СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Почати спочатку

 Розповідь переселен­ки з Луганська, яка пройшла процедуру реєстрації і зараз меш­кає у Києві. Жінка по­бажала не називати свого імені.

 На 10-11 день відсутності світла з’являється інфор­маційний вакуум і неро­зуміння того, що на тебе чекає попереду, яке май­бутнє. Тобто треба потерпіти день, тиждень, місяць, коли почнуть за­йматися відновленням Луганська, або ж це затягнеться на довгий термін. Саме ця невизначеність і спонукала до того, що треба виїж­джати, займатися власним пра­цевлаштуванням, усвідомлювати своє подальше існування.

Розглядалися різні варіанти, щоб покинути зону АТО: і марш­рутка, і можливість виїзду за кор­дон у Росію через Ізварине, але все-таки побоювалися, адже там перетин російського кордону не­законний: ставиться штамп про виїзд з України, тож ми не знали, чи пустять нас потім назад. Хочу сказати, що зі слів знайомих, які виїжджали з України до Росії, вони потім добиралися з Ростова до Воронежа і звідти вже їхали на Харків або на Київ. Тобто все одно поверталися на Батьківщину, але довшим шляхом.

Але мені пощастило більше: ми об’єдналися з друзями, поїхали ра­зом на машині у супроводі людей, які знають дороги, і через поля ви­їхали до містечка Щастя, до так званого фільтраційного табору.

Я хочу вам сказати, що, коли перебуваєш в Луганську, то бага­то чуєш усіляких страхіть, що там вивертають речі, обшукують, од­нак, все було цивільно, дуже по­рядно і привітно. Ніхто не знущав­ся, не принижував, просто прохо­дили процедуру перевірки доку­ментів, процедуру реєстрації і по­тім, вже коли ми проїжджали блокпости, солдати до нас стави­лися доволі дружелюбно. Я ду­маю, коли люди говорили, що їх змушували вивертати речі, то це були більше емоції. Тому я осо­бисто, пройшовши через усе це, нічого поганого не можу сказати ані про військових української ар­мії, ані про бійців Національної гвардії. Потім я зареєструвалася у МНС міста Сватове. У потрібний час було подано два вагони: один абсолютно безкоштовно достав­ляє переселенців до Харкова, дру­гий – у Київ. Уже під час поїздки мені телефонували представники МНС із Києва, цікавилися, чи по­трібно мене зустрічати на вокзалі, чи буду я відразу проходити реє­страцію в Києві.

Цей процес я б назвала тернис­тим шляхом переселенця. Я не зна­ла, наскільки це складна процеду­ра. По-перше, великий наплив лю­дей і, відповідно, дуже велика чер­га. Коли я прийшла у відповідну службу реєструватися, то опинила­ся в черзі 250-ю. У середньому за 2–2,5 години процедуру реєстрації проходять 100 осіб. Тобто людині припадає в середньому простояти в черзі від 4 до 5 годин. Коли ти ста­єш у чергу, тобі видають анкету, в яку потрібно внести повністю всі дані, у тому числі свої паспортні дані та членів сім’ї, з якими ти приїхав. Якщо приїхав із дітьми, вказуються дані зі свідоцтва про народження, його номер. Також потрібно вказати адресу, де ти жи­тимеш – місце тимчасового розмі­щення у Києві. В анкеті також вка­зується соціальний статус твоєї ро­дини: багатодітна або малозабез­печена, що був присвоєний раніше. Потім іде графа, в якій можна вка­зати необхідну матеріальну допо­могу, якої потребує біженець, не­обхідність у працевлаштуванні, у наданні житла, лікуванні або вка­зати будь-що інше. Вказуються та­кож контактні дані, їх можна ви­користовувати виключно відповід­но до закону про персональні дані. Після процедури людям не вида­ють ніякого спеціального докумен­та, а лише довідку із зазначенням реєстраційного номера.

Ще я хочу сказати, що під час реєстрації присутні представники різних соціальних служб: пенсій­ного фонду, центру зайнятості, де­партаменту будівництва, департа­менту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської держав­ної адміністрації, представники волонтерського руху «Київ-SOS». І вже після реєстрації ці фахівці мо­жуть проконсультувати тебе з усіх питань. Наприклад, під час реє­страції пенсіонери можуть відразу оформити переведення своєї пенсії з Луганська чи Донецька на тери­торію, де вони планують жити. І, якщо, приміром, така заява пода­ється у серпні, то з вересня люди вже отримуватимуть пенсію.

У довідці строк реєстрації не за­значений. Гадаю, що таким спосо­бом просто проводиться облік пере­селенців для того, щоб знати, скіль­ки людей прибуло в Київ. Таким чи­ном, держава контролює процеси внутрішньої міграції населення. Ось уже з першого вересня діти по­винні йти до школи або у дитячий садок, і без такої реєстрації їх не ві­зьмуть. Також, наскільки я знаю, за відгуками своїх знайомих і роди­чів, які прибули до столиці, лікарні Києва безперешкодно приймають на лікування тих, хто зареєстрував­ся, тобто відмов не було.

Загалом людина завдяки реє­страції отримує можливість від­разу вирішити свої соціальні та побутові питання, а іноді навіть і матеріальні. Фахівці центру за­йнятості за базою даних можуть підібрати вакансії і відразу запро­понувати людині можливе місце роботи. Потрібно віддати належне деяким роботодавцям, які готові прийняти на роботу людей зі схо­ду, навіть незважаючи на те, що вони або мають на руках відкриту трудову книжку, або через відомі причини не мають її взагалі. Якщо людина встигла звільнитися за власним бажанням або за згодою сторін, то в Києві чи області вона має змогу встати на облік у центрі зайнятості для отримання статусу безробітного та оформлення допо­моги. Представники відповідних служб можуть запропонувати міс­це тимчасового розміщення або, приміром, будинок у селі, аби роз­почати все «з нуля».

Хотілося б як побажання сказа­ти таке: було б добре Міністерству соціальної політики розробити єдину довідку для вимушеного пе­реселенця, яка діятиме по всій Україні – це сприяло б вирішенню багатьох проблем біженців.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ФПУ

  ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З ЛУГАНСЬКОЇ ТА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

 Перший крок людини із Луганської або Донецької області, яка прибула до Києва, – це зареєструватися як переселенцю із зони АТО.

 Місце реєстрації для переселенців із Луганської та До­нецької областей розташоване на другому поверсі залізничного вокза­лу Києва у залі для відпо­чинку № 2. Центр реєстрації працює з 9 до 19 години щоденно. Як приклад, у п’ятницю 15.08.2014, ста­ном на 14.00 у черзі перебу­вало 248 осіб. Час перебу­вання в черзі до моменту реєстрації становить 4–5 го­дин.

Велика черга створюється за рахунок того, що безпо­середньо переселенців із зони АТО реєструє 3–4 пра­цівники центру реєстрації.

Під час реєстрації необхід­но заповнити анкету (одну на родину), в якій вказують­ся паспортні дані всіх членів сім’ї, які прибули до Києва. Також треба вказати адресу, за якою зараз проживають переселенці, статус сім’ї (малозабезпечена, багато­дітна тощо). В анкеті зазна­чено перелік бажаної допо­моги, необхідне слід під­креслити (працевлаштуван­ня, надання житла, матері­альна допомога, потреба в лікуванні та ін.).

Також під час реєстрації треба подати оригінал пас­порта та ідентифікаційного коду, свідоцтво про наро­дження дитини.

Після того, як особа про­йшла реєстрацію, вона отримує власний номер пе­реселенця (жодних довідок ця служба не видає, а тільки маленький аркуш паперу, на якому вказано номер і дату реєстрації, причому не зазначено, яка служба заре­єструвала переселенця).

У цьому ж приміщенні роз­ташовані декілька служб, які консультують новопри­булих. Серед них, зокрема:

– Міський центр зайнятості. Його працівники надають інформацію щодо наявності вакансій у Києві та по всій Україні. Слід зазначити, що у базі даних є роботодавці, які готові приймати на ро­боту людей зі сходу країни навіть у разі відсутності на руках трудової книжки. Та­кож є вакансії з можливістю надання житла, але з низь­кою заробітною платою. Якщо людині не підібрали відповідну вакансію, тоді дають список адрес район­них центрів зайнятості у м. Києві, де переселенець може отримувати додатко­ву інформацію щодо нових вакансій, а також стати на облік для отримання стату­су безробітного.

– Головне управління Пен­сійного фонду України в м. Києві. Пенсіонери, які ви­їхали з Луганської або Доне­цької областей, просто на вокзалі можуть вирішити питання щодо отримання пенсії за новим місцем про­живання. Якщо людина під час реєстрації переселенця ще не вирішила, де прожи­ватиме, вона потім може звернутися в управління ПФ України в одному з районів м. Києва або у будь-яке управління ПФ України в ін­ших областях.

– Департамент освіти і на­уки, молоді та спорту Київ­ської міської державної ад­міністрації. Представники цього департаменту кон­сультують щодо оформлен­ня дитини у школу чи дитя­чий садок.

– Департамент будівництва Київської міської державної адміністрації. Переселен­цям пропонують перелік ра­йонів України, де міська влада надає безкоштовне або недороге житло (будин­ки, садиби, квартири, кім­нати у гуртожитку).

– «Київ-SOS». Тут прийма­ють представники центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, різноманіт­ні громадські організації со­ціальної спрямованості. Вони вирішують питання щодо збору речей для бага­тодітних родин, сімей із ма­ленькими дітьми та ін.

Варто зазначити, що створе­но інформаційний ресурс для громадян, які виїжджа­ють із району проведення АТО http://migrants.gov.ua.

01.09.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини