СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Реабілітація учасників АТО

 ТА НЕОБХІДНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ВИЗНАЧЕННЯМ МІСЦЯ В НІЙ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ЗАКЛАДІВ

 Олександр АНДРІЄНКО

головний лікар ДП «Санаторій «Новомосковський»

Здоров’я населення має по­сідати одне з найбільш важливих, якщо не сказати першорядних, місць серед усіх пріоритетів. Принци­пи державної політики в сфері зміцнення здоров’я повинні базу­ватись, насамперед, на балансі між клінічною, профілактичною, реабілітаційною та оздоровчою медициною. У світлі подій, що відбуваються в державі, одним з важливих питань є проведення ре­абілітації учасників АТО, акту­альною залишається реабілітація й інших категорій населення. З цього приводу вже лунали заяви Президента, Уряду, інших влад­них структур, що знайшли своє ві­дображення при формуванні про­екту держбюджету на 2015 рік.

На сьогодні виконання за­вдань, пов’язаних із забезпечен­ням належного рівня медичного обслуговування військовослуж­бовців, покладені на військово-медичні центри, шпиталі, а також санаторно-курортні заклади. Санаторно-курортне лікування, медична реабілітація є важливи­ми факторами соціального захис­ту, збереження професійного дов­голіття і здоров’я військовослуж­бовців, ветеранів Збройних сил, учасників війни та бойових дій, членів їх сімей. Як показує дій­сність, при ефективному наданні медичної допомоги постражда­лим у боях та пораненим шанси на одужання збільшуються за умови своєчасного і високопрофе­сійного проведення реабілітацій­них заходів. У нашій державі ця практика не відпрацьована, від­сутня й належна матеріально-технічна база. І як наслідок – бага­то учасників АТО взагалі залиша­ються без реабілітаційної допомо­ги, інші проходять лікування за кордоном, що потребує значних матеріальних витрат.

Ефективність відновного ліку­вання значною мірою залежить від своєчасного та послідовного проведення всіх його етапів. До­цільність та ефективність засто­сування природних і преформова­них факторів науково обґрунтова­ні та підтверджені багаторічним досвідом. Ці фактори значно впливають на кінцеві результати відновного лікування, насампе­ред осіб працездатного віку, що сприяє зміцненню економічного потенціалу країни за рахунок збе­реження людського ресурсу.

Слід констатувати, що в санаторно-курортних закладах нашої держави утворені і функціонують більше 3 тис. ліжко-місць реабілі­таційного профілю, в тому числі для лікування захворювань опорно-рухової системи, психологіч­них та неврологічних, шлунково-кишкового тракту, органів дихан­ня, ендокринної системи та пору­шення обміну речовин, серцево-судинних, післяопікових хворих та ін. Матеріально-технічна база, кадровий потенціал дозволяють проводити відновне лікування громадян України на високому рівні. Проте відсутність на рівні держави цілісної концепції про­ведення реабілітації та визначен­ня місця в ній санаторно-курортних закладів, що мають досвід і матеріально-технічну базу, не дає змоги стабільно й ефективно про­водити реабілітацію хворих.

Основними проблемами, що іс­нують сьогодні в організації санаторно-курортного лікування і медичної реабілітації, є:

– зміна в свідомості і ставленні керівників різного рівня, рекреан­тів і хворих до санаторно-курортних закладів не як до закладів від­починку, а як до лікувально-профілактичних, використання їх мож­ливостей у повному обсязі для від­новлення здоров’я незалежно від пори року і місця розташування;

– підготовка лікарів курортоло­гів та реабілітологів, удоскона­лення їх знань;

– відсутність нормативно визна­чених умов, порядку і права засто­сування в курортно-рекреаційній діяльності нових нетрадиційних і парамедичних технологій;

– необхідність державної під­тримки розвитку санаторно-курортних закладів, розуміння того, що вкладені кошти повернуться зменшенням витрат на лікування та виплату лікарняних, збільшен­ням професійного довголіття, зрос­танням виробництва і боєздатнос­ті, довіри населення до держави за турботу про його здоров’я.

Короткостроковий досвід, на­бутий ДП «Санаторій «Новомос­ковський» у співпраці з регіональ­ним госпіталем, щодо проведення реабілітації учасників АТО пока­зує велику ефективність і потре­бує подальшого вивчення. Така робота має вкрай важливе значен­ня у відновленні здоров’я учасни­ків АТО.

Хотілося б зауважити, що за­вдання, які має вирішувати реабі­літаційна медицина, не закінчать­ся з останнім пострілом на війні чи останнім виписаним з госпіта­лю солдатом. Це проблема най­ближчих десятиліть. І від того, хто її вирішуватиме, залежить багато.

 У мирний час реабілітаційні за­ходи були спрямовані переважно на відновлення фізичного стану пацієнтів. Нині провідну роль у комплексі лікувально-діагностичних заходів як на стаціонарному, так і подальших етапах реабіліта­ції відіграють психодіагностика та психокорекція. Зменшення ін­тенсивності (або повне припинен­ня) психотравмуючих і стресоген­них чинників, відсутність побутово-сімейних та професійних проблем самі по собі створюють психо­логічні передумови успішного ре­абілітаційного лікування. А раці­ональне планування лікувально­го процесу, гармонійне поєднання процедур із загальнооздоровчою дією курортних чинників, ство­рення належного режиму дня – це реальні кроки до швидкої медико-соціальної реадаптації пацієнта.

 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ: ВЗАЄМОДІЯ З ВИМУШЕНИМИ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМИ

  Державний центр зайнятості повідомляє, що за період з 1 березня по 10 листопада до центрів зайнятості звернулися за спри­янням у працевлаштуванні 23,4 тис. осіб із числа мешканців АР Крим, м. Севасто­поля, Донецької та Луганської областей, з яких статус зареєстрованого безробітного отримали 13,9 тис. Допомогу з безробіття отримували 8,9 тис. осіб.

 За інформацією прес-служби Мін­соцполітики, най­більше мешканців АР Крим, м. Севастополя, Доне­цької та Луганської областей звернулися до центрів за­йнятості м. Києва (2,1 тис.), Харківської (2 тис.), Доне­цької (2,2 тис.), Запорізької (2,2 тис.) та Дніпропетров­ської (2,2 тис.) областей.

За направленням державної служби зайнятості працевла­штувалися 3,9 тис. осіб із числа мешканців АР Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей. Ще 379 зареєстрованих безро­бітних із числа вимушених переселенців проходять професійне навчання під за­мовлення роботодавців, по­над 600 були залучені до громадських та інших робіт тимчасового характеру.

Станом на 10 листопада кількість безробітних із чис­ла мешканців АР Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей, які звернулися за сприянням у працевлаштуванні до інших регіонів України, становить 8,8 тис. осіб. Зокрема, 727 осіб зареєстровані в Дні­пропетровській області, 682 – у Запорізькій, 859 – у Хар­ківській, 1,2 тис. – у Доне­цькій та 1,1 тис. – у м. Києві.

З метою сприяння у вирі­шенні проблем працевла­штування переселенців дер­жавна служба зайнятості проводить системну роботу з надання їм інформаційно-роз’яснювальних послуг як у центрах зайнятості за міс­цем перебування, так і у ви­їзному режимі в місцях тим­часового розміщення, а та­кож на маршрутах слідуван­ня переселенців на тран­спортних вузлах: на заліз­ничних та автовокзалах, ав­тостанціях тощо. За опера­тивними даними регіональ­них центрів зайнятості, за період з 1 березня по 10 листопада проведено 2065 виїзних інформаційно-роз’яснювальних заходів, якими охоплено понад 35,1 тис. вимушених пересе­ленців. Зокрема, з викорис­танням мобільних засобів інформування проведено 934 заходи за участю близь­ко 14,7 тис. переселенців.

З метою надання допомоги у працевлаштуванні особам із числа переселенців, які звернулись до центрів за­йнятості, незалежно від міс­ця їх проживання чи пере­бування, надається повний комплекс соціальних послуг та здійснюється матеріаль­не забезпечення на випа­док безробіття відповідно до чинного законодавства. З метою сприяння у працевлаштуванні державна служба зайнятості також на­дає зареєстрованим безро­бітним, у тому числі осо­бам, які переміщуються з тимчасово окупованої тери­торії та районів проведення АТО, соціальну послугу з ор­ганізації професійної підго­товки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та видає ваучери для підтри­мання конкурентоспромож­ності осіб віком старше 45 років на ринку праці, неза­лежно від місця їх прожи­вання чи перебування. Про­фесійне навчання організо­вується на замовлення ро­ботодавця або для самозай­нятості, провадження під­приємницької діяльності з урахуванням побажань без­робітних і здійснюється у професійно-технічних та ви­щих навчальних закладах, на підприємствах, в устано­вах та організаціях незалеж­но від форми власності, виду діяльності та господа­рювання. Таке навчання ор­ганізовується за рахунок ко­штів Фонду загальнообов’язкового державного соці­ального страхування Украї­ни на випадок безробіття.

Для оперативного підбору громадянам підходящої ро­боти на основі загальнодер­жавної бази даних опера­тивних вакансій функціонує сервіс «Пошук роботи» дер­жавної служби зайнятості. Обслуговування користува­чів здійснюється Оператор­ським центром засобами Інформаційно-довідкової ін­терактивної багатоканальної телефонної системи держав­ної служби зайнятості за но­мером 0-800-50-50-60 із ста­ціонарного телефону та 730 – з мобільного. Крім того, ін­формацію про послуги дер­жавної служби зайнятості та актуальні вакансії можна ді­знатись на Інтернет-медіа-порталі «Труд» www.trud.gov.ua. База вакансій онов­люється щодня.

28.11.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини