Соціальні стандарти фактично зафіксовані на рівні грудня 2013 року
13 березня в приміщенні Міністерства фінансів України перший
заступник міністра фінансів Ігор Уманський представив звіт про виконання Державного
бюджету України за 2014 рік.
Олена ОВЕРЧУК
«ПВ»
Як зазначив Ігор Уманський, найближчим часом цей звіт буде подано
для затвердження в Уряді і представлено у Верховній Раді України. «Якщо говорити
про минулий рік, необхідно згадати, на тлі яких, зокрема економічних, процесів
цей рік проходив. Вітчизняна економіка перебувала під тиском багатьох факторів,
у тому числі зовнішніх і внутрішніх дисбалансів, сформованих за попередні періоди:
досить несприятливої кон’юнктури на цінових ринках продукції українського походження,
військового конфлікту на сході країни, анексії Криму і, по суті, торгової війни
з Російською Федерацією», – наголосив перший заступник міністра.
Також Ігор Уманський зазначив, що на скорочення промисловості
вплинуло згортання виробництва, насамперед у східних областях України, внаслідок
бойових дій, а також несприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках і доволі затяжна
торгова війна з Російською Федерацією. Погіршення і спад спостерігалися практично
в усіх галузях, крім сільського господарства. Це чи не єдина галузь, яка мала
зростання минулого року. «Споживча інфляція за минулий рік склала майже 25%,
а зростання цін виробників – майже 32%. Ця динаміка, на жаль, має місце вже і
цього року. Поки що ми маємо лише січневу статистику – місячна інфляція становить
3%. Як наслідок, середня заробітна плата минулого року номінально зросла на
6%, а з огляду на інфляційні процеси реальний розмір заробітної плати фактично
знизився приблизно на 6,5%», – констатував Ігор Уманський. По суті, соціальні стандарти
після їх підвищення в грудні 2013 року не переглядалися в 2014-му і фактично зафіксовані
на тому ж рівні.
Під час свого виступу перший заступник міністра також зауважив,
що минулого року вдалося відновити співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.
Ця співпраця вже в новому форматі продовжилася в поточному році: «Україна підписала
з МВФ чотирирічну програму, ми вже отримали перший транш. Будемо сподіватися, що
ця співпраця і робота, започаткована з нашими кредиторами, допоможе зменшити навантаження
на обслуговування державного бюджету».
СУМНА СТАТИСТИКА МІНФІНУ
Минув рік, який був, напевне, найскладнішим за останнє десятиліття.
Підбиваючи підсумки фінансово-економічної ситуації, Мінфін надає низку тяжких для
сприйняття показників, які, на жаль, є сумною реальністю, зазначає Департамент
бюджетної політики та соціального захисту ФПУ
Отже, 2014 рік мовою цифр:
– інфляція сягнула 24,9% (найбільший стрибок цін і тарифів з
початку нинішнього сторіччя);
– за офіційними даними, національна валюта знецінена вдвічі
– середньозважений курс на міжбанківському ринку зріс із 8,15 на початку року до
15,77 грн за дол. США станом на кінець року;
– розміри прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати
та мінімальних пенсій впродовж усього року були «заморожені» на рівні 2013-го;
– середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника
за січень – грудень 2014 року зросла порівняно з відповідним періодом 2013-го
на 5,9%, але з огляду на прискорення інфляційних процесів реальна заробітна плата
скоротилася на 6,5%;
– підвищення цін та зниження реальних доходів населення негативно
позначилося на обороті роздрібної торгівлі, скорочення якого в січні – грудні
2014 року становило 8,6%;
– обсяги промислового виробництва скоротилися на 10,1% порівняно
з 2013 роком;
– майже половина підприємств вітчизняної економіки працювали
збитково;
– за даними Державної служби статистики України, реальний ВВП
у І кварталі 2014 року порівняно з відповідним кварталом 2013-го зменшився на
1,2%, у ІІ кварталі – на 4,6%, у ІII кварталі – на 5,3%, а в IV кварталі – на
15,2% (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та
частини зони АТО);
– за попередніми даними НБУ, порівняно з 2013 роком експорт
товарів та послуг зменшився на 19,5%, імпорт – на 26,6%.
Проведено два секвестри держбюджету та прийнято низку «економних»
рішень, які вже ближче до кінця 2014 року трансформувалися в «безстрокову шокову
терапію».
Профспілки, обстоюючи соціальну справедливість, в умовах здійснення
Урядом політики «жорсткої» економії фактично за рахунок звичайних працівників боролись
за забезпечення прав працівників, здійснювали постійний моніторинг законодавчих
ініціатив, працювали на упередження загроз та мінімізацію негативних наслідків від
прийняття владних рішень.
Завдяки спільним зусиллям членських організацій на чолі з ФПУ
вдалося не допустити:
– прийняття низки урядових законопроектів, які містили антиконституційні
і антисоціальні норми та передбачали масштабний наступ на права працівників;
– істотно пом’якшити окремі економні «антикризові» заходи, запропоновані
владою.
Також вдалося домогтися:
– блокування урядових ініціатив зробити платною освіту та медицину;
– збереження норм законодавства щодо обов’язкового фінансування
бюджетних галузей, зокрема здійснення видатків на охорону праці в бюджетних галузях,
культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу роботу;
– диференціації посадових окладів працівників бюджетної сфери
(1–6 тарифні розряди ЄТС) у 2014 році в умовах замороження соціальних стандартів
і гарантій;
– недопущення знецінення праці бюджетників з одночасним зростанням
навантаження на працівника, відміни стипендій та низки норм у частині соціального
захисту окремих категорій населення.
При цьому, обстоюючи права працівників, профспілки були змушені
вдаватися до радикальних дій: у 2014 році під стінами Уряду та парламенту пройшло
дві масштабні Всеукраїнські акції протесту профспілок – 15 жовтня та 23 грудня.
Минулий рік був переламним в історії та свідомості громадян,
і те, що люди ще не вийшли на вулиці захищати свої права свідчить про їх розуміння
поточної ситуації в країні й сподівання, що найближчим часом відбудуться зміни
на краще.
Розуміючи всю складність ситуації, профспілки закликали Уряд
не допустити зниження життєвого рівня населення України і рівня його соціального
захисту, віднайти можливості для подолання соціальної несправедливості не за рахунок
урізання фінансування галузей бюджетної сфери, а шляхом залучення інших джерел
наповнення державної казни (введення податку на багатство та розкіш, підвищення
рівня оподаткування нетрудових доходів, легалізація зарплати та зайнятості, жорсткий
контроль за витрачанням бюджетних коштів тощо).
ЯКОЮ БУДЕ УКРАЇНСЬКА БЮДЖЕТНА РЕЗОЛЮЦІЯ?
Що робить бюджетну резолюцію дієвою та ефективною? Наскільки
українська бюджетна резолюція відповідає кращим міжнародним практикам? Що і як
потрібно зробити, в тому числі негайно? На ці запитання шукали відповіді учасники
експертного круглого столу, що відбувся 16 березня в Київській школі економіки,
повідомляє Департамент бюджетної політики та соціального захисту ФПУ.
Серед учасників заходу були представники Міністерства фінансів
і Національного банку України, наукової спільноти, громадських організацій та експерти
з бюджетних питань.
Обговорюючи презентацію результатів дослідження «Якою повинна
бути бюджетна резолюція? (міжнародний досвід та рекомендації для України)», експерти
наголошували на існуючих проблемах з макроекономічним прогнозуванням, відсутності
комплексного стратегічного документа з економічної політики. Висловлювалися думки
щодо абсурдності ситуації, коли Міністерство фінансів готує собі бюджетні завдання,
викладає їх в Основних напрямах бюджетної політики, а потім реалізує, складаючи
проект держбюджету. В таких умовах завдання матимуть редакцію «у межах фінансових
можливостей бюджету» (що, по суті, відбувається останніми роками в проектах ОНБП).
Пропозиція: визначати завдання має коаліція, а виконувати – коаліційний Уряд.
Пропонувалося також змінити термін внесення Урядом проекту
держбюджету в парламент – з 15 вересня на листопад, оскільки практика останніх років
підтверджує неможливість сформувати реальний проект у вересні, адже економічна
ситуація змінюється дуже динамічно.
Керівник департаменту бюджетної політики та соціального захисту
ФПУ Людмила Остапенко звернула увагу присутніх на відсутність соціальних орієнтирів
у програмних документах влади, зокрема в проекті Основних напрямів бюджетної
політики на 2016 рік. Така недалекоглядна урядова політика може мати дуже негативні
наслідки для суспільства і країни. Адже вже сьогодні експерти зауважують значне
зростання рівня бідності – з 20% у 2014 році до 30%, тобто бідною є кожна третя
українська сім’я. Після підвищення тарифів на газ, електроенергію тощо потребуватимуть
державної підтримки (субсидій) 77% домогосподарств. У профспілкових зауваженнях
до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, що були направлені
Міністерству фінансів, зазначено, що лише визначення реального розміру прожиткового
мінімуму та зростання заробітної плати, насамперед мінімальної, забезпечить підвищення
платоспроможності громадян, своєчасність оплати комунальних платежів, дозволить
відновити економічну активність, розширити сферу зайнятості, розпочати реальну
боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськими реаліями та європейськими
стандартами.
29.03.2015
|