Корпоратизація НАЕК: чітко визначити критерії
Національним планом дій
на 2012 рік передбачено корпоратизувати ДП НАЕК «Енергоатом» уже наприкінці цього
року.
Відомо, що концепція Міненерговугілля
передбачає збереження стовідсоткового державного контролю за компанією (хоча,
за українським законодавством, корпоратизація є етапом приватизації). Більш докладної
офіційної інформації стосовно цього немає, що лише загострює ситуацію в колективах.
І ось чому.
– Існує чітке визначення, – зазначають юристи ЦК Атомпрофспілки,
– що корпоратизація – це перетворення державних підприємств на акціонерні товариства,
акції яких належать державі. Однак засади функціонування акціонерних товариств
різняться, іноді кардинально. Можуть мати відмінності організаційно-правова форма,
спосіб утворення, органи АТ, установчі документи тощо. Особливо непокоїть, що хоча
НАЕК «Енергоатом» перебуває в так званому списку № 2, за яким підприємства можна
акціонувати, але не можна приватизувати, за українськими законами, акціонування
є першим етапом приватизації. А це для виробництва зазвичай означає скорочення
персоналу, а для атомної енергетики – не лише зменшення чисельності та обмеження
соцзахисту працівників, а й зниження рівня безпеки галузі.
Акціонування – вихід із
скрутної ситуації?
Сьогодні діяльність ДП НАЕК «Енергоатом» чітко регламентована.
Компанія не має власного майна, володіє ним і користується в межах, установлених
державою, не здійснює розподілу прибутку, що регламентовано законами поряд з іншими
засадами стосовно держпідприємств. Щоправда, ДП працюють в Україні в різних умовах.
Наприклад, у вугільній енергетиці – в умовах регульованого тарифу на електроенергію.
А от НАЕК «Енергоатом» і СхідГЗК (Східний гірничозбагачувальний комбінат) не можуть
відпускати свою продукцію за цінами, що враховують її собівартість.
По суті, держава використовує НАЕК як «компенсатор» на ринку
електроенергії. Якщо для вугільників тариф періодично переглядається в бік підвищення,
атомникам у березні ц. р. його навіть знизили на невизначений термін. Національна
комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) встановила тариф на електроенергію
НАЕК «Енергоатом» на 6,8% менше – 21 коп. за кВт/год. Водночас ціна на електроенергію,
вироблену теплоелектростанціями, становила 54 коп. за кВт. Як наслідок, компанія
«по вуха» в кредитах і боргах, не вистачає коштів на поточну діяльність, не кажучи
вже про реалізацію програм, передбачених Енергетичною стратегією до 2030 року.
Влада запевняє, що вихід із скрутної ситуації – лише в корпоратизації
НАЕК, яка дасть змогу залучити інвестиції, отримати кредити. І це, вважають юристи
Атомпрофспілки, єдиний аргумент на користь необхідності реструктуризації.
Повідомлялося, що НАЕК стане акціонерним товариством, засновником
і власником якого буде держава, якій належатимуть 100% акцій компанії. Кабмін вирішуватиме,
хто буде засновником: може, Міненерговугілля, а може, конкретна довірена особа.
При цьому її не обиратимуть, а призначатиме спостережна рада. Між тим, усі АТ мають
статутний капітал. Навіть за умови, якщо акціонерне товариство є одноосібним
– заснованим однією (юридичною або фізичною) особою, в майбутньому кількість акціонерів
може збільшитися внаслідок розпродажу акцій, що означає зміну корпоративних прав
і порядку розподілу прибутку. В українському законодавстві про АТ, засновані однією
особою, йдеться дуже мало.
Корпоратизація – не приватизація?
Багато запитань і щодо того, хто може бути інвестором: приватна
структура чи бізнесмен. Зрозуміло, статутний фонд НАЕК «Енергоатом» буде значним,
вважають юристи Атомпрофспілки, адже держава не погодиться на реалізацію акцій нижче
номіналу. Якщо це буде бізнесмен, він вкладатиме кошти в розвиток атомної галузі
лише за умови чітких гарантій доцільності свого внеску. Якщо повний пакет акцій
буде належати державі, який прибуток матиме бізнесмен? Так само і бізнес-структура
вноситиме кошти за умови отримання корпоративних прав або майна. Нагорі запевняють,
що корпоратизація НАЕК не перед
бачає приватизації. Але
будь-який бізнес зацікавлений впливати на суб’єкт господарювання, отримати власність
або прибуток… Також не можна допустити, щоб в атомну енергетику прийшов єдиний інвестор,
від інтересів якого залежатиме країна.
Важко щось прогнозувати за відсутності достатньої офіційної
інформації. Є прихильники корпоратизації НАЕК. Наприклад, Володимир Бронніков,
експерт Всесвітньої асоціації операторів АЕС, палко її підтримує. Адже, за його
словами, НАЕК – єдина в світі компанія з експлуатації атомних електростанцій, що
має форму унітарного державного підприємства. В усіх інших країнах АЕС – це, як
правило, акціонерні товариства. Відносно того, що корпоратизація – це крок до приватизації
з усіма відповідними наслідками, Володимир Бронніков зауважив, що такий розвиток
подій є малоймовірним, оскільки атомні енергоблоки і дотримання на них вимог безпеки
управління перебувають під пильним міжнародним контролем. «Україна підписала величезну
кількість відповідних угод. Наші міжнародні домовленості не допустять такого сценарію»,
– наголосив Володимир Бронніков.
«Енергоатому» – окремий закон
За словами голови Атомпрофспілки Валерія Матова, найголовніше
для профспілок – не допустити значного скорочення чисельності працівників під
час структурних змін. «На недавній зустрічі міністра енергетики та вугільної промисловості
України з делегацією Атомпрофспілки йшлося про зміни, що очікують НАЕК «Енергоатом».
Міністр запевнив нас, що жодних рішень без участі профспілок не прийматиметься»,
– зазначив Валерій Матов.
– Найприйнятнішим варіантом реструктуризації НАЕК було би прийняття
окремого закону, де йшлося б саме про особливості корпоратизації в атомній енергетиці,
– вважає завідувачка відділу правової роботи Атомпрофспілки Надія Кручинська.
– А також у промисловості, оскільки вже порушено питання і про корпоратизацію СхідГЗК,
інших промислових підприємств, що ввійдуть до концерну «Ядерне паливо». У згаданому
законі необхідно передбачити всі особливості щодо НАЕК «Енергоатом», адже це організація,
яка експлуатує ядерні установки, тобто з особливим режимом роботи та безпеки.
В Україні є Закон «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку»
(1995 р.), яким унормовано все, що пов’язане з діяльністю організації, яка експлуатує
ядерні установки, та роботою її персоналу. Необхідно прийняти окремий закон щодо
корпоратизації НАЕК, який відповідав би сучасній нормативній базі: враховував положення
нового Цивільного та Господарського кодексів, Закону України «Про акціонерні товариства»
тощо.
У березні ц. р. набрав чинності Закон України «Про особливості
корпоратизації підприємств залізничного транспорту». Цей нормативний документ
уже достатньо предметний, вважає Надія Кручинська. Він чітко визначає, хто засновник
АТ, передбачає засади і терміни виконання заходів, наприклад дворічний період
для переоформлення ліцензій. Для атомників це також актуально, адже в атомній енергетиці
та промисловості практично вся діяльність має дозвільний характер і необхідно отримувати
ліцензії.
У законі для атомників мають бути висвітленими та чітко сформульованими
всі положення, щоб згодом не виникло додаткових запитань або різночитань. Зокрема,
щодо проведення певних змін у статуті підприємств, виокремлення допоміжних підрозділів,
структур соціальної сфери (якщо її також будуть виділяти, то куди, яким чином і
на яких умовах).
Над законом про корпоратизацію НАЕК мають попрацювати виробничники
– для уникнення неузгодженості виробничих процесів, економісти – для запобігання
можливим економічним ризикам. А також профспілковці – для недопущення негативних
соціальних наслідків і напруженої ситуації в колективах.
Лілія Соколова
l.sokolova@union.kiev.ua
20.11.2012
|