ЛІКАРІ ЗАРОБЛЯЮТЬ МІЛЬЙОНИ НА ПОРОДІЛЛЯХ. І НЕ ТІЛЬКИ В СТОЛИЦІ
7 жовтня в одному з київських судів нарешті буде розглянуто
справу щодо головного лікаря столичного пологового будинку № 3. Саме тут молоду
жінку, в якої розпочалися перейми, не хотіли приймати, бо вона не сплатила «обов’язкового»
благодійного внеску. Відтак народжувала свою дитину вперта киянка практично на
сходах. Після оприлюднення такого «теплого прийому» нового мешканця столиці здійнявся
гучний скандал. Соцмережі буквально пістрявіли повідомленнями про хабарі в пологових
будинках міста. Усіх без винятку.
Не секрет, що розцінки на послуги гінекологів та акушерів нині
коливаються в межах 10–15 тис. грн. Лікарі пояснюють це зростанням курсу долара.
Та це ціна за звичайні фізіологічні пологи, без ускладнень для мами й малюка. Такий
собі гонорар лікарю, котрий, треба думати, ділиться з бригадою акушерів та санітарок.
За ускладнення при пологах доведеться приплатити ще тисяч п’ять чи шість. За так
звані партнерські пологи, коли до дійства появи на світ малюка запрошують батька,
«просять» накинути хоча б 150 американських доларів.
Щодо внесків на потреби пологових будинків, котрі замість держави
мають сплачувати породіллі, також вартість перебування залежить від «елітності»
чи «популярності» медичного закладу. Однак не менше 1 тис. грн. У самій столиці
11 пологових будинків, у яких щодня в середньому з’являються на світ 90 немовлят.
Неважко підрахувати, що за одну робочу зміну неофіційний прибуток усіх пологових
будинків столиці сягає мільйона гривень. А за місяць чи рік? Якщо зважити, що хабарництво
в цій делікатній сфері процвітає впродовж 10–15 останніх років, можна зробити два
висновки: втішний для лікарів і сумний для українських жінок. Перші збагачуються
на мільйони гривень, другі опинилися в повній безвиході: пологи – така процедура,
яку не можна відтермінувати. Тож інколи доводиться брати кредит, щоб було чим віддячити
лікарям. Які брали і продовжують брати. І тут, як бачимо, не спрацьовує традиційне
– не давати. Бо за таке «самоуправство» можна поплатитись і життям малюка, і своїм
власним. Випадок у третьому пологовому будинку Києва обійшовся без жертв. Та навіть
після скандалу головний лікар продовжив працювати, бо йому навіть не запропонували
написати заяву про звільнення. Тож усе в цій лікарні лишилось без змін: і вступні,
і благодійні, і відкупні. Сподівання на те, що суд справедливо розгляне позов однієї
з багатьох тисяч вагітних, дуже примарні. А коли б усі жінки Києва, а то й усієї
України, зважились подати заяви до судів та ще й надали свідчення, як своєрідно
вимагають хабара за «благополучний результат пологів»? Оце точно був би процес
століття.
-
300- 500 грн ще треба доплатити за одномісну палату з підвищеним комфортом
-
1000- 3000 грн коштує пакет для пологів: паперові рушники, шприци, ліки, анестезія
тощо
ТРИВАЄ ПРОДУКТОВА БЛОКАДА КРИМУ
20 вересня кримські татари й активісти «Правого сектора» заблокували
автомобільні шляхи, якими до Криму з материкової України надходять продукти харчування
та інші вантажі.
Як відомо, акцію ініціював Меджліс кримськотатарського народу.
Його лідери вимагають скасувати закон про вільну економічну зону «Крим». Головний
аргумент такої вимоги: закон звільняє від сплати податків підприємців, які торгують
з Україною, і в такий спосіб легалізує «сірі» схеми. З початку року через кордон
пройшло товарів на півмільярда гривень. Це ті гроші, переконують лідери Меджлісу,
якими Україна фактично годує бандитів з маріонеткової влади, платить за обшуки
й погроми в оселях незгодних з політикою Кремля.
Схоже, що в самому Криму поки що недооцінюють наміри організаторів
блокади «стояти до кінця». Бо в так званому уряді Криму вже заявили, що проти організаторів
акції можуть порушити кримінальні справи, «оскільки такі дії слід розцінювати, як
зазіхання на територіальну цілісність Росії».
Переважна більшість українських експертів підтримують акцію,
адже жодних економічних відносин з агресором не може бути. Треба шукати інші принципи
співробітництва з Кримом, якщо Україна планує його повернути.
Насправді це ситуація з розряду парадоксальних: Україна забезпечує
продуктами та електроенергією російську військову базу, створену на території,
захопленій агресором. Бо основний споживач енергетичних продуктів – російські військові.
То чому б до продуктової блокади не додати енергетичну? Але ж зволікають. Певно,
тому, що хтось на цьому добре заробляє і не хоче втрачати гроші.
Офіційний Київ поки що не вважає акцію офіційною. В Уряді заявляють,
що це громадянська ініціатива, яка невідомо якими соціальними наслідками обернеться
для України. Адже мова йде про територію, анексовану РФ, і за масштабної підтримки
пропагандистської машини очевидним ворогом оголосять Україну. До того ж, не треба
забувати й про те, що блокада позначиться на всьому населенні Криму, а не лише
на російських військових, розташованих там. Однак проблему доведеться вирішувати
спільними зусиллями: і кримських татар, і офіційного Києва.
Рефат ЧУБАРОВ,
голова Меджлісу кримськотатарського народу:
«Проблема не лише в тому, що там відбуваються системні, щоденні
репресії. І не тільки в тому, що проблема Криму відходить нібито на другий план
і в міжнародних переговорах. А в тому, що є невдалі дії Уряду, які завдають додаткових
страждань людям».
Ксенія ЛЯПІНА, одна з авторів закону про вільну економічну зону
«Крим»:
«Закон був спрямований на те, щоб зберегти торгівлю й економічні
зв’язки з Кримом, щоб не руйнувалась його інфраструктура. Сьогодні вимоги кримських
татар цілком слушні, бо Україна має економічні відносини з територією, де знищується
корінний народ».
Костянтин БОРОВИЙ, російський політик, голова партії «Західний
вибір»:
«Складається враження, що Київ не збирається нічого робити для
повернення Криму. Позиція зрозуміла: всі чекають якихось дій з боку Заходу. Але
поки Київ сам не почне діяти, ніхто нічого робити не буде. Виймати каштани з вогню
для України ніхто не буде».
18.10.2015
|