ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальні наслідки євроінтеграції України. Міжнародна міграція

Україна посідає пер­ше місце в Європі за кількістю осіб, які працюють за межа­ми країни: загальна чисельність трудових мігрантів оцінюєть­ся у 2,1 млн осіб. В останні роки збільшу­ється кількість випад­ків переходу трудо­вої міграції у постійну форму, внаслідок чого країна безпово­ротно втрачає тисячі осіб.

«Припущення про збільшення обсягів трудової міграції після встановлення Поглибленої зони вільної торгівлі (ПЗВТ) між Україною та Європейським Со­юзом не підтверджується», – таку думку висловлює Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач відділу Інститу­ту демографії та соціальних до­сліджень ім. М. В. Птухи НАНУ у своїй праці «Соціальні наслід­ки євроінтеграції України. Між­народна міграція». Однак, на думку автора, наслідки встанов­лення ПЗВТ для вітчизняної еко­номіки у короткостроковій пер­спективі будуть неоднозначни­ми, а у більш віддаленій пер­спективі – однозначно позитив­ними. Зокрема, очікується поліп­шення становища заробітчан у ЄС, відтак збільшення надхо­джень валюти до України. У свою чергу, найважливішим ме­ханізмом повернення та реінте­грації мігрантів є покращення можливостей ведення малого бізнесу в Україні. Через низький рівень залучення мігрантів до підприємницької діяльності дер­жавний бюджет щорічно втра­чає понад 1 млн грн.

Нині Україна є най­більшою країною-постачальником робо­чої сили в Європі. Наші громадяни пра­цюють і у західноєвро­пейських країнах, і в країнах – нових чле­нах Євросоюзу, і на те­ренах СНД, і навіть за океаном. Як дослідни­ків, так і пересічних громадян завжди цікавило питання: скіль­ки українців працює поза меж­ами країни. Так, за результата­ми дослідження Державного ко­мітету статистики України і фа­хівців Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, загальна кількість українських заробіт­чан оцінюється у 2,1 млн осіб. Основними країнами призна­чення українських заробітчан є Росія (40%), Італія (майже чверть), Польща, Чеська Респу­бліка, Португалія, Іспанія, Угор­щина. Загалом більш як полови­на українських трудових мі­грантів працює у країнах ЄС.

УКРАЇНСЬКІ МІГРАНТИ. ХТО ВОНИ?

Абсолютна більшість трудо­вих мігрантів – це особи віком від 20 до 49 років. Майже 2/3 усіх мігрантів становлять чоловіки. Причому, як зазначає Олексій Позняк, якщо чоловіки після до­сягнення 50-річного віку різко знижують міграційну актив­ність, то серед жінок і в перед­пенсійному віці спо­стерігається доволі високий рівень участі у трудових міграціях. Частіше до трудової міграції залучаються мешканці західних ре­гіонів. Ті, що приїз­дять до сусідніх країн (Росія, Польща, Чехія, Угорщина), орієнтова­ні на короткі поїздки з постійним поверненням в Укра­їну. Особи, які виїздять до Пів­денної Європи, зазвичай зали­шаються там працювати на три­валий термін.

Більшість українських заро­бітчан перебуває за кордоном на напівлегальному або нелегаль­ному становищі. Зазвичай до­звіл на проживання та роботу мають близько третини трудо­вих мігрантів. Найчастіше на основі офіційно оформленого статусу українські громадяни працюють у Чеській Республіці та Португалії. А найбільша частка мігрантів без офіційного статусу спостерігається в Поль­щі та Італії.

Мігранти-чоловіки зайняті переважно на будівництві, жін­ки – працюють домашньою при­слугою, на будівництві та в тор­гівлі. Лише кілька відсотків українських заробітчан займа­ються діяльністю, що пов’язана з кваліфікованою інтелектуаль­ною працею (освіта, охорона здоров’я тощо). «Однак звертає на себе увагу той факт, що на від­міну від основної маси трудових мігрантів серед цього контин­генту осіб спостерігається певна перевага жінок і відносно рівно­мірне представлення різних ре­гіонів України», – зазначає у сво­їй публікації Олексій Позняк. Переважна частина мігрантів працювали за наймом, однак ко­жен шостий здійснював підпри­ємницьку діяльність.

Світова фінансово-економічна криза суттєво не вплинула на перебіг трудових міграцій. Це пояснюється тим, що трудові мі­гранти зазвичай займають не привабливі для місцевого насе­лення робочі місця. В умовах кризи більшість мігрантів, осо­бливо ті, що працюють у країнах ЄС, орієнтуються на продовжен­ня здійснення трудових поїздок. Частина мігрантів у ситуації, що склалася, переважно погоджу­ються на зменшення заробітків, аби зберегти робоче місце.

ДЖЕРЕЛО ВАЛЮТНИХ НАДХОДЖЕНЬ

Найпомітніша особливість розвитку трудових міграцій в останні роки – збільшення ви­падків переходу трудової мігра­ції українських громадян у по­стійну форму (в 1990-ті роки такі випадки були рідкісними). Як зазначає Олексій Позняк, довго­строкові мігранти, які освоїлися в країнах Південної Європи, все частіше забирають до себе своїх дітей. Тож необхідно усвідом­лювати, що частина трудових мігрантів уже не повернеться в Україну.

Варто зазначити, що трудова міграція українських громадян за кордон є важливим джерелом валютних надходжень. За оцін­ками ІДСД ім. М. В. Птухи НАНУ, щорічний обсяг грошо­вих переказів трудових мігран­тів в Україну становить близько 4,5 млрд дол. США. Ця цифра зі­ставна з показниками обсягу іноземних інвестицій в Україну за останні роки. На жаль, попри значні обсяги грошових надхо­джень від мігрантів, ефектив­ність їх залучення в економіку регіонів залишає бажати кращо­го. Більшість коштів міграцій­них переказів витрачається на задоволення щоденних потреб, придбання товарів тривалого користування та будівництво, дуже рідко зароблені за кордо­ном кошти витрачаються на ін­вестування.

Натомість імміграція до України поки що є незначною. За даними Державної служби зайнятості, кількість іноземців, які тимчасово працюють в Укра­їні, на початку 2011 року стано­вила 7,8 тис. осіб. До 2009 року їх чисельність постійно зростала, досягнувши 12,4 тис. осіб, а з по­чатком фінансово-економічної кризи почала зменшуватися.

Демографічні прогнози свід­чать, що Україна через 10–12 ро­ків стикнеться з проблемою де­фіциту робочої сили. Оскільки умови життя в Україні кращі, ніж у більшості країн, що розви­ваються, слід очікувати збіль­шення імміграції в Україну.

10.02.2013

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини