СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Ой, «розвести» мене неважко...

Далі належало б сказати «я й сам розводитись гаразд» – аби стала зро­зумілою алюзія: «Ах, обмануть меня нетрудно, я сам обманываться рад» (О. Пушкін). Загалом шахраї існува­ли споконвіку й повсюдно. І в нас, звіс­но, крали й обдурювали, але колись закон усе ж поважали, його боялися, такі моральні категорії, як поряд­ність та «правила гри» щось важи­ли. Донедавна. А ось нині ці кате­горії розтерто в порох, бал прав­лять психологічний розрахунок, аг­ресивність, винахідливість і напо­легливість. Розквітли геть інші ти­пажі та інші прийоми. Усе це – на ґрунті безкарності та беззаконня, зневіри людей у всьому та їхньої ж довірливості, і саме тому – вразли­вості та піддатливості.

«Ви – володар головного призу»

Чи не лунав у вашій квартирі телефонний дзві­нок, коли милий жіночий голос або оксамитовий чо­ловічий баритон пропону­вав узяти участь у якомусь розпродажі (приміром, по­стільної білизни) або роз­повісти про ваше ставлен­ня до якоїсь партії, політи­ка, торговельної мережі, сервісного центру тощо? Передусім вражаєшся: звідки в них мій телефон?! Не сумнівайтеся, кожен з нас під пильним наглядом; так званий «старший брат» (тобто той, у кого незрів­нянно більші можливості) знає не лише номер вашого телефона, а й на що хворі­ла ваша бабуся.

...Торік моя мама отри­мала чималий грубий кон­верт від «Поштового клубу плюс» (її адреса, прізвище і т. ін. – усе точно!), з якого стало зрозуміло, що вона виграла автомобіль-позашляховик за ціною 175 тис. гривень. Великими літера­ми було написано, що ви, мовляв, щасливий перемо­жець, а дуже дрібненькими – що належить узяти участь у розіграші авто і для цього необхідно зробити замов­лення товару з доданого ка­талогу. Товари вразили астрономічними цінами (у найближчій аптеці або в ДЦ такі ж можна придбати втричі дешевше). Але щось у майже інтимному тоні листа з печатками та фак­симіле директора ТОВ, ге­нерального менеджера чо­мусь підкупає. Приміром, надходить такий текст: «Рі­шення Комітету, що надси­лається Вам, однозначне: Ви станете власником го­ловного призу – грошової суми 150 000 гривень». Ну, як це можна витримати, як не спокуситися? «Гра» три­вала майже півтора року. Один-два рази ми таки за­мовили «товар», потім це припинили, навіть написа­ли ввічливого листа з від­мовою, але товстелезні кон­верти й далі надходили ре­гулярно. У них час від часу змінювалися прізвища під­писантів, змінювалася й «виграна» сума – то 175 тис. грн, то 150 тис., далі – 80 тис., потім знову 150 тис. (про авто вже не йшлося). Що ближче до «дати розі­грашу» (до речі, в одному листі вказувалася одна дата, в другому – інша) тон листів усе більше нагаду­вав шепіт закоханого чи спів Сирен: обіцяли повез­ти маму в розкішному лі­музині до всіх розважаль­них місць Києва, прийти до неї додому «з шампан­ським та цукерками» і на місці вручити 80 тис. «ви­граних» гривень.

Сутність обману зводи­лася до того, аби довірливі літні люди замовляли не­потрібні товари на дедалі більшу суму. А щоб їх утримати на непевній нит­ці гіпнозу, вдаються до ін­тонації найближчого роди­ча. Зрозуміло, насамкінець «директор акції» та іже з ним як у воду впали, ніхто не прийшов і нічого не вру­чив, і було б дуже нерозум­но на це розраховувати. Але я точно знаю, що при­наймні кілька стареньких таки попалися на гачок шахраїв, платили чи не по­ловину пенсії за непотрібні речі в надії на великий ви­граш. Тож таких довірли­вих людей багато, а отже, вартість розісланих шахра­ями листів – ніщо в порів­нянні з їхніми доходами.

Ера без милосердя: лохи й лохотрони

Зазвичай шахраї працю­ють за схемами. Часто не ними вигаданими, однак ними вдосконаленими, мо­дернізованими. Про так звані піраміди, мережеви­ків (власне, ті ж піраміди) вже писалося чимало. Але ж варіантів – безліч...

Приміром, купівля това­рів «два за ціною одного», коли ви сплачуєте фактич­но за обидва. Найпрості­ший вид лохотрону – радіо- й телепрограми та переда­чі з інтерактивними плат­ними конкурсами. Часом просто-таки знущальними, як-от пропозиція телеведу­чої «вгадати слово» за пе­реставленими літерами. Не треба бути любителем кросвордів, аби зрозуміти, наскільки це примітивно; здавалося б, птах удачі сам прилетів! Але ніхто з гравців-ентузіастів не за­мислюється, що не володіє інформацією про обсяг дзвінків та шанси підклю­чення до студії, про ціну зумисне пролонгованого дзвінка. Зрештою, про те, що він справді, перепро­шую, лох.

Такий самий лохотрон – реклама ліків та БАДів. Часто по радіо в деталях розповідають про якийсь препарат та його цілющу дію, а далі запис, де йдеть­ся про ліцензію чи обач­ність при вживанні, на­вмисно «буратинять», тоб­то так пришвидшують, що не розбереш ані слова. Та однаково слухачам нав’я-зується думка, що в них – усі мислимі й немислимі хвороби. Звісно, не пасе тут задніх і телебачення. При цьому ніхто не відповідає за наслідки вживання ре­кламованих ліків і БАДів: аби гроші, а там хоч трава не рости.

Рингтон-ошукач

Склався новий, само­стійний і масштабний вид злочинів – телефонне шах­райство. Приміром, надхо­дить дзвінок нібито від оператора мобільного зв’язку: пропозиція під­ключити нову послугу або перереєструватися. Або­нента просять набрати пев­ний код, який насправді є комбінацією для переказу грошей з рахунку абонента на рахунок шахраїв. Чи, скажімо, під будь-яким приводом (перейти на ви­гідніший тариф, або вчас­но сплатити, або за корис­тування роумінгом тощо) абоненту пропонують при­дбати карти експрес-оплати та повідомити їхні коди. Одержавши номер карти, шахраї переводять гроші на власний рахунок. Часом людина одержує дивні SMS з повідомлення­ми про виграш чи про ніби­то помилкове надходжен­ня грошей на її рахунок (які насправді ніхто не над­силав) з проханням повер­нути цю суму. І необачні, довірливі люди втрачають неабиякі гроші.

Верховна Рада України ухвалила в першому читан­ні законопроект щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами. Документ передбачає низку розум­них обмежень, обов’язкове інформування потен­ційних учасників таких програм щодо можливих витрат. Парламентарії також пропонують в одних випадках заборонити рекламу лікарських засобів, в інших – обмежити її. А компанія Visa Europe за­пропонувала новий спосіб боротьби із шахрай­ством у банківській сфері: запускається сервіс, який встановлює місцезнаходження клієнта за його мобільним телефоном.

Та, на жаль, люди самі активно допомагають зло­чинцям, дозволяючи маніпулювати своєю свідо­містю. І якщо шахраї володіють практично точним психологічним портретом потенційного ошукано­го, то останній приречений ходити по мінному полю, доки не навчиться «включати мізки».

Адже довірливість – одна з головних умов будь-якого шахрайства. Без довіри воно є неможливим, і ніхто ніколи вас не обдурить, якщо ви дозволите собі спочатку перевіряти, а вже потім довіряти.

14.01.2011

Тетяна МОРГУН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини