« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Актуально

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: «Україна приречена ввійти до сім’ї європейських народів»

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: «Україна приречена ввійти до сім’ї європейських народів»

 Цього року в Брюсселі відбувся неор­динарний саміт Україна – ЄС, вважає народний депутат Олег Зарубінський. У спільній заяві за результатами зустрічі, зробленій Президентом України Вікто­ром Януковичем, головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу та президен­том Ради Європейського Союзу Герма­ном Ван Ромпеєм, є багато позитивних сигналів про закінчення періоду охоло­дження стосунків між ЄС та Україною.

 Коментуючи підсумки саміту для газети «Профспілкові ві­сті», Олег Зарубінський звер­нув увагу на такі позитивні результати зустрічі в Брюс­селі: власне факт проведення самі­ту, позитивна для України спільна заява, велика увага до гармонізації українського та європейського за­конодавства, згода Євросоюзу на участь у реконструкції газотран­спортної системи й у консорціумі з управління українською газо­транспортною системою, меморан­дум про початок діалогу Україна – ЄС щодо поліпшення бізнес-клімату. Було відзначено й про­грес щодо просування України в напрямі скасування візового режи­му. Це питання можна було б на­віть поставити на перше місце, тому що воно стосується мільйонів людей, зазначив Олег Зарубін­ський. «Отже, саміт був важливим, позитивним. А щодо його успіш­ності, то в нас політики дають оцін­ки міжнародним подіям залежно від того, в якому політичному та­борі вони перебувають. Тому одні кажуть, що це був успішний захід, інші вважають його провалом. Але Штефан Фюле, який відповідає за політику сусідства Євросоюзу, на­звав саміт надзвичайно успішним. Ця зустріч засвідчила важливість ЄС для України і України для ЄС. І хоч би які оцінки не лунали, Євро­союз – це та структура, з якою вар­то поглиблювати стосунки», – на­голосив Олег Зарубінський.

Так, у Європі нині глибока еконо­мічна криза (приблизно чверть бор­гів ЄС викуплено Китаєм, а ще чверть – Японією), існують пробле­ми з Грецією, Іспанією, Італією. В Іспанії безробіття сягає 25%, серед молоді – 50%, в Італії державний борг становить 2 трлн євро. «Це я кажу до того, що ні на кого молити­ся не потрібно й ідеалізувати ЄС та­кож не слід, – додав депутат. – Але для нас ЄС є певним взірцем побу­дови системи державного управлін­ня, більш справедливого суспіль­ства, ефективнішої конкурентної економіки тощо. ЄС – це один з най­більших ринків у світі, 500 млн на­селення. Це високі технології. Це досвід демократичного суспіль­ства. Тому для України важливо зміцнювати стосунки з Європей­ським Союзом. Але це не означає, що ЄС є важливішим для України, ніж сама Україна для ЄС. Це не так. Ніхто в міжнародній політиці бла­годійництвом не займається. Чер­чілль свого часу сказав, що в міжна­родній політиці відносини існують не для того, щоб дотримуватися пристойності, а для того, щоб дома­гатися переваг. І потужні країни на­магаються це робити. Євросоюз не з альтруїстичних, а суто з прагма­тичних причин допомагає Україні. Таких причин існує три. Перша – Україна є неосвоєним ринком, з нижчою конкуренцією, ніж у ЄС. А ринки для європейських товарів дуже потрібні. Потім вони добре пам’ятають 2009 рік, енергетичну кризу через стосунки України та Ро­сії. Тому для них важливо, щоб Україна залишалася передбачува­ним і стабільним транзитером енер­гоносіїв. Поки левова частка енер­гоносіїв іде в ЄС через Україну. Крім того, там дуже бояться неле­гальної міграції. Україна має вели­чезний кордон з Євросоюзом, тож вони хочуть, аби вона не стала тран­зитером нелегальних мігрантів».

Що ж до безвізового режиму, то з 2005 року громадяни ЄС можуть приїхати в Україну без візи, а укра­їнці в ЄС – ні. Ситуація несправед­лива. «Тому керівництво країни ставить за мету спочатку лібералі­зувати візовий режим, щоб над на­шими громадянами елементарно не знущалися. А потім – скасувати його, – сказав депутат. – Чи досягли ми в цьому питанні прогресу? Так. Нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив ревниву заяву про те, що ЄС неспра­ведливо ставиться до Росії, тому що в переговорах про безвізовий ре­жим з Україною просунувся далі. Нам необхідно терміново прийняти закони, які подав уряд на виконан­ня першої черги зобов’язань перед ЄС, для скасування безвізового ре­жиму. Зокрема, це поправки до за­конопроекту про персональні дані, уточнення до закону про боротьбу з корупцією та ін. Ми вже на саміті могли б показати, що ми зробили».

Чи надає цей саміт перспективи для інтеграції України до ЄС? «Не можна дати однозначну відповідь, оскільки не йдеться про повноправ­не членство в ЄС, – зауважує Олег Зарубінський. – Євросоюз досі не озвучив перспективи членства України в ЄС, ніде про це не сказа­но. Найбільше, чого ми можемо до­сягти, це асоціативне членство і зона вільної торгівлі. Щодо повно­правного членства, то його не мож­на назвати близькою перспекти­вою, тому що наші партнери не хо­чуть це питання порушувати. Чому? З різних причин, у тому чис­лі через кризу в ЄС. У неформаль­них розмовах чиновники з ЄС ка­жуть, що вони вже поспішили з при­йняттям Болгарії та Румунії. Крім того, вони не знають, що робити з 80-мільйонною Туреччиною, яка є асоційованим членом ЄС уже бага­то років. І нашу 46-мільйонну дер­жаву Євросоюзу, вочевидь, легко «переварити» не вдасться. Одна справа, коли в Євросоюз входить Ес­тонія з населенням 1,3 млн, тобто як половина Києва. Інша справа – ціла країна».

«Але якщо перспективи членства в ЄС ніде не зафіксовані, то чи треба нам опускати руки? Вважаю, що ні. Не варто розглядати членство в якійсь організації як мету. Очевид­но, що слід використати цю ситуа­цію, щоб покращити власні справи в сфері технологій та економічного розвитку, із залученням інвестицій, удосконаленням суспільних відно­син, рівнем демократії та правами людини. Це потрібно нам самим», – наголосив депутат.

 

ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО В ДІЇ

Федерація профспілок України підписала Угоду про співпрацю з Державною спеціалі­зованою фінансовою установою «Держав­ний фонд сприяння молодіжному житлово­му будівництву».

Олена ОВЕРЧУК

редактор відділу «ПВ

Підписання відбулося 28 лютого на черговому засі­данні Президії ФПУ. Зважа­ючи на соціальну значу­щість проблеми забезпе­чення житлом громадян України, зокрема молоді, а також заради встановлення ефективних форм двосто­роннього співробітництва в цій сфері сторони домови­лися про наступне:

– консолідувати зусилля у здійсненні заходів для вирі­шення житлового питання громадян України, зокрема молоді;

– розробити спільні реко­мендації та пропозиції щодо проектів законів та ін­ших нормативно-правових актів, державних програм і планів дій, ратифікації між­народних договорів, а та­кож щодо участі молоді, суб’єктів господарювання усіх форм власності, гро­мадських організацій, орга­нів місцевого самовряду­вання та держави в фінансу­ванні будівництва або при­дбання житла, інших меха­нізмів вирішення житлових питань членів профспілок та інших громадян;

– підготувати узгоджені про­позиції органам державної влади та місцевого само­врядування щодо фінансу­вання житлових програм, резервування земельних площ, масивів і виділення земельних ділянок під об’єкти молодіжного житло­вого будівництва тощо.

Голова ФПУ Юрій Кулик у своєму коментарі висловив сподівання, що співпраця не носитиме суто декларатив­ного характеру і через пев­ний час сторони зможуть відзвітувати про будівни­цтво житлових будинків, отримання молоддю ком­фортного житла.

Із свого боку, Голова прав­ління фонду Леонід Рисухін наголосив: «Для Державно­го фонду сприяння моло­діжному житловому будів­ництву підтримка громад­ськості, зокрема інституцій, які є учасниками соціально­го діалогу, є дуже важли­вою. По-перше, це підкрес­лює важливість справи, до­рученої фонду, а по-друге, є ще одним аргументом для того, щоб ця справа набула більшого розмаху та масш­табності.

Щодо нашої співпраці варто зазначити, що Молодіжна рада ФПУ виявила активну позицію у цьому питанні. Молодь – це категорія, яка потребує пильної уваги дер­жави, і це та частина сус­пільства, що безпосередньо зацікавлена у вирішенні житлового питання. Співпраця між ФПУ та фондом розпочалася не з підписан­ня Угоди, вона вже є сис­темною. Сьогодні ми запо­чатковуємо співпрацю на­ших регіональних управлінь з Федерацією профспілок, запрошуємо членів Моло­діжної ради профспілок до Молодіжної ради фонду, починаємо співпрацювати з роботодавцями та їх органі­заціями в питаннях створен­ня соціальних фондів розви­тку суб’єктів господарюван­ня, зокрема сприяння жит­ловому будівництву для працівників».

07.03.2013



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання