СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

КОМУ ВІЙНА, КОМУ МАТІНКА

Міжнародна антикорупцій­на мережа Transparency International провела до­слідження щодо рівня ко­рупції в оборонній сфері країн- членів НАТО та партнерів альян­су. Результати моніторингу вже оприлюднили. Україна – в низці лідерів корупції. Фахівці зробили висновок про високий її рівень у військових установах. Відтак між­народна антикорупційна мережа закликає Міноборони захистити війська від корупції та підвищити військову ефективність. І вкотре попередила, що потурання коруп­ції і надалі становитиме небезпе­ку національній обороні та довірі суспільства до Уряду.

Антикорупційний індекс обо­рони класифікує країни за шка­лою від А (дуже низький ризик корупції) до F (критичний ризик). Україна потрапила до групи D з дуже високим ризиком корупції. Тобто перебуває в критичній точ­ці, але ще не перетнула межу. Якщо Міністерство оборони вико­нає антикорупційні зобов’язання, військовослужбовці зможуть ак­тивніше захищати свій народ.

Якщо через корупцію україн­ські солдати не отримують вчас­но грошей або повинні купувати оснащення за власний кошт, це однозначно призводить до руйна­ції військової ефективності, спри­яє демотивації. Про це можуть розповісти самі військовослуж­бовці, які перебувають на лінії розмежування. Однак їхні повідо­млення чи скарги рідко доходять до керівництва Міноборони.

Ретельне й об’єктивне дослі­дження визначило сферу закупі­вель як найбільш ризиковану в українському секторі оборони. Витрати в ньому стрибнули на 20% у 2014 році, а цьогоріч подво­їлися, однак уся інформація ре­тельно приховується. Військовий бюджет не публікується на урядо­вих сайтах, навіть депутатам не вдається дізнатися про реальні обсяги воєнних витрат. Тож здій­снювати контроль за витратами «на військові цілі» вкрай пробле­матично, а запобігати зловживан­ням і поготів. І тут, кажуть між­народні експерти, є над чим пра­цювати. Якщо зважити на ту об­ставину, що конфлікт на Донбасі не вдається загасити, в царині оборони слід навести порядок. І з допомогою досліджень також.

Голова правління Transparency International Україна Ан­дрій Марусов зазначає, що заслу­говують на всіляку підтримку ті реформи, які Міністерство оборо­ни України вже запроваджує по­при шалений спротив чиновників різних рівнів. Зокрема, це перехід на систему електронних закупі­вель proZorro, а також ціла низка проектів, започаткованих Офісом реформ при міністерстві. Деякі з них мають значний антикоруп­ційний потенціал, проте його ре­алізація на практиці потребува­тиме часу та наполегливих зу­силь з боку міністерства, громад­ських організацій, волонтерів та міжнародних партнерів.

 Андрій МАРУСОВ, голова правління Transparency International Україна:

«Заслуговують на всіляку підтримку ті реформи, які Мініс­терство оборони України вже запроваджує попри шалений спротив чиновників різних рівнів. Деякі з них мають значний антикорупційний потенціал, проте його реалізація на прак­тиці потребуватиме часу та наполегливих зусиль».

ЗА КРОК ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ

Формально зона віль­ної торгівлі запус­кається у січні 2016 року. Однак, зважа­ючи на те, що торгівля з Росі­єю практично паралізована, Україна ще рік тому почала адаптувати своє законодав­ство до стандартів ЄС. От тільки динаміка цього проце­су, як завжди, надто млява й повільна. Про ЗВТ більше дбають громадські активіс­ти, а не міністерства і парла­мент. Щоби дотягнутись до стандартів Європейського Союзу, українському парла­менту потрібно працювати в посиленому режимі. Та про інтенсивність такої діяльнос­ті мова взагалі не йде. Примі­ром, наразі у Верховній Раді перебувають більше 10 євро­інтеграційних законів від АПК, однак їх розгляд депу­тати поки що не розпочина­ли. Народні обранці взагалі по кілька разів поспіль зні­мають з порядку денного за­кони, що стосуються запрова­дження зони вільної торгівлі.

Окрім інертності депутат­ського загалу, є ще одна при­чина, чому процес гальмуєть­ся. На переконання експер­тів, має бути відповідальна особа, яка б керувала проце­сом. Для цього, стверджують економічні аналітики, слід було б відновити посаду віце- спікера з питань євроінтегра­ції. Це був би урядовий упо­вноважений з європейського вектора.

Цілком очевидно, що конку­рентоспроможність україн­ських товарів на ринку Євро­союзу багато в чому залежати­ме від роботи Верховної Ради, тобто від ухвалення потрібних законів. А бажання самих ви­робників працювати в умовах цивільного ринку – на друго­му місці. Український бізнес уже працює на європейському ринку, хоч ми ще далекі від виконання всіх його умов. До слова, усі товари, на які Євро­па надала квоти, активно й успішно продаються.

Повноцінна робота зони віль­ної торгівлі – реальна можли­вість для України. І в тому, що ЗВТ запрацює, впевнений керівник торгово-економіч­ного відділу Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж: «ЄС гарантує, що угода про ЗВТ буде діяти. Ми будемо підтримувати реформи, але ми не повинні перебільшува­ти миттєві економічні зру­шення. Для масштабних змін потрібно від 5 до 10 років».

•  ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

В’ячеслав БИКО­ВЕЦЬ, економічний експерт:

«Все можна випра­вити, бізнес готовий сприяти тому, щоб відбувалися потрібні процеси, але, на жаль, влада не гото­ва до відповідних кроків. Передусім це стосується питань технічного регулю­вання, дозвільної системи, корупції, роботи митниці, по­даткової системи».

Любов АКУЛЕНКО, координатор інфор­маційної кампанії «Сильніші разом!»:

«Ми й надалі будемо об’єднувати зусилля громадськості та влади для ефектив­ного виконання Уго­ди про асоціацію та ЗВТ. Я б хотіла, щоб наші урядовці та парламентарі сис­темно працювали над цим, а наша кра­їна ставала багат­шою та дійсно євро­пейською!».

Вероніка МОВЧАН, директор з наукової роботи Інституту економічних дослі­джень та політич­них консультацій:

«Зміни, які передба­чає зона вільної тор­гівлі, а саме гармоні­зація українського законодавства з єв­ропейським, спільні стандарти якості, спрощення проце­дур торгівлі, будуть значно вигіднішими для української еко­номіки».

12.12.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини