ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Участь молоді в суспільному житті: економічна активність

20 листопада у Вер­ховій Раді України відбулися парла­ментські слухан­ня на тему: «Участь молоді в суспільно­му житті: економіч­на активність», на яких обговорювало­ся становище моло­ді в Україні.

Голова Верховної Ради України Володимир Ри­бак, відкриваючи парла­ментські слухання, наго­лосив на важливості учас­ті молоді в суспільному житті України. За його словами, впро­довж останніх двох десятиліть в Україні закладено вагомі під­валини молодіжної політики держави, що спрямована на ре­алізацію потенційних можли­востей, прагнень, конституцій­них прав молоді, сформовано за­конодавчу базу, накопичено до­свід щодо практичної реалізації законодавства в інтересах моло­ді. «Втім, на шляху втілення в життя молодіжної політики були не лише надбання, а й при­крі прорахунки, – сказав Голова ВРУ. – Чимало гострих проблем молодих українців належить вирішити найближчим часом. Якщо не вжити ефективних за­ходів для боротьби з молодіж­ним безробіттям, можна розпла­титися демографічною кризою і високим рівнем еміграції». Важ­ливим завданням, на думку Во­лодимира Рибака, є гостра необ­хідність розв’язання проблеми молодіжної жіночої зайнятості, позаяк «роботодавці віддають перевагу при наймі на роботу чоловікам».

За словами високопосадов­ця, пріоритетами реалізації державної молодіжної політи­ки є, зокрема, формування дер­жавного замовлення відповідно до потреб ринку праці, налаго­дження співпраці роботодавців і навчальних закладів для фор­мування навчальних програм, стажування студентської та учнівської молоді, укладення договорів про працевлаштуван­ня випускників на перше робо­че місце.

Міністр соціальної політики Наталія Королевська повідоми­ла, що, за даними статистики, у І пів­річчі 2013 року рі­вень зайнятості в Україні серед осіб у віці від 15 до 24 років становив 32,6%. За рівнем зайнятості Україна випереджає 19 країн Європей­ського Союзу та по­сідає десяте місце (після Швеції, Есто­нії). За словами міністра, май­же кожен другий безробітний, що зареєстрований у Державній службі зайнятості, це молода особа у віці до 35 років. У сферу Державної служби зайнятості щороку потрапляють близько 800 тис. безробітної молоді та 1,5 млн осіб, які навчаються у навчальних закладах різних типів.

Наталія Королевська також зазначила, що, незважаючи на позитивні тенденції у питаннях молодіжної зайнятості, в Мін­соцполітики усвідомлюють не­обхідність упровадження нових підходів у захисті найуразливі­ших громадян в умовах непро­стої економічної ситуації. За­для цього Мінсоцполітики на­працювало пакет першочерго­вих заходів із посилення соці­ального захисту населення за напрямами, які є найбільш чут­ливими для наших громадян.

З огляду на активну діяль­ність Федерації профспілок України щодо покращення си­туації з молодіжною зайнятіс­тю та забезпечення молоді пер­шим робочим місцем, у зв’язку із внесенням під час слухань пропозицій щодо відповідних змін до нормативно-правових актів із питань молодіжної за­йнятості, а також для підтрим­ки позиції ФПУ та залучення громадськості до вирішення пи­тань молодіжної зайнятості від ФПУ у слуханнях узяли участь близько 80 молодих профспіл­кових активістів.

Голова Молодіж­ної Ради Федерації профспілок Украї­ни, голова Проф­спілки працівників будівництва і про­мисловості буді­вельних матеріалів України Василь Ан­дреєв у своєму ви­ступі наголосив на трьох питаннях, які слід першочергово вирішити під час реалізації державної мо­лодіжної політики. Проблема номер один – перше робоче міс­це. Закон України «Про зайня­тість населення» в чотири рази зменшує розмір дотації або ком­пенсації роботодавцеві за на­дання робочого місця молоді. Раніше ЗУ «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з на­данням дотації роботодавцю» гарантував дотацію у розмірі заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування, те­пер дотація зменшена до розмі­ру єдиного соціального внеску.

«Друга проблема, на якій на­голошують профспілки, – фінан­сування Державної програми за­безпечення молоді житлом на 2013–2017 роки. На всі питання, чи триватиме фінансування Програми в 2014 році, Держав­ний фонд сприяння молодіжно­му житловому будівництву від­повідає – не знаємо, може, вза­галі не буде фінансування», – повідомив Василь Андреєв.

Третя проблема – це навчан­ня молодих кваліфікованих працівників, «або як звести по­требу економіки в робітничих кадрах і небажання молоді здо­бувати ніякі інші професії, окрім економічних, юридичних і фінансових». «Я представляю профспілку будівельників. Хочу відповідально сказати, що немає в нашій країні потреби у працівниках виробничих спеці­альностей. Лише в галузі будів­ництва скорочення сягнули з 2008 року 50 відсотків робітни­ків. Середня зарплата 2600 гри­вень – це показник того, що ро­ботодавцям не потрібні праців­ники робочих спеціальностей. Але найгірше, що такий стан речей консервується», – із при­крістю зазначив голова Моло­діжної Ради ФПУ.

Член Молодіжної ради ФПУ – голова первинної профспілко­вої організації студентів та ас­пірантів Київського національ­ного економічного університе­ту Ольга Чабанюк, звертаючись до міністрів, народних депута­тів та учасників парламент­ських слухань, зазначила, що сьогодні питання молодіжної зайнятості перебуває під пиль­ною увагою профспілок.

«Проблеми молоді та моло­діжної зайнятості потребують невідкладного розв’язання. У студентів стипендія становить 730–790 грн, це нижче за межу бідності. Якщо в обласних цен­трах на ці кошти можна якось прожити, то в Києві студентові надзвичайно складно розподі­лити ці кошти на невідкладні потреби. Як перший крок, міні­мальна стипендія має дорівню­вати прожитковому мінімуму», – сказала Ольга Чабанюк.

Вона також спинилася на про­блемі диспропорції між попи­том і пропозицією робочої сили на ринку праці, що призводить до критичного зменшення робіт­ничих кадрів. Голова первинки КНЕУ навела приклад 2011 року, коли кількість випускників май­же у 17 разів перевищила реаль­ний попит на них. Як наслідок – випускники працюють не за про­філем їхньої підготовки. Профо­рієнтації молоді не приділяєть­ся належна увага, відтак спосте­рігається нестача певних фахів­ців: медпрацівників середньої ланки, зварювальників, інжене­рів тощо. Ольга Чабанюк наго­лосила на необхідності вдоско­налення системи профорієнта­ції. Слід залучати роботодавців до формування навчальних пла­нів, проходження практики, ста­жування, відновити професійну підготовку на виробництві, на­ставництво. Вона також акцен­тувала увагу на проблемах сис­теми формування державного замовлення на підготовку ка­дрів, централізації професійно-технічної освіти, відсутності об’єктів соціальної сфери та житла. На думку Ольги Чаба­нюк, потрібно створити сприят­ливий клімат для участі молоді в програмах молодіжного жит­лового будівництва та доступно­го житла, «відродити функціо­нування молодіжних житлових кооперативів». Це дасть змогу забезпечити житлом десятки ти­сяч сімей.

Варто зазначити, що прове­дення парламентських слухань надзвичайно важливе з огляду на те, що тут було підсумовано та систематизовано соціально-економічні проблеми молодих людей в Україні, а також обго­ворювалися пропозиції полі­тичних сил і громадського сус­пільства щодо їх вирішення. Проте найважливіше – що в пар­ламенті нарешті почули думку молоді.

Представники профспілко­вої молоді під час парламент­ських слухань представили па­кет рекомендацій Федерації профспілок України щодо шля­хів розв’язання проблеми акти­візації участі молоді у суспіль­ному житті країни.

03.12.2013

Олена ОВЕРЧУК, редактор відділу «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини