Українська земля: ні державі, ні людям?
Протягом багатьох років
Федерацію профспілок України цікавить не лише питання трудових відносин, а й увесь
аспект соціально-економічного розвитку України. Тож системно підходячи до комплексу
реформ, що проводяться в нашій державі та ініціюються Президентом України, ФПУ не
оминула й затягнуту в часі (22 роки!) земельну реформу, яка непокоїть чи не кожного
українця. Мораторій на продаж землі, довготривале блукання кабінетами й складна
процедура отримання актів на землю – це далеко не повний перелік невирішених питань.
Тож аби розібратися у ситуації, що нині склалася із землею, 30–31 травня у Києві
за підтримки Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні і Білорусі
відбувся профспілковий форум «Земельна реформа та сталий розвиток села: роль профспілок».
«Нині ми підішли до проведення
соціально відповідальної, економічно обґрунтованої та конкуренто перспективної
земельної реформи, принаймні вона такою має бути. Під час підготовки до цього заходу
ми зрозуміли, що буде неправильно, якщо ми проведемо закритий, виключно профспілковий
форум, тому що навряд чи ми змогли б побачити повною мірою весь аспект цієї складної
реформи. Тож було вирішено значно розширити коло учасників», – зауважив заступник
Голови ФПУ Сергій Кондрюк. Так, до визначення нагальних потреб і викликів щодо
порушеного питання долучилися представники ФПУ, профспілки АПК України, Верховної
Ради, Мінагрополітики, громадських організацій, міжнародні фахівці, голови сільських
і селищних рад та ін. У ході заходу профспілки представили законодавчі ініціативи
у сфері земельної реформи й сталого розвитку села.
Земельна реформа є складовою економічної реформи, що здійснюється
в Україні у зв’язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Метою цієї
реформи насамперед є визначення правових та економічних засад організації й функціонування
ринку землі. А от її завданням є створення необхідних економічних і політичних
умов для формування в аграрному секторі ринкового середовища.
Проте через відсутність системної, цілісної та послідовної державної
політики й брак інформації більшість громадян країни вважає, що запровадження ринку
земель сільськогосподарського призначення призведе до втрати ними своїх земельних
ділянок, унеможливить користування землями громадського фонду, вихід до лісу,
води тощо. Як наслідок, значна частина суспільства виступає проти відміни мораторію
на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Тим часом у суспільстві спостерігається незадоволення станом
земельних питань, адже більшість сільських жителів мають у власності земельні
ділянки, але не можуть цією власністю повноцінно розпоряджатися через мораторій
на землю. Також маємо проблему концентрації земельних ресурсів у руках великих
холдингів і, як наслідок, структура сільського господарства є мало сегментарною,
що призводить до знищення родючості земель і відтак – витіснення із традиційного
села робочих місць, зменшення надходжень до місцевих бюджетів.
Досвід розвинених країн показує, що в основу економічної моделі
має бути покладено ринкові відносини купівлі-продажу чітко встановлених прав власності
на землю. Отже, торгівля здійснюється цими правами, а не землею, тобто існує чіткий
механізм системи власності. Україні потрібне всеохоплююче формалізоване законодавство
про власність. Система законів має відповідати засобам життя і діяльності людей.
Законодавство багатьох європейських країн (Франція, Німеччина, Польща, Швеція та
ін.) передбачає існування системи регулювання обороту земель сільськогосподарського
призначення, враховуючи характерні історичні або національні особливості, економічну
чи соціальну ситуацію в кожній країні.
У своєму виступі в рамках форуму радник голови Комітету Верховної
Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Калюжний розповів
про ініціативи ВРУ щодо вдосконалення законодавчої бази формування та розвитку
ринку земель. «Я вважаю, що законопроекти конче необхідні державі, особливо Закон
України «Про земельні торги». Держава і бюджет нині втрачають величезні кошти: ми
не можемо надати можливість бізнесу прозоро купити земельні ділянки на аукціоні…
Однак, я вважаю, що найближчим часом відповідні законопроекти будуть прийняті,
що розблокує принаймні один сегмент – земельні торги на ринку земель для сільськогосподарського
призначення», – зауважив Микола Калюжний.
Огляд законодавства України щодо аграрної політики та земельних
відносин був покладений в основу виступу заступника міністра аграрної політики
та продовольства України Олександра Сеня. «Або ми продовжуємо земельну реформу
і до права володіти й використовувати землю даємо право й розпоряджатися, або ми
повертаємо землю в державну власність. Я не думаю, що можна апріорі ставити питання
щодо повернення землі в державну власність – це абсолютно неможливо, тому ми повинні
дати людям право розпоряджатися нею… З іншої сторони, реалізація земельної реформи
має стати подальшим економічним стимулом розвитку сільськогосподарського виробництва
– це… може, навіть і головна мета», – наголосив Олександр Сень.
Учасники профспілкового форуму дійшли висновку, що сьогодні
назріла необхідність здійснити комплексну ревізію підходів, сформулювати цілісну
й зрозумілу політику держави стосовно сільських територій, після чого розробити
базові стратегічні документи і на цій основі систематизувати й реформувати всю
базу законодавства, державних програм, механізмів та інструментів, державної
підтримки й стимулювання розвитку. Земельна реформа має бути спрямована на соціальний
розвиток села, збереження його соціальної інфраструктури, що в законопроекті «Про
ринок землі» в повному обсязі не передбачається.
Спільними зусиллями
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк
багато сподівань покладає на профспілки. За його словами, ми не зможемо тільки
силами держави що-небудь змінити в Україні. Необхідно пробудити українське суспільство,
й, зрозуміло, що профспілки не можуть бути осторонь цього процесу.
Ірина Синявська,
радник міністра аграрної політики та продовольства України
12.06.2012
Анна РЄПІЧ, «ПВ»
|