КОМУ ВІЙНА, КОМУ МАТІНКА
Міжнародна антикорупційна мережа Transparency International
провела дослідження щодо рівня корупції в оборонній сфері країн- членів НАТО та
партнерів альянсу. Результати моніторингу вже оприлюднили. Україна – в низці лідерів
корупції. Фахівці зробили висновок про високий її рівень у військових установах.
Відтак міжнародна антикорупційна мережа закликає Міноборони захистити війська від
корупції та підвищити військову ефективність. І вкотре попередила, що потурання
корупції і надалі становитиме небезпеку національній обороні та довірі суспільства
до Уряду.
Антикорупційний індекс оборони класифікує країни за шкалою
від А (дуже низький ризик корупції) до F (критичний ризик). Україна потрапила до
групи D з дуже високим ризиком корупції. Тобто перебуває в критичній точці, але
ще не перетнула межу. Якщо Міністерство оборони виконає антикорупційні зобов’язання,
військовослужбовці зможуть активніше захищати свій народ.
Якщо через корупцію українські солдати не отримують вчасно
грошей або повинні купувати оснащення за власний кошт, це однозначно призводить
до руйнації військової ефективності, сприяє демотивації. Про це можуть розповісти
самі військовослужбовці, які перебувають на лінії розмежування. Однак їхні повідомлення
чи скарги рідко доходять до керівництва Міноборони.
Ретельне й об’єктивне дослідження визначило сферу закупівель
як найбільш ризиковану в українському секторі оборони. Витрати в ньому стрибнули
на 20% у 2014 році, а цьогоріч подвоїлися, однак уся інформація ретельно приховується.
Військовий бюджет не публікується на урядових сайтах, навіть депутатам не вдається
дізнатися про реальні обсяги воєнних витрат. Тож здійснювати контроль за витратами
«на військові цілі» вкрай проблематично, а запобігати зловживанням і поготів.
І тут, кажуть міжнародні експерти, є над чим працювати. Якщо зважити на ту обставину,
що конфлікт на Донбасі не вдається загасити, в царині оборони слід навести порядок.
І з допомогою досліджень також.
Голова правління Transparency International Україна Андрій Марусов
зазначає, що заслуговують на всіляку підтримку ті реформи, які Міністерство оборони
України вже запроваджує попри шалений спротив чиновників різних рівнів. Зокрема,
це перехід на систему електронних закупівель proZorro, а також ціла низка проектів,
започаткованих Офісом реформ при міністерстві. Деякі з них мають значний антикорупційний
потенціал, проте його реалізація на практиці потребуватиме часу та наполегливих
зусиль з боку міністерства, громадських організацій, волонтерів та міжнародних
партнерів.
Андрій МАРУСОВ, голова правління Transparency International Україна:
«Заслуговують на всіляку підтримку ті реформи, які Міністерство
оборони України вже запроваджує попри шалений спротив чиновників різних рівнів.
Деякі з них мають значний антикорупційний потенціал, проте його реалізація на практиці
потребуватиме часу та наполегливих зусиль».
ЗА КРОК ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ
Формально зона вільної торгівлі запускається у січні 2016 року.
Однак, зважаючи на те, що торгівля з Росією практично паралізована, Україна ще
рік тому почала адаптувати своє законодавство до стандартів ЄС. От тільки динаміка
цього процесу, як завжди, надто млява й повільна. Про ЗВТ більше дбають громадські
активісти, а не міністерства і парламент. Щоби дотягнутись до стандартів Європейського
Союзу, українському парламенту потрібно працювати в посиленому режимі. Та про інтенсивність
такої діяльності мова взагалі не йде. Приміром, наразі у Верховній Раді перебувають
більше 10 євроінтеграційних законів від АПК, однак їх розгляд депутати поки що
не розпочинали. Народні обранці взагалі по кілька разів поспіль знімають з порядку
денного закони, що стосуються запровадження зони вільної торгівлі.
Окрім інертності депутатського загалу, є ще одна причина, чому
процес гальмується. На переконання експертів, має бути відповідальна особа, яка
б керувала процесом. Для цього, стверджують економічні аналітики, слід було б відновити
посаду віце- спікера з питань євроінтеграції. Це був би урядовий уповноважений
з європейського вектора.
Цілком очевидно, що конкурентоспроможність українських товарів
на ринку Євросоюзу багато в чому залежатиме від роботи Верховної Ради, тобто від
ухвалення потрібних законів. А бажання самих виробників працювати в умовах цивільного
ринку – на другому місці. Український бізнес уже працює на європейському ринку,
хоч ми ще далекі від виконання всіх його умов. До слова, усі товари, на які Європа
надала квоти, активно й успішно продаються.
Повноцінна робота зони вільної торгівлі – реальна можливість
для України. І в тому, що ЗВТ запрацює, впевнений керівник торгово-економічного
відділу Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж: «ЄС гарантує, що угода про ЗВТ
буде діяти. Ми будемо підтримувати реформи, але ми не повинні перебільшувати миттєві
економічні зрушення. Для масштабних змін потрібно від 5 до 10 років».
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, економічний експерт:
«Все можна виправити, бізнес готовий сприяти тому, щоб відбувалися
потрібні процеси, але, на жаль, влада не готова до відповідних кроків. Передусім
це стосується питань технічного регулювання, дозвільної системи, корупції, роботи
митниці, податкової системи».
Любов АКУЛЕНКО, координатор інформаційної кампанії «Сильніші
разом!»:
«Ми й надалі будемо об’єднувати зусилля громадськості та влади
для ефективного виконання Угоди про асоціацію та ЗВТ. Я б хотіла, щоб наші урядовці
та парламентарі системно працювали над цим, а наша країна ставала багатшою та
дійсно європейською!».
Вероніка МОВЧАН, директор з наукової роботи Інституту економічних
досліджень та політичних консультацій:
«Зміни, які передбачає зона вільної торгівлі, а саме гармонізація
українського законодавства з європейським, спільні стандарти якості, спрощення
процедур торгівлі, будуть значно вигіднішими для української економіки».
12.12.2015
|