ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Довгий шлях до перемоги

 Майже два роки тривала судо­ва тяганина щодо порушення трудових прав Олексія Браги, працівника Харківської філії АТ «Український інститут по проектуванню нафтоперероб­них і нафтохімічних підпри­ємств». Спершу його запроси­ли на роботу, а вже за якийсь час без жодних законних під­став чи принаймні пояснень звільнили. Аби відновити справедливість і покарати тих, хто винен у цьому свавіл­лі, Олексій Іванович заручився підтримкою первинної проф­спілкової організації АТ «Укрнафтохімпроект» і пішов у бій за власні права та інтереси. Про те, як все відбувалося та чого врешті-решт спільними зусиллями вдалося досягти – у нашому матеріалі.

 Кілька років тому ак­ціонерне товари­ство «Укрнафто­хімпроект» зверну­лося до Олексія Іва­новича Браги – одного з кращих професіоналів сво­єї справи, ветерана праці (60 років трудової діяльнос­ті) й запросило на постійну роботу як цінного спеціа­ліста – електрика-проектувальника та людину, що має навички роботи з контрольно-вимірювальними приладами. Тож 5 травня 2008 року його було прийня­то на посаду завідувача електротехнічної групи, а от 7 грудня 2009 року у зв’язку зі скороченням штату його звільнили. До того ж приймали на роботу на одну посаду, а звільни­ли – із зовсім іншої (під­твердженням цього є запис у трудовій книжці). Ще од­ним порушенням виявило­ся те, що на його звільнен­ня не було отримано згоди первинної профспілкової організації підприємства.

«Олексій Брага звернув­ся за місцем проживання до Комінтернівського суду м. Харкова, аби відновити справедливість, зокрема, він вимагав поновлення на роботі та стягнення серед­нього заробітку за час ви­мушеного прогулу, – роз­повідає колишній голова профкому АТ «Укрнафто­хімпроект» Сергій Постні­ков. – Близько року ця справа розглядалася у суді першої інстанції. Аби об­ґрунтувати мету звільнен­ня, стосовно нього попере­дньо було складено кілька службових записок, про які позивач навіть не знав. У них зазначалося, що за час роботи Олексій Івано­вич показував низьку про­дуктивність праці, не ви­конував службові обов’язки, тож при скоро­ченні чисельності чи шта­ту працівників переважне право залишитися було на­дано працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці… Були сфабриковані й інші свідчення, тому суд пер­шої інстанції відмовив у задоволенні позовних ви­мог Олексія Браги».

Незважаючи на першу поразку, Олексій Брага та Сергій Постніков не зупи­нилися, а в пошуках спра­ведливості звернулися до Апеляційного суду Харків­ської області і цього разу знайшли підтримку та ро­зуміння. Так, підтвердило­ся те, що Олексій Іванович не обіймав посаду, з якої його звільнили, тож виклю­чення цієї посади із штат­ного розпису не може бути підставою для його звіль­нення з роботи унаслідок скорочення штату…

Отже, 10 березня 2011 року судова колегія судо­вої палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області вирі­шила задовольнити апеля­ційну скаргу Олексія Іва­новича Браги. Суд ухвалив рішення про поновлення позивача на роботі та стяг­нення на його користь се­реднього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 39 535 грн.

Тепер, коли працівник отримав виконавчий лист про відновлення на роботі й виконавчий лист про ви­плату відповідної заробіт­ної плати, він дістав закон­не право того ж дня стати до роботи. Однак керівни­цтво Харківського філіалу відмовилося виконувати рішення суду й поновити на роботі Олексія Брагу. Лише через декілька днів він повернувся на робоче місце, що є порушенням за­конодавства. Тим часом офіційно через бухгалте­рію інституту Олексію Іва­новичу було виплачено всю заборгованість із заро­бітної плати.

Голова профкому висту­пав як третя сторона в цьо­му процесі та керувався ко­лективним договором. «Наш колективний договір поширюється на всіх пра­цівників інституту не за­лежно від їхньої профспіл­кової приналежності! Я був одним з авторів колдогово­ру, тож намагався записа­ти там положення, які по­ліпшували б питання соці­ального захисту працівни­ків», – зауважив Сергій По­стніков.

 Коментар

 Не бажаючи враховувати рішення суду другої інстанції, відповідачі по справі звернулися з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Однак рішення суду другої інстанції залишено без змін, касаційна скарга відповідачів відхилена.

Слід зазначити, що первинна профспілкова організація ВАТ «Укрнафтохімпроект» підтримала позовні вимоги позивача на всіх етапах судових розглядів, зайняла принципову позицію, що полягала у дотриманні положень колективного договору (чинного на підприємстві), галузевої угоди, КЗпП України, незважаючи на незакон­не (скасоване) рішення суду першої інстанції (відмовлено у задоволенні позивачу в його претензіях) і тиск (протягом всього судового процесу) службових осіб під­приємства (дехто з них був членом профспілки) на профком і його голову.

Службові особи підприємства (генеральний директор і директор філії) відмови­лися виконувати рішення суду з моменту його винесення. Виплата працівникові компенсації та відновлення його на роботі відбулися за сприяння виконавчої служби, компетентних органів, профспілкової організації.

Як співвласник підприємства (резидент, Україна) вважаю рішення суду єдино правильним і справед­ливим, а збитки, завдані підприємству службови­ми особами, винними в незаконному звільненні працівника, відповідно до ст. 237 КЗпП України вони мають відшкодува­ти підприємству в повному обсязі, що й буде виконано під контролем власників підприємства.

Сергій Постніков,

співвласник підприємства, колишній голова профкому АТ «Укрнафтохімпроект»

29.05.2012

Анна РЄПІЧ, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини