрацювала. Верховна Рада постійно
відкладає розгляд законопроекту, який було розроблено спільно із профспілками
та Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Депутати навмисно затягують із його розглядом. Тепер зрозуміло, що вирішення цього
питання не є суто технічним моментом.
Санаторно-курортне лікування – це унікальна на європейському
просторі система профілактики захворювань. Європа для нас є прикладом з точки
зору будівництва демократії, але тут Європі треба вчитися у нас. А наше завдання
– зберегти систему соціального страхування для громадян України.
Сергій КОНДРЮК,
заступник Голови Федерації професійних спілок України
ПЕТИЦІЯ чи ПЕТЯцеЯ
Колись була така практика вирішення конфліктів: ось прийде барин
і все вирішить. Пропонувалось також іти з чолобитною до царя, Леніна, писати до
газети «Правда» чи «Гудок». Висоцький пропонував писати у СпортЛото...
У сучасній проєвропейській Україні народу запропонували інший
фрукт... Ні, не ікру баклажанну заморську, а ПЕТИЦІЇ! Тисячі українців покинули
роботу, майдани, сімейні обов’язки і почали писати петиції.
Сотні петицій набрали понад 25 тисяч голосів, хоч би як їм у
цьому не перешкоджали.
І от українське суспільство завмерло – петиції лягли на стіл
Президента... Зараз барин (цар, Ленін, Гарант...) візьме і вирішить людські проблеми.
Може, хтось мені підкаже приклади позитивного вирішення питань,
які були предметом цих петицій? Так спаплюжити шикарну ідею петицій, та ще за такий
короткий час, та ще в таких соціально-політичних умовах могли лише дуже талановиті
й завзяті НЕпатріоти.
Чи я НЕправий???
Наталія ЗЕМЛЯНСЬКА,
голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців
ІГРАШКА ДЛЯ НАРОДУ
Відписка – беззмістовна формальна відповідь офіційної особи
чи закладу, яка не стосується суті справи, прохання тощо. Мистецтво «відписок» слуги
народу опанували давно, всерйоз і, як бачимо, назавжди.
Будь-який ефективний інструмент проявів громадянської волі,
запозичений у розвинених, вільних та успішних держав, наші чиновники в найкоротші
терміни примудряються спотворити і зробити повністю непридатним для використання.
Це стосується реформ, петицій, громадських слухань та багато іншого, що працює
в Європі та США.
Мабуть, «бунт кривавий і нещадний» їм більш близький для розуміння.
Дуже шкода, що система петицій в Україні виявилася усього лише брязкальцем, яке
кинули суспільству, щоб створити ілюзію впливу на держапарат.
Беріть, гримотіть, але тільки не питайте, де робочі місця, реальний
прожитковий рівень, доступні якісні освіта і медицина. Не питайте і не вимагайте,
а інакше – АТО, яке дехто обіцяв завершити протягом двох місяців із моменту обрання.
Олександр ЯЦУНЬ,
голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти
і науки України
МОМЕНТ ІСТИНИ
Марафон підписання електронних звернень до Президента – це
момент істини для профспілок. Іншими словами – здатність асиметрично відповідати
на сучасні виклики і загрози.
Слід зауважити, що в первинках люди одразу розуміли, що петиції
– швидше спроба привернути увагу, а не намагання вирішити нагальні соціальні проблеми
(наприклад, стаття 57 ЗУ «Про освіту» щодо гідної оплати праці освітян, підвищення
стипендійного забезпечення, повернення санаторно-курортного лікування тощо).
Прикро, що відповіді Гаранта на всі профспілкові петиції – негативні.
Але ми не впадаємо у відчай. Навпаки – маємо нові можливості з використанням інформаційно-комунікаційних
технологій, у тому числі для формування громадської думки. А щодо результативних
дій профспілок, то існує достатньо законних інструментів, щоб захистити трудівників
і студентську молодь від злиднів та безробіття. Насамперед потрібна воля профспілкових
лідерів і солідарна відповідальність спілчан.
Катерина БАРИШЕВА,
голова Молодіжної ради Федерації професійних спілок України
СПРОБА ДЕМОКРАТІЇ
Відповідь Президента України на петицію № 22/012582-еп щодо
розмірів середніх посадових окладів освітян, на мою думку, це формальна відписка.
Жодних намагань вирішувати питання не бачимо. Хоча розуміємо, що електронна петиція
– як один з інструментів демократії – має на меті донести суспільно значущі проблеми
до лідера країни і вирішити їх або хоча б спробувати розібратися і зрозуміти, чому
саме це питання є важливим і набрало необхідну кількість голосів громадян.
Як показує наша практика, ані петиція про підвищення стипендій
до рівня прожиткового мінімуму, ані згадана вище петиція не отримали бажаного результату,
а відповіді Президента не містять послідовності дій щодо їх вирішення.
Отже, сама ідея петицій має право на існування і розвиток. До
речі, системи електронних звернень працюють у понад 70 країнах світу. Та будьмо
реалістами – сьогодні цей інструмент у нашій країні не є ефективним.
22.01.2016
|
