СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Посилення соціального захисту населення в умовах загрози підвищення цін і тарифів

 Останнім часом більшість експертів говорять про неминуче підвищення цін і поступове знецінення на­ціональної валюти. У Києві нещодавно зросли ціни на найпопулярніші сорти хліба, очікується подорож­чання газу, електроенергії та підвищення тарифів ЖКГ, що, звісно, спричинить зростання цін на всі товари та послуги. Цілеспрямова­ні дії ФПУ спрямовані проти необ’єктивного зростання цін і тарифів та упереджую­чий захист купівельної спроможності працюючої людини.

ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ЦІН

Основними факторами, що зумовлюють зростання цін, як відзначають спеціалісти, є такі:

– сповільнення темпів еконо­мічного зростання: скорочують­ся обсяги виробництва в голо­вній експортній галузі – мета­лургії, на 10% впав обсяг буді­вельної галузі. У жовтні 2012 року промислове виробництво скоротилося на 4,2% порівняно з жовтнем 2011 року. У січні–жовтні 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011 року промислове виробництво скоро­тилося на 1,4%;

– українська економіка не розвивається, уповільнився при­плив капіталів ззовні. Негатив­не сальдо зовнішньої торгівлі товарами в січні–вересні порів­няно з таким самим періодом минулого року збільшилося на 19,7% – до 11,47 млрд доларів;

– з початку 2012 року золото­валютні резерви Нацбанку ско­ротилися на 15,7% – із майже 32 до 27 млрд доларів;

– необхідність здійснювати зростаючі виплати за колишні­ми зовнішніми запозиченнями. Станом на 1 листопада п. р. за­боргованість України перед МВФ становила $ 7,625 млрд;

– на країну все більше тисне кабальна ціна на російський газ;

– бюджетний дефі­цит перевищує за­плановану межу;

– місцеві бюджети не виконують пла­ну;

– план надходжень до держбюджету України за десять мі­сяців виконано лише на 73%. Надходження становили 273,4 млрд грн із за­планованих на рік 373,96 млрд.

На засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров визнав, що Україні все складніше вигід­но продавати свою продукцію на зовнішніх ринках: «Валютної ви­ручки в країну приходить мен­ше. З огляду на це, Україні дово­диться економити на всьому». За його словами, девальвація грив­ні в таких умовах неминуча.

Надію на порятунок україн­ська влада покладає на Міжна­родний валютний фонд. Місія експертів, що працювала в Киє­ві наприкінці жовтня – на почат­ку листопада, поїхала з країни без коментарів. За словами укра­їнських чиновників, висновки делегації щодо ситуації в Укра­їні були засекречені. Коли пи­тання розглядатиметься на раді директорів МВФ і яке рішення може бути прийняте щодо про­довження програми кредиту­вання, замороженої два роки тому, – допоки невідомо.

ПЕРШІ ЛАСТІВКИ

Якщо раніше Київ уперто від­мовлявся виконати рекоменда­ції кредитора щодо підвищення тарифів для населення і впрова­дження низки інших непопуляр­них заходів, що дадуть змогу за­ощадити за рахунок урізання витрат на соціальні програми, то тепер, схоже, до цього готові. Нац­банк уже розглядає можливість перехо­ду до плаваючого курсу гривні, а про­фільні міністерства розробляють плани переходу до повної оплати населенням вартості всіх тари­фів і послуг.

Першою ластівкою подорож­чання виявився хлібний скандал у Києві. Компанія «Київхліб», на частку якої припадає близько 60% ринку, підвищила ціни на два найпопулярніших сорти хлі­ба: «Український столичний по­довий» подорожчав на 17%, а «Батон нарізний київський» – на 9,7%. У компанії пояснили, що утримувати ціни немає змоги, адже за рік газ для хлібозаводів подорожчав на 52,4%, електрое­нергія – на 25,2%, транспортні витрати – на 32,5%. В інших регі­онах України хліб давно дорож­чий на 10–20%, ніж у Києві.

На часі – підвищення тарифів на житлово-комунальні послу­ги. Нещодавно представники Міністерства регіонального роз­витку і ЖКГ повідомили, що зростання цін неминуче. Спеці­альна комісія вже розробляє ме­тодику. Представники влади обіцяють, що подорожчання до рівня собівартості (тобто на 40–50%) відбудеться не одномо­ментно, і держава неодмінно пе­редбачить компенсаційні меха­нізми для соціально незахище­них верств населення. Відтак пересічні громадяни з тривогою очікують нововведень.

12 листопада презентовано нову методику розрахунку опла­ти послуг ЖКГ, що ґрунтується на принципі стимулюючих та­рифів. Для застосування цієї ме­тодики розмір тарифу повинен покривати собівартість послуги.

Спеціалісти Держкомпослуг стверджують, що тільки у верес­ні 2012 року 26,6% платників не платили три і більше місяців за централізоване опалення та га­ряче водопостачання, за утри­мання будинків і прибудинко­вих територій – 22,1%, газопос­тачання – 20,1%, вивезення сміт­тя – 19,6%, централізоване водо­постачання та водовідведення – 18,6%. При цьому загальна за­боргованість наприкінці верес­ня становила 10,4 млрд грн.

ФПУ стурбована ситуацією, що склалася в економіці, та вва­жає, що цінова та тарифна полі­тика має всебічно враховувати інтереси і населення, і бізнесу, й держави. Тільки зважена цінова політика сприятиме розвиткові ринкових відносин, зменшенню рівня інфляції та цін на основні продовольчі товари, розвитку конкуренції і, як наслідок, зрос­татиме ефективність економіки.

У ПОШУКАХ БАЛАНСУ

Підвищення соціального за­хисту населення в умовах загро­зи зростання цін і тарифів – це стратегічний напрям роботи Фе­дерації профспілок України. Її дії насамперед спрямовані на зростання реальної заробітної плати працюючих громадян.

Для активізації участі проф­спілок у визначенні й реалізації державної політики ціноутво­рення, посиленні соціального захисту населення в умовах ін­фляції ФПУ проводить роботу у сфері:

– удосконалення методики розрахунку прожиткового міні­муму;

– удосконалення індексації як заходу щодо збереження рів­ня доходів населення в умовах підвищення цін і тарифів;

– удосконалення механізму надання житлових субсидій як одного із заходів соціального за­хисту населення в умовах зрос­тання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги;

– підвищення пенсій, страхо­вих виплат і вдосконалення ді­ючих умов індексації пенсій як одного з механізмів підвищення соціального захисту в умовах зростання цін і тарифів;

– підвищення рівня зайнятос­ті населення, погашення забор­гованості та збільшення заро­бітної плати працюючих;

– оподаткування доходів;

– удосконалення цінової по­літики.

Так, ФПУ вкотре наголошує на необхідності забезпечення рентабельності виробництва на енергетичних підприємствах для повноцінного надання по­слуг з енергозабезпечення населення, а також для безперебійної роботи підприємств і підвищення якості цих послуг, визнання потреби формування такої тарифної політики, яка б забезпечувала прийнятну рен­табельність. Разом із тим проф­спілки категорично проти перекладання на плечі споживача втрат через низькоефективні технології, погану організацію виробництва, колосальні втрати під час транспортування.

Тарифи мають бути обґрунто­ваними, а виробники товарів і послуг – отримувати помірні прибутки. У свою чергу, владні структури зобов’язані вжити конкретних заходів для соціаль­ного захисту населення, спрямо­ваних насамперед на адекватне зростання трудових доходів пра­цівників.

•   Дві сторони медалі

 З одного боку, профспілки вбачають своє завдання у захисті вітчизняного товаровиробника. «Замороження» цін і тари­фів призводить до того, що виробники товарів і послуг ста­ють нерентабельними. Це може спричинити невиконання державних і колективно-договірних гарантій щодо оплати праці, зокрема у таких галузях, як енергетична та житлово-комунальне господарство. Об’єктивно – начебто правильно. Однак є й другий бік медалі. Якщо поглянути на ситуацію з боку вчителя, держслужбовця або іншого пересічного укра­їнця із середньою зарплатою 2–3 тисячі гривень, то підви­щення тарифів може суттєво позначитися на зростанні масш­табів бідності. Слід наголосити, що більшість людей не хо­чуть бути пригніченими субсидіями, вони хочуть мати змогу заплатити за якісні послуги з власної зарплати, яка, у свою чергу, має бути на достойному рівні.

20.12.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини