ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Морське судноплавство: ратифікація Конвенції МОП

 В Одеській обласній державній адміністрації відбулося розширене засідання членів Громад­ської ради, представників Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства інфра­структури України, Федерації роботодавців транспорту України, Федерації профспілок Укра­їни, Профспілки робітників морського транспор­ту України, посередників із працевлаштуван­ня за кордоном (крюїнгових агентств), морських навчальних закладів і юридичних служб із морського права. Розглядалися питання імп­лементації Україною вимог Манільських поправок–2010 до Конвенції з підготовки та дипломування моряків і несення вахти, на­буття чинності 20 серпня 2013 року Конвенці­єю Міжнародної організації праці «Про працю в морському судноплавстві» 2006 року (далі – Конвенція).

 Манільські поправки, які було прийнято 2010 року на конфе­ренції в Манілі, – фак­тично нова редакція Конвенції з підготовки та ди­пломування моряків. Чимало питань було повністю переписа­но та переглянуто. Зміни тор­кнулися не тільки стандартів підготовки й дипломування мо­ряків, а й оформлення відповід­них документів.

«Я можу сказати, що наша науково-методична комісія сво­єчасно провела відповідні робо­ти та затвердила нові стандарти для підготовки фахівців із ви­щою освітою», – наголосив у сво­єму виступі ректор Одеської на­ціональної морської академії, доктор технічних наук, профе­сор, почесний член Інституту морської науки, техніки і техно­логії Великої Британії, член ви­конкому Міжнародної асоціації морських університетів Михай­ло Міюсов. Він запевнив, що під­готовка українських моряків досі відповідає високому рівню і українських моряків не можна назвати дешевою робочою силою.

Представник Мінінфраструк­тури України, капітан далекого плавання, заступник голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річко­вому транспорті Ми­кола Севірін наголо­сив, що наша країна не є аутсайдером у пи­таннях імплементації Манільських попра­вок і в цьому питанні ми рухаємося в пере­довому ешелоні.

Що стосується Кон­венції МОП «Про пра­цю в морському суд­ноплавстві» 2006 року, то її учасниками є не лише держави, які представля­ють флот (тобто держави прапо­ра), а й держави, які є постачаль­никами робочої сили, такі як Фі­ліппіни, Росія, Болгарія, Хорва­тія. Конвенція чітко регулює права та обов’язки моряків і суд­новласників, і, звісно ж, впли­ває на роботу посередників щодо найму.

«Основною причиною відмо­ви від ратифікації Конвенції було те, що документ забороняє брати гроші з моряків за посе­редництво в працевлаштуван­ні», – зазначив кандидат юри­дичних наук, доцент кафедри морського і митного права На­ціонального університету «Одеська юридична академія» Юрій Сергєєв.

«Наша профспілка від почат­ку брала участь у розробленні Конвенції та підтримує її від по­чатку і до кінця», – зазначив у своєму виступі голова Профспіл­ки робітників морського тран­спорту України, член Комітету справедливої практики Міжна­родної федерації транспортни­ків, член виконкому Міжнарод­ної конфедерації профспілок працівників водного транспорту Михайло Киреєв.

Крім того, стандарти та ви­моги Конвенції–2006 поширю­ються і на морські порти Украї­ни, куди заходять судна інозем­них судновласників.

«Я хочу нагадати, що українські моряки такі самі громадяни України й також захи­щені Конституцією, як і інші наші співгрома­дяни. Чому, коли шах­тарі стукають каска­ми, вимагаючи кращих умов праці та гідної зарплати, коли лікарі та вчителі проводять акції протесту перед Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, їхні вимоги задоволь­няють, незважаючи на скром­ний бюджет. Наша профспілка витратила чотири роки на вмов­ляння і переходить до більш рі­шучих дій», – сказав Михайло Кіреєв.

Коментуючи питання, яке розглядалося, заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Українець, у свою чергу, сказав: «Профспілка цілеспря­мовано залучила експертів МОП, Міжнародну федерацію працівників транспорту і, що надзвичайно важливо, провела низку конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Як не див­но, опір був не тільки з боку так званої «морської громадськос­ті», а й апарату міністерств і ві­домств. Причому навіть тих мі­ністерств, які практично не ма­ють стосунку до галузі. Та най­важливіше те, що нам вдалося залучити до вирішення україн­ських проблем експерта з Між­народної організації праці – ди­ректора департаменту Клеопа­тру Думбія-Генрі, яка тричі при­їжджала в Україну з питань Конвенції. У червні 2013 року вона підтримала наші позиції, і після завершення останнього се­мінару пані Думбія-Генрі зроби­ла два висновки: Україна запіз­нилася з ратифікацією і Україна має наздоганяти! Ми зробили все можливе, аби її почули всі керівники державної влади.

Слід віддати належне й міні­стру соціальної політики Ната­лії Королевській, яка доручила розробити законопроект про ра­тифікацію Конвенції. Готовий документ було надіслано проф­спілкам і роботодавцям для узгодження, відтак – успішно прийнято. Нині законопроект перебуває у міністерствах еко­номіки, охорони здоров’я та освіти, Мінінфраструктури та Мінфіні.

Законопроект готовий, тож тепер важливо, аби ніхто не дав «задній хід», аби не виникло жодних негативних обставин».

Другого квітня ц. р. Федера­ція роботодавців транспорту та Профспілка працівників мор­ського транспорту України під­писали Меморандум про парт­нерство та співробітництво, від­повідно до якого створено дво­сторонню соціально-економічну Раду в галузі морського тран­спорту, перед якою стоятиме за­вдання вжиття усіх необхідних заходів для імплементації Кон­венції.

«Вітчизняному роботодавце­ві вкрай важливо працювати на рівні світових стандартів і за єдиними правилами. З огляду на світовий баланс робочої сили, Федерація роботодавців тран­спорту України впевнена, що ра­тифікація Конвенції унеможли­вить ситуацію, коли недобросо­вісні іноземні роботодавці обма­нюють наших співгромадян. Не кажучи про те, що в результаті бездіяльності України форму­ється її негативний імідж на міжнародній арені», – підсуму­вала заступник генерального директора Федерації роботодав­ців транспорту України з право­вих питань Тетяна Титаренко.

Сьогодні деякі компанії вже зіткнулися з проблемами. Так, панамська адміністрація прапо­ра вдалася до спроб «незрозумі­лим чином» трактувати норми і положення Конвенції та відмо­вити українським судновим ку­харям у продовженні ліцензії, позбавити їх можливості працю­вати на суднах під панамським прапором.

«Подібна маніпуляція Кон­венцією у власних інтересах по­яснюється високим рівнем кон­куренції на ринку праці. Наші колеги з профспілки Nautilus звернулися до Міжнародної фе­дерації працівників транспорту і до адміністрації прапора Пана­ми з вимогою негайно припини­ти використання Конвенції для витіснення представників од­них країн і надання переваг ін­шим. Ми висловили готовність підтримати глобальну солідар­ну акцію протесту в разі, якщо дискримінація не припинить­ся», – зазначив перший заступ­ник голови Профспілки робітни­ків морського транспорту Укра­їни, член комітету справедливої практики Міжнародної федера­ції транспортників, член комісії з ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном при Державній службі зайнятос­ті України Олег Григорюк.

Негативні наслідки того, що Україна не приєдналася до Кон­венції, бачимо вже сьогодні. Так, приміром, компанія Bernhard Schulte Shipmanagement, яка розсилає заявки не тільки в українські компанії , а й до Польщі, Хорватії, Латвії тощо, зазначає: «Українців не пропо­нувати». Компанія Interorient Cyprus (150 пароплавів) починає поступово змінювати україн­ські екіпажі на представників країн-членів Євросоюзу.

Тож зрозуміло, що Конвен­цію потрібно ратифікувати не­гайно, і всі основні кроки в цьо­му напрямі зроблено давно. За­лишилася справа за процедур­ним процесом, який так довго триває в нашій державі.

За результатами обговорення украй важливих і актуальних питань прийнято звернення Гро­мадської ради до Президента України Віктора Януковича, Прем’єр-міністра Миколи Аза­рова та голови Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Голови ФПУ Юрія Кулика.

У зверненнях йдеться про ви­конання Україною своїх зобов’язань щодо узгодження законо­давства з вимогами Маніль­ських поправок і ратифікацію нашою країною Конвенції МОП «Про працю в морському судно­плавстві» 2006 року.

Тож сподіваємося, що час, коли українські моряки нарівні зі своїми колегами з інших країн посядуть гідне місце на світово­му ринку праці, – не за горами.

Інформаційний відділ Профспілки працівників морського транспорту України

10.10.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини