Профспілки кажуть «ні!» продовженню урядової політики «затягування пасків» за рахунок людини праці
Під такою назвою 16 грудня
в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція,
спікери якої вважають неприпустимим перекладати весь тягар виключно на плечі працюючого
населення, а нову Програму діяльності Уряду – «шоковою терапією» для українців.
Олена ОВЕРЧУК
«ПВ»
Позицію профспілок озвучили заступник Голови Федерації профспілок
України Євген Драп’ятий, заступник голови Профспілки працівників освіти і науки
України Сергій Романюк, заступник голови профкому Серійного заводу «Антонов» Наталя
Біла, а також заступник голови Ради Київської міської профспілки охорони здоров’я
України Сергій Кубанський.
Варто зазначити, що 11 грудня Верховною Радою України прийнято
Програму діяльності Кабінету Міністрів України, що фактично є політичною декларацією
напрямів реформ в Україні. Даючи оцінку документу, учасники прес-конференції зійшлися
на тому, що згідно з Програмою, Уряд має намір посилити економію бюджетних коштів
виключно за рахунок обмеження, а в окремих випадках і скасування, законних прав
та гарантій найбільш незахищених громадян – пенсіонерів, студентства, молоді,
ветеранів праці, чорнобильців.
Заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий розповів, на чому ж збирається
заощадити Кабмін. За його словами, Уряд розраховує скоротити державні витрати більш
ніж на 26 млрд грн. Більше половини з них припадає на соціальну сферу – 16 млрд
грн (наразі «соціалка» складає понад 40% видатків бюджету). Як застерігає заступник
Голови ФПУ, найбільше можуть постраждати пенсіонери (нині на пенсії витрачається
майже 17% ВВП): скорочення пенсій працюючим пенсіонерам, скасування індексації
виплат, перегляд пенсій по втраті годувальника, підвищення пенсійного віку тощо.
У сумі повинні заощадити понад 8,3 млрд грн (0,5% ВВП). Планується урізання фінансування
соціальних фондів, насамперед фонду соцстраху. Євген Драп’ятий зазначає, що також
хочуть скоротити витрати на допомогу матерям-одиначкам та при народженні дитини.
Крім соціальних виплат, планується скорочення фінансування освіти
і науки – ці статті витрат зменшуються більш ніж на 3 млрд грн (в Україні витрати
на освіту наразі становлять близько 15% видатків бюджету). Уряд пропонує скасувати
стипендії студентам (крім інвалідів та пільговиків), позбавити права пільгового
проїзду. Також планує значно збільшити педагогічне навантаження всіх працівників
освіти – від вихователів у дитсадках до професорів у вишах, після чого частину
викладачів буде скорочено. Пропонується й закриття понад 400 шкіл у сільській місцевості
– там, де кількість учнів не перевищує 10 осіб. Крім того, учні 1–4 класів залишаться
без безкоштовного харчування в школах, що, за підрахунками урядових експертів,
дозволить заощадити 715 млн грн.
Ще один напрямок запланованого урізання витрат – охорона здоров’я.
Хворі, які перебувають у стаціонарних лікувальних закладах, будуть змушені платити
за їжу. Тільки цей крок, на думку Кабміну, допоможе скоротити навантаження на бюджет
майже на мільярд гривень. Ще одна «перспективна» ніша для заощаджень – перегляд
виплат чорнобильцям та переселенцям із зони радіоактивного зараження, а це близько
900 млн грн. Крім цього, в перспективі – згортання деяких цільових програм із закупівлі
ліків за державні гроші.
Ініціативи Кабміну не оминуть і держслужбу. Передбачається
урізання майже всіх витрат: індексація і підвищення пенсій, скорочення працівників
правоохоронних органів, прокурорів, суддів, апарату Верховної Ради, компенсації
витрат нардепів тощо. Однак, незважаючи на тотальне скорочення, сумарно витрати
бюджету на ці статті зменшаться лише на 1,3 млрд грн.
Профспілки вимагають від Уряду невідкладно розпочати консультації
з роботодавцями та профспілками, щоб разом проаналізувати наявні в економіці ресурси,
віднайти альтернативні джерела наповнення бюджету, розпочати виведення з незаконного
використання 4,5 млн нелегальних працівників, детінізацію понад 200 млрд грн заробітної
плати, що може дати не менше 100 млрд додаткових надходжень до бюджету, пенсійного
та інших соціальних фондів. Владі необхідно примусити олігархів поділитися своїми
надприбутками, отриманими за останні роки, зокрема під «дахом» колишнього режиму,
вважають профспілки.
Як найчисельніше громадське об’єднання країни, що об’єднує
7,2 млн спілчан, Федерація профспілок України звернулася до депутатських фракцій
та груп у Верховній Раді України, а також усіх народних обранців із закликом стати
на захист законних соціально-економічних прав громадян, гарантованих Конституцією
України.
Слід наголосити, що Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до
Глави Уряду Арсенія Яценюка з ініціативою проведення термінової зустрічі Прем’єр-міністра
з представниками всеукраїнських профспілок для відновлення соціального діалогу
та пошуку суспільно прийнятних рішень на упередження соціального конфлікту, про
що поінформовано Президента України Петра Порошенка.
Євген ДРАП’ЯТИЙ
заступник Голови Федерації профспілок України:
«Ми говоримо і будемо говорити: виведіть з тіні 200 млрд грн,
легалізуйте 4,5 млн працівників. Щоб у людини було записано в трудовій книжці, що
вона працювала все життя. Люди добрі, що при владі, думайте. Сьогодні весь тягар
намагаються перекласти на плечі простих людей. Ми говоримо, що є й інші джерела.
Джерела легалізації, джерела офшорів, джерела олігархів, оподаткування багатства,
розкоші... Ми сьогодні хочемо в черговий раз застерегти Уряд від глухоти. Застерегти
від того, що не бачать свій народ і не чують його. Ми хочемо правди, справедливості
й відкритості. Ми плануємо діалог. Хочемо розуміння та зустрічей».
Сергій РОМАНЮК,
заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України:
«Риторичне запитання: «Який державний устрій України?» нині наробило
галасу в пресі. Я хочу відповісти на нього, бо, мабуть, правильно не відповість
ніхто. Можуть люди віповісти так, як це записано в Конституції, але те, що діється
сьогодні в Україні, абсолютно не відповідає Конституції. У нас сьогодні немає парламентсько-президентської
республіки. У нас сьогодні навіть не прем’єрська республіка. У нас сьогодні мінфінівська
республіка. Тому що коли Мінфін починає управляти освітньою сферою, охороною здоров’я
тощо, ми з вами можемо зайти дуже далеко... Приміром, сьогодні є низка районів
в Україні, де надбавка платиться у розмірі однієї гривні за престижність педагогічної
праці...».
Наталя БІЛА,
заступник голови профкому Серійного заводу «Антонов»:
«Ми сьогодні солідарні з бюджетниками. Вони лікують наших дітей,
вони вчать наших дітей. Тому повинні мати гідну заробітну плату та гідні умови
праці. Для цього повинен бути конструктивний соціальний діалог держави з профспілками.
Основою діалогу є підписання галузевих угод. Що стосується нашої галузі, то ми
досі не знаємо, хто буде брати участь у підписанні. Тому що наші міністерства й
донині не визначилися, як це буде відбуватись, буде мати держава діалог з профспілками
тієї чи іншої галузі чи ні... Ми вимагаємо діалогу Уряду з профспілками, прийняття
рішучих заходів для відновлення економіки та виробництва. Завдяки цьому соціальна
сфера буде розвиватись».
Сергій КУБАНСЬКИЙ,
заступник голови Ради Київської міської профспілки охорони здоров’я
України:
«Що нас турбує? Це наміри щодо ліквідації права на безоплатну
медичну допомогу. Це введення страхової медицини. Там безліч плюсів і мінусів,
але на сьогодні Уряд фактично не дає нам відповіді, в яких обсягах, які категорії
населення та з яких джерел будуть фінансуватися ті, хто не зможе купити собі поліс...
Необхідно сісти за стіл переговорів, поспілкуватися із соціальними партнерами
та з’ясувати ці питання... Також нас турбує, що Уряд, Мінфін у цих ініціативах вказує
на необхідність скорочення 10% бюджетних працівників. Галузь охорони здоров’я
наразі вже переживає кадрову кризу. Лише в Києві не вистачає близько 10 тис. медичних
працівників. Про які скорочення можна говорити?».
18.12.2014
|