ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Вектор зусиль ФПУ – справедливе оподаткування

 Йдеться про податко­ву систему України та дії Федерації проф­спілок, спрямовані на забезпечення со­ціальної справедли­вості в оподаткуван­ні. Фактично податки – найнеприємніша для фізичних та юри­дичних осіб функція влади, у якому вигля­ді й якими способа­ми не здійснювала­ся б. І – невідворотна. Мимохіть пригадуєть­ся культовий фільм Мартіна Бреста «Зна­йомтеся, Джо Блек», де герої двічі повто­рюють: «Не уникнути лише смерті й подат­ків».

 Тетяна МОРГУН

оглядач «ПВ»

Тож чи можуть подат­ки бути соціально справедливими або принаймні економіч­но й логічно обґрун­тованими та який вигляд має нині податкова система України – надто у світлі нової податкової реформи?

Податковий кодекс України (ПКУ), що набув чинності з 1 січ­ня 2011 року і в роботі над проек­том якого взяла активну участь ФПУ, містить низку ПРИНЦИ­ПІВ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (їх одинадцять). Зде­більшого принципи проясню­ють та уточнюють юридичні й соціально-економічні аспекти питання, але два передусім при­вертають увагу: презумпція пра­вомірності ухвал платника по­датку; соціальна справедли­вість. Щодо першого, то всі, хто стикався з темою, знають, що взаємовідносини у сфері оподат­кування регулюються положен­нями статті 4 ПКУ, відповідно до яких платник податків сфор­мував витрати й податковий кредит правомірно. Це, поза сумнівом, є досягненням демо­кратії, ознакою поваги апріорі до українського громадянина. Якщо платник податку та подат­ковий орган у чомусь не дійшли згоди, то спірні питання вирішу­ються у суді.

Не менш важливо розібратися й знати, чи є взагалі соціаль­но справедливим Ко­декс, котрий за ви­значенням якнай­краще відображає взаємини держави з її громадянами, бо містить не лише фінансово-економічну, а й морально-етичну складові.

Зрештою, одно­значно відповісти важко.

З одного боку, податки й збо­ри після прийняття нового ПКУ зменшилися: загальнодержавні – з 28 до 18-ти, місцеві – з 14 до 5-ти. ПКУ встановлює податкову соціальну пільгу (ПСП) для окремих фізичних осіб: платник податку має право на зменшен­ня суми загального місячного оподатковуваного доходу, одер­жаного від одного роботодавця у вигляді зарплати на суму ПСП. Якщо місячний дохід гро­мадянина не перевищує 1500 гривень, то на нього поширюєть­ся базовий чинний розмір ПСП – 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Крім того, ПСП може становити і 100%, і 150%, і 200% – залежно від того чи іншого соціального статусу платника податку (ма­лозахищеного).

З міркувань дотримання со­ціальної справедливості не опо­датковуються окремо визначені об’єкти житлової та соціально вразливої (щодо мешканців цих будинків) нерухомості.

У документі профспілкові організації відносяться до не­прибуткових організацій, тож від податків звільняються кон­кретні, чітко виписані види доходів.

З іншого боку, громадянин України постійно відчуває над­мірне податкове навантаження, тож викликає сумні­ви соціальна спра­ведливість податко­вої політики держа­ви. Мені доводилося розмовляти з багать­ма головами цен­тральних комітетів профспілок різних галузей: середня зарплата – в серед­ньому по народному господарству Украї­ни – становить при­близно 2–2,5 тис. грн – 4–4,5 тис. грн. Зрозу­міло, де більше, де менше, але з погляду «звичайного» працез­датного громадянина, котрий не вдається до експертиз і з усіх до­ходів має лише заробітну плату, – податківці вчиняють із ним не­справедливо. Одержуючи на­прикінці місяця свої чесно заро­блені гривні, більшість із нас констатує, що на податки вира­ховано доволі значну суму, від­так страждають моральна, гро­мадянська самооцінка, сімей­ний бюджет.

А якщо вдатися до мови екс­пертів, зокрема нашої Федера­ції, то вони вказують на дискри­мінацію працівника, бо його по­ставлено в нерівні умови з робо­тодавцем: трудівник сплачує податки з усього, що одержує, тобто із зарплати, а роботода­вець – лише з прибутку (весь до­хід мінус собівартість продук­ції). Нарешті трудові доходи (у вигляді заробітної плати) обкла­даються податком за втричі ви­щими ставками, ніж нетрудові доходи (дивіденди, відсотки за депозитами тощо).

Український бізнес потерпає через переплату податку на при­буток до бюджету, заборгова­ність із повернення ПДВ.

А якщо говорити про фізич­них осіб, то, за даними Податко­вої служби України, бідні грома­дяни сплачують у 50 разів біль­ше податків, ніж багаті (з розра­хунку на гривню доходу). При­чому, за висновками експертів, доходи бідних і багатих україн­ців різняться у 40 разів.

Тож ФПУ констатує, що в Україні порушено принцип со­ціальної справедливості в опо­даткуванні; нагадує, що Світо­вий банк у своєму дослідженні 2011 року визнав українську по­даткову систему однією з най­гірших у світі та поставив її аж на 181-ше місце.

Федерація профспілок Украї­ни наполягає на встановленні соціальної справедливості в оподаткуванні та пропонує під час подальшого реформування податкової політики орієнтува­тися на такі чинники:

– уніфікація підходу в опо­даткуванні зарплати й прибут­ку підприємств шляхом понов­лення чинності неоподаткову­ваного мінімуму доходів на рів­ні прожиткового мінімуму для працездатних осіб – як еквіва­лента собівартості для праців­ників;

– встановлення рівня подат­кового навантаження на доходи від трудової діяльності у вигля­ді заробітної плати на рівні не вищому, ніж рівень оподатку­вання інших доходів (дивіден­дів, відсотків від депозитів, при­бутку від оренди й продажу май­на тощо);

– зважений підхід до надання податкових пільг із метою під­тримки соціально незахищених категорій населення та стиму­лювання пріоритетних галузей економіки;

– запровадження податку на багатство.

Федерація профспілок Украї­ни ще раз привертає увагу вла­ди до того, що неоподатковува­ний мінімум, відповідно до за­конів України «Про прожитко­вий мінімум» і «Про державні соціальні стандарти та держав­ні соціальні гарантії», є держав­ною соціальною гарантією, і його розмір має визначатися на підставі прожиткового мініму­му. Його забезпечення й дотри­мання сприятиме соціальній справедливості, адже скасує не­рівність в оподаткуванні трудо­вих доходів громадян у вигляді зарплати й оподаткування дохо­ду підприємств. Окрім того, ре­алізація цієї державної соціаль­ної гарантії сприятиме подолан­ню надмірної диференціації до­ходів найбідніших і найбагат­ших громадян, а отже, – посту­повому подоланню соціального розшарування.

Ініціативи ФПУ щодо спра­ведливого оподаткування безпо­середньо стосуються поліпшен­ня якості життя українських трудівників. Разом із тим Феде­рація профспілок України пере­конана, що оскільки глобаліза­ція торкнулася всіх сфер життє­діяльності людини, передусім соціально-економічної, то досяг­ти справедливого оподаткуван­ня лише за рахунок ужиття пев­них заходів на національному рівні – неможливо. Вкрай необ­хідний міжнародний інстру­мент, котрий має містити реко­мендації щодо дій як на міжна­родному, так і національному рівнях. Відтак ФПУ звернулася до міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного бюро праці, з ініціативою розробити й ухвалити відповідні рекомен­дації МОП стосовно справедли­вого оподаткування. Цю ініціа­тиву Федерації профспілок України Міжнародне бюро пра­ці сприйняло позитивно й доку­мент неодмінно буде розроблено.

ФПУ також звернулася до го­лови Федерації незалежних профспілок Росії Михайла Шмакова, генерального секре­таря Загальної конфедерації профспілок Володимира Щер­бакова, керівників своїх член­ських організацій із проханням виявити профспілкову солідар­ність у боротьбі проти дискри­мінації в оподаткуванні заро­бітної плати та дієво підтрима­ти пропозицію стосовно необ­хідності розроблення рекомен­дацій МОП про справедливе оподаткування.

 ДЕ СПРАВЕДЛИВІСТЬ?

 Федерація профспілок України переконана, що оскільки глобалізація тор­кнулася всіх сфер діяльності людини, передусім соціально-економічної, то до­сягти справедливого опо­даткування лише вжиттям певних заходів на націо­нальному рівні неможливо.

20.11.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини