Гідна праця: співробітництво задля добробуту
З нагоди Дня гідної праці
8 жовтня у Києві відбулася Національна тристороння конференція, до роботи у якій
активно долучилися представники профспілок. Метою заходу, організованого Регіональним
Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі й Міжнародною організацією
праці, стало обговорення ключових проблем забезпечення гідної праці в Україні. У
ході зібрання також було презентовано Програму співпраці у сфері гідної праці між
МОП і Україною на 2012–2015 роки та оновлений профіль України з упровадження гідної
праці у нашій країні.
Серед учасників заходу були заступники Голови ФПУ Григорій
Осовий і Сергій Кондрюк, заступник міністра соціальної політики В’ячеслав Коломієць,
Національний координатор МОП в Україні Василь Костриця, а також представники Державної
служби статистики, центру зайнятості, організацій роботодавців, міжнарод-них організацій,
науковці та ін.
«Уже виявилося доброю традицією в Україні проводити конференцію
з нагоди Дня гідної праці, – наголосив В’ячеслав Коломієць. – Найкращий соціальний
захист працездатного населення – це наявність робочого місця та гідної зарплати.
У зв’язку з цим підвищення рівня зайнятості, розвиток ринку праці визначено одними
з основних напрямів розв’язання проблем бідності в Україні. Хочу зазначити, що
реально сплачені податки з доходів працюючих забезпечать достойне життя пенсіонерам,
малозабезпеченим, багатодітним родинам, громадянам з обмеженими фізичними можливостями,
оскільки підтримка для них – це переважно соціальний захист та опіка органів державної
влади. Тому гідний рівень заробітних плат і доходів громадян, із яких сплачуватимуться
податки, також забезпечать виконання цієї складової».
Жваву дискусію учасників заходу викликав виступ директора департаменту
статистики праці Державної служби статистики України Інеси Сеник, яка представила
присутнім індикатори гідної праці в Україні. За її словами, показники й статистика
гідної праці надзвичайно важливі, адже вони набувають особливо критичного характеру
в період глобальної кризи й можуть бути адаптовані до національних умов і використовуватись
під час моніторингу Державної програми гідної праці, Стратегії подолання бідності
тощо. «Мета виміру гідної праці – надавати допомогу соціальним партнерам в оцінці
прогресу гідної праці, а також інформацію для аналізу й розроблення політики»,
– зауважила Інеса Сеник.
В інформації Держстату України йшлося про можливості щодо зайнятості.
«Поступове збільшення рівня зайнятості та зниження безробіття спостерігалося до
2009 року. В результаті фінансово-економічної кризи тенденції змінилися. Останні
дані дозволяють говорити про певну стабілізацію на ринку праці, проте докризових
показників іще не досягнуто. Так, економічно активне населення віком від 15 до
70 років 2011 року становило 22 млн осіб, із яких 20,3 млн були зайняті економічною
діяльністю, решта – 1,7 млн – безробітні», – проінформувала Інеса Сеник.
У ході виступу вона також констатувала, що минулого року кожен
п’ятий зайнятий (а це 23,1%) працював у неформальному секторі економіки.
Про гідну працю в системі забезпечення стійкої соціальної динаміки
йшлося у виступі к.е.н, доцента кафедри управління персоналом та економіки праці
Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Оксани Герасименко.
Так, вона зауважила, що впровадження принципів гідної праці в Україні можливе на
основі створення умов для інноваційної зайнятості у вітчизняній економіці, зокрема
за рахунок структурних зрушень за умови належного соціального захисту у сфері нестандартних
форм, удосконалення забезпечення гідної тривалості робочого часу, стабільності
й упевненості у збереженні роботи, рівних можливостей та рівного ставлення у сфері
зайнятості, безпечної праці. На її думку, важливо наповнити якісно новим змістом
колективні угоди на національному, галузевому та регіональному рівнях у системі
соціального діалогу.
«Проведення заходу засвідчило, що всі три сторони (уряд, роботодавці,
профспілки – Авт.) по-різному розглядають поняття «гідна праця». Державна сторона
вважає, що у країні все відносно нормально, якщо ж послухати роботодавців – то
в Україні зарплата зростає швидшими темпами, ніж треба, і так далі, – коментує заступник
Голови ФПУ Сергій Кондрюк. – Профспілки мають іншу позицію і вважають, що у нас
переважає дефіцит гідної праці. Щороку, збираючись на заходи, приурочені до Дня
гідної праці, ми маємо підбивати підсумки зробленого за рік, аби визначити на скільки
ж зменшився цей дефіцит. Нині нас украй непокоїть виконання основоположних конвенцій
МОП стосовно права на об’єднання і права ведення колективних переговорів. Якщо
подивитися динаміку за останні три роки, то, за моїми експертними оцінками, спостерігається
явно негативна динаміка. Кількість колективних договорів щодо кількості підприємств
в Україні має негативну динаміку. Кількість профспілкових організацій і сфер охоплення
профспілковим членством є знову-таки надзвичайно критичною. Найгірша ситуація
спостерігається в малому бізнесі і, на жаль, у багатонаціональних компаніях, які
мали б бути певним прикладом міжнародних стандартів».
Конференція завершилася, всі сторони висловили своє бачення
проблем стосовно питань гідної праці та окреслили шляхи їх вирішення, проте лише
час покаже, чи почули учасники заходу один одного...
Показники гідної праці
(профіль в Україні)
• Можливості щодо зайнятості
• Достатні заробітки та продуктивна зайнятість
• Гідна тривалість робочого часу
• Поєднання трудових і сімейних обов’язків та особистого життя
• Дитяча праця, що має бути скасована
• Стабільність і впевненість у збереженні роботи
• Рівні можливості та рівне ставлення у сфері зайнятості
• Безпечна праця
• Соціальне забезпечення
• Соціальний діалог, представництво працівників і роботодавців
• Економічний і соціальний контекст гідної праці в Україні
10.10.2012
Анна РЄПІЧ, «ПВ»
Коментарі
#1 30.03.2017 11:14 добавил: Анетта Брониславівна | додати коментардуже хороша інформація, прям спасли стипендію і життя
|
|
|