ПРИХОДЬТЕ ЗАВТРА
«ТАНЦІ» НАВКОЛО ПОДАТКОВИХ ЗМІН ТРИВАЮТЬ...
Лідер найбільшої парламентської фракції «Блок Петра
Порошенка» Юрій Луценко запропонував депутатам та урядовцям ухвалити проект
державного бюджету на наступний рік на базі чинного Податкового кодексу з
урахуванням певних змін, а розгляд податкової реформи відкласти на наступний
рік. На думку народного депутата, аби нові податки запрацювали не з
наступного року, як твердять урядовці, а з 2017-го, українському бізнесу
знадобиться щонайменше півроку, щоб освоїтись з новими правилами. На
переконання Юрія Луценка, дискусія з податкового питання нагадує схрещування
вужа з їжаком, аби в результаті отримати колючий дріт. І за цим колючим
дротом дуже скоро ми побачимо повний розпач бухгалтерів, які просто не будуть
знати, як їм діяти за новими податковими правилами. Податкова база, на основі
якої формується дохідна частина бюджету, не визначена. Тож бюджет не можна
ухвалювати, не вносячи попередньо остаточних змін до Податкового кодексу. Про
це говорять більшість депутатів. Навіть ті, що належать до проурядової більшості,
не згодні з планами Уряду щодо змін у спрощеній системі оподаткування. Більше
3 млн малих підприємців практично опиняться на вулиці разом із своїми
родинами, не кажучи вже про найманих працівників, стверджують експерти. Та найбільше
постраждають аграрії, що отримають табу на пільгову податкову систему. З
вимогами ЗВТ це якось не узгоджується.
Однак у міністра фінансів на це своя думка. «Ті, хто
сьогодні протестує проти будь-яких змін у спрощеній системі, хто вимагає
статус-кво, хто підбурює простих підприємців протестувати, насправді просто
намагається зберегти своє привілейоване становище, коли за багатих платять
бідніші», – заявила Наталя Яресько.
Чи зможуть до нового року знайти компроміс в Уряді та
депутатському корпусі, покаже час, якого дуже обмаль, – тиждень на те, що
урядовці і парламентарі мали б зробити за півроку. Адже стільки тривало обговорення
і податкової реформи, і проекту держбюджету на наступний рік.
Між тим, у парламентських кулуарах дедалі більшої
популярності набуває варіант під узагальненою назвою «одна дванадцята», який
передбачає, що новий бюджет так і не з’явиться до нового року, а відтак,
бюджетні витрати здійснюватимуться за помісячним розписом старого бюджету. А
Податковий кодекс – це вже як карта випаде. Чи наступного, чи 2017-го, чи
ніколи.
КОМЕНТАР
ВОЛОДИМИР КОТЕНКО,
КЕРІВНИК ПОДАТКОВО-ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ ERNST&YOUNG В УКРАЇНІ:
«2015 рік, який повинен був стати роком податкової реформи, таким
не став. Якщо є бажання знизити якісь податки, вибачте, для цього не треба друкувати
документів на 700 сторінок. Суспільство чекає не просто нових ставок, доданих пунктів
і змінених слів. Суспільство прагне тектонічних зрушень в економіці, а їх у документі
Мінфіну немає».
СТАРШИЙ НАКАЗАВ
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наголошує на необхідності
прийняття до кінця року узгодженого з Міжнародним валютним фондом проекту державного
бюджету на наступний рік: «Потрібно вступити в новий рік з бюджетом, що відповідає
критеріям, визначеним нами спільно з МВФ для того, щоб Україна залишилася в програмі
МВФ. Підкреслюю: це ключова умова і вимога». Що слід розуміти дослівно: інакше не
бачити нам очікуваної фінансової допомоги. Власне, співпраця МВФ з Україною опинилася
під загрозою. Це не вигідно Уряду, тож він вдається до останніх відчайдушних спроб
«проштовхнути» бюджет під новорічну ялинку. Кабмін сподівається, що в стислі терміни
робоча група напрацює спільний, узгоджений закон про бюджет на 2016 рік, а заодно
й загальний проект змін до податкового законодавства на догоду МВФ.
Дива не сталося. Вчасно ухвалити бюджет традиційно не вдалося.
Опозиція критикує, коаліція не може знайти в собі сили, аби схвалити державний кошторис.
Населення не може второпати, що пропонує Уряд: жити чи виживати? Якщо виживати,
то як?
Очільник Кабміну вирішив внести ясність і заявив, що об’єктивно
ідеальних бюджетів ніколи не було і бути не може. Але бюджет на рік прийдешній,
за твердженням пана Яценюка, буде «ефективним і справедливим». Та лише якщо парламентарі
його ухвалять після необхідного доопрацювання.
Глава Уряду, як завжди, закликав Верховну Раду до повного взаєморозуміння.
За умови, що парламент зацікавлений у стабілізації української економіки. І, ясна
річ, підвищенні соціальних стандартів. І тут Арсеній Яценюк мало не бив себе в
груди: одне з основних завдань держбюджету на наступний рік – забезпечити підвищення
соціальних стандартів: «У цьому бюджеті ми пропонуємо підвищити соціальні стандарти
на 12%». Це начебто той ріст цін, що прогнозується на 2016 рік.
МВФ наполягає на ухваленні бюджету, але депутати виконувати накази
старшого не поспішають. Не діє на обранців запевнення міністра фінансів Наталії
Яресько, що проект держбюджету – «практичне вирішення трансформації тієї крихкої
стабільності і рівноваги, якої досягнуто за останній рік важкої праці».
КОМЕНТАР
Григорій ОСОВИЙ, голова Федерації профспілок України:
«Нам набридло слухати, як Уряд турбується про людей. Адже вкотре
влада продемонструвала, як легко йде на зміни, що істотно звужують права громадян
та погіршують умови їх соціального захисту, зокрема щодо здійснення індексацій,
пенсійного забезпечення і фінансування низки законодавчо визначених пільг та гарантій.
Тож профспілки закликають депутатів не допустити ухвалення антисоціального
законопроекту, хай би яка з поважних інституцій на цьому не наполягала. Особливо
це стосується соціальних стандартів. Виходить, що в Уряду і профспілок, а отже,
переважної частини українців, своє бачення соціальних стандартів. Уряд тішиться
їх номінальним підвищенням на 12%, а профспілки розуміють, що українці не відчують
позитивів від анонсованого підвищення. Занижені розміри мінімальної заробітної
плати та мінімальної пенсії – це не просто привід для роздумів, це привід до нових
протестів проти антисоціальної політики влади».
30.12.2015
|