СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Щодо вирішення проблеми з виплатою зарплати у зоні АТО

 До ФПУ надходять звернення від проф­спілкових організа­цій стосовно незабез­печення банківськими установами виплати заробітної плати за ли­пень ц. р. працівникам підприємств, що розта­шовані на території Лу­ганської та Донецької областей.

Незважаючи на бойові дії, що тривають у зоні АТО, більшість підприємств продовжує працювати та виробляти продукцію.

Нагадаємо, що відповідно до постанови Правління Національ­ного банку України від 6.08.2014 р. «Про призупинення здійснення фінансових операцій» призупине­но здійснення банківськими уста­новами всіх видів фінансових опе­рацій у населених пунктах Доне­цької та Луганської областей, які не контролюються українською владою.

Мотиви прийняття цієї постано­ви цілком зрозумілі: прагнення збе­регти життя і здоров’я працівників банківської сфери і необхідність позбавити терористів можливості грабувати банки та спонсорувати бойовиків. Однак у результаті цьо­го рішення сотні тисяч працівників та члени їхніх сімей опинилися без засобів до існування.

Про ситуацію, що склалася у Макіївському філіалі ПАО «Єна­кіївський металургійний завод», телефоном розповів голова профкому підприємства Юрій Бутов: «Після того, як Центробанк видав постанову, що забороняє працю­вати банкам, які перебувають у зоні АТО, у нас припинилися фі­нансові операції. Це призвело до того, що люди на наших підпри­ємствах, а це і Харцизький труб­ний, Харцизький канатний заво­ди, Авдіївський коксохімічний за­вод, наше підприємство, на почат­ку серпня ще встигли отримати аванс, а от зарплату вже не мо­жуть одержати.

У нас в зоні проведення АТО си­туація дуже напружена. Триває обстріл нашого Єнакіївського під­приємства, через бойові дії заводи зупинені, але частина працівни­ків продовжує виходити на робо­ту: виконують ремонтні роботи, чергують, охороняють обладнан­ня та об’єкти, працюють енергети­ки, адже ми не можемо просто піти і все закрити. Працівники, які перебувають удома, отриму­ють третину тарифу, а тим, хто на заводі, нараховується 100%.

Я відразу звернувся до голови правління Першого українського міжнародного банку, клієнтами якого ми є, з проханням вирішити проблему, що виникла, але, на жаль, відповіді поки не отримав. Звернувся в ЦК нашої профспілки металургів і гірників, в обласний комітет профспілки, попросив, щоб ФПУ посприяла.

Ви ж розумієте, як важко зали­шитися без засобів до існування. Соціальні виплати також не ви­плачуються. Люди у відчаї».

У ЦК Профспілки металургів та гірників України повідомили, що ситуація загострюється через невиплату пенсій, зарплат праців­никам бюджетних установ та ін­ших підприємств, тому ЦК спіль­но з ФПУ звернулися з листом до Прем’єр-міністра України та голо­ви Нацбанку з проханням розгля­нути зазначене питання на засі­данні Кабінету Міністрів для його позитивного вирішення.

Федерація профспілок України у відповідь на звернення спілчан надіслала листа до Прем’єр-міністра України, в якому акцен­тувала увагу керівництва держа­ви на проблемах простих людей і попросила від імені Уряду звер­нутися до Нацбанку України з проханням переглянути його рі­шення з урахуванням інтересів людей праці, які наразі опинили­ся у безвихідній ситуації, та від­найти механізм оптимального ре­жиму роботи банківських уста­нов, який би гарантував отриман­ня громадянами України належ­них їм грошових виплат через ці установи.

  ЧИ ТАКА СТРАШНА УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС, ЯК ЇЇ «МАЛЮЮТЬ»?

 Питання щодо соціально-економічних ризиків, пов’язаних із реалізацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі гармонізації національного законодавства у сфе­рі державних закупівель з європейським правом, а також ви­значення покрокових дій соціальних партнерів на шляху до євроінтеграції за ініціативи Федерації профспілок України об­говорювалися 28 серпня ц. р. із представниками Мінеконом­розвитку та наукових організацій.

 Як повідомляє Департамент ви­робничої полі­тики та колективно-договірного регулювання апарату ФПУ, директор департа­менту європейської інте­грації Мінекономрозвитку В’ячеслав Цимбал, відкри­ваючи захід, зазначив, що Міністерство відкрите до соціального діалогу та спо­дівається на допомогу профспілок у реалізації Угоди. Наразі підготовлено проект Програми імпле­ментації Угоди, з яким не­вдовзі можна буде озна­йомитися на сайті мініс­терства.

Заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк наголо­сив, що профспілки, які за­хищають найманого пра­цівника, насамперед ці­кавлять такі питання, як соціалізація державних за­мовлень; захист вітчизня­ного ринку праці та това­ровиробника; підписання Генеральної угоди на 2015–2017 роки, «серце­виною» якої мала б стати Угода про асоціацію тощо.

Крім того, Сергій Кондрюк запропонував Мінеконом­розвитку секторальну співпрацю з профспілками та запросив представників Мінекономрозвитку для презентації актуальних пи­тань, пов’язаних з імпле­ментацією Угоди, на засі­дання СПО об’єднань профспілок.

Активну участь в обгово­ренні взяли представники профспілок автомобільно­го транспорту та шляхово­го господарства, автомо­більного та сільськогоспо­дарського машинобуду­вання, лісових галузей, машинобудівників та приладобудівників, а та­кож ДП «ДержавтотрансНДІпроект» Мінінфра­структури.

 АНТИКОНСТИТУЦІЙНЕ БЕЗЗАКОННЯ, АБО НАВІЩО ПОТРІБЕН КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД?

 ФПУ отримала лист-відповідь від Секре­таріату Конституційного Суду України про розгляд листа ФПУ від 22 липня ц. р. стосовно несправедливого встановлен­ня Мінсоцполітики розміру прожитково­го мінімуму, повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ.

 Нагадаємо, що у листі ФПУ, зокрема, наголо­шувалося, що через це порушуються права пра­цівників на достатній життєвий рівень, і зверталася увага на те, що аналіз проведених Мініс­терством розрахунків щомісяч­ного фактичного розміру про­житкового мінімуму на одну особу, а також для тих, хто на­лежить до основних соціальних і демографічних груп населен­ня, свідчить про те, що розраху­нок здійснюється без урахуван­ня розміру ставки податку до­ходів фізичних осіб. Таким чи­ном, вважає ФПУ, Міністерство понад 6 років ігнорує виконан­ня рішення Конституційного Суду України щодо справедли­вого встановлення розміру прожиткового мінімуму. ФПУ запропонувала Голові КС висту­пити з офіційною заявою від імені КС України щодо стану ви­конання Мінсоцполітики згада­ного Рішення КС України від 22 травня 2008 року.

Ситуацію прокоментував за­ступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк: «Ми задаємося пи­танням, чи має право Мінсоц­політики нехтувати рішенням КС, у якому чітко й однознач­но повідомляється про необ­хідність урахувати ставку по­датку доходів фізичних осіб при розрахунку прожиткового мінімуму. Чому це потрібно? Тому що коли людина отримує будь-який дохід у вигляді зарплати або чогось іншого, то держава вже утримує з цих сум відповідні податки. І якщо дохід людини залишається на рівні прожиткового мінімуму, то сплата податку недоречна, тому що це обмежує праців­ника у праві отримати міні­мальний розмір доходу.

Сьогодні в нашій країні став­лення до людини праці, пенсі­онерів, неповнолітніх і людей з обмеженими можливостями ґрунтується саме на основі ви­значення їхніх потреб з ураху­ванням розміру прожиткового мінімуму. На жаль, усі попере­дні роки відбувалося пору­шення Конституції при визна­ченні розміру цього основного стандарту. Відбувалось це шляхом заниження реальної вартості товарів і послуг, які визначені законом про про­житковий мінімум...

На жаль, вимушений зазначи­ти, що зараз уже нове Мінсоц­політики, незважаючи на бага­торазові звернення до нього стосовно виконання рішень КС щодо врахування при розра­хунку прожиткового мінімуму податку з доходів фізичних осіб, відповідає нам, що еко­номічні реалії не дозволяють цього зробити.

Абсурдність цих відповідей по­лягає в тому, що Міністерство пропонує неправильно розра­ховувати розмір прожиткового мінімуму. Іншими словами, по­садовці вважають, що на пері­од кризи потрібно встановити, що в 1 метрі не 100 см, а лише 68 через те, що для цього на­чебто склалися якісь «об’єктивні» економічні обставини.

ФПУ переконана, що ідеали Майдану мають проникнути в усі гілки влади, тож звернула­ся до КС із запитом стосовно виконання його ж рішень. Ми були впевнені, що цей запит відкриє можливість подаль­шого виправлення ситуації та об’єктивного визначення Мін­соцполітики базових соціаль­них стандартів...

У листі Секретаріату КС дослів­но зазначено таке: «…Обов’язок виконання рішень КС України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150). Однак при цьому ні Кон­ституція, ні Закон України «Про Конституційний Суд України» не наділяють КС України повноваженнями здійснювати контроль за вико­нанням його рішень органами державної влади».

На цій основі можна дійти ви­сновку, що КС існує як вірту­альна інституція, яка виносить рішення, але вони не підляга­ють контролю з боку самого КС і не є обов’язковим для ви­конання».

Повний тест коментаря читайте на сайті ФПУ http://www.fpsu.org.ua.

08.09.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини