Щодо вирішення проблеми з виплатою зарплати у зоні АТО
До ФПУ надходять
звернення від профспілкових організацій стосовно незабезпечення банківськими
установами виплати заробітної плати за липень ц. р. працівникам підприємств,
що розташовані на території Луганської та Донецької областей.
Незважаючи на бойові дії, що тривають у зоні АТО, більшість
підприємств продовжує працювати та виробляти продукцію.
Нагадаємо, що відповідно до постанови Правління Національного
банку України від 6.08.2014 р. «Про призупинення здійснення фінансових
операцій» призупинено здійснення банківськими установами всіх видів
фінансових операцій у населених пунктах Донецької та Луганської областей, які
не контролюються українською владою.
Мотиви прийняття цієї постанови цілком зрозумілі: прагнення
зберегти життя і здоров’я працівників банківської сфери і необхідність
позбавити терористів можливості грабувати банки та спонсорувати бойовиків.
Однак у результаті цього рішення сотні тисяч працівників та члени їхніх сімей
опинилися без засобів до існування.
Про ситуацію, що склалася у Макіївському філіалі ПАО «Єнакіївський
металургійний завод», телефоном розповів голова профкому підприємства Юрій
Бутов: «Після того, як Центробанк видав постанову, що забороняє працювати
банкам, які перебувають у зоні АТО, у нас припинилися фінансові операції. Це
призвело до того, що люди на наших підприємствах, а це і Харцизький трубний,
Харцизький канатний заводи, Авдіївський коксохімічний завод, наше
підприємство, на початку серпня ще встигли отримати аванс, а от зарплату вже
не можуть одержати.
У нас в зоні проведення АТО ситуація дуже напружена. Триває
обстріл нашого Єнакіївського підприємства, через бойові дії заводи зупинені,
але частина працівників продовжує виходити на роботу: виконують ремонтні
роботи, чергують, охороняють обладнання та об’єкти, працюють енергетики, адже
ми не можемо просто піти і все закрити. Працівники, які перебувають удома,
отримують третину тарифу, а тим, хто на заводі, нараховується 100%.
Я відразу звернувся до голови правління Першого українського
міжнародного банку, клієнтами якого ми є, з проханням вирішити проблему, що
виникла, але, на жаль, відповіді поки не отримав. Звернувся в ЦК нашої
профспілки металургів і гірників, в обласний комітет профспілки, попросив, щоб
ФПУ посприяла.
Ви ж розумієте, як важко залишитися без засобів до
існування. Соціальні виплати також не виплачуються. Люди у відчаї».
У ЦК Профспілки металургів та гірників України повідомили,
що ситуація загострюється через невиплату пенсій, зарплат працівникам
бюджетних установ та інших підприємств, тому ЦК спільно з ФПУ звернулися з
листом до Прем’єр-міністра України та голови Нацбанку з проханням розглянути
зазначене питання на засіданні Кабінету Міністрів для його позитивного
вирішення.
Федерація профспілок України у відповідь на звернення
спілчан надіслала листа до Прем’єр-міністра України, в якому акцентувала увагу
керівництва держави на проблемах простих людей і попросила від імені Уряду
звернутися до Нацбанку України з проханням переглянути його рішення з
урахуванням інтересів людей праці, які наразі опинилися у безвихідній
ситуації, та віднайти механізм оптимального режиму роботи банківських установ,
який би гарантував отримання громадянами України належних їм грошових виплат
через ці установи.
ЧИ ТАКА СТРАШНА УГОДА
ПРО
АСОЦІАЦІЮ
МІЖ УКРАЇНОЮ
ТА
ЄС, ЯК
ЇЇ
«МАЛЮЮТЬ»?
Питання щодо
соціально-економічних ризиків, пов’язаних із реалізацією Угоди про асоціацію
між Україною та ЄС, у тому числі гармонізації національного законодавства у сфері
державних закупівель з європейським правом, а також визначення покрокових дій
соціальних партнерів на шляху до євроінтеграції за ініціативи Федерації
профспілок України обговорювалися 28 серпня ц. р. із представниками Мінекономрозвитку
та наукових організацій.
Як повідомляє
Департамент виробничої політики та колективно-договірного регулювання апарату
ФПУ, директор департаменту європейської інтеграції Мінекономрозвитку
В’ячеслав Цимбал, відкриваючи захід, зазначив, що Міністерство відкрите до
соціального діалогу та сподівається на допомогу профспілок у реалізації Угоди.
Наразі підготовлено проект Програми імплементації Угоди, з яким невдовзі
можна буде ознайомитися на сайті міністерства.
Заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк наголосив, що
профспілки, які захищають найманого працівника, насамперед цікавлять такі
питання, як соціалізація державних замовлень; захист вітчизняного ринку праці
та товаровиробника; підписання Генеральної угоди на 2015–2017 роки, «серцевиною»
якої мала б стати Угода про асоціацію тощо.
Крім того, Сергій Кондрюк запропонував Мінекономрозвитку
секторальну співпрацю з профспілками та запросив представників
Мінекономрозвитку для презентації актуальних питань, пов’язаних з імплементацією
Угоди, на засідання СПО об’єднань профспілок.
Активну участь в обговоренні взяли представники профспілок
автомобільного транспорту та шляхового господарства, автомобільного та
сільськогосподарського машинобудування, лісових галузей, машинобудівників та
приладобудівників, а також ДП «ДержавтотрансНДІпроект» Мінінфраструктури.
АНТИКОНСТИТУЦІЙНЕ БЕЗЗАКОННЯ,
АБО НАВІЩО ПОТРІБЕН КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД?
ФПУ отримала
лист-відповідь від Секретаріату Конституційного Суду України про розгляд листа
ФПУ від 22 липня ц. р. стосовно несправедливого встановлення Мінсоцполітики
розміру прожиткового мінімуму, повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ.
Нагадаємо, що у листі
ФПУ, зокрема, наголошувалося, що через це порушуються права працівників на
достатній життєвий рівень, і зверталася увага на те, що аналіз проведених Міністерством
розрахунків щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну
особу, а також для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних
груп населення, свідчить про те, що розрахунок здійснюється без урахування
розміру ставки податку доходів фізичних осіб. Таким чином, вважає ФПУ,
Міністерство понад 6 років ігнорує виконання рішення Конституційного Суду
України щодо справедливого встановлення розміру прожиткового мінімуму. ФПУ
запропонувала Голові КС виступити з офіційною заявою від імені КС України щодо
стану виконання Мінсоцполітики згаданого Рішення КС України від 22 травня
2008 року.
Ситуацію прокоментував заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк:
«Ми задаємося питанням, чи має право Мінсоцполітики нехтувати рішенням КС, у
якому чітко й однозначно повідомляється про необхідність урахувати ставку податку
доходів фізичних осіб при розрахунку прожиткового мінімуму. Чому це потрібно?
Тому що коли людина отримує будь-який дохід у вигляді зарплати або чогось
іншого, то держава вже утримує з цих сум відповідні податки. І якщо дохід
людини залишається на рівні прожиткового мінімуму, то сплата податку недоречна,
тому що це обмежує працівника у праві отримати мінімальний розмір доходу.
Сьогодні в нашій країні ставлення до людини праці, пенсіонерів,
неповнолітніх і людей з обмеженими можливостями ґрунтується саме на основі визначення
їхніх потреб з урахуванням розміру прожиткового мінімуму. На жаль, усі попередні
роки відбувалося порушення Конституції при визначенні розміру цього основного
стандарту. Відбувалось це шляхом заниження реальної вартості товарів і послуг,
які визначені законом про прожитковий мінімум...
На жаль, вимушений зазначити, що зараз уже нове Мінсоцполітики,
незважаючи на багаторазові звернення до нього стосовно виконання рішень КС
щодо врахування при розрахунку прожиткового мінімуму податку з доходів
фізичних осіб, відповідає нам, що економічні реалії не дозволяють цього
зробити.
Абсурдність цих відповідей полягає в тому, що Міністерство
пропонує неправильно розраховувати розмір прожиткового мінімуму. Іншими
словами, посадовці вважають, що на період кризи потрібно встановити, що в 1
метрі не 100 см, а лише 68 через те, що для цього начебто склалися якісь
«об’єктивні» економічні обставини.
ФПУ переконана, що ідеали Майдану мають проникнути в усі
гілки влади, тож звернулася до КС із запитом стосовно виконання його ж рішень.
Ми були впевнені, що цей запит відкриє можливість подальшого виправлення
ситуації та об’єктивного визначення Мінсоцполітики базових соціальних
стандартів...
У листі Секретаріату КС дослівно зазначено таке:
«…Обов’язок виконання рішень КС України є вимогою Конституції України (частина
друга статті 150). Однак при цьому ні Конституція, ні Закон України «Про
Конституційний Суд України» не наділяють КС України повноваженнями здійснювати
контроль за виконанням його рішень органами державної влади».
На цій основі можна дійти висновку, що КС існує як віртуальна
інституція, яка виносить рішення, але вони не підлягають контролю з боку
самого КС і не є обов’язковим для виконання».
Повний тест коментаря читайте на сайті ФПУ
http://www.fpsu.org.ua.
08.09.2014
|