Здрастуй, пеня!
У 1996 році Верховна Рада
прийняла закон, який скасовував нарахування пені на житлово-комунальні
послуги, прописаної у Житловому кодексі УРСР, який діє і нині. А в 2010-му та ж
ВР попереднє рішення відмінила.
Розмір
пені становив 0,01% на день від заборгованої суми та не міг перевищувати
розмір самої квартплати. Кошти були мізерними і не могли вирішити фінансові
проблеми жеків. Пеня, насамперед, мала стимулювати людей до вчасної оплати.
Законом України, підписаним Президентом 17 грудня, скасовується
дія Закону «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за
несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Це означає, що з 1
січня 2011 року на несвоєчасно оплачені житлово-комунальні послуги має нараховуватися
пеня, яку, фактично, ми сплачуватимемо після 20 лютого 2011 року.
У новому житловому кодексі, який депутати мають розглянути і прийняти
найближчими днями після святкових канікул, пеню передбачено у розмірі 0,1% на
день від суми оплати, і вона може зростати нескінченно. Але ж доти, доки
кодекс не прийнято, ЖЕКи не матимуть права ці нарахування здійснювати.
Відкритим лишається питання, чи встигнуть парламентарі прийняти цей закон,
адже він містить чимало спірних моментів, через які процес може затягнутися.
Якщо ж кодекс не буде введено у дію, а платіжку з пенею ви отримаєте, то можете
сміливо вимагати від ЖЕКу або районного управління житлового господарства
пояснень у письмовій формі стосовно фальсифікації та звертатися до суду.
ХТО НАЙЗЛІСНІШИЙ НЕПЛАТНИК?
А тим часом у профспілці ЖКГ
висловлюють занепокоєння катастрофічним становищем працівників і занепадом
галузі. Лише населення заборгувало комунальникам 10,5 млрд грн – і це не
враховуючи підприємства, школи, лікарні. Навряд чи цю суму можна хоч якось
зіставити із сумою всеукраїнської заборгованості із зарплати – 1,3 млрд грн.
Навіть якщо в один день усі працівники отримають заборговану зарплату та
сплатять борги за комунальні послуги, це буде лише десятою частиною
необхідного. До речі, як показує досвід, саме люди із середнім достатком
набагато сумлінніше ставляться до оплати рахунків. Владі слід пильнувати за
злісними неплатниками, борги яких сягають десятків тисяч гривень через те, що
їм, м’яко кажучи, не хочеться стояти в черзі в Ощадбанку.
...А У КИЄВІ ПЕНІ НЕ
БУДЕ
Про це повідомив перший
заступник голови КМДА Олександр Мазурчак. Столичні очільники скористалися
перевагами Закону «Про столицю» та винайшли власний спосіб стимулювання
своєчасної оплати послуг ЖКГ. Нові підвищені тарифи на комунальні послуги у
Києві почнуть діяти з 1 лютого 2011 року. Кияни, які сумлінно сплатять по
рахунках до 20 березня, наступного місяця дістануть знижки. За опалення та
гаряче водопостачання вони зможуть сплачувати на 6% менше, за утримання будинків
та прибудинкових територій – на 10% менше. До того ж пан Мазурчак зазначив,
що встановлення індивідуальних теплових пунктів у будинках дасть змогу
скоротити витрати на опалення та водопостачання до 35 відсотків. Зростає кількість
громадян, які мають право на субсидію. КМДА доведеться покривати ці витрати
за рахунок міського бюджету і вже у лютому, за словами Олександра Мазурчака,
на ці потреби буде виділено 3 млн гривень. Але ж ці гроші не беруться нізвідки.
Так або інакше, витрати ляжуть на плечі киян, які працюють і сплачують податки.
ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА, ЯКОЇ НЕ ІСНУЄ
Комунальні послуги нараховуються
відповідно до кількості квадратних метрів житла. Фізична величина у прив’язці до
ваших квадратних метрів говорить про те, що двірник або сантехнік виконує роботи
із обслуговування цих метрів. Але ж це не є науково обґрунтованим. Ця методологія
застаріла. Житловий кодекс УРСР, яким вона передбачена, приймався, коли не було
приватного житла. Нині цю норму необхідно переглянути. Слід говорити про послугу,
яка надається. Якщо це тепло, то йдеться про гігакалорії. Якщо мова про прибирання
прибудинкової території, то має існувати акт про виконані роботи відповідно до
кадастру власності цієї території. Насправді нічого цього немає. Зараз ніхто не
здатен визначити, яка територія міста є прибудинковою територією, якщо тільки не
йдеться про нові забудови. Але усе ж таки хтось продовжує щось десь прибирати,
з огляду на кількість ваших квадратних метрів. Це нонсенс. До того ж у різних жеках
нестача фахівців сягає від 20 до 40%. Про які послуги взагалі можна говорити,
якщо нема кому їх надавати?
Ми маємо підходити до оплати комунальних
послуг через парадигму, що ми є замовниками цих послуг. Ми маємо споживати й оплачувати
те, що самі замовили, а не те, що нам дають. Ми маємо здійснювати попередню оплату
за те, що хочемо спожити. Тоді не виникатимуть борги. У боргах приховано складову,
яка дає змогу наживатися людям, не чистим на руку.
Василь СЛІСАРЕНКО,
громадський інспектор ЖКГ
УБЕЗПЕЧИЛИ ІНФОРМАЦІЮ
1 січня набув чинності Закон України
«Про захист персональних даних». Наразі у журналістських колах точаться суперечки
з приводу того, що цей Закон може обмежити права журналістів. Згідно з ним може
бути заборонено віднесення персональних даних певних категорій громадян або їх
вичерпного переліку до інформації з обмеженим доступом.
Як повідомили «ПВ» у Головному
обчислювальному центрі КМДА, для житлово-комунальної сфери це означатиме, що у
платіжних документах не можна зазначати ім’я власника житла. Отже, коли ви отримаєте
першу у цьому році платіжку – не дивуйтеся. У ній буде зазначена лише адреса та
номер особистого рахунка платника.
Сторінку підготувала
Наталія
ЛЕВІНА,
«ПВ»
13.01.2011
Коментарі
#1 14.01.2011 12:03 добавил: Кузя | додати коментарА й правда - за что мы платим ЖЕКам???? Кто из нас когда в последний раз пользовался его услугами?????
|
|
|