ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

1 вересня: День знань і великих витрат

Літо добігає кінця, і перед батьками дітей, які незабаром підуть до школи, постає питання: як підготувати сво­го малюка до чергового навчального року. Причому з мінімальними втра­тами як грошей, так і часу й нервів. Особливо складно батькам пер­шокласників.

ЗБОРИ ДО ШКОЛИ – ЯК НАВКОЛОСВІТНЬОЇ ПОДОРОЖІ

Похід до школи – річ дуже серйозна. І треба об­міркувати все до останньої дрібнички. Причому бажа­но це робити не в останній день, а заздалегідь. Тим паче, що, як показує прак­тика, одним походом до магазину, навіть якщо в ньому найширший вибір, не обійтися.

Що ж треба купити? З погляду батьків, головне – це одяг. Ну, а діти, зви­чайно, вважають, що гор­дість будь-якого учня, осо­бливо першокласника – це шкільний ранець. Якщо ще десять років тому ви­бір портфелів був украй бідний – кілька кольорів і фасонів, то нині він обме­жений лише фантазією та фінансовими можливостя­ми батьків.

Щоправда, дитячі та батьківські критерії під час вибору ранців трохи розходяться. Малечі до вподоби яскраві принти на рюкзаках, на яких на­мальовані улюблені герої мультфільмів. Тут і «Тач­ки», і «Губка Боб», і інші персонажі, без яких не уяв­ляють свого життя сучасні малюки.

Батьки керуються інши­ми параметрами: розмір, якість і ціна портфеля. Продешевити у цьому пи­танні не можна: дитина но­сить портфель за спиною, і якщо він не відповідає критеріям якості, зокрема, не має ортопедичної спин­ки, це може призвести до різних захворювань, на­приклад, сколіозу.

Важлива і наявність ве­ликої кількості відділень, можливість прати порт­фель у пральній машині, а також широкі лямки. Ще одна важлива деталь: шкільний ранець малюка повинен мати поверхні, що відбивають світло. Зро­зуміло, навіщо.

Більшість сучасних ви­робників цього шкільного аксесуара виготовляють його за останнім писком моди, враховуючи всі потреби школярів. Так, наприклад, часто у ран­цях є спеціальна ланка-холодильник для снідан­ків і напоїв. Тканина, з якої шиють портфелі, – трилон – приємна на дотик та легко переться.

Окрім портфелів, бать­кам треба купити зошити, щоденник і канцелярію. Незважаючи на застере­ження вчителів та психо­логів, що занадто яскраве канцелярське начиння відвертає увагу, дітей не­можливо переконати ко­ристуватися «нудним» білим щоденником або однотонними зошитами. Та й цуценята або пташки, намальовані на обкладин­ках, уже мало кого тішать. Малюки воліють не роз­ставатися з героями своїх улюблених мультфіль­мів навіть у школі. Отже, батьки мають бути готови­ми купувати щоденники, зошити та альбоми для малювання з тими ж таки «Тачками», «Бакуганами» або «Ляльками Winx». Цей попит на 100% покри­вається пропозицією: усі шкільні ярмарки рясніють яскравими кольорами.

ЯК І В ЩО ОДЯГАТИ

Для радянських школя­рів це питання взагалі не було актуальним. Корич­нева форма з чорним (у свята – білим) фартушком для дівчаток, однакові кос­тюмчики для хлопчиків – і батьки не мали ніяких про­блем.

В Україні такої обов’язковості немає. Адже в одних школах уніфікована форма є обов’язковою, в інших до­статньо дотримуватися дрес-коду «світлий верх – темний низ». Є школи, ко­трі взагалі не приділяють одягу дітей особливої ува­ги, але вони – у меншості.

Чи потрібна взагалі шкільна форма? Однознач­ної відповіді на це запи­тання немає. Скажімо, ті, що відповідають стверд­но, наводять свої аргумен­ти. Мовляв, школярі не ви­трачають купу часу на те, щоб вибрати одяг, що по­зитивно впливає на їхню відвідуваність та змен­шує кількість запізнень. У вчителів теж менше претензій до зовнішнього вигляду учня. Аби тіль­ки був чистим і охайним. Та й батькам менше кло­поту: легше та дешевше купити одну форму, ніж кілька комплектів одягу для школи. Психологи також стверджують, що однакова шкільна форма створює робочий настрій, дисциплінує та допомагає сконцентруватися. А осо­бливо це важливо у стар­ших класах, коли діти по­чинають звертати більше уваги на зовнішність од­нокласників. Адже різни­ця у соціальному статусі, яка дуже помітна в одязі, не має стати визначаль­ною.

Але противники обов’я-зкової шкільної форми теж мають свої аргументи. На їхню думку, однаковий одяг перешкоджає вира­женню індивідуальності учнів, рівняє їх під одну гребінку. В результаті, якщо учням не дозволя­ють носити одяг, який їм подобається, вони самови­ражаються по-іншому. По­чинають курити, наносити пірсинг або татуювання. Аби тільки виділитися се­ред загальної маси.

Отже, одягаючи дити­ну, як кажуть, «із нуля», треба розрахувати, що змі­нювати одяг із гігієнічних міркувань доведеться в середньому раз на три дні. Тому оптимальний набір для хлопчика – 3-4 сороч­ки, гольф, костюм, штани та светр. Дівчинка пови­нна мати теж не менш як 3 блузи, сарафан, костюм (класична спідниця або брюки та піджак), звичай­на спідниця та гольф. До речі, маленька хитрість. У пік шкільних ярмарків ціни на одяг дійсно «ку­сатимуться». А от якщо купувати спіднички та штанці в другій половині вересня, магазини дають непогані знижки на шкіль­ні товари, які не встигли розпродати.

ЩО – ПО ЧІМ

За середніми підрахун­ками, цього року для того, аби гідно відправити ди­тину до школи, доведеться витратити не менш як 2 тисячі гривень. А на пер­шокласника сума витрат може сягнути і 3-х тисяч гривень. Якщо ж у родині не одна дитина, то підго­товка до школи може по­ставити сімейний бюджет на межу дефолту. Найкра­ще купувати на шкільних ярмарках, які відкрива­ються на початку серпня і тривають до середини ве­ресня, – і дешевше, і вибір більший, і є можливість купити все й одразу.

Наприклад, найпрості­ший портфель у недорого­му магазині чи на базарі коштує від 130 до 350 грн. Більш «круті» моделі, при­міром, із підставкою для подорожей, спеціальною сумкою для змінного взут­тя, пеналом і спеціальним контейнером для їжі – обі­йдуться від 1500 до 2000 грн. Тож простіше купити окрему сумку для взуття (25–60 грн) або судок для сніданків (25–40 грн).

Одяг для школярів теж недешевий. Особливо – для дівчаток. Приміром, сара­фан для школярки коштує від 150 до 350 грн, брюки – 150–220, спідниця – від 200 грн. Стільки ж доведеться викласти за жакет. Найдо­рожче – це взуття. За якісні шкіряні туфлі треба буде віддати 400–700 грн. Яка ж школярка без гарних бан­тів? За них правлять близь­ко 50 грн.

А от батькам хлопчиків можна позаздрити. Вони витратять на збирання свого школяра до навчаль­ного закладу трохи менше. Костюм можна знайти за 500–600 грн. Щоправда, ві­тчизняного виробництва. За імпортний доведеться викласти трохи більше – до тисячі гривень. Щодо сорочок, то їх можна при­дбати за 90–150 грн. Хто бажає, може «зібрати» костюм сам. Приміром, брюки обійдуться у 170–200 грн, жилетка – 155 і біль­ше, краватка – близько 30 грн. Як і для дівчаток, для хлопчиків порівняно до­роге взуття – 350–600 грн за черевики.

Окрема стаття видатків – спортивний одяг. Напри­клад, якщо порівнювати з минулим роком, то він значно подорожчав. Тож форма для занять фізкуль­турою коштує від 350 до 650 грн, кросівки або кеди обі­йдуться гривень у 200.

Канцтовари, приміром, зошити, дешеві, якщо купувати їх поштучно. «Оптова» купівля теж вле­тить у копійчину. Так, 12-аркушеві зошити ко­штують від 1,7 до 2,5 грн. Ураховуючи, що на перший час потрібно мінімум 20 зо­шитів, батькам доведеться викласти кругленьку суму.

Додаткові статті видат­ків – обкладинки для зо­шитів, щоденників і книг, папки, ручки та олівці, пенали, лінійки, альбоми для малювання, пластилін тощо. Всі ці необхідні речі теж обійдуться у кілька со­тень гривень.

Не слід забувати і про букет квітів – необхідний атрибут 1 вересня. Врахову­ючи традиційне підвищен­ня цін, можна не сумнівати­ся, що у день знань букета дешевше 70, а то й 100 гри­вень знайти не вдасться.

ПІДГОТОВКА ДО ШКОЛИ: З ДИТИНОЮ – ВЕСЕЛІШЕ

Бажання батьків сходи­ти на шкільний ярмарок самому – зрозуміле. Адже придбати необхідні речі за заздалегідь ретельно складеним списком – наба­гато швидше та й, з точки зору батьків, ефективніше. Адже малюк зупиняти­меться перед кожною ят­кою, довго розглядатиме всі шкільні приладдя й дис­кутуватиме з мамою, чому смурфики на обкладинці – кращі за телепузиків.

Тож у бажанні батьків «спекатися» дитини під час покупок є логіка. Але треба враховувати і поба­жання дитини. Отже, слід знайти розумний компро­міс. Наприклад, запропо­нувати: якщо ми встигаємо все купити у певний час, то потім ідемо на морозиво (у зоопарк, дельфінарій). У цьому разі малюк сам не буде зацікавлений затягу­вати час «шопінгу».

Якщо ж батьки все-таки оберуть шкільне прилад­дя без дитини, то можуть зіткнутися з неприємним сюрпризом, коли школяр просто не захоче носити портфель із зображенням, яке йому не подобається.

До речі, треба не лише екіпірувати дитину до школи, а й підготувати мо­рально. Особливо – першо­класника. Адже перший похід до школи – великий стрес для дитини. Тож краще його максимально пом’якшити.

Отже, психологи радять, що насамперед слід зазда­легідь привчити дитину раніше вставати. Адже прокинутися 1 вересня о сьомій ранку, якщо звик спати до дев’ятої, буде вкрай важко. Отже, на­стрій зіпсується ще до уро­чистої миті першого дзво­ника. Для цього, очевидно, і лягти треба раніше.

Крім того, не треба забу­вати про обов’язковий ме­дичний огляд перед шко­лою, який краще пройти заздалегідь. Зрозуміло, що в останній тиждень серпня у дитячих поліклініках бу­дуть величезні черги.

Добре було б побесідува­ти з дитиною. Але не в мен­торському тоні, а у довір-ливій формі. Обговорити розпорядок дня як у шко­лі, так і після неї, а також виробити певні ритуали. Наприклад, приготування одягу та книжок до школи звечора тощо.

Можна також вигадати власну систему «бонусів» – за гарну поведінку, високі оцінки, швидке збирання до школи тощо. Головне, щоб син чи донька зрозу­міли: школа – це не пока­рання на 11 років, а певний етап у житті, сповнений цікавих подій, який вони проходитимуть з допомо­гою та підтримкою найдо­рожчих людей.

На фінішну пряму виходить підготовка до нового навчального року. Вперше Міністерство освіти і науки, молоді та спорту запровадило моніторинг виконання ремонту, реконструкції та будівниц­тва шкіл по всій країні. Тому ми маємо об’єктивну інформацію про стан справ у школах. Нікому жодних вибачень не буде. Уряд не вла­штовують ніякі відсотки, крім стовідсоткової готовності навчальних закладів до занять і до опалювального сезону. Це справа честі для всіх нас: першого вересня зробити справжнє свято для наших дітей, для родин, для всієї країни.

Микола Азаров, Прем’єр-міністр України

Думки не збігаються

Що купити – елегантний однотонний ранець або простий зошит чи яскравий, розмальований, із зображенням героїв мультфільмів? Думки у цьо­му питанні кардинально розходяться. з одного боку, продавці цієї продукції стверджують, що яскраві щоденники й портфелі – це саме те, чого хочеться дитині. адже вона сприймає світ по-ін­шому, і під час нудних шкільних занять прагне відчувати «підтримку» улюблених героїв. Діти, звісно, вважають так само. але психологи не ра­дять батькам іти на повідку в малюка. Достатньо обмежитися яскравим ранцем або щоденником. Усі зошити не мають бути розмальованими та яскравими, адже це відволікатиме на уроках. Окрім того, діти полюбляють похизуватися одне перед одним – у кого «крутіший» пенал чи ліній­ка. Це, звісно, не сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу. Психологи радять відмо­витися від яскравих зошитів насамперед бать­кам тих школярів, яким важко зосередитися на заняттях.

26.08.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини