Аптечний кошик за накрутками
Переважна більшість українців не може дозволити собі повноцінне
лікування. Вартість імпортних ліків зросла на 90%, вітчизняних – щонайменше на
40%. «Виробник підвищив ціну на ліки, вони й подорожчали», – чуємо традиційну
відмовку аптекарів у відповідь на обурення з приводу захмарних цін. Насправді виробник
навіть не підозрює, наскільки високо оцінюють його товар. Адже найбільше вартість
медикаментів зростає саме в аптечній ланці. Кількість дистриб’юторів-оптовиків на
одну упаковку лікарського препарату сягає десяти, відтак кожна організація хоче
«відщипнути» від аптечного пирога. Це одна з причин високих цін на ліки.
Виходить, що населення оплачує послуги перекупників. Уряд проблему
визнає, тому й задекларував державне регулювання цін на медичні товари. Саме задекларував,
бо держава впливає на ціноутворення усього 6,5% ліків, які найпопулярніші серед
населення. На решту продавці-фармацевти залюбки накручують ціни та отримують
надприбутки. Сьогодні фармація – найприбутковіша галузь, нові аптечні заклади
з’являються по всій Україні як гриби після дощу. Причому замість короткого та звичного
слова «Аптека» вулиці міст і сіл рясніють новими назвами – «Аптека низьких цін»,
«Аптека приємних цін», «Аптека доброго дня» тощо. Тут фантазії фармацевтам не бракує.
Як і не бракує вільного ціноутворення – виключно на власний розсуд та щоб на гривню
дешевше, ніж у сусідньому кіоску. Незважаючи на те, що в Україні діє Національний
перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, який регламентує максимальні
надбавки для постачальників не більше 10% від оптово-відпускної ціни та для продавців
не більше 25% від закупівельної ціни, аптеки давно навчилися оминати ці перестороги.
Тим часом держава встановила контроль лише за тими препаратами, на придбання яких
витрачаються державні кошти, і він невеликий.
Із 30 найпопулярніших серед українців лікарських засобів до
Національного переліку ввійшло лише два препарати. Решту населення купує із шаленими
накрутками. Різниця між вартістю одного і того самого препарату в різних аптеках
сягає ста і більше відсотків. Держава заплющує очі на такі дрібниці. Урядовцям
байдуже, що вартість аптечного кошика зросла на 50% порівняно з минулим роком.
До слова, у цих 50% є і 12% штучного збільшення вартості ліків за рахунок введення
додаткових податків та зборів.
МАКСИМ ГОЛЬДАРБ, КЕРІВНИК «ПУБЛІЧНОГО АУДИТУ»:
«На тлі катастрофічного зниження купівельної спроможності українців
важливо, щоб держава подбала, аби люди могли дозволити собі необхідні ліки за адекватною
ціною. Адже очевидно, що тотальне зубожіння неминуче призводить до погіршення стану
здоров’я громадян. І на цьому підприємливі особи добре наживаються».
ЗНАЙМО МІРУ!
Уряд України оприлюднив низку рішень, спрямованих на спрощення
нарахування субсидій, прозорості та гнучкості встановлення тарифів. За словами
Арсенія Яценюка, невдовзі запрацює «механізм зміни соціальної норми споживання
газу». Кабінет Міністрів встановив так звану соціальну норму в розмірі 1200 кубометрів
на весь опалювальний сезон, який, як відомо, триває шість місяців. Відтак люди самі
мають визначитись, скільки газу вартістю 360 гривень за тисячу кубометрів споживати
щомісяця впродовж опалювального сезону. Головне, не вийти з пільгового ліміту.
У лютому наступного року буде здійснено контроль за реальними
витратами населення газу для опалення. Чиновники обіцяють внести поправки у бік
збільшення соціальної норми, якщо зима видасться надто холодною.
Крім того, будуть внесені зміни в порядок перерахунку вартості
опалення підприємств ЖКГ. Він здійснюватиметься щомісяця з урахуванням зовнішніх
температур, а не раз на півроку, як раніше. Залежно від ціни імпортованого газу
та курсу національної валюти можливі корективи ринкової ціни блакитного палива.
Передбачено встановлення коефіцієнтів для розрахунку витрати
газу, електричної та теплової енергії на опалення залежно від кількості поверхів
будівель, нормативів користування послугами централізованого опалення за умови
обладнання будинків приладами обліку теплової енергії.
Встановлюються диференційовані за періодами часу обсяги електричної
енергії у разі її використання для індивідуального опалення.
Також у разі використання теплової енергії для централізованого
опалення (теплопостачання) для абонентів, житлові будинки яких обладнані будинковими
та/або квартирними приладами обліку, встановлений соціальний норматив –
0,0548 Гкал на 1 кв. м
опалювальної площі на місяць в опалювальний період. Окрім того, встановлені коригуючі
коефіцієнти для 1-, 2-, 3-, 4-поверхових будівель та будівель на 5 і більше поверхів
для розрахунку витрати теплової енергії, електричної енергії, природного газу та
інших видів палива на потреби опалення.
Олексій РОМАНЮК,
голова профспілки працівників ЖКГ:
«Єдиний дієвий вихід із ситуації – зменшення тарифів на газ.
Із самого початку ми були категорично проти підвищення цих тарифів. Адже вони потягнули
за собою підвищення тарифів на тепло та гарячу воду. Люди, зрозуміло, цим незадоволені.
Нині населення у такому стані, що просто не зможе їх оплатити. І навіть субсидії,
які дає держава, не допоможуть. Ми вже відчуваємо наслідки: заборгованість перед
нашими підприємствами – по теплу, воді – перевищує 13 млрд грн. Тому у своїй резолюції
ми наполягаємо на перегляді тарифів на газ. Наша позиція однозначна: для населення
та підприємств житлового господарства має відпускатися газ українського виробництва.
Він набагато дешевший і його достатньо, аби забезпечити потреби населення і зазначених
підприємств. А якщо олігархи та їхні підприємства хочуть отримувати газ, нехай купляють
його за ціною, яку встановлює Росія».
13.11.2015
|