ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Основні напрями бюджетної політики на 2014 рік

 Одним з пріоритетних напрямів реаліза­ції бюджетної політики в наступному році має стати подальше виконання зобов’язань України щодо досягнення Цілей розвитку ти­сячоліття на 2010–2015 роки, а саме знижен­ня рівня бідності, збільшення питомої ваги «середнього класу населення».

 Олена ОВЕРЧУК

за матеріалами Департаменту бюджетної політики та соціального захисту апарату ФПУ

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ

Першочергової реалізації по­требують також визначені Дер­жавною цільовою програмою з подолання та запобігання бід­ності на період до 2015 року за­вдання щодо підвищення соці­альних стандартів, сприяння за­йнятості населення, вдоскона­лення оплати праці, соціального страхування, пенсійного забез­печення, системи соціального за­хисту, медичного обслуговуван­ня, соціальної підтримки моло­ді, сімей і захисту прав дітей.

Цілі й основні завдання податково-бюджетної політики, спря­мовані на стимулювання зрос­тання економіки шляхом зни­ження податкового навантажен­ня, впровадження новітніх енер­гозберігаючих технологій, під­тримку галузей економіки, вико­нання задекларованого рівня со­ціальних зобов’язань, утримання на економічно безпечному рівні бюджетного дефіциту та рівня державного боргу, визначені Мі­ністерством фінансів України в плані діяльності на 2013 бюджет­ний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2014–2015 роки), потребують якнай­швидшої реалізації.

У зв’язку із зазначеним Пре­зидія ФПУ при підготовці про­екту Основних напрямів бю­джетної політики України на 2014 рік пропонує визначити основними стратегічними ціля­ми наступне:

– забезпечення стабільного щорічного зростання ВВП;

– підвищення конкуренто­спроможності національної еко­номіки;

– забезпечення збалансованос­ті доходів та видатків бюджету;

– збільшення реальних дохо­дів населення і на цій основі скорочення бідності серед насе­лення, зростання споживчого попиту та збільшення надхо­джень до державних страхових фондів України;

– формування проекту Держ­бюджету України на 2014 рік на основі повноцінної реалізації державних соціальних стандар­тів та визначення розміру міні­мальної зарплати, вищого за фактичний прожитковий міні­мум, і обов’язкового досягнення базового тарифу ЄТС рівня міні­мальної зарплати, зменшення диференціації трудових доходів населення, збільшення питомої ваги зарплати у цих доходах;

– забезпечення продуктивної стабільної трудової зайнятості; створення нових та забезпечен­ня ефективного функціонуван­ня існуючих робочих місць у ре­альному секторі економіки;

– скорочення рівня тінізації економіки; ліквідація заборгова­ності із зарплати та недопущення її виникнення перед працівника­ми, а також забезпечення бю­джетних видатків на ліквідацію заборгованості підприємствам за виконані держзамовлення.

Оскільки Україна – соціальна держава, то головною метою є за­безпечити соціальну спрямова­ність бюджетної політики і соці­альної справедливості. Виходячи з цього, отримані додаткові фі­нансові ресурси внаслідок розви­тку економіки в обґрунтованій пропорції мають бути спрямова­ні на покращення рівня та якості життя населення, забезпечення продуктивної зайнятості, реалі­зацію принципу справедливості в оподаткуванні, виконання заде­кларованого рівня соціальних зобов’язань, зростання соціаль­них стандартів до рівня, що га­рантує прийнятні умови життєді­яльності громадян, шляхом під­вищення розмірів мінімальної зарплати й об’єктивного встанов­лення величини прожиткового мінімуму, забезпечення надання пільг і допомог у повному обсязі, покращення якості соціальних послуг, збільшення фінансуван­ня охорони здоров’я, що перебу­ває в стані реформування, освіти і науки, культури, екології.

СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ ТА ГАРАНТІЇ

Президія ФПУ пропонує при формуванні проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2014 рік у сфері соціальних стандартів та гарантій врахува­ти, зокрема, наступне:

– встановлення прожиткового мінімуму для основних соціаль­них і демографічних груп насе­лення з урахуванням оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та по­слуг, а також суми податку на доходи фізичних осіб, забезпе­чення механізму оперативного коригування розміру прожитко­вого мінімуму протягом 2014 року з урахуванням даних його моніторингу та фактичного зрос­тання споживчих цін і тарифів;

– використання виключно ба­зового державного соцстандарту «прожитковий мінімум» при ви­значенні права на надання та роз­мірів соціальної допомоги, скасу­вавши показник «рівень забезпе­чення прожиткового мінімуму»;

– встановлення мінімальної зарплати як державної соціаль­ної гарантії з оплати праці у роз­мірі не нижче фактичного про­житкового мінімуму, з урахуван­ням податку на доходи фізичних осіб та сімейного навантаження;

– застосування галузевих стандартів оплати праці;

– формування зарплати на під­ставі тарифної системи оплати праці відповідно до чинного за­конодавства, Генеральної, галу­зевих та територіальних угод;

– забезпечення повної ліквіда­ції грошового розриву між розмі­рами мінімальної зарплати та та­рифної ставки (посадового окла­ду) працівника першого тарифно­го розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закла­дів та організацій окремих галу­зей бюджетної сфери із встанов­ленням рівності зазначених по­казників у 2014 році;

– поетапне забезпечення дер­жавних гарантій з оплати праці працівників освіти і науки, охо­рони здоров’я, культури;

– підвищення престижності праці працівників бюджетної сфери;

– досягнення мінімального рівня посадового окладу на най­нижчій посаді державної служ­би не менше двох розмірів міні­мальної заробітної плати та ви­значених Законом України «Про державну службу» відповідних міжпосадових співвідношень;

– підвищення рівня стипенді­ального забезпечення студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних на­вчальних закладів залежно від прожиткового мінімуму;

– збільшення обсягів бюджет­них коштів, що спрямовуються на створення першого робочого місця для молоді та працевла­штування випускників вищих та професійно-технічних на­вчальних закладів, у тому числі в сільській місцевості, забезпе­чивши підвищення ефективнос­ті використання таких коштів;

– забезпечення легалізації ті­ньової зарплати та зайнятості;

– забезпечення бюджетними ресурсами створення Фонду га­рантованих трудових виплат (частину, на безповоротній осно­ві, для виплати зарплати праців­никам збанкрутілих підприємств державної форми власності, час­тину – як позику з держбюджету Фонду на поворотних засадах);

– підвищення темпів зростан­ня реальної зарплати порівняно з 2013 роком та забезпечення її функції щодо розширеного від­творювання робочої сили;

– ліквідація заборгованості із виплати зарплати перед праців­никами державних підпри­ємств, які визнано банкрутами;

– недопущення заборгованос­ті з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

– законодавче встановлення сплати працівникові компенса­ції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку за кожен день затримки зарплати;

– зростання протягом 5 років зарплати для досягнення її част­ки в структурі загальних дохо­дів населення не менше 65%;

– збільшення частки оплати праці в операційних витратах із реалізованої продукції (робіт, по­слуг) при одночасному зменшен­ні податків, матеріальних витрат, витрат на електроенергію, пали­во, сировину, напівфабрикати;

– повернення заборгованості із заробітної плати на економіч­но активних підприємствах при­скореними темпами (не менше 30% щомісяця);

– забезпечення наближення соціального захисту до рівня єв­ропейських стандартів;

– виконання зобов’язань України щодо досягнення Цілей розвитку тисячоліття на 2010–2015 роки із зниження рівня бід­ності, збільшення питомої ваги «середнього класу населення»;

– запровадження єдиної мето­дики обчислення сукупного до­ходу сім’ї, що береться для при­значення державної соціальної допомоги, без урахування у ньо­му сум сплачених фізичними особами податків, обов’язкових зборів (внесків) до страхових со­ціальних фондів;

– забезпечення фінансування програми соціальної підтримки сімей з дітьми з урахуванням збільшення мінімального гаран­тованого державою розміру допо­моги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» із 130 грн до рівня не менше розміру прожиткового мі­німуму на дитину до 6 років;

– продовження погашення зобов’язань держави за знеціне­ними грошовими заощадження­ми громадян в установах Ощад­ного банку СРСР та державних цінних паперів колишнього СРСР (не менше 6 млрд грн);

– забезпечення індексації суми допомоги при народженні дитини, що виплачується рівни­ми частинами протягом 24, 48 і 72 місяців на першу, другу, тре­тю та кожну наступну дитину відповідно;

– передбачення коштів для пе­реходу на адресну допомогу для всіх видів соціальної підтримки відповідно до Програми еконо­мічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конку­рентоспроможна економіка, ефективна держава» та Націо­нального плану дій на 2013 рік.

03.04.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини