ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

У партнерстві сила та міць нашої роботи

 Інтерв’ю з Миколою Шершуном, головою Федерації профспілок Рівненської області з приводу укладення Регіональної угоди

 Розмовляла Тамара СТЕЦЮК

– Миколо Харитоновичу, минулого місяця в області було підписано нову Регіональну угоду між Рівнен­ською обласною державною адмі­ністрацією, обласною радою, Об’єднанням організацій робото­давців області та Федерацією проф­спілок Рівненщини із соціально-економічних питань на 2015–2017 роки. Цій події передували консуль­тації між сторонами, на яких обго­ворювалися спірні питання тощо. Чим викликано проведення такої копіткої роботи з переукладення раніше чинної Угоди?

– Почну з того, що ми стоїмо на по­розі великих перетворень, а Угода – це програмний документ, який визначає стратегію регіональної політики на 2015–2017 роки в соціально-економічній сфері життя області. Саме Ре­гіональна угода на договірній основі та партнерських засадах регулює і удосконалює економічні, виробничі, трудові відносини регіональної соціально-економічної політики, допома­гає у захисті конституційних прав і гарантій працівників, чітко обумов­люючи зобов’язання власників перед ними, сприяє веденню активного со­ціального діалогу. А отже, запобігає виникненню конфліктних ситуацій і збурень, сприяє стабільній політич­ній ситуації в області.

В іншій ситуації, аніж нинішня, можна було б продовжувати співпра­цювати в рамках раніше чинної Угоди. Але ми пережили Революцію Гідності, країна стала на шлях євроінтеграції, кардинальні зміни відбуваються в са­мому громадянському суспільстві. Нам потрібен більш ефективний і ре­зультативний діалог із владою та ро­ботодавцями. Тому Федерація проф­спілок області ініціювала переговори з укладення нової Угоди, знайшовши повну підтримку і розуміння з боку на­ших соціальних партнерів.

– Яку мету переслідували профспіл­ки, приймаючи умови нової Угоди?

– У нас мета одна – спільними зу­силлями домогтися підвищення якос­ті життя краян, гарантій зайнятості населення, динамічного зростання за­робітної плати, забезпечення безпеч­них умов праці шляхом модернізації економіки відповідно до євростандар­тів та досягнення її сталого функціо­нування. Особливо, коли країна три­валий час у зоні АТО протистоїть вій­ськовій агресії сусідньої держави, а на решті території долає наслідки ши­рокомасштабної економічної кризи й падіння виробництва. До того ж еко­номічна криза найболючіше вдарила саме по трудівниках, на плечі яких перекладено тягар випробувань і не­виплатами зарплати, і комунальним пресингом, і практично відсутністю ефективного соціального захисту.

Тому положення і розділи нової Регіональної угоди доповнені та більш конкретизовані порівняно із попереднім документом. У нинішній Угоді чітко прописана відповідаль­ність сторін. Зокрема, передбачається на чотиристоронній основі здійснен­ня постійного контролю за всіма зобов’язаннями, взятими підписанта­ми. До речі, на відміну від інших регі­онів України, де підписання Угоди здійснюється на тристоронній основі, без участі депутатів обласної ради, на Рівненщині народні обранці беруть активну участь в її обговоренні. Крім того, цей важливий документ підпи­сує ще й голова облради.

– Миколо Харитоновичу, чи відпові­дають положення Угоди нинішній соціально-економічній ситуації в області та країні і чи обумовлюється в ній підвищення рівня життя на­ших краян?

– Працюючи над розробленням по­ложень Угоди, ми враховували все. І те, що країна, а разом з нею і Рівнен­щина, переживають серйозну кризу, і запровадження реформ, які спрямова­ні на зміцнення економічної та суспільно-політичної єдності, забез­печення єдиних соціальних стандар­тів, призупинення скорочення обсягів виробництва і робочих місць тощо. Тому розділ ІІ Угоди про сферу еконо­мічних і виробничих відносин міс­тить пункти про розвиток соціальної інфраструктури на селі, збереження існуючих та створення нових робочих місць за рахунок потенціалу, яким во­лодіє область, як-от переробних ви­робництв у галузях лісового та сіль­ського господарства, видобутку при­родних копалин, відновлення виро­щування характерних для області сільськогосподарських культур. Йдеться також і про законодавче вре­гулювання та легалізацію видобутку бурштину, запровадження вирощу­вання енергетичних культур та розви­ток туристичної галузі.

В Угоді передбачено, що за раху­нок використання нових технологій вдасться спрямувати економіку рин­ку первинної переробної сировини, яка видобувається в області, на здій­снення повного завершеного циклу сировина – готова продукція. Тобто обумовлено нагальну необхідність повною мірою використати сировинні багатства краю для вироблення якіс­ного кінцевого продукту на відновле­них і нових виробничих потужностях наших підприємств для подальшої його реалізації на вітчизняному і за­рубіжному ринках. Таким чином, Рів­ненщина долучиться до фінансово-достатніх регіонів України.

– А як широка громадськість зможе контролювати виконання Угоди її підписантами?

– Відповідно до Закону України «Про соціальний діалог» Угоду підпи­сали з боку громадських організацій Федерація профспілок області та Об’єднання роботодавців Рівненщини, які єдині в регіоні підтвердили своє право репрезентативності. Тобто саме ці організації володіють правоможніс­тю разом із владою укладати такі уго­ди. На час дії Угоди сторони з числа своїх представників створили робочу групу, яка працює на постійній основі та контролює виконання положень Угоди, вносить до неї зміни та допо­внення. Раз на квартал через ЗМІ чле­ни комісії повідомляють широкому загалу про виконання положень Уго­ди, пов’язуючи це із своєчасними і по­слідовними виконаннями зобов’язань про співпрацю задля підвищення ефек­тивності соціального діалогу та гро­мадського контролю за дотриманням трудового законодавства в регіоні.

– Миколо Харитоновичу, на Вашу думку, така тісна співпраця влади, профспілок роботодавців таки сприятиме змінам на краще для на­ших людей?

– Переконаний, що саме в партнер­стві – сила та міць нашої роботи. Лише об’єднавши зусилля, час, до­свід, знання, ми можемо успішно реа­лізувати взяті зобов’язання, які поліп­шать рівень життя людей в області.

Профспілкова сторона має велику надію, що нова Угода стане дієвим ін­струментом соцзахисту, допоможе в реалізації програмно-стратегічних планів розвитку регіону, сприятиме посиленню інвестиційної політики та зростанню заробітної плати трудівни­ків до рівня країн-членів Євросоюзу, щоб оплата праці в собівартості про­дукції зросла до 30%.

Це і є шлях для подолання однієї з основних проблем сьогодення – змен­шення розриву між бідними та бага­тими, створення середнього класу, який є фундаментом для побудови економічно зрілої та самодостатньої країни, а разом із нею і нашого чудо­вого поліського краю.

  ДЕЛЕГАЦІЯ ФПУ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ ПАН’ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ РАДИ МКП

 4–5 листопада на запрошення Пан’європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок у м. Брюсселі пе­ребувала делегація Федерації профспілок України на чолі із заступником Голови ФПУ Сергієм Кондрюком та завідувачем відділу охорони здоров’я – довіреним лікарем апа­рату ФПУ Віталієм Легковим. Учасники деле­гації взяли участь у семінарі, присвяченому екологічним та соціальним стандартам Єв­ропейського Союзу, їх дотриманню міжна­родними фінансовими установами під час виконання інвестиційних проектів у країнах, що не входять до ЄС (з акцентом на діяль­ність Європейського інвестиційного банку).

 Віталій ЛЕГКОВ

завідувач відділу охорони здоров’я – довірений лікар апарату ФПУ

Семінар було органі­зовано Пан’європейською регіональною радою (ПЄРР) у співпраці з профспілковими центрами Бельгії (FGTB), Швеції (LO та TCO) за участі уряду Бельгії.

Програма перебування пе­редбачала участь у робочій зустрічі з керівництвом ПЄРР делегацій профспілко­вих об’єднань, що прибули з країн Східної Європи, зо­крема України, Білорусі, Грузії, Вірменії. Зустріч про­ходила під головуванням виконавчого секретаря ПЄРР Григора Градєва та була присвячена нагальним проблемам європейського профспілкового руху. Обго­ворювалися, зокрема, про­блеми створення альтерна­тивних профспілок, що не входять до профоб’єднань у власних країнах і не підтри­мують загальноєвропей­ський профспілковий рух, а також ведення соціального діалогу як між представни­ками профспілок та праців­ників, так і органів держав­ної влади та роботодавців.

Заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк розповів учасни­кам зустрічі про принципи та механізми ведення соціаль­ного діалогу в Україні, робо­ту Національної тристорон­ньої соціально-економічної ради, а також про проекти програмних документів Уря­ду, що відкидають необхід­ність соціального діалогу, а в окремих законопроектах узагалі ліквідовано законо­давчий простір для його ве­дення. Такі законодавчі ініці­ативи спрямовані на відсто­ронення профспілок та їх об’єднань від усіх сфер вза­ємодії з державою, припи­нення продуктивного діалогу з ними, особливо в сфері за­хисту трудових прав людей.

Велику увагу було приділе­но й відносинам національ­них профспілок та недер­жавних громадських органі­зацій, що одночасно прово­дять роботу в сфері соціаль­ного забезпечення, захисту прав громадян. Зазначено, що такий діалог, на жаль, не має системного характеру, відволікає зусилля зазначе­них організацій, які мали б бути спрямовані на захист населення від негативного впливу кризової фінансової ситуації, недосконалих соці­альних реформ тощо.

Крім того, обговорювались проблеми додержання краї­нами – членами Міжнарод­ної організації праці належ­них процедур ведення соці­ального діалогу в межах окремих держав, приклади неповного дотримання ви­мог проведення тристорон­нього соціального договір­ного процесу.

Підбиваючи підсумки зустрі­чі, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк запропону­вав присутнім провести спільні, відкриті для проф­спілкового загалу доповіді фахівців профспілок Грузії в Україні й, за необхідності, для інших національних профоб’єднань, щодо аналі­зу та досвіду проведених у цій країні соціальних ре­форм. Це можуть бути семі­нари, прес-конференції, присвячені зазначеним про­блемам, зокрема під час від­значення Всесвітнього дня захисту прав людини, а та­кож започаткування постій­ного модульного навчання представників профспілок за участі досвідчених фахівців Грузії та інших країн.

За згодою членів національ­них профспілкових делега­цій та ПЄРР контактні дані учасників семінару будуть надані відповідним регіо­нальним підрозділам Євро­пейського інвестиційного банку для продовження співпраці в майбутньому, розбудови спільної експертно-аналітичної роботи в кра­їнах, в яких реалізуються ін­вестиційні проекти банку.

 (Докладніше читайте на сайті ФПУ: www.fpsu.org.ua)

21.11.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини