СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ПРОДАМ ВІТЧИЗНЯНЕ. ДОРОГО

ЕКСПЕРТИ НЕ МОЖУТЬ ЗНАЙТИ ОБ’ЄКТИВНИХ ПРИЧИН СТРІМКОМУ ЗДОРОЖЧЕННЮ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

Експерти аграрного ринку не встигають відстежувати, як до­рожчають продукти не те що кожного тижня, а щодня. Єдине, на чому вони акцентують увагу, що об’єктивних причин для стрімкого підвищення цін немає. Але ж ціни зроста­ють як на дріжджах. Поста­чальники разом із виробни­ками намагаються переко­нати громадськість у тому, що цьогоріч продукти до­рожчають через погодні умови та зменшення вро­жаю. Справді, через посуш­ливе літо врожайність, приміром картоплі, поде­куди скоротилася на 50%. Одначе наразі картопля по­дорожчала найменше. Ра­зом із тим на врожайності цибулі чи моркви засуха не надто позначилася, а от на цінниках… Невдовзі ві­тчизняна морква чи буряк коштуватимуть, як кіло­грам заморських бананів.

Переважна більшість аналітиків переконана, що підвищення цін на «борщо­вий набір» спричинене штучно створеним дефіци­том. Супермаркети взяли собі за моду необґрунтовано підвищувати ціни. Якщо спершу вони робили це обе­режно, бо боялися втратити постійних покупців, то нині, в умовах нестабільності гривні, у гонитві за надпри­бутками господарі супер­маркетів додають до вартос­ті продуктів хто скільки може. Вони розуміють, що покупцям уже важко розі­братися, чому насправді ві­тчизняні овочі та фрукти, не кажучи вже про яйця, цукор та м’ясо, додають у ціні. Власники крамниць швид­ко «зорієнтувалися»: через дорожнечу на м’ясо, молоч­ні продукти люди переходи­тимуть на «підніжний корм» – овочі. Здебільшого вітчизняні. То чого б не ско­ристатися ситуацією?

Контролювати таку «до­вільну» цінову політику мали б державні органи, однак жодних рухів із чи­новницьких кабінетів не спостерігається. Дійшло до того, що в супермаркетах почали продавати дорожче і так звані соціальні това­ри. Це є грубим порушен­ням українського законо­давства. Однак і тут дер­жавні інспекції демонстру­ють повну бездіяльність.

Настільки різке зростан­ня цін на плодоовочеву про­дукцію восени є абсолютно унікальним явищем, оскільки, як правило, в цей період ціни на овочі та фрукти знижуються, за ви­нятком тепличних овочів, які часто зростають у ціні, кажуть експерти. Однак саме тепличні трохи дешев­шають, бо виробники боять­ся втратити вирощене. Як раніше зазначали експерти, до кінця року вітчизняні продукти подорожчають іще на 20%. А доступність імпортних продуктів зале­жатиме від курсу долара. Тож наскільки доступним буде нам новорічний стіл, дізнаємося незабаром

ПРОФСПІЛКИ – ПРОТИ ПСЕВДОРЕФОРМИ ДСЗ

Профспілки продовжують боротьбу із так званими реформами у Державній службі зайнятості. Як відомо, нинішня ДСЗ діє на підставі нормативної бази від 2000 року, коли було створено систему загальнообов’язкового державного соціально­го страхування. Управління Фондом страху­вання на випадок безробіття здійснюється на тристоронній основі – профспілками, робото­давцями та урядом.

За останні роки назва Державної служби за­йнятості змінювалася тричі. Але міністр соці­альної політики Павло Розенко вважає, що цього замало. Тож вирішив знову змінити ви­віску на відомстві і через новий закон пере­йменувати його на Національне агентство за­йнятості. Тим часом фахівці, у тому числі профспілкові, порахували, що на це треба буде витратити близько 10–15 млн гривень. Та й ре­альних нововведень у запропонованому мініс­терством законопроекті зовсім мало. Їх легко можна було додати до повноважень уже дію­чої служби.

Проаналізувавши запропонований проект за­кону, аналітики швидко з’ясували, навіщо Мінсоцполітики та керівництво ДСЗ узагалі взялося за це «реформування». Річ у тім, що че­рез новий закон вони спробували узаконити монополізацію управління страховим фон­дом. Тобто перетворити тристороннє управ­ління фондом на бутафорію. Адже у разі ухва­лення закону вертикальне призначення всіх керівників служби зайнятості проводитиметь­ся одноосібно міністром соцполітики. Він же й керуватиме страховими коштами й контролю­ватиме їх використання.

Проте профспілки вчасно забили на сполох і за допомогою преси, парламентського комітету із соціальних питань та міжнародних структур перешкодили ухваленню цього законопроекту.

Міністр у відповідь ухвалив положення про службу зайнятості, де продублював спірні нор­ми закону. Спираючись на документ, Павло Розенко проводить масові перевірки у центрах зайнятості (їх уже відбулося понад 3 тисячі), ухвалює рішення про звільнення всіх керівни­ків районних і міських центрів зайнятості та скорочення 12% апарату державної служби за­йнятості. Профспілки докладають усіх зусиль, аби зупинити ці незаконні рішення, і продо­вжують надалі захищати права працівників ДСЗ на всіх рівнях.

• КОМЕНТАР

Сергій КОНДРЮК, заступник Голови Федерації профспілок України:

«Скорочувати апарат ДСЗ зараз – це все одно, що під час військової агресії ско­рочувати армію. У нас колосально зрос­тає напруга на ринку праці, і скорочення працівників ДСЗ призведе до соціальних протестів. Усе це робиться під надуманим приводом: Державна служба зайнятості фінансується з Фонду страхування на випадок безробіття, а не з державного бюджету. Та й економія від цього була б близько 1%. Але головне, що міністр соціальної політики та керівни­цтво служби зайнятості повністю ігнорують соціальних партнерів в усіх питаннях. Ідеї про злиття фондів, змен­шення навантаження на фонд оплати праці призведуть до того, що фонди у 2016 році матимуть дефіцит від 50 до 70 млрд гривень. Один лише Фонд страхування на випадок безробіття матиме 5 млрд дефіциту. Нинішній варіант соціального страхування створювався на євро­пейських аналогах. Можливо, ця система потребує вдо­сконалення. Але не докорінного реформування.

19.12.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини