ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Більшість фракцій заявили про те, що вони підтримують профспілки, однак ця підтримка досі не реалізована у конкретні рішення

2 липня, одразу після завершення ба­гатотисячного профспілкового віче під стінами Верховної Ради, в інформа­ційній агенції УНІАН Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, його заступник Сергій Кондрюк, голо­ва Всеукраїнської профспілки вироб­ничників та підприємців України Ната­лія Землянська та голова Профспілки машинобудівників та приладобудів­ників України Анатолій Кубраченко зі­брали представників засобів масо­вої інформації на прес-конференцію «Профспілки за соціальні закони».

За словами профспілко­вого лідера, йдеться про на­ступні законопроекти: № 2883 щодо індексації грошових до­ходів населення; № 2682 щодо зниження рівня оподаткуван­ня пенсій; № 2698 щодо зняття обмежень на виплату повної пенсії працюючим пенсіоне­рам; № 2835 щодо здешевлення ціни на природний газ для на­селення; № 2245 щодо віднов­лення за рахунок коштів со­ціального страхування част­кового фінансування літнього оздоровлення дітей, санатор­ного лікування працівників, передусім зайнятих у шкідли­вих і важких умовах праці.

Григорій Осовий, відпові­даючи на запитання журна­лістів, наголосив, що «проф­спілки мають у своєму арсе­налі дуже широкий спектр за­ходів впливу, в тому числі та­кий, як страйк».

У свою чергу, заступник Го­лови ФПУ Сергій Кондрюк на­голосив: «Наші спроби провес­ти соціальний діалог з Уря­ дом, визначений українським та міжнародним законодав­ством, не був успішним че­рез відмову Прем’єр-міністра проводити європейський діа­лог з профспілками. Ми були вимушені неодноразово вихо­дити під стіни Кабінету Міні­стрів України, однак не отри­мали належного результату. І тому, користуючись тим, що наша країна є парламентсько-президентською, ми вийшли під стіни Верховної Ради Укра­їни у досить незвичний для себе спосіб. Ми вийшли не стільки протестувати, скіль­ки підтримати рішення пар­ламенту стосовно основних со­ціальних законопроектів, що витікають з нашого Трудово­го ультиматуму. Власне, пара­докс полягає у тому, що пере­важна більшість фракцій за­явили про те, що вони підтри­мують профспілки. Однак, ця підтримка досі не реалізова­на у конкретні рішення. Тому сьогодні з нашої трибуни лу­нали пояснення народним де­путатам, чому, власне, ми ви­мушені з ними спілкуватись у такий спосіб. Ми їм нагадали, що мінімальна заробітна пла­та і пенсія в Україні сьогодні є заниженими, бо парламент стверджує, що мінімальна за­робітна плата сьогодні дорів­нює прожитковому мінімуму, який начебто складає 1218 грн. Ми чітко й однозначно сказа­ли: досить брехати, встановіть прожитковий мінімум хоча б такий, який розрахований Мі­ністерством соціальної політи­ки, а це понад 2800 грн. Уявіть собі, як зміняться масштаби і глибина бідності після такого визнання!

Ми заявили також про те, що таке заниження соціаль­них стандартів спонукає пра­цівників шукати заробітку в тіньовому секторі економіки. Сьогодні понад 67%, навіть за визначенням Міністерства фі­нансів, перебуває в тіні. Люди витіснені з легального сек­тору економіки, заробляючи собі на шмат хліба, або взагалі покидають країну, виїжджаю­чи на заробітки за кордон. Ми заявляємо, що політика деше­вої робочої сили не тільки ви­черпала себе, вона є економіч­но необґрунтованою, науко­во хибною і антидержавниць­кою. Тому просимо народних депутатів прийняти рішення про підвищення мінімальних зарплат і пенсій з тим, щоб ми почали відповідати хоча б ви­могам Української Конститу­ції, а відтак – почали рухатись до європейських стандартів».

Сергій Кондрюк також за­стеріг, що будь-яке зволікання з прийняттям соціальних зако­нів спонукає спілчан замисли­тись, як голосувати восени.

Голова Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців України Наталія Землянська зазначила: «Час спливає з кожним пленарним днем, коли не голосуються ці соціально важливі закони. Ми розуміємо, що Уряд, політики таку «кістку», як підвищення зарплат, індексацію прибе­рігають до місцевих виборів, аби задобрити народ, зробити красиву картинку, і щоб на та­кому підйомі люди гарно про­голосували. Я дуже прошу під­тримати ті дії, які проводять профспілки для всього пра­цюючого народу України, для пенсіонерів, захищаючи їх, з тим, щоб змусити Уряд і депу­татів припинити ці ігрища і нарешті прийняти важливі со­ціальні народні закони».

Голова Профспілки маши­нобудівників та приладобу­дівників України Анатолій Кубраченко з прикрістю роз­повів: «Сьогодні біля стін Вер­ховної Ради до мене зверну­лися деякі журналісти із за­питанням: «А що тут роблять виробничники? Адже ви самі працюєте, самі заробляєте. Чого ви прийшли до Верхо­вної Ради вимагати якісь ко­пійки?». Підтримуючи людей, які вийшли захистити свої пенсії, соціальні стандарти і пільги, виробничники не тіль­ки висловлюють їм солідар­ність, а й свою позицію щодо захисту працюючої людини. Ми будемо продовжувати цю боротьбу!».

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ДОПОКИ НЕ БУДЕ РОЗШИРЕНА СФЕРА ЗАЙНЯТОСТІ І ДОКОРІННО ПІДВИЩЕНИЙ РІВЕНЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ГОВОРИТИПРО ЯКІСНІ ЗМІНИ У ЖИТТІ ЛЮДЕЙ НЕ ДОВОДИТЬСЯ»

10 липня в агенції «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Рік Угоди про асоціацію: погляд Громадської платформи Україна – ЄС», у якій взяв участь Голова Федерації профспі­лок України, член УП ГС Григорій Осовий.

Професійні спілки, що ввій­шли до складу платформи, на­самперед зосереджують свою увагу на главі 21-й Угоди про асоціацію «Співробітництво в галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливос­тей». Вона містить майже три десятки позицій, за якими наша країна буде співпрацю­вати з відповідними структу­рами ЄС у частині імплемента­ції національного законодав­ства і приведення його у від­повідність до норм і стандар­тів Євросоюзу, а також у прак­тиці реалізації цих стандартів та можливостей. Наші оцінки у цій частині, на жаль, поки що не додають оптимізму. Але разом з тим, якщо ми не вирі­шимо ці проблеми, вони ство­рюватимуть загрозу незалеж­ності нашої країни.

Перша проблема – це зайня­тість. У главі 21-й прописано, що держава стимулюватиме підвищення зайнятості насе­лення, створення та збережен­ня робочих місць. Минув один рік реалізації Угоди, надзвичай­но важкий та складний для на­шої країни, і ми не створили нових робочих місць і не збере­гли існуючі. У минулому році втрачено майже 1,8 млн робо­чих місць... Лише 8,1 млн лю­дей працюють постійно. При тому, що у нас 12,5 млн пенсіо­нерів, а тих, хто зайнятий еко­номічною діяльністю і платить єдиний соціальний внесок, тоб­то внесок у тому числі й на оплату пенсій, менше. Кількість платників внесків менше кіль­кості пенсіонерів – такого спів­відношення не має жодна краї­на світу. Тому про підвищення пенсій, добробуту наших вете­ранів, якісні зміни в житті лю­дей, допоки не буде розшире­на сфера зайнятості і докорінно підвищений рівень зарплати, говорити не доводиться.

Не реалізується поки що голо­вне, на мій погляд і погляд профспілок, право на реаліза­цію трудових здібностей і забез­печення гідного рівня життя для працівника та його сім’ї. В се­редньому, на кожне вакантне робоче місце претендує 8–10 осіб, а в окремих регіонах – 50–60. Що треба було б зробити? Закон «Про зайнятість» визна­чає, що має бути загальнодер­жавна програма створення ро­бочих місць і підвищення ефек­тивності зайнятості населення».

Ще одне важливе питання, на якому зупинився Григорій Осо­вий: підвищення рівня заробіт­ної плати в Україні: «За рівнем державної соціальної гарантії, мінімальної зарплати Україна займає останнє місце серед єв­ропейських країн, обійшовши навіть Молдову». До того ж, ця основна державна соціальна гарантія є замороженою з 2013 року. При цьому рівень біднос­ті зріс за останній рік в 1,5 раза – тотальна бідність серед пра­цюючого населення.

Під час прес-конференції та­кож виступили співголова ПГС Україна – ЄС, координатор ро­бочої групи «Політичний діалог Україна – ЄС, зовнішня та без­пекова політика», науковий ди­ректор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олек­сандр Сушко, член УС ПГС, ко­ординатор робочої групи «Та­рифне регулювання, перехідні періоди, вилучення, режим торгівлі з третіми країнами», науковий директор Інституту економічних досліджень та по­літичних консультацій Вероніка Мовчан, член УС ПГС, коорди­натор робочої групи «Торгівля послугами (включно із захис­том споживачів), рух капіталів, заснування та діяльність ком­паній», голова ради Всеукраїн­ської федерації роботодавців у сфері туризму Тетяна Тимо­шенко, член УС ПГС, координа­тор робочої групи «Навколиш­нє природне середовище», ви­конавчий директор ВЕГО«Мама–86» Зоряна Міщук, член УС ПГС, голова Конфеде­рації вільних профспілок Украї­ни Михайло Волинець.

21.07.2015

Олена ОВЕРЧУК «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини