ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Центр культури стане Музеєм Майдану?

Київський Міжнародний центр культури та мистецтв проф­спілок України (МЦКМ ПУ) знову опинився у центрі кон­флікту. На базі Жовтневого палацу можновладці пропону­ють створити Музей Небесної Сотні, або Музей Майдану. З такою ініціативою виступили восьмеро депутатів Верховної Ради. Розглянувши можливі приміщення для реалізації своєї ідеї, вони обрали Жовтневий палац. Тож приміщення колишнього Інституту шляхетних дівчат, а нині – культур­ного центру профспілок може стати музеєм. Категорично проти цього виступає трудовий колектив.

Під час Помаран­чевої революції протягом трьох тижнів Жовтне­вий палац, пра­цюючи у цілодобовому режимі, приймав та об­слуговував за власний кошт майже 40 тис. учас­ників подій. Потім так само власними силами ре­монтував та облаштову­вав приміщення, прово­див різноманітні заходи. Невдовзі відновили свою діяльність дитячі колек­тиви та колективи худож­ньої самодіяльності.

З 2 грудня 2013 року по 18 серпня 2014 року МЦКМ став притулком для тисяч акти­вістів Майдану. Під час драма­тичних подій 18–20 лютого Палац був у епіцентрі подій – захоплен­ня Беркутом, розстріли на Ін­ститутській. Тут розташовува­лися госпіталь, пункти обігрі­ву та харчуван­ня, було облад­нано місця для відпочинку ак­тивістів тощо. «Після по­дій будівля була у тяжко­му та жалюгідному стані, – розповідає в. о. голови профкому завідуюча від­ділом народної творчості та культурно-мистецьких зв’язків МЦКМ ПУ Окса­на Кузнєцова. – Ми натра­пили на гори сміття, роз­биті шибки, потрощені кіно-та радіорубку, світ­ла та звуку, пошкоджені цінні речі, комп’ютери та оргтехніку».

Одночасно припинили платити кошти орендарі приміщень, серед яких, зо­крема, спортивна школа Дерюгіних, чий борг сяг­нув півмільйона гривень.

Протестувальники пішли з Жовтневого па­лацу, і про нього всі за­були. Оренда­рі не платять, немає ані при­бутків, ані гро­шей на ремонт. Адміністрація Палацу наді­слала офіцій­ні листи Прези­денту, Прем’єр-міністру, голові Київської місь­кої держадмі­ністрації Віта­лію Кличку. Та КМДА проігно­рувала навіть прохання відре­монтувати сходи, які ве­дуть до Палацу.

Збитки від пошкоджен­ня будівлі та внутріш­ніх приміщень сягнули 1,5 млн грн, і це не врахо­вуючи суму недоотрима­ного прибутку 7 млн грн від перенесення запланованих заходів. Адміністрація була змушена при­пинити на якийсь час ро­боту всіх дитячих гуртків, тож понад 600 маленьких киян залишилися без за­нять. Самодіяльні колек­тиви теж не працювали.

Та, попри це, МЦКМ ПУ все ж таки продовжував діяти, проводив заходи, сплачував за електроенер­гію, комунальні послуги, при цьому не отримуючи жодної копійки підтрим­ки. Завдяки патріотизму, відданості, наполегливій праці трудовий колектив зберіг приміщення, роз­почав заходи для його від­новлення, відмив та очис­тив будівлю для культур­ного дозвілля киян і гос­тей столиці.

Тим часом хтось знову хоче повернутися до ідеї створення на базі Міжна­родного центру культури та мистецтв Музею полі­тичних репресій, Небес­ної Сотні, незважаючи на те, що тут постійно про­водилися різноманітні міжнародні, громадсько-політичні, благодійні за­ходи, фестивалі дитячої творчості тощо.

Сьогодні тут віднови­ли свою роботу шість ко­лективів художньої само­діяльності, у яких зайня­то більш як 300 осіб – ді­тей, молоді, пенсіонерів. Усі колективи працюють безкоштовно та заслуже­но отримали звання «на­родний» і «зразковий», вони неодноразово пред­ставляли Україну на різ­номанітних міжнародних конкурсах, а їхні керівни­ки мають почесні звання «заслужених працівників культури України». Всі разом вони зробили зна­чний внесок у справу роз­витку української самоді­яльної культури та народ­ної творчості. МЦКМ ПУ пишається своєю біблі­отекою з фондом 90 тис. примірників, деякі з них унікальні та зберегли­ся іще з часів Інституту шляхетних дівчат. Тру­довий колектив Міжна­родного центру культури та мистецтв профспілок України подолав не одну кризу без жодної зовніш­ньої допомоги і знайшов своє місце у культурно-мистецькому житті сто­лиці та держави загалом, не перепрофілювавши свою діяльність заради швидких прибутків.

Незважаючи на надзви­чайно складний фінан­совий стан, економічно-політичну ситуацію в кра­їні, колектив продовжує наполегливо працювати і вживати всіх можливих заходів, аби зберегти бу­дівлю для нинішніх та майбутніх поколінь.

• КОМЕНТАРІ

Олександра КУЗНЄЦОВА,

в. о. голови профкому, завідуюча відділом народної творчості та культурно-мистецьких зв’язків МЦКМ ПУ:

«Працівники МЦКМ – від двірників до дирек­ції – з першого дня Ре­волюції надавали всю можливу допомогу мі­тингувальникам. Протя­гом року Жовтневий не працював як культурно-мистецький заклад.

Деякі працівники зму­шені були піти у від­пустки без збереження заробітної плати. Ко­лектив довелося пере­вести на режим роботи неповного робочого тижня і скороченого робочого дня.

Але Міжнародний центр культури і мис­тецтв – це не тільки концертний майдан­чик. Зараз у Палаці діє шість відомих колекти­вів. Із 1957 року мо­лодь у нас завжди за­ймається безкоштовно. Для цього обладнані спеціальні класи. Під час Революції Гідності Палац прихистив мі­тингувальників. А те­пер, коли влада нама­гається відібрати при­міщення та створити тут музей, колективи народної творчості не працюватимуть? Духо­вність у країні не скасо­вував іще жоден президент».

Володимир БІЛОШКУРСЬКИЙ,

художній керівник народного хореографічного ансамблю «Горлиця», заслужений працівник культури України:

«Це неправильно – створювати Музей Не­бесної Сотні, або Му­зей Майдану у Міжна­родному центрі куль­тури та мистецтв профспілок України. Це один із найкрасиві­ших і найбільших у Ки­єві театрально-концертних залів, який має унікальну акусти­ку і вміщує понад 2000 глядачів.

Київ не може собі до­зволити втратити цей зал. Неможливо зара­ди створення музею викинути на вулицю шість колективів ху­дожньої самодіяль­ності різних жанрів, у яких зайнято 300 осіб – дітей, молоді, пенсі­онерів.

Держава жодним чи­ном не допомогла у відбудові будівлі. Всі ремонті роботи ми ви­конували власними зу­силлями, відновили приміщення хореогра­фічних класів, репети­ційних залів тощо».

Нонна МАРТИНІЧ,

завідуюча комерційним, адміністративно-видовищним відділом МЦКМ ПУ:

«З 1 січня 2014 року через ситуа­цію у столиці та у МЦКМ ПУ зокрема попит на послуги Центру різко змен­шився. 14 лютого 2014 року ми про­вели останній за­хід. У результаті протестних дій було скасовано низку заходів, у т. ч. проведення традиційної міської ялинки для дітей. Деякі заходи дове­лося перенести на більш пізній термін – листопад-грудень 2014 року. Замість запланованих на I півріччя 75 захо­дів було проведено лише п’ять. За під­рахунками, розмір втрачених доходів становить майже 7 млн гривень».

Олег ПЛЕВАНЮК,

в. о. директора МЦКМ ПУ:

«Жовтневий палац завжди залишався осередком культури та мистецтва не лише для мешканців сто­лиці, а й для всієї України. Нині робити тут Музей Гід­ності – це не на часі; гадаю, що це неправильно. Зараз у Жовтневому палаці за­ймаються чимало творчих колективів, які несуть пре­красне мешканцям Києва та гостям столиці. І може трапитися, що вони зали­шаться на вулиці. А це не­припустимо.

Трудовий колектив, як і всі люди доброї волі, виступає за те, щоб увічнити пам’ять про тих, хто загинув у часи репресій, під час подій Майдану, розстріляних та загиблих по всій багато­страждальній Україні в різні періоди її трагічної історії. Ми вважаємо за доцільне створення меморіалу для збереження, увічнення та вшанування пам’яті. Це треба зробити неодмінно. Але ж і треба зберегти дру­гий в Україні концертно-театральний зал, самодіяльні колективи – великий ор­кестр народних інструмен­тів, джазовий колектив, ди­тячу хореографічну студію, дитячий фольклорний ко­лектив «Співаночка», на­родний хореографічний ан­самбль народного танцю «Горлиця», дитячий ан­самбль «Просвіт», бібліоте­ку, трудовий колектив, за­вдяки якому Палац було збережено та відновлено».

20.02.2015

Т етяна РУБАН «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини