ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ТНК: добро чи зло для України?

Мінімум витрат – максимум прибутку. Приблизно за таким лозунгом працюють ТНК в Україні. Думок щодо перебування цих компаній на території нашої держа­ви багато: хтось вважає роботу в ТНК перспективою, хтось уже набув негативного досвіду. Однак експер­ти, які зібралися днями у столиці, говорили про гло­бальніші речі, зумовлені темою зустрічі: «Транснаціо­нальні корпорації: які загрози для країни?».

Серед учасників цього прес-клубу, організова­ного Регіональним Представництвом Фон­ду ім. Ф. Еберта в Украї­ні та Білорусі, були за­ступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, канди­дат економічних наук Еллана Молча­нова та ін.

У ході зустрічі присутні надзвичай­но активно дискутували щодо того, як транснаціональні корпорації вплива­ють на економіку та ринок праці в Україні. Йшлося й про ризики, які за­грожують сталому розвитку країни, та виклики, які існують для соціально-справедливих трудових відносин у ТНК в Україні.

Транснаціональні корпорації об’єктивно розглядаються як паную­чий елемент світового господарства. ТНК, контроль яких поширюється за межі країн розташування головних офісів (материнських компаній) гіган­тів, виступають каталізатором розви­тку нових технологій. Поява багатога­лузевих комплексів, національна на­лежність і діяльність яких виходить за межі державних кордонів, по-новому ставлять питання про взаємо­відносини економіки та держави у на­ціональному й міжнародному масш­табах. ТНК стали домінуючим факто­ром міжнародної спеціалізації та між­народної торгівлі, тому внутрішні й зовнішні ринки певних країн виступа­ють окремими сегментами світового ринку.

Безперечно, що транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в економіці більшості країн і міжнарод­них економічних відносинах, підси­люючи тим самим інтерес з боку уря­дів, а також роботодавців і профспі­лок. Завдяки прямим іноземним інвес­тиціям корпорації можуть принести значну вигоду приймаючим країнам (іноземні країни, в яких ТНК розмі­щує власні дочірні підприємства або філіали) та країнам базування, сприя­ючи ефективній праці найманих пра­цівників, використанню капіталів та технологій. Значною мірою вони мо­жуть сприяти зростанню економічно­го й соціального добробуту, підвищен­ню рівня життя і задоволення осно­вних потреб, створенню можливостей у сфері зайнятості та забезпечення до­тримання основних прав людини, включаючи свободу асоціації, у всіх країнах світу. З іншого боку, їх діяль­ність може призвести до зловживання економічною потужністю, а також до конфлікту інтересів з найманими пра­цівниками. Окрім того, складність транснаціональних корпорацій поля­гає у відсутності чіткого визначення їх розгалуженої структури, діяльності та політики, що спричинює занепоко­єння у приймаючих країнах, країнах базування або в тих та інших одночасно.

У своєму виступі Сергій Кондрюк зауважив, що ТНК приходять в Украї­ну не заради доброчинності. «Основні причини, які спонукають Україну при­ймати іноземні компанії, полягають у потребі інвестицій, нових технологій. Однак ці очікування не завжди справ­джуються. Адже мета ТНК – це, пере­дусім, дешеве використання природ­них ресурсів країни, до якої прибуває транснаціональна компанія, і, на жаль, Україна не захищає їх. Наша держава відчиняє двері для розташу­вання шкідливих виробництв – йдеть­ся не лише про металургію, а й про хі­мію, сільське господарство тощо», – зауважив Сергій Кондрюк.

У ході відкритого діалогу йшлося про те, що Україна перетворюється на країну – перевалочну базу. Сьогодні, наприклад, тут діє підприємство, пра­цюють люди, а завтра воно може пере­міститися до іншої країни…

Сергій Кондрюк повідомив, що ФПУ звернулася до керівництва Уряду з проханням створити міжвідомчу ро­бочу групу для моніторингу за дотри­манням ТНК національного й міжна­родного права.

На підприємствах ТНК в Україні, на думку профспілок, склалася украй критична ситуація. Так, заступник Го­лови ФПУ Сергія Кондрюка наголо­сив: «Іноземні власники зневажливо ставляться до законодавства України – Конституції, Трудового кодексу, за­конів України «Про професійні спіл­ки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні договори і угоди» та основоположних Конвенцій МОП. Іно­земні власники перешкоджають ство­ренню профспілкових організацій на підприємствах ТНК, порушуючи зако­нодавство України. На підприємствах діє протиправна система штрафів, спостерігаються дискримінація за ознакою членства в профспілці та не­законні звільнення. Також набула ши­рокої практики незаконна підміна трудових договорів на цивільно-правові угоди. А щодо прав працівни­ків, то подекуди вони не мають права навіть вийти в туалет».

Під час зустрічі Еллана Молчанова презентувала свою публікацію «Взає­модія транснаціональних корпорацій з національними економіками на при­кладі України». Так, пані Еллана під­креслила, що в Україні не залишилося жодного сектора економіки, в якому б не позиціонували себе ТНК. «Звичай­но, що вихід будь-якої ТНК на новий ринок має бути узгоджений урядом країни. В аргументуванні свого пози­ціонування ТНК обґрунтовують пере­ваги, які матиме економіка приймаю­чої країни. Серед них, зокрема: при­плив капіталу, залучення технологій, розвиток виробництва, забезпечення зайнятості тощо, – пояснила Еллана Молчанова. – Проте жодна компанія не робить наголос на загрозах, які вона несе для національної економі­ки. Серед них можна назвати такі: можлива однобічна спеціалізація на­ціонального виробництва; спеціаліза­ція на добувних галузях промисловос­ті, екологічно шкідливому виробни­цтві; вивезення капіталів і прибутків з країни, що приймає; усі патенти та ліцензії належать материнській ком­панії; маніпулювання цін з метою зменшення податкових відрахувань у бюджет; встановлення монопольної влади».

Також під час презентації наголо­шувалося, що експансія ТНК в Україну супроводжується застосуванням «змі­шаних» і «замаскованих» псевдоінвес­тиційних стратегій, метою яких є міні­мізація витрат на діяльність та швид­ке отримання прибутку. «Їхня мета – не інвестиції в національну економі­ку, інновації та модернізацію виробни­цтва, а в розвиток свого власного біз­несу», – вважає Еллана Молчанова.

Йдеться у дослідженні пані Еллани й про те, що на підприємствах ТНК в Україні почали порушуватися соціально-економічні права трудя­щих. Профспілкові організації зазна­ють тиску зі сторони адміністрації при створенні профспілок та веденні колективних переговорів. Відбуваєть­ся дискримінація за ознакою членства в профспілці, на профспілкових акти­вістів чиниться тиск і надалі їх зде­більшого звільняють з роботи з наду­маних причин, як-от в «Ашані» (Біли­чі). Порушення також призводять до надексплуатації персоналу, високого рівня травматизму та його прихову­вання, а у результаті маємо нефор­мальну зайнятість, несплату внесків загальнообов’язкового державного со­ціального страхування та ухилення від сплати податків.

«Чому так відбувається? За будь-яке порушення трудового законодав­ства немає адекватної відповідальнос­ті», – пояснює Еллана Молчанова.

Учасники прес-клубу визначили, що найбільшими порушниками тру­дових прав на українському ринку є торговельні ТНК Metro Cash&Carry та Auchan Group.

Тож із добром чи злом ідуть у нашу країну транснаціональні корпора-ції – сказати однозначно важко, однак те, що вони не несуть сюди мішки з грошима, а приходять, аби зароби-ти, на превеликий жаль, не важливо, якою ціною, – це факт, якому є під­твердження.

Учасники зустрічі дійшли висно­вку, що держава має замислитися над тактичними й стратегічними позити­вами та втратами від діяльності ТНК на території України. Варто врахову­вати не лише сьогоднішні податки й певні інвестиції, а й дивитися, до чого це може привести у перспективі.

25.05.2013

Анна РЄПІЧ, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини