ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Гідне життя українців – у перспективі

 Через кого вразливі категорії населення залишаються у злиднях?

 Днями у Комітеті ВРУ з питань со­ціальної політики та праці розглядали проблеми забезпечення права на соціаль­ний захист уразливих категорій населен­ня, які й стали темою проведеного тут круглого столу. До їх обговорення долучи­лися народні депутати України, пред­ставники Мінсоцполітики, науковці та, звичайно, представники Федерації проф-спілок України, зокрема керівник управ­ління соціального захисту соціально-еко­номічного департаменту апарату ФПУ Галина Голеусова.

Уході слухань учасни­ки одностайно зазна­чали, що система со­ціального захисту населення в Україні потребує глибинного рефор­мування. Про це йдеться і у Програмі економічних ре­форм на 2010–2014 роки Пре­зидента України В. Янукови­ча «Заможне суспільство, конкурентоспроможна еконо­міка, ефективна держава».

За словами заступника міністра соціальної політи­ки України В’ячеслава Коло­мійця, вже розпочався про­цес реформування системи соціальних послуг. Так, нині ведеться робота щодо підго­товки деяких нормативно-правових документів.

Необхідно зазначити, що ці документи поки що пере­бувають у стадії опрацюван­ня, попри те, що Програма Президента України прийня­та ще в червні 2010 року. На­томість за два роки з часу надання відповідних дору­чень Президентом і Прем’єр-міністром України щодо ре­формування системи соці­ального захисту дієвих захо­дів міністерством досі не вжито. Про негативний стан справ свідчить кількість бід­ного населення в Україні, що офіційно становить понад 10 млн осіб, і злиденних грома­дян, що перебувають за ме­жею бідності – більш як 4 млн осіб у 2012 році.

Останніми роками спо­стерігається зростання кіль­кості осіб, що потребують соціального захисту. Відпо­відно це потребує збільшен­ня кількості соціальних по­слуг та їх видів, зокрема на­дання соціально-побутових і консультативних послуг, а також виплат різних видів допомоги. Це підтвердили дослідження, що їх проводи­ли протягом листопада 2011 року – квітня 2012 року у Во­линській, Житомирській, Київській, Львівській, Рів­ненській, Сумській, Терно­пільській, Донецькій, Луган­ській, Херсонській областях і деяких містах щодо доступ­ності адміністративних по­слуг із призначення соціаль­ної допомоги управліннями праці та соціального захис­ту, а також забезпечення якості соціальних послуг те­риторіальними центрами со­ціального обслуговування й центрами соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді.

У ході круглого столу ста­ло відомо, що нині громадя­ни отримують занижені роз­міри соціальних виплат. На­приклад, близько 4 млн осіб отримують пенсії на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних (близько 900 грн), який нижче фактичного розміру прожиткового міні­муму (1111 грн).

Однією із важливих про­блем є недосконале викорис­тання бюджетних механізмів реалізації соціальної під­тримки населення та низька дієвість системи дотримання соціальних гарантій. Зокре­ма, фіксуються випадки за­ниження фактично виплаче­ної соціальної допомоги й погіршення умов життя со­ціально незахищених груп населення. Так, у 2011 році при збільшенні кількості громадян, які отримали со­ціальну допомогу, на 21,6% розмір допомоги на одну осо­бу становив 869,5 грн, що зменшено у порівнянні з 2010 роком на 19,6% (1081,1 грн).

У 2011 році Колегія Рахун­кової палати неодноразово розглядала питання соціаль­ного захисту вразливих кате­горій населення. У матеріа­лах Звіту про результати ау­диту ефективності викорис­тання коштів державного бюджету на санаторно-курортне оздоровлення інва­лідів зроблено висновок, що законодавчо визначені дер­жавні гарантії для інвалідів щодо своєчасності й доступ­ності забезпечення їх санаторно-курортними пу­тівками не виконуються, а рівень забезпечення путівка­ми має негативну тенденцію.

Нормативно-правова база, що встановлює вимоги до видів та умов надання соці­альної допомоги різним ка­тегоріям населенням, не створює достатніх механіз­мів для забезпечення належ­ного рівня якості соціальних послуг. Можна засвідчити низьку ефективність меха­нізмів управління якістю со­ціальних послуг і недостат­ність інформаційного забез­печення процесу їх надання.

Низький рівень обізнанос­ті у сфері чинного законодав­ства зазвичай зумовлений відсутністю вільного доступу до основної інформації щодо соціального захисту. В управ­ліннях соціального захисту часто відсутнє роз’яснення законів, не організована ін­формаційна кампанія або іс­нують незручності при озна­йомленні з інформацією (до­кументи на стендах мають дрібний шрифт, стенди роз­міщені занадто високо тощо). Процес оформлення допомо­ги забирає багато часу як у заявника, так і працівника управління.

Також рівень забезпечен­ня територіальних центрів соціального обслуговування та ЦСССДМ кваліфікованими фахівцями та соціаль­ними працівниками є недо­статнім.

За результатами опрацьо­ваних матеріалів виявлено, що майже у всіх соціальних службах, де проводилося до­слідження для підвищення ефективності роботи, не ви­стачає юристів, психологів, соціальних педагогів і персо­налу загалом. Спостеріга­ються випадки, коли обсяг роботи, який повинні викону­вати вісім спеціалістів, ви­конують три працівники.

Однією із найбільших про­блем діяльності соціальних установ є низький рівень фі­нансування. Виділених бю­джетних коштів зазвичай вистачає лише на покриття захищених бюджетом статей. Організаційне забезпечення діяльності соціальних уста­нов ще залишається на низь­кому рівні, не створюються передбачені законодавством соцслужби, не оновлюється обладнання територіальних центрів, фіксується висока плинність кадрів.

Суттєво обмежує доступ до соціальних послуг і соці­альної допомоги незручне географічне розташування установ і відсутність тран­спорту в соціальних служ­бах. Трапляється, що деякі населені пункти можуть бути розташовані на відста­ні 60–70 км від управлінь пра­ці та соціального захисту, ЦСССДМ і територіальних центрів.

ДІЯЛЬНІСТЬ МІНСОЦПОЛІТИКИ – НА КОНТРОЛІ

Того ж дня за участі заступника Голови ФПУ Григорія Осового відбулося засідання Комітету, на якому розглядалася діяльність Міністерства соціальної політики України щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки Президента України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», питання дотримання законодавчих ак­тів України з питань соціальної політики тощо. «Досі, на жаль, в Україні не забезпечені гідні умо­ви життя громадян, – зауважив заступник міністра соціальної політики України В’ячеслав Коло­мієць. – На сьогодні найгострішими проблемами залишаються несвоєчасна виплата заробітної плати, погашення заборгованості із виплати зарплат, подолання бідності серед населення. Так, станом на 1 березня п. р. заборгованість по Україні становила 1 млрд 70 млн гривень. До того ж 45% цієї суми не виплачено працівникам на економічно активних підприємствах».

Загалом на адресу відомства пролунало чимало критики, однак у своєму виступі Григорій Осо­вий позитивно оцінив роботу міністерства, а також співпрацю з ФПУ. «Звісно, існують застарілі проблеми не одного року і не одного міністра, котрий очолював міністерство. Це означає, що ці проблеми потребують системного вирішення... Із приходом до керівництва Сергія Тігіпка ми побачили активізацію соціального діалогу, – наголосив Григорій Осовий. – Зокрема, останнім часом Сергій Леонідович особисто презентував законопроект «Про зайнятість», постійно від­буваються робочі зустрічі з профспілками щодо соціального страхування, створено 7 робочих груп, які працюють над вирішенням різних питань».

13.05.2012

Анна РЄПІЧ, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини