ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ДЕСЯТЬ МІНІМАЛЬНИХ ЗАРПЛАТ. ЗА КОЖНОГО

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про вне­сення змін до деяких за­конодавчих актів України щодо посилення відпові­дальності за порушення встановлених законом га­рантій працівникам, при­званим на військову службу».

Ним внесено зміни до стат­ті 265 Кодексу законів про працю України. Передба­чено, зокрема, що недо­тримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, визначених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну під­готовку та мобілізацію», тягне за собою накладення штрафу в де­сятикратному розмірі мінімаль­ної заробітної плати, встановле­ної законом на момент виявлен­ня порушення, за кожного пра­цівника, щодо якого скоєно пору­шення.

Внесено зміни і до статті 41 Ко­дексу України про адміністратив­ні правопорушення. Ними перед­бачено, що порушення встановле­них законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання військових обов’язків, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підпри­ємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприєм­ницької діяльності від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чому депутати, нарешті, звер­нули увагу на цю проблему? По-перше, на вимогу Президента України. Петро Порошенко в жов­тні, на антитерористичному фо­румі в столиці закликав Верховну Раду розглянути закон про підви­щення відповідальності робото­давців за порушення прав вій­ськових. А подруге, через масові порушення закону, який, власне, спрямований на посилення захис­ту трудових прав працівників, якщо вони залучаються до вико­нання військових обов’язків. Ана­ліз звернень військових свідчить про масове порушення їхніх прав. Працівників або звільняють з ро­боти, або забувають своєчасно ви­платити заробітну плату.

Автори законопроекту вважа­ють, що такі норми посилюють соціальний захист працівників, котрі проходять військову служ­бу, і дають змогу реалізувати своє право на працю як під час, так і після проходження військової служби.

Загалом громадськість обурює той факт, що поки українці вою­ють в АТО, їх звільняють з робо­ти, причому роботодавці ствер­джують, що це відбувається за обопільною згодою. Тим часом бійці в зоні АТО дізнаються про своє звільнення абсолютно ви­падково.

Депутати внесли зміни до від­повідних статей, якими визнача­ються органи, що розглядати­муть відповідні справи та склада­тимуть адміністративні протоко­ли про правопорушення.

УКРАЇНА НА ПОРОЗІ ЗЕМЛЕТРУСУ

 Спікер парламенту Володимир Грой­сман запропонував знову продовжити мораторій на купівлюпро­даж землі сільськогосподар­ського призначення, який спливає 1 січня 2016 року. На його думку, неприпустимо сьогодні відкривати ринок землі, тому що ринку як тако­го не існує. Відтак це може бути використано для зло­вживань та неефективного використання ресурсу, який є національним надбанням і належить виключно народу.

Якщо раптом Верховна Рада не погодиться зі своїм очіль­ником, уже з 1 січня через не­підготовленість ринку, то­тальну бідність населення, недоступність правової допо­моги українці ввійдуть в епо­ху шаленого землетрусу, тоб­то перерозподілу землі. На пе­реконання експертів, це на­справді буде злочином, відпо­відальність за який мало хто береться взяти на себе.

Спроби механічного нав’язування ринку землі призве­дуть до масштабного обеззе­мелення селянства, перекону­ють аналітики. Держава до за­провадження ринку землі не готова навіть юридично: зе­мельний кадастр не підготов­лений, електронна база запо­внена лише на 15%, не прове­дено інвентаризацію земель, а це одна з умов створення ка­дастру. Відсутній закон про оборот землі, немає прозорої системи її оцінки. Саме сус­пільство не готове сприймати землю як товар. Лише 20% українців підтримують ідею продажу землі. При цьому по­ловина населення України не усвідомлює проблематику цього питання.

Ні суспільство, ні політичні еліти не готові зробити крок до запровадження ринку зем­лі. А термін мораторію спли­ває на початку наступного року. Тож завдання еліт – не допустити бездумного й по­спішного зняття мораторію на продаж земель сільсько­господарського призначення. Можливо, цей гордіїв вузол здатне розв’язати загально­державне обговорення чи на­віть референдум. А поки що надія на здоровий глузд укра­їнських парламентарів. Влас­не, до цього закликає і спікер парламенту, і фермери, котрі в жовтні мітингували під бу­дівлею Ради.

•  ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Юлія ТИМОШЕНКО, голова фракції полі­тичної партії «ВО «Батьківщина»:

«Продаж землі є дуже дискусійним питанням, а під час війни – це просто зрада інтересів дер­жави. По-перше, якщо під час агресії ми почнемо продава­ти землю, чи є в ко­гось гарантії, що че­рез підставних осіб Російська Федерація не почне скуповувати українську землю?».

Андрій КОШИЛЬ, президент асоціації «Земельний союз України»:

«Кожен з нас має право на безоплатну приватизацію зе­мельних ділянок. Але якщо б усі захо­тіли реалізувати це право, для цього не вистачило б терито­рії України. Безкоштовна приватизація земель – інструмент тіньового перероз­поділу земельних ресурсів».

Ігор КОНОНЕНКО, заступник голови фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка»:

«Моя особиста пози­ція: ми не мусимо продовжувати мора­торій, який уже про­довжувався не знаю й скільки разів. Вва­жаю, що потрібно впроваджувати ри­нок землі і врегулю­вати законодавство в питанні захисту міс­цевих громад унаслі­док децентралізації».

14.11.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини