« на головну 18.06.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (954)
14
Червень
 
Інтерв’ю
 
ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА

ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА


РУБРИКИ


Передплата





Статті Суспільство

Нижчий бал за вищу освіту

Нижчий бал за вищу освіту Незабаром у парламенті знову розглядатиметься законопроект «Про вищу освіту». Його, як відомо, намагається «протягнути» через Верховну Раду міністр освіти Дмитро Табачник. Ця боротьба триває вже понад рік. Повідомлення про намагання міністра вкотре узаконити одіозні норми збурило студентську спільноту.

НЕВДАЛА СПРОБА

Прийшовши до влади, міністр Табачник не приховував своїх реформаторських настроїв. Мовляв, вища освіта у державі потребує якнайшвидших змін, які треба врегулювати законодавчо.
У парламенті його всіляко підтримував нинішній голова парламентського комітету з питань науки та освіти (і родич Табачника) Максим Луцький. Але навіть його підтримка не допомогла ухвалити закон у лютому 2010 року. Зважаючи на масові акції протесту викладачів і студентів, депутати не ризикнули навіть допустити документ до сесійної зали. Адже він містив кілька одіозних норм. Зокрема, керівництво вишів діставало право щороку перераховувати плату за навчання на контрактній основі. Багатьох обурило врахування так званого кількісного показника під час визначення статусу вищого навчального закладу. Приміром, якщо у виші навчається менш як 10 тисяч студентів, називатися університетом він не має права. Через ці, а також багато інших норм, закон було заблоковано ще на рівні парламентського комітету та повернуто на доопрацювання.
Тож через рік Дмитро Табачник знову спробував подати проект до парламенту. Оновлений та доопрацьований документ з’явився у Верховній Раді 28 грудня.
Цього разу, як стверджують його розробники, враховано думку всіх зацікавлених сторін. За словами заступника міністра освіти Євгена Сулими, законопроект погоджений із міністерствами та відомствами, а також із ректорами провідних вищих навчальних закладів країни. Наприклад, ректор КНУ ім. Т. Шевченка Леонід Губерський повідомив, що Союз ректорів рекомендує схвалити цей документ, а ректор Харківського національного університету Віль Бакіров вважає, що законопроект «розв’язує руки» багатьом університетам для інноваційної діяльності.
Щоправда, Прем’єр-міністр Микола Азаров, аби перестрахуватися, має намір провести додаткові консультації зі студентами й викладачами. Без представників Міністерства освіти. Мовляв, нехай педагоги та їхні учні висловлять свою точку зору без тиску з боку ініціаторів законопроекту.
Тим часом парламентський профільний комітет, за словами Лесі Оробець, сприйняв нове творіння Табачника–Луцького без ентузіазму. Хоча, на думку експертів, він все одно має високі шанси здобути у Верховній Раді 226 голосів, що необхідні для ухвалення.

Про що закон

Нині діяльність вищих навчальних закладів регулюється Законом України «Про вищу освіту» від 2002 року. На думку авторів нового проекту, старий закон «не відповідає завданням із реформування національної системи вищої освіти відповідно до європейських вимог і потреб розвитку суспільства».
Як стверджують розробники закону, в його новій редакції враховано сучасні параметри розвитку вищої освіти, а також передбачено можливості для створення справжньої автономії вишів. І взагалі, це найкращий варіант для адаптації українського законодавства у сфері вищої освіти до європейських вимог і сучасних потреб економіки та інноваційного розвитку.
Отже, проектом передбачені такі освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр. Серед новацій – замість наукового ступеня «кандидат наук» запроваджуються нові освітньо-наукові рівні доктора філософії та доктора наук. Окрім того, законом збільшуються терміни навчання в магістратурі – до півтора-двох років, в аспірантурі – з трьох до чотирьох років. Навчання в докторантурі триватиме три роки.
Серед нововведень законопроекту – скасування I–IV рівнів акредитації. Натомість буде запроваджена акредитація за типами вишів: університет, академія, коледж, професійний коледж.
Проектом узаконюється зовнішнє незалежне тестування з урахуванням середнього бала атестата середньої школи та бала вищого навчального закладу. Як зазначають автори проекту, цей пункт з’явився через те, що лише завдяки зовнішньому тестуванню неможливо оцінити рівень знань абітурієнтів. Адже їх просто «натаскують» на конкретні предмети й питання, що містяться у вступних тестах.
При цьому розробники проекту потурбувалися і про права студентів, зазначивши, що їхня стипендія не може бути меншою за встановлений прожитковий мінімум. Але ж де взяти кошти для виконання цієї норми – не зрозуміло.
З нинішнього варіанта закону також зникла норма про те, що керівництво вишів може щорічно індексувати плату за навчання. За новими вимогами, розмір плати для студентів-контрактників не може змінюватися протягом усього терміну дії договору. Але що завадить керівництву закладу змусити студента укласти договір лише на один рік? А то й на семестр?
Під тиском студентських організацій у законі таки приділено увагу студентському самоврядуванню. Тож тепер необхідно узгоджувати зі студентською громадою відрахування та поновлення студентів, переведення з платної на бюджетну форму навчання і навпаки, виселення та поселення до гуртожитку тощо.
У проекті перераховані також причини, через які студент може бути відрахований з університету. Серед них, зокрема, порушення правил внутрішнього розпорядку, недотримання умов договору для контрактників (несвоєчасна оплата навчання), а також у разі підтвердження фактів академічного плагіату. Що розуміють під таким формулюванням – у проекті не прописано.
До речі, зміни торкнуться і керівництва вишу. Згідно з проектом керівник вищого навчального закладу не зможе обіймати посаду більш як дві каденції поспіль.
Міністр освіти Дмитро Табачник налаштований оптимістично і вважає, що у першій половині 2012 року закон буде ухвалено. Якщо це справді так, то він набуде чинності з 1 січня 2013 року.

СТУДЕНТСЬКІ ПРОТЕСТИ… «З ПОХМІЛЛЯ»
Незважаючи на те, що ініціатори законопроекту в один голос нахвалюють його, студенти, як і рік тому, виходять на акції протесту. Міністр Табачник із притаманною йому іронією (яка іноді межує з невихованістю) зазначив, що насправді студенти протестують, бо погано почуваються після новорічних свят. Адже свої акції представники студентських організацій проводили 10 січня, тож міністр висловив припущення, що вони просто «не похмелилися».
Насправді ж спудеї вважають, що Міносвіти не внесло жодних їхніх поправок, і нинішній варіант закону мало чим відрізняється від попереднього. Наприклад, їх не влаштовує те, що в законі залишилася норма про залежність вишів від волі Міністерства освіти. Причому на всіх рівнях – від ідеологічної до фінансової. Залежність від міністерства посилюється ще й штрафними санкціями – аж до скасування ліцензії – за порушення правил прийому абітурієнтів. Ці порушення, звичайно, будуть визначатися суб’єктивно: на власний розсуд урядовця.
Також студенти протестують проти можливості збільшення платні за контрактну форму навчання, обмеження студентського самоврядування та посилення корупції серед керівництва вишів. Адже «бал вищого навчального закладу», який разом з атестатом про шкільну освіту стане «пропуском» до вищого навчального закладу, вважається тим самим екзаменом. Але цього разу ці «екзамени» будуть набагато суб’єктивнішими.
Не подобається студентам і сталий перелік спеціальностей, який затверджується Міністерством освіти. На їхню думку, це не дозволить швидко реагувати на запити роботодавців та вимоги часу. Адже з’являються нові затребувані спеціальності, а швидко розширити перелік через бюрократичні процедури буде вкрай важко.
Але насамперед студентів не задовольняє прив’язка стипендій до прожиткового мінімуму. Адже якщо грошей у бюджеті для виплати стипендій усім студентам не вистачить, це означатиме, що ті, хто матиме бодай одну трійку, не отримають стипендій узагалі. Як стверджують учасники протестів, вони стоятимуть на вулицях доти, доки з парламенту не відкличуть законопроект Дмитра Табачника.
До них можуть приєднатися і викладачі, яким новий закон теж навряд чи принесе багато радості. Зокрема, він передбачає зняття обмеження на педагогічне навантаження. Наразі воно становить 900 годин на рік для науково-педагогічних співробітників та 720 – для педагогічних. Якщо ж обмеження зняти, це навантаження може сягнути граничної норми, передбаченої Кодексом законів про працю, тобто 1584 годин.
На думку експертів, законопроект «Про вищу освіту» в нинішньому варіанті не здатен слугувати модернізації освіти або покращенню прав студентів та викладачів. Ідеться лише про посилення адміністративного контролю Міносвіти над вишами. Отже, студенти й надалі можуть протестувати та висловлювати своє невдоволення законом. Незважаючи на те, що в парламенті зареєстровано ще два альтернативних законопроекти – так званий «президентський» (за авторством депутата від Партії регіонів Юрія Мірошниченка) та опозиційний (за підписами Лесі Оробець та Арсенія Яценюка), найбільш прохідним є саме закон Табачника-Луцького. Судячи з усього, вже на найближчій сесії ВР проект буде ухвалено.


Ті малоталановиті демагоги-політикани, котрі намагаються за будь-якої події змусити суспільство згадати про себе, приречені на невдачу. Адже якщо попри всі зусилля вдалося зібрати аж 20 людей із ранку, це, звичайно, титанічна перемога. Якщо говорити про стипендії, то немає студента, який би не виграв у разі ухвалення нового закону, за однієї умови: він збирається не мітингувати, а добре вчитися, тому що «трієчникам» платити стипендію – це гріх. Це все одно, що грабувати людей, які платять до бюджету.
Дмитро Табачник, міністр освіти і науки, молоді та спорту України

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ПІДГОТОВКА ДО ЗНО–2012?

Абітурієнти–2011 мали стимул відвідувати вузівські курси, адже після їх закінчення вони отримували додаткових 20 рейтингових балів. Цей бонус планують зберегти і для цьогорічних вступників. У провідних столичних вузах оплата коливається в межах 770–3100 грн за курс. Цікаво, що більшість вузів Києва залишили торішні ціни.
Для підготовки до ЗНО можна вдатися й до іншого старого перевіреного способу – занять із репетитором. Година спілкування з викладачем у Києві коштує 50–150 гривень, у регіонах – ціни наполовину менші. За найскромнішими підрахунками, заняття з київськими репетиторами з трьох предметів полегшать батьківський гаманець на 4,5 тис. грн.

МЕНШЕ ВИШІВ – ГАРНИХ І РІЗНИХ!
Закон «Про вищу освіту» – не єдина ініціатива Дмитра Табачника, яка викликає бурхливі емоції. Міністр мріє про суттєве скорочення вищих навчальних закладів. У планах Міносвіти – зменшити кількість вишів до 90. Це майже вдесятеро менше, ніж існує нині – 854 заклади, з яких 228 вишів державної форми власності.
За словами Дмитра Табачника, світові параметри передбачають один успішний університет на 500–800 тис. людей. Він наводить приклади інших країн. Мовляв, в Італії на 60 млн населення – 65 університетів, у Франції на 63 млн – 41 університет, у Великобританії на 61 млн – 142 виші, тож для України цілком достатньо буде 90.

23.01.2012


Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

18.06.2018 00:15

11.06.2018 21:19

11.06.2018 21:18

01.06.2018 16:00

01.06.2018 16:00

01.06.2018 14:48

01.06.2018 14:47

21.05.2018 00:38

21.05.2018 00:37

14.05.2018 02:40

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання