ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Прогнозування розвитку національного ринку праці

Наприкінці жов­тня в Інститу­ті підготовки кадрів держав­ної служби за­йнятості від­бувся круглий стіл «Прогнозу­вання розвитку національно­го ринку пра­ці: професійно-кваліфікаційний аспект», до участі в якому долучилися й профспілки.

Потрібні прогнози

Учасники круглого столу на­голошували, що подолання дис­балансу на вітчизняному ринку праці вимагає створення та за­безпечення системи збору й ана­лізу інформації щодо професійно-кваліфікаційної структу­ри робочої сили для розробки прогнозів розвитку професій та спеціальностей. Проте, дина­мічні зміни на ринку праці сут­тєво обмежують можливості ре­алізації кількісної стратегії прогнозування попиту та пропо­зиції робочої сили. Така ситуа­ція актуалізує використання експертної (якісної) стратегії прогнозування на основі сценар­ного моделювання.

Зазначені обставини значною мірою обумовлюють перспек­тивність розробки та впрова­дження системи прогнозування професійної структури ринку праці на основі кількісних і якісних опитувань роботодав­ців та експертів у сфері зайня­тості. Відтак, доцільно викорис­товувати комбінацію соціоло­гічних методів у діяльності ба­зових та регіональних центрів зайнятості для збору та аналізу інформації щодо поточних та перспективних потреб економі­ки в робочій силі, виявлення основних проблем, тенденцій та їх чинників, а також експертно­го визначення й оцінки базових сценаріїв розвитку ситуації на ринку праці.

Триває робота

«Відповідна робота прово­диться інститутом, починаючи з 2005 року, – зазначив Юрій Маршавін. – За цей період роз­роблений алгоритм розв’язання проблеми, надруковано в фахо­вих виданнях близько 10 статей, проведено п’ять наукових кон­ференцій і круглих столів. Пев­ні аспекти проблеми пройшли апробацію на практиці в службі зайнятості Житомирської об­ласті. Мета даного заходу – ще раз донести до наукової громад­ськості, фахівців-практиків сут­ність нашої розробки, поінфор­мувати про перші результати апробації, порадитись щодо змісту наступних кроків».

Зокрема, було наведено при­клад використання телефонно­го опитування роботодавців щодо поточних та перспектив­них потреб в робочій силі Жито­мирською обласною службою зайнятості у травні 2013 року. Це дозволило визначити перспек­тиви вивільнення та прийому працівників з причин природної плинності кадрів, скорочення та збільшення штатної чисель­ності підприємств у розрізі про­фесій та видів економічної ді­яльності. Учасники круглого столу відзначили доцільність подальшого проведення теле­фонних опитувань роботодавців Житомирською обласною служ­бою зайнятості двічі на рік, з ме­тою відстеження динаміки по­точних та перспективних по­треб роботодавців в робочий силі з використанням розробле­ного програмного забезпечення підтримки введення даних та їх автоматизованої обробки.

Нові пропозиції

Крім того, учасники заходу запропонували розпочати апро­бацію інших елементів системи прогнозування – методик якіс­них опитувань роботодавців (фокус-групи, глибинні інтерв’ю) та експертної оцінки базо­вих сценаріїв розвитку регіо­нального ринку праці. Також було відзначено доцільність роз­робки технології та програмно­го забезпечення електронного (поштового) опитування робото­давців і проведення його апроба­ції на базі служби зайнятості ве­ликого міста (мегаполіса).

Під час круглого столу йшло­ся також про те, що в результаті дисбалансу між попитом на ро­бочу силу та її пропозицією в професійному розрізі щорічно на обліку в державній службі за­йнятості перебувають понад 90 тис. випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів. З іншого боку, на окре­мих підприємствах тривалий час незаповненими залишають­ся робочі місця за багатьма про­фесіями і спеціальностями. Зо­крема, це стосується наладчи­ків автоматичних ліній та іншо­го устаткування, токарів-карусельників, водіїв трамваїв і тро­лейбусів, електромонтерів, сто­лярів і кваліфікованих праців­ників меблевої, взуттєвої про­мисловості, малярів-штукатурів, монтажників, складаль­ників електровимірювальних приладів, водіїв автобусів тощо. Причому, це лише видима час­тина «айсберга», його підводна частина набагато вагоміша, адже більшість випускників, як і роботодавців, не звертаються до центрів зайнятості.

Реалії сьогодення

За словами Юрія Маршавіна, через певні проблеми (низький розмір зарплати на запропонова­них робочих місцях, неналежні умови праці, транспортна до­ступність робочих місць, а та­кож відсутність досвіду роботи, особисті якості шукачів роботи) деякі вакансії завжди залишати­муться незаповненими, попри наявність безробітних, які здобу­ли необхідні професії. «Останні­ми роками подібне явище харак­терне для вітчизняного ринку праці, зокрема для юристів, еко­номістів, бухгалтерів тощо, – за­значив перший проректор інсти­туту. – Вихід вбачається в зна­чному вдосконаленні змісту і технологій освіти, її гнучкості, формуванні в учнів і студентів бажання й уміння самостійно оволодівати знаннями, готовнос­ті до постійної зміни професії, проходження перепідготовки й підвищення кваліфікації. Випус­кник ПТУ, коледжу, університе­ту зможе на конкретному робо­чому місці виконувати певні обов’язки після проходження ко­роткострокової додаткової під­готовки в інститутах післяди­пломної освіти, навчально-курсових комбінатах тощо».

Про напрями вдосконалення прогнозування розвитку ринку праці розповіла Лариса Лісогор. Серед них вона виокремила по­силення ефективності соціаль­ного діалогу, розробку єдиних методологічних підходів до про­гнозування обсягів пропозиції та потреби економіки в робочій силі за професіями, покращення інформаційного забезпечення прогнозування. Також наголо­шувалося на таких аспектах, як активізація ролі соціальних партнерів у розробці методично­го інструментарію та прогнозу­ванні потреби економіки в робо­чій силі за професіями та вида­ми економічної діяльності, вра­хування пріоритетів розвитку економіки, використання міжна­родного досвіду, систематичне проведення анкетування робото­давців з питань визначення пер­спективної потреби економіки у робочій силі за деталізованим переліком професій тощо.

Сергій Кондрюк підтримав починання й ініціативи Інсти­туту підготовки кадрів Держав­ної служби зайнятості України. Також заступник Голови ФПУ висловив готовність профспілок підтримати цю роботу. Сергій Михайлович виклав власний по­гляд на нинішню ситуацію на національному ринку праці, на­голосивши на необхідності спільного обговорення цього пи­тання на рівні влади, роботодав­ців, зокрема під час засідання НТСЕР тощо.

10.11.2013

Анна Рєпіч редактор відділу «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини