ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Корпоратизація НАЕК: чітко визначити критерії

 Національним планом дій на 2012 рік передбачено корпора­тизувати ДП НАЕК «Енергоатом» уже наприкінці цього року.

 Відомо, що концепція Міненерго­вугілля пе­редбачає збереження стовідсот­кового державного контролю за компані­єю (хоча, за україн­ським законодав­ством, корпоратизація є етапом приватиза­ції). Більш докладної офіційної інформації стосовно цього немає, що лише загострює си­туацію в ко­лективах. І ось чому.

– Існує чіт­ке визначен­ня, – зазнача­ють юристи ЦК Атомпрофспілки, – що корпора­тизація – це перетворення державних підприємств на акціо­нерні товариства, ак­ції яких належать дер­жаві. Однак засади функціонування акці­онерних товариств різ­няться, іноді карди­нально. Можуть мати відмінності організаційно-правова фор­ма, спосіб утворення, органи АТ, установчі документи тощо. Осо­бливо непокоїть, що хоча НАЕК «Енергоатом» перебуває в так званому списку № 2, за яким підприємства можна акціонувати, але не можна привати­зувати, за українськи­ми законами, акціонування є першим ета­пом привати­зації. А це для виробництва зазвичай озна­чає скорочен­ня персоналу, а для атомної енергетики – не лише змен­шення чисель­ності та обмеження соцзахисту працівни­ків, а й зниження рів­ня безпеки галузі.

 Акціонування – вихід із скрутної ситуації?

Сьогодні діяльність ДП НАЕК «Енергоатом» чітко регламентована. Компанія не має власного майна, во­лодіє ним і користується в межах, установлених державою, не здій­снює розподілу прибутку, що регла­ментовано законами поряд з іншими засадами стосовно держпідпри­ємств. Щоправда, ДП працюють в Україні в різних умовах. Наприклад, у вугільній енергетиці – в умовах ре­гульованого тарифу на електроенер­гію. А от НАЕК «Енергоатом» і СхідГЗК (Східний гірничозбагачу­вальний комбінат) не можуть від­пускати свою продукцію за цінами, що враховують її собівартість.

По суті, держава використовує НАЕК як «компенсатор» на ринку електроенергії. Якщо для вугільни­ків тариф періодично переглядаєть­ся в бік підвищення, атомникам у березні ц. р. його навіть знизили на невизначений термін. Національна комісія регулювання електроенер­гетики (НКРЕ) встановила тариф на електроенергію НАЕК «Енергоатом» на 6,8% менше – 21 коп. за кВт/год. Водночас ціна на електро­енергію, вироблену теплоелектростанціями, становила 54 коп. за кВт. Як наслідок, компанія «по вуха» в кредитах і боргах, не вистачає коштів на поточну діяльність, не ка­жучи вже про реалізацію програм, передбачених Енергетичною стра­тегією до 2030 року.

Влада запевняє, що вихід із скрут­ної ситуації – лише в корпоратизації НАЕК, яка дасть змогу залучити ін­вестиції, отримати кредити. І це, вва­жають юристи Атомпрофспілки, єди­ний аргумент на користь необхіднос­ті реструктуризації.

Повідомлялося, що НАЕК стане акціонерним товариством, засновни­ком і власником якого буде держава, якій належатимуть 100% акцій ком­панії. Кабмін вирішуватиме, хто буде засновником: може, Міненерго­вугілля, а може, конкретна довірена особа. При цьому її не обиратимуть, а призначатиме спостережна рада. Між тим, усі АТ мають статутний ка­пітал. Навіть за умови, якщо акціо­нерне товариство є одноосібним – за­снованим однією (юридичною або фізичною) особою, в майбутньому кількість акціонерів може збільши­тися внаслідок розпродажу акцій, що означає зміну корпоративних прав і порядку розподілу прибутку. В українському законодавстві про АТ, засновані однією особою, йдеть­ся дуже мало.

Корпоратизація – не приватизація?

Багато запитань і щодо того, хто може бути інвестором: приватна структура чи бізнесмен. Зрозуміло, статутний фонд НАЕК «Енергоатом» буде значним, вважають юристи Атомпрофспілки, адже держава не погодиться на реалізацію акцій ниж­че номіналу. Якщо це буде бізнес­мен, він вкладатиме кошти в розви­ток атомної галузі лише за умови чітких гарантій доцільності свого внеску. Якщо повний пакет акцій буде належати державі, який прибу­ток матиме бізнесмен? Так само і бізнес-структура вноситиме кошти за умови отримання корпоративних прав або майна. Нагорі запевняють, що корпоратизація НАЕК не перед­

 бачає приватизації. Але будь-який бізнес зацікавлений впливати на суб’єкт господарювання, отримати власність або прибуток… Також не можна допустити, щоб в атомну енергетику прийшов єдиний інвес­тор, від інтересів якого залежатиме країна.

Важко щось прогнозувати за від­сутності достатньої офіційної інфор­мації. Є прихильники корпоратиза­ції НАЕК. Наприклад, Володимир Бронніков, експерт Всесвітньої асо­ціації операторів АЕС, палко її під­тримує. Адже, за його словами, НАЕК – єдина в світі компанія з екс­плуатації атомних електростанцій, що має форму унітарного державно­го підприємства. В усіх інших краї­нах АЕС – це, як правило, акціонерні товариства. Відносно того, що корпо­ратизація – це крок до приватизації з усіма відповідними наслідками, Володимир Бронніков зауважив, що такий розвиток подій є малоймовір­ним, оскільки атомні енергоблоки і дотримання на них вимог безпеки управління перебувають під пиль­ним міжнародним контролем. «Укра­їна підписала величезну кількість відповідних угод. Наші міжнародні домовленості не допустять такого сценарію», – наголосив Володимир Бронніков.

«Енергоатому» – окремий закон

За словами голови Атомпрофспіл­ки Валерія Матова, найголовніше для профспілок – не допустити зна­чного скорочення чисельності пра­цівників під час структурних змін. «На недавній зустрічі міністра енер­гетики та вугільної промисловості України з делегацією Атомпрофспіл­ки йшлося про зміни, що очікують НАЕК «Енергоатом». Міністр запев­нив нас, що жодних рішень без учас­ті профспілок не прийматиметься», – зазначив Валерій Матов.

– Найприйнятнішим варіантом реструктуризації НАЕК було би при­йняття окремого закону, де йшлося б саме про особливості корпоратиза­ції в атомній енергетиці, – вважає за­відувачка відділу правової роботи Атомпрофспілки Надія Кручинська. – А також у промисловості, оскільки вже порушено питання і про корпо­ратизацію СхідГЗК, інших промис­лових підприємств, що ввійдуть до концерну «Ядерне паливо». У згада­ному законі необхідно передбачити всі особливості щодо НАЕК «Енерго­атом», адже це організація, яка екс­плуатує ядерні установки, тобто з особливим режимом роботи та без­пеки. В Україні є Закон «Про вико­ристання ядерної енергії і радіацій­ну безпеку» (1995 р.), яким унормова­но все, що пов’язане з діяльністю ор­ганізації, яка експлуатує ядерні установки, та роботою її персоналу. Необхідно прийняти окремий закон щодо корпоратизації НАЕК, який відповідав би сучасній нормативній базі: враховував положення нового Цивільного та Господарського ко­дексів, Закону України «Про акціо­нерні товариства» тощо.

У березні ц. р. набрав чинності За­кон України «Про особливості корпо­ратизації підприємств залізничного транспорту». Цей нормативний до­кумент уже достатньо предметний, вважає Надія Кручинська. Він чітко визначає, хто засновник АТ, перед­бачає засади і терміни виконання за­ходів, наприклад дворічний період для переоформлення ліцензій. Для атомників це також актуально, адже в атомній енергетиці та промисло­вості практично вся діяльність має дозвільний характер і необхідно отримувати ліцензії.

У законі для атомників мають бути висвітленими та чітко сформу­льованими всі положення, щоб зго­дом не виникло додаткових запи­тань або різночитань. Зокрема, щодо проведення певних змін у статуті підприємств, виокремлення допо­міжних підрозділів, структур соці­альної сфери (якщо її також будуть виділяти, то куди, яким чином і на яких умовах).

Над законом про корпоратизацію НАЕК мають попрацювати вироб­ничники – для уникнення неузгодже­ності виробничих процесів, еконо­місти – для запобігання можливим економічним ризикам. А також профспілковці – для недопущення негативних соціальних наслідків і напруженої ситуації в колективах.

Лілія Соколова

20.11.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини