ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальні стандарти фактично зафіксовані на рівні грудня 2013 року

13 березня в приміщенні Міністерства фінансів України перший заступник мі­ністра фінансів Ігор Уманський пред­ставив звіт про виконання Державного бюджету України за 2014 рік.

Олена ОВЕРЧУК

«ПВ»

Як зазначив Ігор Уманський, най­ближчим часом цей звіт буде по­дано для затвер­дження в Уряді і пред­ставлено у Верховній Раді України. «Якщо го­ворити про минулий рік, необхідно згадати, на тлі яких, зокрема економіч­них, процесів цей рік про­ходив. Вітчизняна еконо­міка перебувала під тис­ком багатьох факторів, у тому числі зовнішніх і внутрішніх дисбалансів, сформованих за попере­дні періоди: досить не­сприятливої кон’юнктури на цінових ринках про­дукції українського похо­дження, військового кон­флікту на сході країни, анексії Криму і, по суті, торгової війни з Росій­ською Федерацією», – на­голосив перший заступ­ник міністра.

Також Ігор Уманський зазначив, що на скорочен­ня промисловості впли­нуло згортання виробни­цтва, насамперед у схід­них областях України, внаслідок бойових дій, а також несприятлива кон’юнктура на зовніш­ніх ринках і доволі затяж­на торгова війна з Росій­ською Федерацією. Погір­шення і спад спостеріга­лися практично в усіх га­лузях, крім сільського гос­подарства. Це чи не єдина галузь, яка мала зростан­ня минулого року. «Спо­живча інфляція за мину­лий рік склала майже 25%, а зростання цін виробни­ків – майже 32%. Ця дина­міка, на жаль, має місце вже і цього року. Поки що ми маємо лише січневу статистику – місячна ін­фляція становить 3%. Як наслідок, середня заробіт­на плата минулого року номінально зросла на 6%, а з огляду на інфляційні процеси реальний розмір заробітної плати фактич­но знизився приблизно на 6,5%», – констатував Ігор Уманський. По суті, соці­альні стандарти після їх підвищення в грудні 2013 року не переглядалися в 2014-му і фактично зафік­совані на тому ж рівні.

Під час свого висту­пу перший заступник мі­ністра також зауважив, що минулого року вдало­ся відновити співпрацю з міжнародними фінансо­вими організаціями. Ця співпраця вже в новому форматі продовжилася в поточному році: «Україна підписала з МВФ чотири­річну програму, ми вже отримали перший транш. Будемо сподіватися, що ця співпраця і робота, за­початкована з нашими кредиторами, допоможе зменшити навантаження на обслуговування дер­жавного бюджету».

СУМНА СТАТИСТИКА МІНФІНУ

Минув рік, який був, напевне, найскладнішим за останнє десятиліття. Підбиваючи підсумки фінансово-економічної ситуації, Мінфін надає низку тяжких для сприйняття показ­ників, які, на жаль, є сумною реальністю, зазначає Депар­тамент бюджетної політики та соціального захисту ФПУ

Отже, 2014 рік мовою цифр:

– інфляція сягнула 24,9% (найбільший стрибок цін і тарифів з початку ниніш­нього сторіччя);

– за офіційними даними, національна валюта знецінена вдвічі – середньозва­жений курс на міжбанківському ринку зріс із 8,15 на початку року до 15,77 грн за дол. США станом на кінець року;

– розміри прожиткового мінімуму, мі­німальної заробітної плати та мінімаль­них пенсій впродовж усього року були «заморожені» на рівні 2013-го;

– середньомісячна номінальна заробіт­на плата штатного працівника за сі­чень – грудень 2014 року зросла порів­няно з відповідним періодом 2013-го на 5,9%, але з огляду на прискорення інфляційних процесів реальна заробіт­на плата скоротилася на 6,5%;

– підвищення цін та зниження реаль­них доходів населення негативно по­значилося на обороті роздрібної тор­гівлі, скорочення якого в січні – грудні 2014 року становило 8,6%;

– обсяги промислового виробництва скоротилися на 10,1% порівняно з 2013 роком;

– майже половина підприємств вітчиз­няної економіки працювали збитково;

– за даними Державної служби статис­тики України, реальний ВВП у І кварталі 2014 року порівняно з відповідним кварталом 2013-го зменшився на 1,2%, у ІІ кварталі – на 4,6%, у ІII кварталі – на 5,3%, а в IV кварталі – на 15,2% (без урахування тимчасово окупованої те­риторії АР Крим, м. Севастополя та час­тини зони АТО);

– за попередніми даними НБУ, порів­няно з 2013 роком експорт товарів та послуг зменшився на 19,5%, імпорт – на 26,6%.

Проведено два секвестри держбюдже­ту та прийнято низку «економних» рі­шень, які вже ближче до кінця 2014 року трансформувалися в «безстроко­ву шокову терапію».

Профспілки, обстоюючи соціальну справедливість, в умовах здійснення Урядом політики «жорсткої» економії фактично за рахунок звичайних праців­ників боролись за забезпечення прав працівників, здійснювали постійний моніторинг законодавчих ініціатив, працювали на упередження загроз та мінімізацію негативних наслідків від прийняття владних рішень.

Завдяки спільним зусиллям членських організацій на чолі з ФПУ вдалося не допустити:

– прийняття низки урядових законопро­ектів, які містили антиконституційні і ан­тисоціальні норми та передбачали масш­табний наступ на права працівників;

– істотно пом’якшити окремі економні «антикризові» заходи, запропоновані владою.

Також вдалося домогтися:

– блокування урядових ініціатив зроби­ти платною освіту та медицину;

– збереження норм законодавства щодо обов’язкового фінансування бю­джетних галузей, зокрема здійснення видатків на охорону праці в бюджетних галузях, культурно-масову, фізкультур­ну й оздоровчу роботу;

– диференціації посадових окладів пра­цівників бюджетної сфери (1–6 тарифні розряди ЄТС) у 2014 році в умовах замо­роження соціальних стандартів і гарантій;

– недопущення знецінення праці бюджет­ників з одночасним зростанням наванта­ження на працівника, відміни стипендій та низки норм у частині соціального за­хисту окремих категорій населення.

При цьому, обстоюючи права працівни­ків, профспілки були змушені вдаватися до радикальних дій: у 2014 році під сті­нами Уряду та парламенту пройшло дві масштабні Всеукраїнські акції протесту профспілок – 15 жовтня та 23 грудня.

Минулий рік був переламним в історії та свідомості громадян, і те, що люди ще не вийшли на вулиці захищати свої права свідчить про їх розуміння поточної ситуа­ції в країні й сподівання, що найближчим часом відбудуться зміни на краще.

Розуміючи всю складність ситуації, проф­спілки закликали Уряд не допустити зни­ження життєвого рівня населення Украї­ни і рівня його соціального захисту, від­найти можливості для подолання соці­альної несправедливості не за рахунок урізання фінансування галузей бюджет­ної сфери, а шляхом залучення інших джерел наповнення державної казни (введення податку на багатство та роз­кіш, підвищення рівня оподаткування не­трудових доходів, легалізація зарплати та зайнятості, жорсткий контроль за витра­чанням бюджетних коштів тощо).

ЯКОЮ БУДЕ УКРАЇНСЬКА БЮДЖЕТНА РЕЗОЛЮЦІЯ?

Що робить бюджетну резолюцію дієвою та ефективною? Наскільки українська бюджет­на резолюція відповідає кращим міжнарод­ним практикам? Що і як потрібно зробити, в тому числі негайно? На ці запитання шукали відповіді учасники експертного круглого сто­лу, що відбувся 16 березня в Київській шко­лі економіки, повідомляє Департамент бю­джетної політики та соціального захисту ФПУ.

Серед учасників заходу були представники Міністерства фінансів і Національного банку України, наукової спільноти, громадських організацій та експерти з бюджетних пи­тань.

Обговорюючи презентацію результатів дослідження «Якою повинна бути бюджет­на резолюція? (міжнародний досвід та рекомендації для України)», експерти наголо­шували на існуючих пробле­мах з макроекономічним прогнозуванням, відсутності комплексного стратегічного документа з економічної по­літики. Висловлювалися дум­ки щодо абсурдності ситуації, коли Міністерство фінансів готує собі бюджетні завдан­ня, викладає їх в Основних напрямах бюджетної політи­ки, а потім реалізує, склада­ючи проект держбюджету. В таких умовах завдання мати­муть редакцію «у межах фі­нансових можливостей бю­джету» (що, по суті, відбува­ється останніми роками в проектах ОНБП). Пропозиція: визначати завдання має коаліція, а виконувати – коаліційний Уряд.

Пропонувалося та­кож змінити тер­мін внесення Уря­дом проекту держбюджету в парламент – з 15 вересня на листопад, оскільки практика останніх років підтверджує не­можливість сфор­мувати реальний проект у вересні, адже економічна ситуація змінюється дуже динамічно.

Керівник департаменту бю­джетної політики та соціаль­ного захисту ФПУ Людмила Остапенко звернула увагу присутніх на відсутність соці­альних орієнтирів у програм­них документах влади, зо­крема в проекті Основних на­прямів бюджетної політики на 2016 рік. Така недалеко­глядна урядова політика може мати дуже негативні наслідки для суспільства і країни. Адже вже сьогодні експерти зауважують значне зростання рівня бідності – з 20% у 2014 році до 30%, тоб­то бідною є кожна третя українська сім’я. Після підви­щення тарифів на газ, елек­троенергію тощо потребува­тимуть державної підтримки (субсидій) 77% домогоспо­дарств. У профспілкових за­уваженнях до проекту Осно­вних напрямів бюджетної по­літики на 2016 рік, що були направлені Міністерству фі­нансів, зазначено, що лише визначення реального розмі­ру прожиткового мінімуму та зростання заробітної плати, насамперед мінімальної, забезпечить підвищення платоспроможності громадян, своєчас­ність оплати кому­нальних платежів, дозволить відновити економічну актив­ність, розширити сфе­ру зайнятості, розпо­чати реальну бороть­бу з бідністю та гігант­ським розривом між українськими реалія­ми та європейськими стандартами.

29.03.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини