СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Помилкова політика МВФ б’є по Україні

Відкритий лист Каролін Воллманн із Міжнародної Конфедерації профспілок (31 серпня 2015 року)

Економіка України за два квартали п. р. скоротилася приблизно на 15% порів­няно з аналогічним періодом минулого року. Промислове виробництво та екс­порт падають. Відновлення програми МВФ майже нічого не дасть для еконо­міки. Вона не тільки не принесе корис­ті, а й ризикує призвести до економічної катастрофи, схожої на ту, яка нещодав­но вдарила по Греції. Політика, що ігно­рує негативні наслідки заходів жорсткої економії для внутрішнього попиту, не­стійкість заборгованості й політично хит­ку ситуацію, спричинить подальший еко­номічний спад і сприятиме зростанню політичної нестабільності й соціальної несправедливості.

Незважаючи на неспро­можність політики жорсткої економії про­тягом останніх семи років сприяти віднов­ленню в країнах Європи, загаль­на стратегія економічного від­новлення та зростання МВФ за­лишається незмінною – фіскаль­на політика та зміни економіч­ного регулювання, які відбира­ють доходи робітників та їхніх сімей на користь кредиторів, банків і бізнесу в надії, що «по­силення конкурентоспромож­ності й покращення умов веден­ня бізнесу» створить довіру та сприятиме припливу інвестицій і зростанню. Однак міф про до­віру є породженням уяви штаб-квартири МВФ у Вашингтоні, а не фактом реальної економіки. Він далекий від українських ре­алій. Бізнес не інвестуватиме в умовах падіння попиту та ско­рочення доходів споживачів. Натомість, як і у Греції, еконо­міка скорочуватиметься доти, доки навіть МВФ не буде змуше­ний визнати факти та провести чергову внутрішню оцінку того, «що пішло не так».

Програма МВФ для Украї­ни передбачає скорочення дер­жавних витрат для створення «меншого та більш ефективно­го управління» та «дружньої зростанню» податкової систе­ми. Вона має на меті скорочен­ня зарплат і зайнятості в дер­жавному секторі, зменшення порогу оподаткування для того, щоб малозабезпечені пенсіоне­ри платили більші податки, під­вищення віку виходу на пенсію для жінок та обмеження ранньо­го виходу на пенсію, незважаю­чи на те, що середня тривалість життя за останні 25 років май­же не підвищилася. Очікується подальша приватизація у сфері охорони здоров’я та закриття 5% шкіл.

Стикнувшись із фактами, економісти й дослідники МВФ визнають потенційно негатив­ний вплив жорсткої економії на зростання. Також стурбований місцевий бізнес. За даними не­щодавнього національного опи­тування, проведеного Інститу­том економічних досліджень та політичних консультацій, 62,5% підприємств зазначили, що низький попит є однією з осно­вних проблем. Серед невеликих фірм ця цифра ще вища.

Водночас гарантуються дер­жавні ресурси для «підтримки відновлення банківської систе­ми», які, за прогнозами МВФ, становитимуть 9,25% у 2014–2015 рр. Витрати ляжуть на пле­чі суспільства та пересічних громадян. Очікується, що бан­ки, маючи більше коштів, нада­ватимуть більше кредитів біз­несу, який буде інвестувати, не­зважаючи на колапс внутріш­нього попиту. Реалії знову абсо­лютно інші. Ставки на кредити сягають 27%, оскільки Націо­нальний банк України бореться з відтоком капіталу, інфляцією та падінням обмінного курсу. Міф про довіру? Однозначно це не є розумною економічною по­літикою.

У січні 2014 року директор-розпорядник МВФ Крістін Ла­гард наголосила на позитивній ролі державного сектору у ско­роченні нерівності: «Подумай­те про те, щоб зробити оподат­кування більш прогресивним, покращити доступ до охорони здоров’я та освіти, впровади­ти ефективні адресні соціальні програми». Політичні заяви та реалії політики МВФ в Україні не можуть і далі настільки роз­ходитися.

Ще одним ударом політики МВФ по кишенях простих гро­мадян є грубе обмеження енер­гетичних субсидій, які передба­чив МВФ при підвищенні цін на газ, що добувається в Україні, на 355%. Справді, витрати на кому­нальні послуги значно зросли у першому півріччі, інфляція, за даними НБУ, сягнула до майже 60% наприкінці другого квар­талу, тоді як середня заробіт­на плата розміром 3480 гривень (156 доларів США) скоротилася на 6,5% в 2013 році. МВФ любить наголошувати на захисті «най­більш уразливих». Однак перед­бачене збільшення комуналь­них субсидій на 0,3% ВВП не за­безпечить необхідних ресурсів для компенсації наслідків для тих, хто виживає, і є набагато нижчим за зменшення субсидій на 1,1% ВВП.

Найбільш вражаючою подібністю до Греції є нестійкий бор­говий тягар. Через падіння на­ціональної валюти зовнішня за­боргованість, за даними МВФ, досягне пікового значення у 2015 році на рівні 158,4% ВВП порів­няно зі 102,4% ВВП в 2014 році. Позитивним сигналом стало нещодавнє досягнення домов­леності щодо послаблення бор­гів між урядом та приватними інвесторами. Угода передбачає списання приблизно 4 мільярдів доларів США боргу, продовжен­ня виплат на чотири роки залеж­но від темпів зростання вище 3%. Чи достатньо цього для ста­білізації заборгованості України – відкрите питання, враховуючи оцінку МВФ стабільності боргу, яка виходить із припущення про створення за чотири роки фінан­сового простору в розмірі 15 мі­льярдів доларів США. Крім того, один із найбільших кредиторів – Росія – не погоджується на будь-які поступки щодо виплати 3 мі­льярдів, які належить поверну­ти до кінця року. Дехто вважає, що списання 20% є надто низь­ким показником порівняно з по­чатковою метою Міністерства фінансів України в 40%.

Одними з найбільших пере­шкод на шляху розвитку Укра­їни є політична нестабільність та корупція. Частка компа­ній, які заявляють про це, на­прикінці 2014 року зросла до 58,3%. У рейтингу Transparency International за масштабами ко­рупції Україна посідає 142-ге місце зі 175 країн і перебуває на рівні Уганди та позаду Нігерії та Лівану. Ходять чутки, що на­віть кошти МВФ переправлено в тіньові канали приватних банкі­рів, що має підвищити зацікав­леність МВФ у посиленні під­звітності та демократичних про­цесів. Замість цього програма МВФ вирішує проблеми коруп­ції та «бізнес-клімату» шляхом упровадження законодавства на захист інвесторів, зменшен­ня кількості інспектуючих уста­нов, «посилення» судової систе­ми завдяки підвищенню судо­вих зборів у цивільних проце­сах, що трансформує економіч­ну нерівність у правову неспра­ведливість, закриваючи доступ до судів для тих, хто не може до­зволити собі платити високі збо­ри. У підсумку складається вра­ження, що антикорупційна про­грама МВФ більше спрямована на обмеження прав пересічних громадян, а не на переслідуван­ня чиновників, які заробляють свої статки внаслідок вчинення корупційних дій.

ДЕПАРТАМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ РОБОТИ

13.09.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини