Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: «Україна приречена ввійти до сім’ї європейських народів»
Цього року в Брюсселі
відбувся неординарний саміт Україна – ЄС, вважає народний депутат Олег Зарубінський.
У спільній заяві за результатами зустрічі, зробленій Президентом України Віктором
Януковичем, головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу та президентом Ради Європейського
Союзу Германом Ван Ромпеєм, є багато позитивних сигналів про закінчення періоду
охолодження стосунків між ЄС та Україною.
Коментуючи підсумки саміту
для газети «Профспілкові вісті», Олег Зарубінський звернув увагу на такі позитивні
результати зустрічі в Брюсселі: власне факт проведення саміту, позитивна для України
спільна заява, велика увага до гармонізації українського та європейського законодавства,
згода Євросоюзу на участь у реконструкції газотранспортної системи й у консорціумі
з управління українською газотранспортною системою, меморандум про початок діалогу
Україна – ЄС щодо поліпшення бізнес-клімату. Було відзначено й прогрес щодо просування
України в напрямі скасування візового режиму. Це питання можна було б навіть поставити
на перше місце, тому що воно стосується мільйонів людей, зазначив Олег Зарубінський.
«Отже, саміт був важливим, позитивним. А щодо його успішності, то в нас політики
дають оцінки міжнародним подіям залежно від того, в якому політичному таборі вони
перебувають. Тому одні кажуть, що це був успішний захід, інші вважають його провалом.
Але Штефан Фюле, який відповідає за політику сусідства Євросоюзу, назвав саміт
надзвичайно успішним. Ця зустріч засвідчила важливість ЄС для України і України
для ЄС. І хоч би які оцінки не лунали, Євросоюз – це та структура, з якою варто
поглиблювати стосунки», – наголосив Олег Зарубінський.
Так, у Європі нині глибока економічна криза (приблизно чверть
боргів ЄС викуплено Китаєм, а ще чверть – Японією), існують проблеми з Грецією,
Іспанією, Італією. В Іспанії безробіття сягає 25%, серед молоді – 50%, в Італії
державний борг становить 2 трлн євро. «Це я кажу до того, що ні на кого молитися
не потрібно й ідеалізувати ЄС також не слід, – додав депутат. – Але для нас ЄС
є певним взірцем побудови системи державного управління, більш справедливого суспільства,
ефективнішої конкурентної економіки тощо. ЄС – це один з найбільших ринків у світі,
500 млн населення. Це високі технології. Це досвід демократичного суспільства.
Тому для України важливо зміцнювати стосунки з Європейським Союзом. Але це не означає,
що ЄС є важливішим для України, ніж сама Україна для ЄС. Це не так. Ніхто в міжнародній
політиці благодійництвом не займається. Черчілль свого часу сказав, що в міжнародній
політиці відносини існують не для того, щоб дотримуватися пристойності, а для того,
щоб домагатися переваг. І потужні країни намагаються це робити. Євросоюз не з
альтруїстичних, а суто з прагматичних причин допомагає Україні. Таких причин існує
три. Перша – Україна є неосвоєним ринком, з нижчою конкуренцією, ніж у ЄС. А ринки
для європейських товарів дуже потрібні. Потім вони добре пам’ятають 2009 рік, енергетичну
кризу через стосунки України та Росії. Тому для них важливо, щоб Україна залишалася
передбачуваним і стабільним транзитером енергоносіїв. Поки левова частка енергоносіїв
іде в ЄС через Україну. Крім того, там дуже бояться нелегальної міграції. Україна
має величезний кордон з Євросоюзом, тож вони хочуть, аби вона не стала транзитером
нелегальних мігрантів».
Що ж до безвізового режиму, то з 2005 року громадяни ЄС можуть
приїхати в Україну без візи, а українці в ЄС – ні. Ситуація несправедлива. «Тому
керівництво країни ставить за мету спочатку лібералізувати візовий режим, щоб над
нашими громадянами елементарно не знущалися. А потім – скасувати його, – сказав
депутат. – Чи досягли ми в цьому питанні прогресу? Так. Нещодавно міністр закордонних
справ Росії Сергій Лавров зробив ревниву заяву про те, що ЄС несправедливо ставиться
до Росії, тому що в переговорах про безвізовий режим з Україною просунувся далі.
Нам необхідно терміново прийняти закони, які подав уряд на виконання першої черги
зобов’язань перед ЄС, для скасування безвізового режиму. Зокрема, це поправки до
законопроекту про персональні дані, уточнення до закону про боротьбу з корупцією
та ін. Ми вже на саміті могли б показати, що ми зробили».
Чи надає цей саміт перспективи для інтеграції України до ЄС?
«Не можна дати однозначну відповідь, оскільки не йдеться про повноправне членство
в ЄС, – зауважує Олег Зарубінський. – Євросоюз досі не озвучив перспективи членства
України в ЄС, ніде про це не сказано. Найбільше, чого ми можемо досягти, це асоціативне
членство і зона вільної торгівлі. Щодо повноправного членства, то його не можна
назвати близькою перспективою, тому що наші партнери не хочуть це питання порушувати.
Чому? З різних причин, у тому числі через кризу в ЄС. У неформальних розмовах
чиновники з ЄС кажуть, що вони вже поспішили з прийняттям Болгарії та Румунії.
Крім того, вони не знають, що робити з 80-мільйонною Туреччиною, яка є асоційованим
членом ЄС уже багато років. І нашу 46-мільйонну державу Євросоюзу, вочевидь, легко
«переварити» не вдасться. Одна справа, коли в Євросоюз входить Естонія з населенням
1,3 млн, тобто як половина Києва. Інша справа – ціла країна».
«Але якщо перспективи членства в ЄС ніде не зафіксовані, то чи
треба нам опускати руки? Вважаю, що ні. Не варто розглядати членство в якійсь організації
як мету. Очевидно, що слід використати цю ситуацію, щоб покращити власні справи
в сфері технологій та економічного розвитку, із залученням інвестицій, удосконаленням
суспільних відносин, рівнем демократії та правами людини. Це потрібно нам самим»,
– наголосив депутат.
ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО В ДІЇ
Федерація профспілок України підписала Угоду про співпрацю з
Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному
житловому будівництву».
Олена ОВЕРЧУК
редактор відділу «ПВ
Підписання відбулося 28 лютого на черговому засіданні Президії
ФПУ. Зважаючи на соціальну значущість проблеми забезпечення житлом громадян України,
зокрема молоді, а також заради встановлення ефективних форм двостороннього співробітництва
в цій сфері сторони домовилися про наступне:
– консолідувати зусилля у здійсненні заходів для вирішення житлового
питання громадян України, зокрема молоді;
– розробити спільні рекомендації та пропозиції щодо проектів
законів та інших нормативно-правових актів, державних програм і планів дій, ратифікації
міжнародних договорів, а також щодо участі молоді, суб’єктів господарювання усіх
форм власності, громадських організацій, органів місцевого самоврядування та
держави в фінансуванні будівництва або придбання житла, інших механізмів вирішення
житлових питань членів профспілок та інших громадян;
– підготувати узгоджені пропозиції органам державної влади та
місцевого самоврядування щодо фінансування житлових програм, резервування земельних
площ, масивів і виділення земельних ділянок під об’єкти молодіжного житлового будівництва
тощо.
Голова ФПУ Юрій Кулик у своєму коментарі висловив сподівання,
що співпраця не носитиме суто декларативного характеру і через певний час сторони
зможуть відзвітувати про будівництво житлових будинків, отримання молоддю комфортного
житла.
Із свого боку, Голова правління фонду Леонід Рисухін наголосив:
«Для Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву підтримка громадськості,
зокрема інституцій, які є учасниками соціального діалогу, є дуже важливою. По-перше,
це підкреслює важливість справи, дорученої фонду, а по-друге, є ще одним аргументом
для того, щоб ця справа набула більшого розмаху та масштабності.
Щодо нашої співпраці варто зазначити, що Молодіжна рада ФПУ виявила
активну позицію у цьому питанні. Молодь – це категорія, яка потребує пильної уваги
держави, і це та частина суспільства, що безпосередньо зацікавлена у вирішенні
житлового питання. Співпраця між ФПУ та фондом розпочалася не з підписання Угоди,
вона вже є системною. Сьогодні ми започатковуємо співпрацю наших регіональних
управлінь з Федерацією профспілок, запрошуємо членів Молодіжної ради профспілок
до Молодіжної ради фонду, починаємо співпрацювати з роботодавцями та їх організаціями
в питаннях створення соціальних фондів розвитку суб’єктів господарювання, зокрема
сприяння житловому будівництву для працівників».
07.03.2013
|