ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

В України є шанс!

Нещодавно було опублі­ковано нові дані ООН щодо індексу людського розвитку за 2011 рік. Ін­декс розвитку людського потенціалу (англ. Human Development Index) – це інтегральний показник, який визначає рівень середніх досягнень країн за такими напря­мами, як здоров’я та тривалість життя, знання, гідний рівень життя населення.

За показниками цьо­го індексу країни поділяються на чо­тири категорії: з надвисоким, висо­ким, середнім і низьким рівнем людського розвитку.

Зі звітів із людського розвитку стає зрозуміло, що, крім економічного зростання, дуже важливим є справедливий розподіл національного доходу, аби всі люди дістали шанс на довге, здорове й продук­тивне життя.

Україна посідає 76-те місце із 187 країн і терито­рій у рейтингу Програми розвитку ООН за індексом розвитку людського по­тенціалу. Зважаючи на те, що 1995 року наша країна посідала 102гу позицію – це досить непоганий ре­зультат. Тобто впродовж 1990–2011 років значення індексу зросло з 0,644 до 0,729, або на 3%, що у се­редньому приблизно 0,1% на рік.

В економічно розвине­них країнах показник ін­дексу становить 0,943, се­редній показник у світі – близько 0,700, а низький – 0,286.

Для прикладу, най­ближчі наші сусіди – Ка­захстан, Білорусь і Росій­ська Федерація – посіда­ють відповідно 68ме, 65те і 66те місця.

Перші два місця, як і ра­ніше, посідають Норвегія та Австралія, третіми ви­явилися Нідерланди, США – на четвертій позицій. Країни ЄС належать до ка­тегорії країн із дуже висо­ким рівнем людського роз­витку.

Починаючи із цього року ООН у своїх доповідях враховуватиме індекс гендерної нерівності, стан екології, майнове розша­рування.

Так, індекс гендерної нерівності України стано­вить 0,335, що означає 57-ме місце. Жінкам нале­жить 8% місць у парламен­ті, 91,5% дорослих жінок мають середню або вищу освіту (чоловіки – 96,1%). Частка жінок, які працю­ють, становить 52%, тоді як аналогічний показник у чоловіків – 65,4%.

За даними ООН, рівень грамотності дорослого на­селення в Україні сягає 99,7%. І це досить високий показник.

Однак спостерігається значне відставання нашої країни від розвинених кра­їн за показниками серед­ньої тривалості життя. Так, 1960 року Україна по­сідала 7ме місце у світі за середньою тривалістю життя, випереджаючи Япо­нію та Німеччину. Нині Україна перебуває на передостанньому місці се­ред країн Центральної та Східної Європи. Очікувана тривалість життя в Украї­ні – 68,5 року.

Крім того, якщо індекс розвитку людського потен­ціалу скоригувати, враху­вавши майнову нерівність, то він зменшиться на 9,2%. Іншими словами, розрив між багатими й бідними в Україні, різниця між мож­ливістю доступу до якісної освіти, медицини – досить велика через те, що доходи на душу населення все ще низькі. Так, середньоріч­ний дохід на душу насе­лення становить 6175 дола­рів. За межею бідності пе­ребуває близько 25,4% на­селення.

Тобто за такої ситуації населення України живе бідно та недовго.

Однак, попри низку проблем, завдяки високо­му рівню освіти Україна посідає доволі непогану позицію і входить до групи країн із високим рівнем розвитку людського потен­ціалу.

Аби досягти високих позицій у рейтингах, Укра­їні слід усунути диспро­порції в охороні здоров’я, освіті, доходах, гендерно­му аспекті й екологічній сфері.

Індекс розвитку люд­ського потенціалу дає змо­гу оцінити відповідність поточної ситуації певним орієнтирам і є світовим критерієм входження до країн «великої двадцят­ки», що задекларовано у Програмі Президента України В. Януковича «Україна для людей». Від­повідно до документа Україна має увійти до про­відної «двадцятки» най­більш економічно розви­нених країн світу як су­часна держава з конкурен­тоспроможною економі­кою.

Тож уряд України заде­кларував готовність розбу­довувати сучасну, стабіль­ну, відкриту й конкуренто­спроможну економіку, ре­формувати систему дер­жавного управління задля задоволення потреб сус­пільства та підвищення добробуту нації.

Для реалізації цих за­вдань необхідно поліпшу­вати демографічну ситуа­цію, ситуацію у сфері дер­жавних соцгарантій і пен­сійного забезпечення, охо­рони здоров’я, економіки, у т. ч. змінювати підходи до оподаткування бідних верств населення: ввести неоподатковуваний міні­мум на рівні прожитково­го мінімуму для працездатних осіб, запровадити диференційовані ставки ПДВ – зниження ставки на продукти харчування (крім алкогольних напоїв) і звільнити від ПДВ житлово-комунальні по­слуги.

Україна володіє нині значним потенціалом, як-от стратегічно вигідне гео­графічне розташування, наявність готових незаді­яних виробничих потуж­ностей, природні ресурси. Тож його слід розвивати шляхом реалізації амбі­ційної національної про­грами реформ і досягнен­ня Цілей розвитку тисячо­ліття.

Вікторія ОКАРА-ПРАВДЕНКО,

cоціально-економічний департамент ФПУ

ДИНАМІКА ІНДЕКСУ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

28.11.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини