СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Медицина катастроф

 Днями в Києві відбула­ся науково-практична конференція «Оцінка медичного потенціалу щодо захисту населен­ня України на випадок техногенних і природ­них катастроф, теро­ристичних актів та на особливий період».

 За інформацією прес-служби ВБФ«Журналіст­ська ініціатива», ініціа­тором і організатором конференції стала Дер­жавна установа «Український інститут стратегічних дослі­джень» Міністерства охорони здоров’я України.

– Актуальність тематики обумовлена вимогами сього­дення, – зазначив у вступному слові директор інституту Сер­гій Линник, наголосивши, що питання медичного захисту на­селення як у мирний час, так і в особливий період – один з важ­ливих складників забезпечення належного рівня національної безпеки України.

До діалогу, обміну думками та пропозиціями організатори заходу запросили представни­ків МОЗ, Національної акаде­мії медичних наук України, Ради національної безпеки і оборони України, медичних служб Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та ін­ших фахівців.

У нашій країні, як і загалом у світі, на жаль, не так уже й рід­ко виникають осередки масово­го ураження надзвичайного ха­рактеру, що порушують нор­мальну діяльність населення, призводять до загибелі людей, руйнувань та знищення матері­альних цінностей. Тож медици­на катастроф має бути макси­мально мобільною, завжди го­товою виконати свою функцію, наголошують авторитетні вчені й досвідчені спеціалісти.

Учасники конференції роз­глянули проблеми та шляхи вдосконалення державної полі­тики в умовах зростання різно­го роду ризиків та загроз виник­нення надзвичайних ситуацій в Україні та поза її межами. Порушува­лися питання органі­зації, методичного й ресурсного забезпе­чення системи медич­ного захисту населен­ня України в контек­сті новітніх поглядів на національну без­пеку держави. Роз­глянуто науково-практичні аспекти узагальнення вітчиз­няного й міжнародно­го досвіду щодо вико­нання заходів медич­ного спрямування при ліквіда­ції надзвичайних ситуацій тех­ногенного і природного харак­теру. Обговорено злободенні питання інтеграції медичних структур та їхніх ресурсів у єдину Державну службу меди­цини катастроф з обґрунтуван­ням ухвалення необхідних дер­жавних рішень.

Як наголосив перший заступ­ник директора УІСД МОЗ Украї­ни, заслужений лікар України Петро Мельник, в інтересах зміцнення національної безпеки потрібно вирішити низку про­блемних питань. Доповідач на­вів таку статистику: за останнє десятиріччя в нашій країні заре­єстровано понад 4,6 тис. надзви­чайних ситуацій, у тому числі понад 2,5 тис. – техногенного і 1,6 тис. – природного характеру. За­вдані господарству матеріальні збитки оцінюються загалом майже в 7 млрд грн (84% цієї суми – збитки від надзвичайних ситуацій природного характе­ру). Тільки впродовж 2012 року в Україні виникло 212 надзвичай­них ситуацій (74 – природного характеру), внаслідок яких заги­нула 301 особа, з них 50 дітей, по­над 860 людей по­страждали, в тому числі 225 дітей. Серед проблемних питань промовець назвав не­досконалість, неузго­дженість та супереч­ливість основних по­ложень законодавчо-нормативної бази, не­впорядкованість сис­теми управління Дер­жавної служби меди­цини катастроф, неза­довільну міжвідомчу взаємодію медичних структур тощо. З часу заснування цієї служби минуло 16 років, але, на жаль, так і зали­шається низьким рівень ство­рення матеріальних і медичних ресурсів для запобігання й лік­відації наслідків надзвичайних ситуацій. Україна не виробляє жодних вакцин, потрібних для захисту військовиків, цивільно­го населення, медичних праців­ників та рятувальників на випа­док скоєння терактів чи застосу­вання біологічної зброї, трива­лий час не вирішуються питан­ня забезпечення індивідуальни­ми засобами медичного захисту (антидоти, радіопротектори, аптечки).

На думку вчених, щоб ство­рити справді потужну, дієву систему медичного захисту на­селення, потрібно на першому етапі провести поглиблений на­уково обґрунтований аналіз ор­ганізаційних, нормативно-правових, управлінських та матеріально-технічних основ Державної служби медицини катастроф, розробити й затвер­дити Концепцію Національної програми забезпечення медич­ного захисту населення Украї­ни на випадок техногенних і природних катастроф, терорис­тичних актів та на особливий період. На другому етапі – ство­рити робочу групу з досвідче­них фахівців профільних мініс­терств і відомств, територіаль­них органів державного управ­ління, провідних науковців для розробки Національної програ­ми, яку потрібно буде затверди­ти в найкоротші терміни.

Змістовними, аргументова­ними були доповіді багатьох учасників конференції. Низку пропозицій щодо способів розв’язання наявних проблем у сфері медичного захисту вніс заслужений лікар України до­цент Петро Волянський (Інсти­тут державного управління у сфері цивільного захисту Дер­жавної служби України з над­звичайних ситуацій). Зокрема, доцільно на законодавчому рів­ні ввести до складу Державної служби медицини катастроф санітарно-епідеміологічні фор­мування для забезпечення за­ходів оперативного реагування на надзвичайні ситуації медико-біологічного характеру, науково-дослідні установи за напрямами своєї діяльності, які були б провідними наукови­ми установами з питань меди­цини катастроф. Далі промо­вець навів цифри й факти, на яких базуються висновки щодо потреби реформування й удо­сконалення рятувальних служб. В Україні середній по­казник смертності через над­звичайні ситуації становить 130–135 осіб на 100 тис. населен­ня (що перевищує відповідні показники в інших країнах Єв­ропи в 3–5 разів). При цьому приблизно чверть постражда­лих помирає в лікарнях, а 76% – на догоспітальному етапі (у розвинутих державах світу про­порція зворотна: відповідно 72% і 28%). Наведена статисти­ка свідчить про недосконалість вітчизняної системи надання медичної допомоги постражда­лим безпосередньо в зоні над­звичайної ситуації та недостат­ню ефективність евакуаційних заходів. Водночас позитивний досвід роботи вітчизняних мо­більних госпіталів Україна має – в цьому учасники конферен­ції мали змогу переконатися, переглянувши відеофільм про гуманітарну місію наших ме­диків у Пакистані, де 2005 року стався потужний землетрус.

Про роль і місце військово-медичної служби в загально­державній системі медицини катастроф вів мову на конфе­ренції заслужений лікар Укра­їни професор Михайло Бойчак (Українська військово-медична академія). Представник цього ж вишу, знаний вчений Володи­мир Трихліб порушив актуаль­ні питання, пов’язані з протиді­єю інфекційним захворюван­ням у випадках надзвичайних ситуацій. На конференції ви­ступили також керівники військово-медичних клінічних центрів різних регіонів.

08.12.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини