САМ СОБІ РЕЖИСЕР

Довгоочікуваного звіту Уряду в залі Верховної Ради практично не відбу­лося. Тільки-но Арсеній Яценюк бадьорим голосом спові­стив про невеличке зростання економіки та почав звинувачува­ти «чужих» міністрів у бойкоті, як депутат-мажоритарник Олег Барна підскочив до трибуни. Чи то хотів винести вперед ногами Прем’єра, чи намацати слабке місце, але спричинив справжню бійку. Сам Арсеній Петрович не збентежився, навіть тішився, як прихильники лупцюють напад­ників. Аналітики вже заговорили про те, що Олег Барна врятував Арсенія Яценюка, хоча й не зо­всім етичним прийомом. Бійка в стінах ВР була вигідна самому Арсенію Петровичу: після інци­денту він не став продовжувати свою промову і зберіг за собою головне крісло в українському Уряді.

Логічним продовженням звіту могло би бути голосування за його відставку. Економічні, соці­альні, тарифні «успіхи» Арсенія Яценюка вкрай негативно оціню­ють не тільки пересічні українці, а й чимало політиків. Не виклю­чено, що необхідну кількість го­лосів за відставку вдалось би на­збирати. Якби не колишній шкільний учитель Олег Барна, Прем’єр хоча б спітнів від непри­ємних запитань народних обран­ців. Йому закидали бездіяль­ність, корупцію, антидержавні дії та повну відсутність проведення реформ. Бо сказати, що зроблено за рік, практично нічого. Тільки реструктуризація боргів, за яку українці, напевне, мають йому аплодувати. І звісно, Прем’єр си­пав новими обіцянками на на­ступний рік. Назвав аж сім пріо­ритетів Уряду. На чільному місці – освітня реформа. «Це реформа передусім середньої освіти як ба­зової», – пояснив він.

На другому місці глава Уряду бачить медичну реформу. Хто тільки не брався реформувати цю корумповану галузь, однак ніко­му не вдалося досягти позитив­них зрушень. Відтепер завдання Уряду, заявив Арсеній Яценюк, перейти від «фінансування ліжка до фінансування сервісу». Що це означатиме на практиці, в подро­биці не вдавався.

Не забув згадати приватиза­цію, продовження децентраліза­ції, виконання правил ЗВТ та впровадження безвізового режи­му, завершення реформи судової системи. І про нові податкові пра­вила, які «допоможуть малому й середньому бізнесу».

На більше Арсенія Петровича не вистачило через відомі події. Відтак він змушений був відкла­нятися, бо, за його ж словами, де­путати не бажають говорити про єдність країни, єдність парламен­ту. Та й взагалі, займаються неві­домо чим. Представник «Народ­ного фронту» заявив, що «Арсеній Яценюк, спілкуючись з депутата­ми, поводився по-європейськи, ні­кого не принижував, відтак заяви окремих політиків, що конфлікт спровокував Прем’єр, вигадка чи­стої води».

ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ В ЗАКОНІ

Верховна Рада ухвали­ла Закон «Про держав­ну службу». Ним пе­редбачається створен­ня правових передумов для підвищення престижності державної служби. Автори законопроекту стверджують, що документ прописаний по­дібно до європейських норм державної служби: є деполі­тизація, чітке розмежування політичних і адміністратив­них посад, запровадження ін­ституту державних секрета­рів, конкурсний відбір на держслужбу.

Реформа передбачає нову класифікацію посад. Однак це не буде табель про ранги в «радянському» розумінні цього поняття. Законопроек­том введено три категорії по­сад: А, Б і В. Перша категорія – керівники державних орга­нів та їх заступники. Друга – керівники структурних під­розділів. І третя – власне спе­ціалісти.

Згідно Закону впроваджу­ються посади керівників апа­ратів у міністерствах – дер­жавні секретарі. Документ розмежовує повноваження між міністром і державним секретарем. Цей пункт зако­нопроекту викликав неоднозначну реакцію депутатів та урядовців. Міністр Кабінету Міністрів Ганна Онищенко наполягала на тому, аби по­вернути повноваження міні­страм призначати та звільня­ти керівників структурних підрозділів міністерств. Де­путати відстояли свою пози­цію: міністр має керувати мі­ністерством виключно через державного секретаря.

Громадськість позитивно сприйняла деполітизацію державної служби. Держав­ним чиновникам категорії А взагалі забороняється член­ство в партії. Категоріям Б і В членство у партіях дозволя­ється, але при цьому їм не можна входити в керівні ор­гани політичних партій. Ще один позитивний момент – зменшення суб’єктивного впливу керівника на розмір зарплати підлеглого.

Закон «Про державну службу» загалом не можна вважати ре­волюційним, стверджують експерти. Однак він має чима­ло позитивних моментів. Що­правда, він набуде чинності не з 1 січня, а з 1 травня на­ступного року. Депутати по­просили трохи часу на те, аби встигнути внести зміни до ін­ших правових актів.

•  ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ