ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Часи змінюються, і ми разом із ними. Ще раз про проблеми ЖКГ

Після опублікування статті «Кияни: мріяти й жити на крилах надій?» мене розшукав експерт з економічних питань Едуард Санько й одразу, як-то кажуть, узяв бика за роги, сказавши: «Даремно ви так негативно висловилися стосовно поширен­ня ОСББ. Доречніше було б поставити питання інакше: плюси й мінуси ОСББ».

Нижче подаємо коментар експерта.

Почнемо з того, що об’єднання спів­власників багато­квартирних бу­динків (ОСББ) – складова житлової рефор­ми, яка є необхідною і не­минучою. Але я хотів би звернути увагу, що в прин­ципі житлова реформа на наших теренах почалася фактично з радянських ча­сів, коли створювалися житлові кооперативи з усі­ма їх складовими: правлін­ням, певною автономією господарювання тощо. Й нікого це не лякало, адже люди, на відміну від ін­ших, отримували власне житло. А в умовах незалеж­ної України створення ОСББ чомусь дивує, і дуже багато людей, причому на­віть не експертів, а пред­ставників громадськості, починають наполягати на тому, що це порушення житлових прав!

ВИРІШУВАТИ ЗА ЛЮДЕЙ ДЕРЖАВА НЕ БУДЕ

Нині живемо в умовах ринку. В тому числі – ринку товарів і послуг у сфері ЖКГ. А на ринку завжди іс­нує пропозиція та попит.

Серед нинішніх пропо­зицій послуг у сфері житлово-комунального гос­подарства на відповідному ринку – а) можливість ство­рити ОСББ як юридичну особу і б) співпрацювати в разі необхідності з керую­чою компанією (КК) за від­повідним договором. Тре­тього не дано, тому що ЖЕ­Ків рано чи пізно не буде. Вони відімруть, як руди­мент старої радянської сис­теми управління та обслу­говування житлового фон­ду. ЖКГ за часів незалеж­ності доведене «до ручки», оскільки фактично було припинене нормальне фі­нансування, тож ми пере­буваємо на межі НП. Якщо нічого не робити, то з ладу почнуть виходити дедалі більше житлових будинків. Люди мають вирішити: чи бажають вони стати свідка­ми й жертвами катастроф, які рано чи пізно стануть­ся, чи спробують власними зусиллями змінити ситуа­цію. Отже, для всіх нас зно­ву настав час початку й ви­бору. Вибір для тих, хто живе в кооперативних бу­динках, полягає в збере­женні будинку, а в тих, чиї будинки підлягають ЖЕ­Кам, – у тому, щоб врятува­ти свій будинок. Це гірший варіант.

ОСББ – нова для нас формація, але насправді ця система працює на макси­мальне впорядкування власного житла. Спочатку ми приватизуємо квартиру й стаємо її власниками, а наступний крок – створен­ня ОСББ, коли разом з ін­шими власниками ми за­безпечуємо спільну суміс­ну власність на будинок. ОСББ – юридична особа, яка безпосередньо вихо­дить на постачальників ко­мунальних послуг! Що ж тут поганого?

Але існує інша пробле­ма: люди і психологічно, і матеріально не готові ста­ти господарями будинку. У своїй квартирі – так, безпе­речно! А увесь будинок в уяві мешканців відсутній. Таке враження, що люди живуть у місті і водночас – на хуторах. Тож доведеть­ся навчатися «будинково­му колективізму»!

Та найбільш важливе те, що голова об’єднання мешканців повинен уміти управляти будинком, мати відповідні знання й нави­чки. Слід зауважити, що в кооперативних будинках, створених ще за радян­ських часів, таку науку за багато років добре освоїли. Тому не випадково нині по­рушується питання про на­гальність запровадження у вишах факультетів за фа­хом «керуючий будинком». Лише тоді, коли людина володітиме необхідним об­сягом знань, вона зможе ефективно працювати.

ЧИ ВСЕ – НА ЗАКОННИХ ПІДСТАВАХ?

Стратегія розвитку Киє­ва до 2025 року активно орі­єнтує киян на повсюдне створення ОСББ. Існує За­кон України «Про об’єднання співвласників бага­токвартирного будинку».

Але ОСББ економічно вигідне, починаючи з дев’ятиповерхівок. І рівень доходів їх мешканців тут не має значення. У п’ятиповерхових будинках, які ми звикли називати «хрущовками», проживає порівняно мало людей, тож сума квартплати дозво­лить виконувати лише якусь частину тих функ­цій, які здійснює ОСББ у дев’ятиповерхівках. Якщо був би прийнятий Житло­вий кодекс, для них, мож­ливо, підійшов би житло­вий кооператив. Та однако­во всім доведеться працю­вати на ринку комуналь­них послуг й укладати від­повідні договори, нікуди від цього не подінешся. До речі, в інших містах меш­канці хрущовок наважили­ся на створення ОСББ. Го­ловне – це рішучість, ба­жання людей змінити своє життя на краще. Інші шу­кають причини, щоб нічого не робити...

Переконливим варіан­том забезпечення житло­вих прав мешканців хру­щовок могло б стати пере­селення їх у збудовані по­ряд сучасні будинки. Але щодо цього маю дуже вели­кі сумніви: по-перше, віль­них земельних ділянок уже не існує, по-друге, постає «питання квадратних ме­трів». Якби в нас була циві­лізована країна, то людину автоматично переселяли б, скажімо, з однокімнатної квартири в хрущовці до од­нокімнатної в будинку но­вого типу. Так, вона біль­ша, але йдеться про соці­альну справедливість. У нас же натомість почина­ють рахувати квадратні метри. Тож питання про ОСББ для п’ятиповерхівок… зависло.

ЇХНІ ПРОБЛЕМИ – НАШИМ КОШТОМ

Часто запитують: яка різниця між ОСББ і керую­чою компанією? Вона поля­гає в тому, що ОСББ само­стійно працює як юридич­на особа від будинку, а ке­руюча компанія – посеред­ник, який укладає з юри­дичними особами відповід­ні договори. Тобто той са­мий посередник між меш­канцями будинків і поста­чальниками послуг, як і ЖЕК. Однак він – структу­ра комунальна, а КК – за­вжди приватна.

Керуюча компанія – це взагалі складова європей­ської моделі. Таку діяль­ність у будь-якій країні мо­жуть здійснювати вітчиз­няні й невітчизняні КК. У нас почали говорити про них відтоді, як на наш ри­нок компослуг, зокрема ки­ївський, зайшли російські керуючі компанії. На жаль, поки що роботу КК із жит­ловими будинками законо­давчо не врегульовано. Якщо ми маємо закони про житлову кооперацію, про ОСББ, то було б доцільно створити й закон про КК. Або як мінімум – постано­ву Кабміну про нормативно-правові засади їх ді­яльності. Щоправда, за­вжди існує ризик наштов­хнутися на, так би мовити, недобросовісну компанію, отже, обираючи, слід бути уважним.

Не підлягає сумніву, що вартість компослуг буде невпинно зростати, хоча питання економічної об­ґрунтованості було й лиша­ється найслабшим місцем. Головне джерело підви­щення – природний моно­поліст. Незалежно від ви­трат, він одержує мільйон­ні прибутки, бо сплачують за квартири не двоє-троє осіб, а десятки мільйонів. Тож коли монополіст каже про нібито економічне об­ґрунтування підвищення тарифів, він бреше, на­вмисно замовчуючи так званий кумулятивний ефект...

Другим, не менш впли­вовим, джерелом підви­щення вартості послуг є зростання тарифів на об­слуговування житлових бу­динків та їхніх прибудин­кових територій. Тарифи встановлює наша міська рада, залежно від квадрат­них метрів загальної пло­щі. На жаль, робить вона це непрозоро, тож ми ніяк не впливаємо на ці процеси ціноутворення.

Інакше кажучи, природ­ні монополісти й влада ви­рішують проблеми житлово-комунального госпо­дарства, керуючись своїми інтересами, а ми з власної кишені це заохочуємо. До того ж, людей закономірно хвилює питання, чи можуть виселити з квартири за не­сплату. З одного боку, Кон­ституція забезпечує нам не­відчужуване право на жит­ло, а з другого – механізм формально не закріплено, і проблема одного рівня ме­ханічно переноситься на ін­ший. Чинний Житловий ко­декс застарів, а новий при­йнято лише в першому чи­танні, перспектива його прийняття доволі туманна.

За умов ринку поняття виселення немає. Є понят­тя сплати боргу. Якщо не можеш погасити великий борг, продаєш, приміром, двокімнатну квартиру й купуєш однокімнатну.

Однак для обслугову­вання добротних дво-, три­поверхових будинків, упев­нений, слід було б залиши­ти житлові ремонтно-експлуатаційні організа­ції. Масштаби їхньої діяль­ності, звісно, звузяться, проте заради соціальної справедливості такі неве­ликі будинки мали б лиши­тися в комунальній влас­ності, під опікою міста. Інша річ, що міська влада прагне скинути із себе практично весь патронаж у цій справі. На жаль. Зре­штою, щодо національного ЖКГ можу сказати лише одне: що більше буде заді­яно учасників на ринку ко­мунальних послуг, то біль­ше в нас, громадян, шансів якось виграти через їхню конкуренцію.

31.10.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини