ЗА ПІВКРОКУ ДО БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ
Європейська комісія мала ще 15 грудня оприлюднити доповідь
із схвальними рекомендаціями для країн-членів ЄС і Європарламенту щодо скасування
візового режиму для українців. Кілька проектів звіту були готові для загалу. Усі
вони, переконують експерти, виявилися позитивними для України. Однак, в останній
момент несподівано для всіх оприлюднення звіту було відкладено.
Європейські чиновники стверджують, що доповідь перенесли. Запевняють,
що затримка з публікацією звіту викликана не політичними, а суто технічними чинниками.
Та якими б не були причини, лібералізацію візового режиму для України відкладено.
Якщо раніше передбачали оптимістичні терміни – з 1 січня 2016, то нині називають
весну наступного року.
Експерти намагаються з’ясувати, чому Брюссель зволікає. І вказують
на нову «проблему», якою Київ почастував міжнародну спільноту, – публічну сварку
на засіданні Національної агенції із запобігання корупції. Це той провал, який Європа
навряд чи пробачить Україні. Вона вимагала і вимагає від України конкретних дій
у боротьбі з корупцією, називає нашу державу «єдиною, де корупція набула таких потворних
форм». Настійно рекомендує створити дієві органи, аби приборкати це зло. Кількість
нових органів, що мають бути створені Україною, – не примха, як дехто намагається
показати. Ці вимоги є ідентичними для всіх країн, включно з державами ЄС. Європейські
чиновники спіткнулися через абревіатуру НАЗК – Національна агенція з питань запобігання
корупції. Передбачалося, що ключовою функцією НАЗК стане збір, оприлюднення та аналіз
декларацій про доходи і майно високопосадовців. Агенція мала б ідентифікувати «групи
ризику» серед посадовців та членів їхніх сімей. Та це найвищим чиновникам, у яких
реальний спосіб життя не відповідає статкам, дуже не сподобалось. Уряд забажав
узяти під свій контроль нову структуру. І це збентежило авторів звіту про безвізовий
режим для українців.
Подейкують, що в Брюсселі очікують не усних обіцянок, а письмових
гарантій від влади України стосовно боротьби з корупцією та конкретної роботи антикорупційного
прокурора.
Офіційний Київ чи то свідомо, чи з необачності робить усе, аби
Брюссель відмовився від своїх намірів скасувати візи для українців. В усякому
разі, реальної боротьби з корупцією Україна так і не продемонструвала. Одні лише
наміри. Побачимо, чим потішить Європа навесні чи навіть улітку наступного року.
Нагадаємо, що скасування безвізового режиму для українців передбачає
дозвіл на перебування в зоні Європейського Союзу впродовж трьох місяців протягом
півроку. При цьому працювати в одній з країн ЄС заборонено.
Петро ПОРОШЕНКО, Президент України:
«Рішення Єврокомісії щодо безвізового режиму є подарунком на
Миколая. У підсумковому звіті європейців сказано: Україна цілком виконала всі критерії
безвізового режиму. А це означає, що очікувати скасування віз можна вже в наступному
році».
ПАСПОРТНА РЕВОЛЮЦІЯ
Президент Петро Порошенко назвав революцією початок виготовлення
в Україні паспортів нового зразка – у вигляді пластикових карток. На електронних
носіях буде зберігатись значно більше інформації, аніж на звичних паперових посвідченнях
особи. Чиновники сподіваються, що нові паспорти дозволять вирішити одразу кілька
проблем. Це швидший перехід до електронного урядування, підвищення рівня захисту
документів, та головне –важливий крок для візової лібералізації з країнами Європейського
Союзу. Плани амбітні для держави, економіка якої ледь жевріє. Експерти вже заявили,
що втілити плани буде надзвичайно складно. І зовсім не через небажання українців
переходити на електронні носії посвідчення своєї особи. Презентовані ID-картки
потребують недешевої інфраструктури, а її в Україні наразі немає. Відтак, із 1
січня наступного року, коли й мають почати видавати паспорти нового зразка, в їхніх
власників може з’явитись ціла низка труднощів з використанням.
Електронний паспорт містить два види інформації: візуальну
(яку можна побачити неозброєним оком) та призначену для зчитування спеціальним
устаткуванням і зашифровану в чипі. Загалом паспорт вміщатиме 400 кілобайтів інформації.
Заміна старого паспорта на нове пластикове посвідчення – справа абсолютно добровільна.
Останнє «прощавай» Радянському Союзу можна й відкласти – законом передбачено п’ятирічний
перехідний період.
Із 1 січня усі державні установи будуть приймати як документ
і книжки, і карточки. Для захисту інформації на електронному носії використовуються
новітні технології. Тож у разі крадіжки чи втрати пластикового паспорта скористатися
ним навряд чи вдасться, оскільки зчитування інформації здійснюватиметься єдиною
комп’ютерною системою. Коштуватиме виготовлення паспорта нового зразка від 160
грн. Поліграфічний комбінат «Україна» підтвердив готовність видавати «на-гора»
45 тис. ID-карток на добу.
Віктор ТИМОЩУК, експерт Центру політико-правових реформ:
«ID-картка є доволі витратною новацією. Це стосується як самого
бланку, так і інфраструктури. Інформацію з ID- карток зчитує обладнання, якого
в Україні немає. Облаштування одного пункту для роботи з новими паспортами коштуватиме
близько 300 тис. грн».
Олександр ЛЕМЕНОВ, юрист Центру політичних студій та аналітики:
«Зміна мови в паспорті пов’язана з тим, що Україна в перспективі
планує бути членом ЄС та рухається в цьому напрямку. Можливо, це початок руху до
якогось універсального паспорта, щоб ми мали не український та закордонний, а
єдиний уніфікований паспорт із чипом».
Максим СОКОЛЮК, виконувач обов’язків голови Державної міграційної
служби України:
«Громадяни на сьогодні мають право оформити закордонний паспорт
у будь- якому відділенні Державної міграційної служби. Наразі видаємо біометричні
паспорти для виїзду за кордон. Ця ж система буде використовуватись для внутрішніх
паспортів з 1 січня 2016 року».
30.12.2015
|