ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Зроблено перші кроки для відновлення соціального діалогу

16 квітня відбулося засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради за участю Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. У заході також взяли участь очіль­ники міністерств і відомств, Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, представники територіальних соціально-економічних рад, Адміністрації Президен­та України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національної служби посе­редництва і примирення, роботодавці та профспілки, науковці.

На початку свого висту­пу про стан і перспективи соціально-економічного роз­витку України на 2015–2016 роки в контексті започатко­ваних реформ і курсу держа­ви на євроінтеграцію Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк по­відомив про особисту готов­ність до ведення конструктив­ного діалогу як з роботодавця­ми, так і профспілками, а та­кож оголосив про початок по­новлення соціального діалогу в інтересах громадян України. Він зазначив, що Уряду вдало­ся зменшити зовнішній борг країни з 72 до 69 млрд доларів. Аби стабілізувати ситуацію, наголосив Арсеній Яценюк, Уряд змушений був вживати радикальних кроків, «у тому числі тих, що не мають пози­тивного сприйняття в країні, оскільки пов’язані із соціаль­ною реформою».

Водночас Глава Уряду під­креслив, що Кабінету Міні­стрів вдалося забезпечити ви­плату всіх пенсій, заробітних плат та соціальних виплат: «Знаю, що рівень пенсій і за­робітних плат повинен бути вищим. Але можу чітко зазна­чити, що ми платимо тільки те, що заробили. Ми не допус­тили «прострочень» чи забор­гованостей. Ми готуємо під­ґрунтя для того, щоб україн­ська економіка запрацювала, заробила, і соціальні стандар­ти в країні як наслідок еконо­мічного зростання збільшу­валися». Він також нагадав, що в парламенті були ухвале­ні запропоновані Урядом змі­ни до податкового законодав­ства, якими підвищено подат­ки на найбільш прибуткові, так звані олігархічні види біз­несу: «Ситуація така, що всі повинні витрачати зусилля і гроші, щоб стабілізувати си­туацію в країні. Саме тому ми підвищили податки на най­більш прибуткові види бізне­су. Насамперед це стосуєть­ся сектору енергетики – газу, нафти. Ми підвищили подат­ки на підакцизні товари, ко­рисні копалини. Це не роби­лося протягом двох десятків років. Усвідомлюю, що низка представників роботодавців не зовсім сприймають цю по­зицію. Але час, коли мільярд­ні доходи від енергетики і ви­добутку корисних копалин йшли в приватні кишені, за­кінчився. Країна в стані ві­йни. Прошу не тільки розу­міння, а й виконання рішень Уряду, що необхідні для краї­ни. Настав час сплачувати до державного бюджету, а не в офшорні компанії».

Країні потрібні дієві ре­форми, які вже розпочато. Дуже хотілося б побачити їх результати завтра, але існує часовий лаг. Польща 20 років тому пішла тим самим шля­хом. Тож Глава Уряду закли­кав роботодавців і профспіл­ки надати підтримку та до­помогу в закладенні фунда­менту для подальшого еко­номічного зростання країни. Для цього, насамперед, необ­хідна «стабілізація держав­них фінансів». І якщо торік на єдиному казначейському рахунку було 108 тис. грн, то сьогодні вже близько 30 млрд грн. Цей факт, наголосив Ар­сеній Яценюк, свідчить, що Уряду «вдалося зробити сут­тєві кроки з демонополізації, деолігархізації і покращення збору податків».

«Розвиток промисловос­ті і внутрішнього ринку – це завдання цього і наступних урядів. У поточному році ми очікуємо, що виконання про­грами з нашими міжнародни­ми кредиторами дасть змогу залучити декілька мільярдів доларів від таких установ, як Світовий банк, Європей­ський банк реконструкції та розвитку, Європейський ін­вестиційний банк. Це між­народні фінансові організа­ції, які надають не кредити під «соціалку», а кошти під розвиток економіки. А саме: будівництво доріг та інфра­структурних проектів, мо­дернізацію газотранспортної системи. Це план на 2015 рік. Ми з вами повинні сформува­ти базу для того, аби 2016 рік став першим роком еконо­мічного зростання. Ми дуже обережно оцінюємо перспек­тиви наступного року. Проте наші прогнози і Міжнарод­ного валютного фонду збіга­ються. І Уряд, і МВФ очіку­ють 2% зростання валового внутрішнього продукту», – зазначив Глава Уряду.

Профспілкова сторона ви­словила занепокоєння з при­воду подальшого падіння рів­ня життя громадян. У своєму виступі заступник співголови НТСЕР від профспілкової сто­рони Сергій Кондрюк закли­кав учасників засідання до запровадження соціального діалогу, що має відповідати європейським і соціальним стандартам. Звертаючись до Арсенія Яценюка, Сергій Кондрюк наголосив на тому, що працююча людина не по­винна бути бідною, як це нині відбувається в нашій країні, тому що в такому разі працю­вати в Україні стає недоціль­ним: «Давайте спробуємо ска­зати про складне людською мовою. Спочатку декілька не­риторичних запитань. Чи хво­рі в нас економіка і «соціал­ка»? Ну, напевно, хворі, судя­чи з того, що ми почули з вуст Прем’єр-міністра. А чим і на­скільки? Чому в нас уперто ігноруються потреби чесної діагностики? Підкреслюю: чесної діагностики. Давайте спробуємо поставити собі за­питання не виключно бізне­сові і не «рискою», як сказав Арсеній Петрович, стосовно соціальної проблематики. Да­вайте спробуємо сказати чес­но, які у нас рівень, масшта­би і глибина бідності в Украї­ні. Хочу наголосити, що ми не можемо це зробити публічно, тому що Уряд подав, а Верхо­вна Рада затвердила штучно спотворену вартісну величи­ну державного стандарту про­житкового мінімуму, з гру­бим порушенням Конститу­ції і Закону України про дер­жавні стандарти і гарантії. Напевно ви знаєте, що в дер­жавному бюджеті ця величи­на складає 1218 грн. Арсеній Петрович – серйозний, глибо­кий економіст, але я впевне­ний, що й він не дасть відпові­ді, чому 1218, а не, приміром, 1337 грн. Отак просто: одні «зі стелі» взяли, а інші продо­вжують її пролонговувати. А я хочу підкреслити, що це – прожитковий мінімум, який є державним стандартом.

Арсенію Петровичу, напев­но, Ви погодитесь із тим, що навіть в умовах кризи стан­дартний метр має становити 100 см, 1 кг українського сала має важити 1000, а не 600 г. Я розумію, що в економіці є проблема із забезпеченням гарантій, скажімо, мінімаль­ної заробітної плати чи міні­мальної пенсії, але це не при­від спотворювати стандарти. А той стандарт був створений у найбільш голодному 2000 році і вже 15 років жодним Урядом не переглядався.

Давайте чесно визнаємо, навіть на сайті Міністерства соціальної політики це ви­значено, що прожитковий мінімум для працездатної особи становить 1840 грн. А якщо правильно порахувати, як це зробили профспілки ра­зом з роботодавцями, він має становити 2027 грн. Так да­вайте скажемо, що у нас мі­німальна заробітна плата не відповідає прожитковому мі­німуму і складає, приміром, 60%, давайте бути чесними. Але тоді потрібно визнати, що ми грубо порушуємо Кон­ституцію».

Сергій Кондрюк наголо­сив на тому, що в доповіді Прем’єр-міністра він не по­чув жодної позитивної соці­альної перспективи стосовно змін на ринку праці. «Падін­ня реальної заробітної плати – це падіння платоспромож­ності кінцевого споживача. А що таке падіння платоспро­можності кінцевого спожива­ча? Це відсутність попиту на вітчизняні товари та послу­ги: ЖКГ, хлібопекаря... До речі, в Києві вшестеро змен­шилось виробництво ковба­си, а чому? Та тому що її вже ніхто не може купити. І це об­вал внутрішнього ринку. На­певно, неможливо відразу провести багато реформ, але доки ми не перестанемо го­ворити, що заробітна плата – це проїдання, а не інвестиції в розвиток платоспроможно­го внутрішнього ринку, ми будемо спостерігати ситуа­цію, як оця ганебна, я б ска­зав, злочинна політика деше­вої робочої сили домінує. Не прийде в Україну з інвести­ційного бізнесу ніхто, доки буде знати, що тут є порохо­ва бочка соціального вибуху! А це означає, що потрібна політика висококонкурент­ної, високооплачуваної, ви­сокопрофесійної праці, чого в нас, на жаль, не спостеріга­ється», – заявив він.

Сергій Кондрюк звернув увагу Арсенія Яценюка й на те, що у США практично ко­жен виступ Президента або ви­сокопосадовців починається з показників ринку праці. І за­жадав, аби Прем’єр-міністр у своїх виступах, у кожному рі­шенні Уряду чи законопроек­ті чітко зазначав, які тенден­ції відбуваються на ринку пра­ці. Показники, які фіксує дер­жавна служба зайнятості – 2% і МОП – 10%, насправді вдвічі нижчі за реальні. І це потрібно обговорювати окремо.

Наступне питання – су­цільна антисоціальна хворо­ба заборгованості із заробіт­ної плати, а всі пропозиції профспілок щодо її подолан­ня владою, на жаль, не сприй­маються. Заступник співго­лови НТСЕР розповів і про інші позитивні пропозиції, напрацьовані профспілками для подолання соціальної не­справедливості в країні, які досі залишаються без відпо­віді. Він також запропонував Главі Уряду запровадити ре­гулярні та системні зустрічі, соціальний діалог, який має повністю відповідати євро­пейським традиціям, і висло­вив сподівання, що ті пропо­зиції, які профспілки неодно­разово озвучували, нарешті знайдуть відображення у рі­шеннях НТСЕР.

Своє бачення вирішення болючих проблем висловили й інші учасники наради. За оцінкою співголови НТСЕР від профспілкової сторони Григорія Осового, нарешті було зроблено необхідні кро­ки з боку Уряду, роботодавців і профспілок для вирішення надзвичайно важливого для суспільства завдання – узго­дження спільних дій щодо економічного та соціального розвитку країни в 2015–2016 роках. Профспілкова сторо­на запропонувала вважати нинішнє зібрання першим етапом обговорення, а після опрацювання всіх пропози­цій і вироблення спільної по­зиції провести друге засідан­ня НТСЕР у середині травня.

28.04.2015

Т етяна РУБАН «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини