ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Помилкова політика МВФ б’є по Україні

Відкритий лист Каролін Воллманн із Міжнародної Конфедерації профспілок (31 серпня 2015 року)

Економіка України за два квартали п. р. скоротилася приблизно на 15% порів­няно з аналогічним періодом минулого року. Промислове виробництво та екс­порт падають. Відновлення програми МВФ майже нічого не дасть для еконо­міки. Вона не тільки не принесе корис­ті, а й ризикує призвести до економічної катастрофи, схожої на ту, яка нещодав­но вдарила по Греції. Політика, що ігно­рує негативні наслідки заходів жорсткої економії для внутрішнього попиту, не­стійкість заборгованості й політично хит­ку ситуацію, спричинить подальший еко­номічний спад і сприятиме зростанню політичної нестабільності й соціальної несправедливості.

Незважаючи на неспро­можність політики жорсткої економії про­тягом останніх семи років сприяти віднов­ленню в країнах Європи, загаль­на стратегія економічного від­новлення та зростання МВФ за­лишається незмінною – фіскаль­на політика та зміни економіч­ного регулювання, які відбира­ють доходи робітників та їхніх сімей на користь кредиторів, банків і бізнесу в надії, що «по­силення конкурентоспромож­ності й покращення умов веден­ня бізнесу» створить довіру та сприятиме припливу інвестицій і зростанню. Однак міф про до­віру є породженням уяви штаб-квартири МВФ у Вашингтоні, а не фактом реальної економіки. Він далекий від українських ре­алій. Бізнес не інвестуватиме в умовах падіння попиту та ско­рочення доходів споживачів. Натомість, як і у Греції, еконо­міка скорочуватиметься доти, доки навіть МВФ не буде змуше­ний визнати факти та провести чергову внутрішню оцінку того, «що пішло не так».

Програма МВФ для Украї­ни передбачає скорочення дер­жавних витрат для створення «меншого та більш ефективно­го управління» та «дружньої зростанню» податкової систе­ми. Вона має на меті скорочен­ня зарплат і зайнятості в дер­жавному секторі, зменшення порогу оподаткування для того, щоб малозабезпечені пенсіоне­ри платили більші податки, під­вищення віку виходу на пенсію для жінок та обмеження ранньо­го виходу на пенсію, незважаю­чи на те, що середня тривалість життя за останні 25 років май­же не підвищилася. Очікується подальша приватизація у сфері охорони здоров’я та закриття 5% шкіл.

Стикнувшись із фактами, економісти й дослідники МВФ визнають потенційно негатив­ний вплив жорсткої економії на зростання. Також стурбований місцевий бізнес. За даними не­щодавнього національного опи­тування, проведеного Інститу­том економічних досліджень та політичних консультацій, 62,5% підприємств зазначили, що низький попит є однією з осно­вних проблем. Серед невеликих фірм ця цифра ще вища.

Водночас гарантуються дер­жавні ресурси для «підтримки відновлення банківської систе­ми», які, за прогнозами МВФ, становитимуть 9,25% у 2014–2015 рр. Витрати ляжуть на пле­чі суспільства та пересічних громадян. Очікується, що бан­ки, маючи більше коштів, нада­ватимуть більше кредитів біз­несу, який буде інвестувати, не­зважаючи на колапс внутріш­нього попиту. Реалії знову абсо­лютно інші. Ставки на кредити сягають 27%, оскільки Націо­нальний банк України бореться з відтоком капіталу, інфляцією та падінням обмінного курсу. Міф про довіру? Однозначно це не є розумною економічною по­літикою.

У січні 2014 року директор-розпорядник МВФ Крістін Ла­гард наголосила на позитивній ролі державного сектору у ско­роченні нерівності: «Подумай­те про те, щоб зробити оподат­кування більш прогресивним, покращити доступ до охорони здоров’я та освіти, впровади­ти ефективні адресні соціальні програми». Політичні заяви та реалії політики МВФ в Україні не можуть і далі настільки роз­ходитися.

Ще одним ударом політики МВФ по кишенях простих гро­мадян є грубе обмеження енер­гетичних субсидій, які передба­чив МВФ при підвищенні цін на газ, що добувається в Україні, на 355%. Справді, витрати на кому­нальні послуги значно зросли у першому півріччі, інфляція, за даними НБУ, сягнула до майже 60% наприкінці другого квар­талу, тоді як середня заробіт­на плата розміром 3480 гривень (156 доларів США) скоротилася на 6,5% в 2013 році. МВФ любить наголошувати на захисті «най­більш уразливих». Однак перед­бачене збільшення комуналь­них субсидій на 0,3% ВВП не за­безпечить необхідних ресурсів для компенсації наслідків для тих, хто виживає, і є набагато нижчим за зменшення субсидій на 1,1% ВВП.

Найбільш вражаючою подібністю до Греції є нестійкий бор­говий тягар. Через падіння на­ціональної валюти зовнішня за­боргованість, за даними МВФ, досягне пікового значення у 2015 році на рівні 158,4% ВВП порів­няно зі 102,4% ВВП в 2014 році. Позитивним сигналом стало нещодавнє досягнення домов­леності щодо послаблення бор­гів між урядом та приватними інвесторами. Угода передбачає списання приблизно 4 мільярдів доларів США боргу, продовжен­ня виплат на чотири роки залеж­но від темпів зростання вище 3%. Чи достатньо цього для ста­білізації заборгованості України – відкрите питання, враховуючи оцінку МВФ стабільності боргу, яка виходить із припущення про створення за чотири роки фінан­сового простору в розмірі 15 мі­льярдів доларів США. Крім того, один із найбільших кредиторів – Росія – не погоджується на будь-які поступки щодо виплати 3 мі­льярдів, які належить поверну­ти до кінця року. Дехто вважає, що списання 20% є надто низь­ким показником порівняно з по­чатковою метою Міністерства фінансів України в 40%.

Одними з найбільших пере­шкод на шляху розвитку Укра­їни є політична нестабільність та корупція. Частка компа­ній, які заявляють про це, на­прикінці 2014 року зросла до 58,3%. У рейтингу Transparency International за масштабами ко­рупції Україна посідає 142-ге місце зі 175 країн і перебуває на рівні Уганди та позаду Нігерії та Лівану. Ходять чутки, що на­віть кошти МВФ переправлено в тіньові канали приватних банкі­рів, що має підвищити зацікав­леність МВФ у посиленні під­звітності та демократичних про­цесів. Замість цього програма МВФ вирішує проблеми коруп­ції та «бізнес-клімату» шляхом упровадження законодавства на захист інвесторів, зменшен­ня кількості інспектуючих уста­нов, «посилення» судової систе­ми завдяки підвищенню судо­вих зборів у цивільних проце­сах, що трансформує економіч­ну нерівність у правову неспра­ведливість, закриваючи доступ до судів для тих, хто не може до­зволити собі платити високі збо­ри. У підсумку складається вра­ження, що антикорупційна про­грама МВФ більше спрямована на обмеження прав пересічних громадян, а не на переслідуван­ня чиновників, які заробляють свої статки внаслідок вчинення корупційних дій.

ДЕПАРТАМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ РОБОТИ

13.09.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини