ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Права людини – понад усе

 14 листопада в інформагентстві «Главком» відбулася прес-конференція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутков­ської. Вона розповіла про роботу над підготовкою Національної стратегії України в сфері прав людини. У рамках презентації положень документа перед журналістами також виступили виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко та голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Як зазначила Вале­рія Лутковська, в підготовці проек­ту взяли активну участь представ­ники найавторитетніших інститутів громадянсько­го суспільства з питань правозахисної діяльності й експерти впливових міжнародних організа­цій. Національна страте­гія України з прав люди­ни створюється в рамках виконання відповідного Указу Президента «Про розроблення Національ­ної стратегії в сфері прав людини» № 811/2014. Згід­но з ним, стратегія розро­бляється з метою вдоско­налення правових та ор­ганізаційних засад у сфе­рі прав людини, створен­ня дієвого механізму все­бічного забезпечення в Україні прав і свобод лю­дини та громадянина. У зв’язку з цим, Кабінет Мі­ністрів зобов’язаний до 1 січня 2015 року розроби­ти відповідний проект з урахуванням міжнарод­ного досвіду та залучен­ням представників орга­нів державної влади та місцевого самоврядуван­ня, інститутів громадян­ського суспільства, про­відних вітчизняних вче­них та міжнародних екс­пертів, представивши його на розгляд у вста­новленому порядку.

«Зрозуміло, що ство­рити Національну стра­тегію без урахування міжнародних зобов’язань України в сфері прав лю­дини просто неможливо. І це мають бути не лише регіональні зобов’язання, зокрема перед Радою Єв­ропи, а й ті глобальні зобов’язання, що випли­вають з Універсального періодичного огляду і тих рекомендацій, які ми отримали внаслідок цьо­го огляду та після пред­ставлення урядових до­повідей у різних інститу­ціях ООН у рамках кон­венцій, до яких приєдна­лася Україна. Це досить великий обсяг інформа­ції, що має бути обов’язково врахований при під­готовці цього докумен­та», – наголосила Валерія Лутковська. Омбудсман нагадала присутнім про те, що після виходу Ука­зу Президента про підго­товку Національної стра­тегії у сфері прав люди­ни, що став своєрідною дорожньою картою в цій роботі, Прем’єр-міністр дав доручення всім мініс­терствам і відомствам надати Міністерству юс­тиції свої пропозиції, які вони вважають за необ­хідне реалізувати в за­значеному документі. Після цього в співпраці із Секретаріатом Уповнова­женого з прав людини, громадянським середо­вищем та міжнародними організаціями Кабінет Міністрів має підготува­ти документ.

На переконання учас­ників прес-конференції, проект стратегії обов’язково має враховувати громадську думку, готу­ватися за принципом від­критості та прозорості, а головне – в ньому має бути чітко прописаний механізм реалізації, мо­ніторингу та контролю за його імплементацією. Без цього стратегія стане черговим декларатив­ним документом, в якому містяться зобов’язання та рекомендації, що ре­ально не працюють.

Учасники прес-конференції звернули увагу на те, чому в поточній складній ситуації важли­во розробити механізм захисту прав людей, а та­кож розповіли, які саме категорії населення бу­дуть пріоритетними й отримають необхідну опіку держави. Як наго­лосила голова правління Центру громадських сво­бод Олександра Матвій­чук, правозахисники на­самперед готові захища­ти права таких вразли­вих груп, як люди з інва­лідністю, діти, націо­нальні меншини і корін­ні народи, внутрішньо переміщені особи, грома­дяни, що проживають в зоні АТО чи на території окупованого Криму.

«Ми та громадськість одностайні в тому, що майбутня стратегія має бути реалістичною і кон­кретною, фокусуватися на фундаментальних ключових моментах, а також враховувати ви­клики, які сьогодні існу­ють в нашій державі. Під час обговорень з громад­ськими експертами ми виділили такі критерії для формування пріори­тетів стратегії: системні проблеми, що виплива­ють з практики Європей­ського суду, рішень ко­мітетів ООН, Євромайда­ну, а також нові викли­ки, пов’язані з окупацією Криму та проведенням АТО на сході України. Важливо також врахову­вати загрози, які несе соціально-економічна криза», – зазначила Ва­лерія Лутковська.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Ар­кадій Бущенко в своєму виступі наголосив, що до визначеного строку – 1 грудня 2014 року необ­хідно подати до Кабінету Міністрів єдиний доку­мент, що втілюватиме ба­чення як громадськості, так і органів державної влади. «Спільно з Офісом омбудсмана ми вже зро­били перші кроки в на­прямі розробки проекту Національної стратегії, що повинна бути чіткою і конкретною та містити індикатори, за якими можна зрозуміти, як ми просуваємося в сфері за­хисту прав людини. Я пе­реконаний, що не можна розділяти державну стра­тегію та стратегію в сфе­рі прав людини, адже права людини не є чи­мось відокремленим. Від­так вважаю, що буде дуже добре, якщо в ре­зультаті реалізації цієї стратегії права людини інтегруватимуться в стратегію нашої держави загалом і не стануть фа­культативним, додатко­вим аспектом її діяльнос­ті», – зазначив він.

 У центрі уваги– модернізація ФПУ

 Що повинні робити профспілки, щоб бути в авангарді руху та боротьби за забезпе­чення соціальної справедливості, захисту соціальних та економічних прав людини праці? Це питання було одним з ключових на обговоренні VII пленуму Центральної ради Профспілки працівників соціальної сфери України, що відбувся 11 листопада.

Вів пленарне засідання голова Профспілки працівників соціальної сфери України Во­лодимир Тьоткін. У заході взяв участь за­ступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.

З доповіддю про про­ект Стратегії медерні­зації ФПУ та її член­ських організацій ви­ступила заступник голови Профспілки працівників со­ціальної сфери України Га­лина Башкірєва. Як наголо­шувалося в її доповіді, а та­кож виступах інших учасни­ків пленарного засідання, сьогодні профспілки реалі­зують свій потенціал не по­вною мірою, не переорієн­тували свою діяльність від­повідно до змін і сучасних викликів у суспільстві. Як наслідок, наголошували промовці, знижується рі­вень довіри до профспілок і відбувається скрочення профспілкового членства. Крім того, в сучасному профспілковому русі сфор­мувалося чимало проблем: постійне скорочення кіль­кості спілчан з різних при­чин, недостатнє представ­ництво у вищих виборних органах молоді, голів пер­винних профспілкових орга­нізацій, зниження престижу роботи в профспілках у зв’язку з незахищеністю профспілкових працівників і залежністю голів профкомів від роботодавців, невідпо­відність фінансового забез­печення профспілкових ор­ганів обсягам їхньої діяль­ності та відповідальності.

Розглянувши запропоновані Стратегією пропозиції щодо структурних змін у проф­спілках, учасники пленуму погодилися з тим, що необ­хідно запроваджувати но­вий порядок формування Ради ФПУ з делегуванням голів первинних профспіл­кових організацій, керівни­ків різного рівня, жінок, мо­лоді. Разом з тим, на їхню думку, потрібно надати Президії ФПУ право заслу­ховувати інформацію про діяльність членських органі­зацій та в разі необхідності приймати рішення стосовно перевірки дотримання ними Статуту ФПУ, що не су­перечить принципу, викла­деному в статутах профспі­лок, щодо їх підконтрольності та звітності лише пе­ред своїми організаціями та вищими профорганами.

Учасники пленуму були од­ностайними в тому, що для ефективного захисту прав та інтересів спілчан необхідно домагатися надання проф­спілкам права законодавчої ініціативи. З метою досягнен­ня своїх стратегічних завдань із соціально-економічного захисту трудящих ФПУ необ­хідно розвивати та зміцнюва­ти співпрацю з політичними партіями і рухами, неурядо­вими організаціями, якщо їхні цілі та завдання співпада­ють з позицією профспілок, відповідають інтересам пра­цівників, дотримуючись при цьому принципів їхнього не­втручання у внутрішні справи профспілок.

У свою чергу, заступник Го­лови ФПУ Євген Драп’ятий розповів про роботу, яку проводить ФПУ щодо захис­ту соціальних прав трудів­ників, а також поінформу­вав учасників засідання про вимоги, висунуті профспіл­ками під час акції протесту, і реакцію на них владних структур. Він наголосив на важливості поглиблення со­ціального діалогу для вирі­шення наболілих проблем, що турбують людей праці.

Обговоривши доповідь, учас­ники пленуму схвалили про­ект Стратегії модернізації ФПУ, її членських організацій і запропонували Раді Феде­рації врахувати пропозиції, що надійшли від членських організацій профспілки.

Насамкінець було прийнято рішення про скликання чер­гового з’їзду Профспілки пра­цівників соціальної сфери України в квітні 2015 року.

21.11.2014

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини