ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Всупереч негараздам. Нова сторінка в житті профспілкової оздоровниці

  У № 20 «ПВ» було опубліковано статтю го­лови наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздо­ровниця» Олексія Романюка «Відроджений з руїн», де на прикладі ДП «Санаторій «Но­вомосковський», що на Дніпропетровщи­ні, йшлося про досвід ефективного господа­рювання в системі акціонерних товариств та унітарних підприємств, створених за участю ФПУ. Продовжуючи розмову за темою, роз­кажемо про успіхи й досягнення іншої оздо­ровниці, розвиток якої дедалі більше наби­рає обертів.

  Олена Моргун

журналіст

6 червня п. р. наглядова рада ПрАТ «Укрпрофоз­доровниця» провела в Одесі чергове засідання, на якому, зокрема, схва­лено практику роботи низки са­наторіїв регіону й підтримано ініціативу правління акціонер­ного товариства та керівництва ДП «Клінічний санаторій ім. Пи­рогова» щодо відкриття спеціа­лізованого відділення реабілі­тації хворих із травмами та за­хворюваннями хребта й спинно­го мозку. Ця соціальна ініціати­ва була всебічно розглянута й знайшла цілковиту підтримку Президії та Ради ФПУ. Відповід­не звернення направлено до владних структур і вже опрацьо­вується фахівцями, адже ця ка­тегорія хворих потребує невід­кладної допомоги.

На тлі проблемного сього­дення, коли мало не потопаємо в різноманітній негативній ін­формації, а сподівання україн­ців на краще майбутнє здебіль­шого залишаються тільки спо­діваннями, все ж таки трапля­ються речі, які тішать, обнадіюють та є прикладом того, що на­віть важкі періоди – за щирого бажання конкретних людей – не є перешкодою для конструк­тивної та плідної діяльності. Взірцевою у цьому контексті є, сказати б, новітня історія ДП «Клінічний санаторій ім. Пиро­гова» ПрАТ «Укрпрофоздоров­ниця», який останніми роками буквально перетворюється на очах. З огляду на позитивну ди­наміку розбудови санаторію, можна з упевненістю стверджу­вати, що невдовзі він поповнить ряди найкращих, найпрестиж­ніших лікувально-профілактичних закладів країни. Згада­ній оздоровниці, розташованій в одному з найстаріших грязьо­вих курортів нашої країни – Ку­яльнику, що в 13 км від центру Одеси на березі Куяльницького лиману, понад 180 років!

Усе почалося 1833 року, коли доктор медицини, особистий лі­кар Новоросійського й Бесараб­ського генерал-губернатора графа М. С. Воронцова Е. С. Ан­дрієвський, дізнавшись про ці­лющу силу тутешніх мулу й вод, переконав міську управу в необхідності створення ліку­вального закладу. Курорт роз­вивався, розширювався, йому щастило на добрих керівників. Згодом до нього підвели заліз­ницю, що поєднала лиман з морським портом і залізнич­ним вокзалом (1873 р.). У травні 1892 року грязелікувальний за­клад, побудова якого коштува­ла місту понад півмільйона карбованців золотом, на той час вже один із санаторіїв з най­більшою пропускною здатніс­тю, було освячено.

Зростанню популярності ку­рорту до певної міри посприяв видатний хірург М. І. Пирогов. Під час перебування в Одесі (1855–1858 рр.) він неодноразово відвідував Куяльницький лиман та використовував його грязь, що має протизапальні та боле­заспокійливі властивості, в ліку­ванні поранених і хворих. Нині санаторій носить його ім’я, а по­ряд з грязелікарнею встановлено бронзовий бюст на честь лікаря Е. Андрієвського. Це єдиний ба­гатопрофільний лікувально-профілактичний заклад, що діє на базі курорту й спеціалізуєть­ся на лікуванні нервової та опорно-рухової систем, статевих органів, захворювань шкіри, ме­дичній реабілітації травм опорно-рухового апарату тощо.

Ідея відкрити в оздоровниці спеціалізоване відділення реа­білітації хворих з травмами й захворюваннями хребта й спин­ного мозку виникла в зв’язку з останніми подіями в Україні, через які ускладнилося або вза­галі унеможливилося лікуван­ня у відповідних профільних санаторіях, розташованих на бальнеогрязьових курортах Саки та Слов’янськ. З анексова­ною АР Крим у нашої держави наразі невизначені економічні відносини, а відповідно до За­кону України «Про забезпечен­ня прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207–VII від 27.04.2014 госпо­дарська діяльність закладів на тимчасово окупованій терито­рії України заборонена. Як най­краще вчинити за кризової си­туації й на що очікувати інвалідам-спинальникам? Із цими та іншими запитаннями «ПВ» звернулися до голови наглядо­вої ради ПрАТ «Укрпрофоздо­ровниця» Олексія Романюка.

– Олексію Івановичу, чи маєте дані, скіль­ки в Україні інвалідів-спинальників, що пересуваються на візках, і де вони проходять реабілітацію?

– За даними Міністерства со­ціальної політики, таких близько 33 тис. осіб. Поки що їх спроможний приймати лише санаторій «Слов’янський» ДП СКРЦ «Слов’янський курорт». Але там усього 206 ліжок. Якщо ситуацію не змінити, то щоріч­но відновним лікуванням буде охоплено лише 5% усіх бажаю­чих. Інакше кажучи, кожен ін­валід проходитиме курс реабі­літації лише раз на 20 років!

– Відповідно до якої нормативно-правової бази здійсню­ється відновне лікування спи­нальних хворих? І за яких умов оздоровниця може бра­тися за їх реабілітацію?

– Існують певні вимоги до проектування та будівництва санаторно-курортних закладів для інвалідів-спинальників. У них передбачено не лише схід­ці, а й пандуси для пересуван­ня з поверху на поверх, вантаж­ні ліфти, куди можна заїхати на інвалідному візку, широкі розсувні двері в усі палати, ту­алети, душові, лікувальні кабі­нети, просторі коридори та холи, пральні для особистої й постільної білизни тощо. Пала­ти мають бути обладнані функ­ціональними ліжками та при­строями для поліпшення збере­жених рухових функцій. Від­різняється від звичайних і їдальня дієтичного харчуван­ня цієї категорії хворих: за­мість столів тут по спіралі роз­ташовані спеціальні стійки, куди зручно під’їхати та при­ймати їжу, сидячи у візку.

Центром продуктивності Мі­ністерства праці та соціальної політики України ще 2004 року були спеціально розроблені й затверджені індивідуальні Нор­мативи чисельності робітників одного з наших спеціалізованих спинальних санаторіїв. Згодом цей документ узяли за основу при складанні штатного розпи­су інших аналогічних закладів та окремих відділень. Медична реабілітація здійснюється згід­но з Комплексами санаторно-курортного лікування хворих з на­слідками травм спинного мозку й хребта, затверджених на засі­данні Проблемної комісії «Ор­топедія і травматологія» при ДУ «Інститут травматології та ор­топедії АМНУ». Тож цілком оче­видно, що лікування інвалідів-спинальників у санаторіях, не пристосованих для них спеці­ально, просто неможливе.

– Отже, ідея щодо відкриття відділення реабілітації хво­рих з травмами й захворю­ваннями хребта та спинного мозку на базі санаторію ім. Пирогова автоматично пе­редбачає реконструкцію не­обхідних приміщень?

– Саме так. Відкрити таке відділення можна лише після масштабної реконструкції, спе­ціальної підготовки медичних працівників та вдосконалення обладнання лікувально-діагностичної бази оздоровниці, яка й сьогодні, в принципі, дозволяє проводити основні види обсте­ження таких хворих, а водогря­зелікарня надає повний комплекс необхідних процедур, у яких використовуються сульфідно-мулова лікувальна грязь, ропа Куяльницького лиману й мінеральна вода місцевого ро­довища мінеральних вод.

На сьогодні 1704 ліжка сана­торію та 50% площі водогрязе­лікарні перебувають на кон­сервації. За наявності коштів на капітальну реконструкцію ліжкового фонду та лікувально-діагностичної бази оздоров­ниця зможе приймати на реа­білітацію до 150 спинальних хворих одночасно або близько 1200 інвалідів на рік.

– Доводилося читати про зна­чні успіхи санаторію й в останні роки...

– Так, у 2011–2013 роках, коли на посаду головного лікаря було призначено досвідченого й ам­бітного керівника Араїка Размі­ковича Погосяна, оздоровниця, без перебільшення, дістала дру­ге дихання. Завдяки його ціле­спрямованості й наполегливості в санаторії здійснено капіталь­ний ремонт номерів першого й другого корпусів на 532 ліжка, грязьового, прального та гідро­масажного відділень, водогрязе­лікарні, збудовано транспорта­бельну котельню для опалення спальних корпусів і будинку культури, модернізовано тепло­траси, системи опалення, водо­постачання й водовідведення, відремонтовано медичні кабіне­ти, бювет, покрівлі поліклініки, водогрязелікарні, корпусів №№ 1, 2, будинку культури та каналізаційно-насосної станції, оновлено фасад та вестибюль поліклініки, виконано значний обсяг робіт з благоустрою тери­торії. Загалом на ремонтні робо­ти витрачено понад 17 млн грн. На придбання медичного облад­нання, меблів та побутової тех­ніки пішло ще майже 3 млн грн.

Та, мабуть, найціннішим надбанням санаторію є колек­тив висококласних фахівців, які здатні виконувати най­складніші завдання й постійно розробляють нові форми по­слуг, генерують новаторські ідеї! Більшість лікарів мають вищу й першу категорії, регу­лярно проходять підготовку та перепідготовку. Вони добре обізнані щодо останніх досяг­нень у сфері курортології та фі­зіотерапії. Медперсонал оздо­ровниці – незмінні учасники різноманітних симпозіумів і конференцій, дехто є авторами посібників, методичних реко­мендацій та інструкцій.

13.07.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини