ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Захист трудящих за міжнародними нормами

 5 липня 2012 року Вер­ховна Рада України в цілому ухвалила За­кон «Про внесення змін до деяких зако­нів України щодо впо­рядкування здійснен­ня державного нагля­ду та контролю за додержанням законо­давства про охорону праці». Також унесе­но зміни до законів України «Про охорону праці» і «Про основні засади державного на­гляду (контролю) у сфері господарської ді­яльності».

 Таким чином реалі­зовано пропозиції ФПУ щодо усунен­ня штучних обме­жень у проведенні перевірок роботодавців ін­спекторами Держгірпром­нагляду. ВРУ доповнила базовий Закон України «Про охорону праці» стат­тею 391, яка визначає поря­док здійснення державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону праці, а змінами до статті 2 Закону України «Про основні засади дер­жавного нагляду (контро­лю) у сфері господарської діяльності» вивела з під дії цього закону державний нагляд у сфері охорони праці.

Прийнятий Закон по­новлює повноваження ор­ганів державного нагляду в зазначеній сфері, приво­дить їх у відповідність до ратифікованих Україною конвенцій МОП № 81 «Про інспекцію праці в промис­ловості і торгівлі» та № 129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві». Тим самим забезпечено до­ступ державних інспекто­рів до перевірки умов пра­ці на робочих місцях, ін­ших об’єктів нагляду без урахування норм Закону України «Про основні заса­ди державного нагляду (контролю) у сфері госпо­дарської діяльності». Роз­ширюються можливості участі в перевірках громад­ських інспекторів профспі­лок відповідно до угод про співпрацю з центральними та регіональними органа­ми державного нагляду в сфері охорони праці.

Ухвалений парламентом законопроект – результат спільної роботи фахівців ФПУ та Держгірпромнагля­ду. Його було внесено на розгляд ВРУ народним де­путатом України Василем Хара в травні 2011 року. Зго­дом ФПУ, галузеві проф­спілки, обласні профоб’єднання, первинки про­вели масштабні заходи з метою пропаганди і під­тримки цього законопроек­ту (листи народним депута­там, статті і виступи в ЗМІ, участь в обговоренні під час його розгляду на всеукраїнських нарадах, у ко­мітетах ВРУ), підготовлені переконливі висновки, роз­рахунки, прогнози.

Профспілки виходили із зобов’язань України вико­нувати норми конвенцій МОП №№ 81 і 129, якими, зокрема, передбачено, що державні інспектори праці мають право: відвідувати підприємства в будь-який час і не зобов’язані завчас­но попереджати про це власника чи управлін­ський персонал; при виник­ненні загрози для життя і здоров’я працівників – зу­пиняти роботу виробничо­го обладнання, ділянок, це­хів і підприємств до усу­нення порушень і загроз.

Водночас представники державного органу нагля­ду за охороною праці на практиці не могли реалізо­вувати зазначені повнова­ження через те, що чинний Закон України «Про осно­вні засади державного на­гляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суттєво обмежував повно­важення інспектора, перед­бачені згаданими конвен­ціями МОП, і фактично на­давав роботодавцю можли­вість повного контролю над діями державного ін­спектора. Зокрема, цей за­кон дозволяв роботодавцю не допускати державного інспектора до перевірки, якщо державним органом нагляду заздалегідь (за 10 днів) не було надано відпо­відного повідомлення; ви­значав обмежений перелік підстав для проведення представниками держав­ного наглядового органу позачергових перевірок (причому навіть за наяв­ності підстав інспектор не мав права заходити на під­приємство без спеціально­го письмового дозволу від­повідного органу робото­давця); передбачав, що зу­пинка роботи обладнання, виробництв може здійсню­ватися лише на підставі розпорядження централь­ного органу державної вла­ди, уповноваженого на здійснення державного на­гляду в сфері охорони пра­ці; встановлював інші об­меження в діях державного інспектора, які суперечили нормам указаних конвенцій.

За таких умов роботода­вець завжди мав можли­вість до початку перевірки приховати порушення, не­бажані факти й обставини, що аж ніяк не сприяло під­вищенню рівня безпеки на виробництві та захищенос­ті працівників. Навпаки, статистика виробничого травматизму показує, що 2011 року порівняно з 2010-м кількість загиблих праців­ників у результаті нещас­них випадків, пов’язаних із виробництвом, збільши­лась на 40 осіб. Тенденція зростання кількості таких випадків спостерігається і в першому півріччі поточ­ного року.

Значними залишаються масштаби приховування нещасних випадків від об­ліку й розслідування. Про це красномовно свідчать високі показники коефіці­єнта важкості травм: 38 в 2010 році і 39 в 2011-му (кіль­кість днів непрацездатнос­ті, що в середньому припа­дає на один нещасний ви­падок), а також співвідно­шення кількості смертель­них випадків на виробни­цтві до кількості всіх ін­ших випадків виробничого травматизму, яке в серед­ньому становить 1:11 (в кра­їнах Євросоюзу – 1:300).

Отже, законодавець, підтримавши позицію ФПУ, підтвердив необхід­ність запровадження в Україні особливого поряд­ку захисту трудових прав, встановленого актами між­народного права, відмінно­го від загальних умов регу­лювання господарської ді­яльності. Завдяки цьому закону тисячі працівників можуть розраховувати на своєчасне виявлення та усунення реальних загроз їхньому здоров’ю та життю на роботі.

Уведення в дію цього за­кону безперечно позитивно вплине також на ефектив­ність громадського контролю профспілок. Адже згід­но з чинною Угодою між Державною службою гір­ничого нагляду та промис­лової безпеки України та Федерацією профспілок України, сторони, прагну­чи посилити ефективність державного нагляду і гро­мадського контролю, домо­вились координувати свою діяльність і допомагати одна одній у реалізації по­вноважень та прав, визна­чених для них законодав­ством, у тому числі в пи­таннях доступу до перевір­ки умов праці на конкрет­них робочих місцях.

 Вітер змін?

Які зміни відбу­дуться в діяль­ності Держгірпромнагляду і його посадових осіб після вве­дення в дію при­йнятого Верховною Радою України закону?

Перше і найголовніше: Держгірпромнагляд, як центральний орган виконавчої влади, що забезпе­чує реалізацію державної політики в сфері охоро­ни праці, буде виведений з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» й отримає право самостійно встановлювати, згідно з цим за­коном, порядок проведення планових і позапла­нових інспекційних перевірок.

Друге. Посадові особи цього державного органу отримають право: не повідомляти про перевірку, якщо в них є підстави вважати, що таке повідо­млення може перешкоджати виконанню їхніх обов’язків; відвідувати об’єкти нагляду в будь-який час; своїм особистим приписом встановлювати за­борону на виконання робіт, експлуатацію об’єкта, обмеження виробництва; не повідомляти мене­джерам підприємства про підстави позапланової перевірки, якщо це може негативно вплинути на долю працівників, які повідомили інспектору про наявні порушення законодавства з охорони праці.

Крім того, встановлюється, що інформація про по­рушення вимог законодавства про охорону праці не може бути віднесена до конфіденційної.

 Юрій Андрієвський,

керівник департаменту охорони праці ФПУ

26.07.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини