У партнерстві сила та міць нашої роботи
Інтерв’ю з Миколою
Шершуном, головою Федерації профспілок Рівненської області з приводу укладення
Регіональної угоди
Розмовляла Тамара
СТЕЦЮК
– Миколо Харитоновичу, минулого місяця в області було
підписано нову Регіональну угоду між Рівненською обласною державною адміністрацією,
обласною радою, Об’єднанням організацій роботодавців області та Федерацією
профспілок Рівненщини із соціально-економічних питань на 2015–2017 роки. Цій
події передували консультації між сторонами, на яких обговорювалися спірні
питання тощо. Чим викликано проведення такої копіткої роботи з переукладення
раніше чинної Угоди?
– Почну з того, що ми стоїмо на порозі великих перетворень,
а Угода – це програмний документ, який визначає стратегію регіональної політики
на 2015–2017 роки в соціально-економічній сфері життя області. Саме Регіональна
угода на договірній основі та партнерських засадах регулює і удосконалює
економічні, виробничі, трудові відносини регіональної соціально-економічної
політики, допомагає у захисті конституційних прав і гарантій працівників,
чітко обумовлюючи зобов’язання власників перед ними, сприяє веденню активного
соціального діалогу. А отже, запобігає виникненню конфліктних ситуацій і
збурень, сприяє стабільній політичній ситуації в області.
В іншій ситуації, аніж нинішня, можна було б продовжувати
співпрацювати в рамках раніше чинної Угоди. Але ми пережили Революцію
Гідності, країна стала на шлях євроінтеграції, кардинальні зміни відбуваються в
самому громадянському суспільстві. Нам потрібен більш ефективний і результативний
діалог із владою та роботодавцями. Тому Федерація профспілок області
ініціювала переговори з укладення нової Угоди, знайшовши повну підтримку і
розуміння з боку наших соціальних партнерів.
– Яку мету переслідували профспілки, приймаючи умови нової
Угоди?
– У нас мета одна – спільними зусиллями домогтися
підвищення якості життя краян, гарантій зайнятості населення, динамічного
зростання заробітної плати, забезпечення безпечних умов праці шляхом
модернізації економіки відповідно до євростандартів та досягнення її сталого
функціонування. Особливо, коли країна тривалий час у зоні АТО протистоїть військовій
агресії сусідньої держави, а на решті території долає наслідки широкомасштабної
економічної кризи й падіння виробництва. До того ж економічна криза
найболючіше вдарила саме по трудівниках, на плечі яких перекладено тягар
випробувань і невиплатами зарплати, і комунальним пресингом, і практично
відсутністю ефективного соціального захисту.
Тому положення і розділи нової Регіональної угоди доповнені
та більш конкретизовані порівняно із попереднім документом. У нинішній Угоді
чітко прописана відповідальність сторін. Зокрема, передбачається на
чотиристоронній основі здійснення постійного контролю за всіма зобов’язаннями,
взятими підписантами. До речі, на відміну від інших регіонів України, де
підписання Угоди здійснюється на тристоронній основі, без участі депутатів
обласної ради, на Рівненщині народні обранці беруть активну участь в її
обговоренні. Крім того, цей важливий документ підписує ще й голова облради.
– Миколо Харитоновичу, чи відповідають положення Угоди
нинішній соціально-економічній ситуації в області та країні і чи обумовлюється
в ній підвищення рівня життя наших краян?
– Працюючи над розробленням положень Угоди, ми враховували
все. І те, що країна, а разом з нею і Рівненщина, переживають серйозну кризу,
і запровадження реформ, які спрямовані на зміцнення економічної та
суспільно-політичної єдності, забезпечення єдиних соціальних стандартів,
призупинення скорочення обсягів виробництва і робочих місць тощо. Тому розділ
ІІ Угоди про сферу економічних і виробничих відносин містить пункти про
розвиток соціальної інфраструктури на селі, збереження існуючих та створення
нових робочих місць за рахунок потенціалу, яким володіє область, як-от
переробних виробництв у галузях лісового та сільського господарства,
видобутку природних копалин, відновлення вирощування характерних для області
сільськогосподарських культур. Йдеться також і про законодавче врегулювання та
легалізацію видобутку бурштину, запровадження вирощування енергетичних культур
та розвиток туристичної галузі.
В Угоді передбачено, що за рахунок використання нових
технологій вдасться спрямувати економіку ринку первинної переробної сировини,
яка видобувається в області, на здійснення повного завершеного циклу сировина
– готова продукція. Тобто обумовлено нагальну необхідність повною мірою
використати сировинні багатства краю для вироблення якісного кінцевого
продукту на відновлених і нових виробничих потужностях наших підприємств для
подальшої його реалізації на вітчизняному і зарубіжному ринках. Таким чином,
Рівненщина долучиться до фінансово-достатніх регіонів України.
– А як широка громадськість зможе контролювати виконання
Угоди її підписантами?
– Відповідно до Закону України «Про соціальний діалог» Угоду
підписали з боку громадських організацій Федерація профспілок області та
Об’єднання роботодавців Рівненщини, які єдині в регіоні підтвердили своє право
репрезентативності. Тобто саме ці організації володіють правоможністю разом із
владою укладати такі угоди. На час дії Угоди сторони з числа своїх
представників створили робочу групу, яка працює на постійній основі та
контролює виконання положень Угоди, вносить до неї зміни та доповнення. Раз на
квартал через ЗМІ члени комісії повідомляють широкому загалу про виконання
положень Угоди, пов’язуючи це із своєчасними і послідовними виконаннями
зобов’язань про співпрацю задля підвищення ефективності соціального діалогу та
громадського контролю за дотриманням трудового законодавства в регіоні.
– Миколо Харитоновичу, на Вашу думку, така тісна співпраця
влади, профспілок роботодавців таки сприятиме змінам на краще для наших людей?
– Переконаний, що саме в партнерстві – сила та міць нашої
роботи. Лише об’єднавши зусилля, час, досвід, знання, ми можемо успішно реалізувати
взяті зобов’язання, які поліпшать рівень життя людей в області.
Профспілкова сторона має велику надію, що нова Угода стане
дієвим інструментом соцзахисту, допоможе в реалізації програмно-стратегічних
планів розвитку регіону, сприятиме посиленню інвестиційної політики та
зростанню заробітної плати трудівників до рівня країн-членів Євросоюзу, щоб
оплата праці в собівартості продукції зросла до 30%.
Це і є шлях для подолання однієї з основних проблем
сьогодення – зменшення розриву між бідними та багатими, створення середнього
класу, який є фундаментом для побудови економічно зрілої та самодостатньої
країни, а разом із нею і нашого чудового поліського краю.
ДЕЛЕГАЦІЯ ФПУ ВЗЯЛА
УЧАСТЬ У ЗАХОДАХ ПАН’ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ РАДИ МКП
4–5 листопада на
запрошення Пан’європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації
профспілок у м. Брюсселі перебувала делегація Федерації профспілок України на
чолі із заступником Голови ФПУ Сергієм Кондрюком та завідувачем відділу охорони
здоров’я – довіреним лікарем апарату ФПУ Віталієм Легковим. Учасники делегації
взяли участь у семінарі, присвяченому екологічним та соціальним стандартам Європейського
Союзу, їх дотриманню міжнародними фінансовими установами під час виконання
інвестиційних проектів у країнах, що не входять до ЄС (з акцентом на діяльність
Європейського інвестиційного банку).
Віталій ЛЕГКОВ
завідувач відділу охорони здоров’я – довірений лікар апарату
ФПУ
Семінар було організовано Пан’європейською регіональною
радою (ПЄРР) у співпраці з профспілковими центрами Бельгії (FGTB), Швеції (LO
та TCO) за участі уряду Бельгії.
Програма перебування передбачала участь у робочій зустрічі
з керівництвом ПЄРР делегацій профспілкових об’єднань, що прибули з країн
Східної Європи, зокрема України, Білорусі, Грузії, Вірменії. Зустріч проходила
під головуванням виконавчого секретаря ПЄРР Григора Градєва та була присвячена
нагальним проблемам європейського профспілкового руху. Обговорювалися,
зокрема, проблеми створення альтернативних профспілок, що не входять до
профоб’єднань у власних країнах і не підтримують загальноєвропейський
профспілковий рух, а також ведення соціального діалогу як між представниками
профспілок та працівників, так і органів державної влади та роботодавців.
Заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк розповів учасникам
зустрічі про принципи та механізми ведення соціального діалогу в Україні, роботу
Національної тристоронньої соціально-економічної ради, а також про проекти
програмних документів Уряду, що відкидають необхідність соціального діалогу,
а в окремих законопроектах узагалі ліквідовано законодавчий простір для його
ведення. Такі законодавчі ініціативи спрямовані на відсторонення профспілок
та їх об’єднань від усіх сфер взаємодії з державою, припинення продуктивного
діалогу з ними, особливо в сфері захисту трудових прав людей.
Велику увагу було приділено й відносинам національних
профспілок та недержавних громадських організацій, що одночасно проводять
роботу в сфері соціального забезпечення, захисту прав громадян. Зазначено, що
такий діалог, на жаль, не має системного характеру, відволікає зусилля зазначених
організацій, які мали б бути спрямовані на захист населення від негативного
впливу кризової фінансової ситуації, недосконалих соціальних реформ тощо.
Крім того, обговорювались проблеми додержання країнами –
членами Міжнародної організації праці належних процедур ведення соціального
діалогу в межах окремих держав, приклади неповного дотримання вимог проведення
тристороннього соціального договірного процесу.
Підбиваючи підсумки зустрічі, заступник Голови ФПУ Сергій
Кондрюк запропонував присутнім провести спільні, відкриті для профспілкового
загалу доповіді фахівців профспілок Грузії в Україні й, за необхідності, для
інших національних профоб’єднань, щодо аналізу та досвіду проведених у цій
країні соціальних реформ. Це можуть бути семінари, прес-конференції,
присвячені зазначеним проблемам, зокрема під час відзначення Всесвітнього дня
захисту прав людини, а також започаткування постійного модульного навчання
представників профспілок за участі досвідчених фахівців Грузії та інших країн.
За згодою членів національних профспілкових делегацій та
ПЄРР контактні дані учасників семінару будуть надані відповідним регіональним
підрозділам Європейського інвестиційного банку для продовження співпраці в майбутньому,
розбудови спільної експертно-аналітичної роботи в країнах, в яких реалізуються
інвестиційні проекти банку.
(Докладніше читайте
на сайті ФПУ: www.fpsu.org.ua)
21.11.2014
|