ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Зарплата, зайнятість, законність

Створення гідних робочих місць для мо­лодих жінок і чоловіків, які щорічно вступають на ринок праці, – важливий чинник у забезпеченні розвитку еконо­міки, справедливості в суспільстві та зміцнення демократії. При цьому ста­новлення на ринку праці не тільки вкрай важливо для досягнення молоди­ми людьми успіху в роботі. Від нього значною мірою залежить і їхнє май­бутнє, майбутнє їхніх родин, а можли­во, і країни. На цьому акцентували свою увагу учасники 100-ї конференції Міжна­родної організації праці.

Молоді роки життя – це той період, коли люди починають ре­алізувати свої прагнення, ста­ють економічно незалежними і знаходять своє місце в суспільстві.

КРИЗА ТА МОЛОДІЖНИЙ РИНОК ПРАЦІ

Із самого початку пере­ходу до ринкової економі­ки на ринках праці Східної Європи та Центральної Азії склалася непроста ситуація. Попри значне зростання економіки країн регіону за останні десяти­річчя, зайнятість у серед­ньому збільшилася лише наполовину.

Динаміка молодіжної зайнятості характеризу­ється залежністю від еко­номічного циклу. Молодь, як правило, першою втра­чає роботу під час спаду економіки й останньою отримує її в період віднов­лення зростання. Цим і по­яснюється значний вплив світової економічної кризи на молодь.

За даними МОП, безро­біття – не єдина проблема, з якою стикаються молоді люди на ринку праці. Це також і нестабільна зайня­тість, мізерна зарплата, робота у неформальному секторі.

Світова економічна кри­за негативно позначилася на ринку зайнятості моло­ді більшості країн регіону. Найвищий показник без­робіття молодих людей за­фіксовано в Грузії (5,5%) та Україні (4,9%).

Як свідчать дослі­дження, більшу частину робітників-мігрантів ста­новить молодь віком від 18 до 35 років. Приміром, четверта частина всіх мі­грантів із Молдови – це молоді люди, з яких біль­ше третини – жінки. Ха­рактерною особливістю є те, що за останні десяти­річчя освітній рівень мі­грантів змінився. Тепер це переважно люди з ви­щою освітою.

У всьому регіоні спо­стерігаються нерівні мож­ливості жінок і чоловіків на ринку праці. При цьому показник безробіття серед молодих жінок вищий, ніж серед чоловіків.

Низький рівень зайня­тості молоді свідчить про те, що в економіці не ство­рюється достатня кіль­кість робочих місць для молодих людей, що бажа­ють працювати. У країнах регіону рівень зайнятості молоді у 2009 році був ниж­чий, ніж в середньому по 27 країнах ЄС (35%) та у сві­ті (44,4%).

ЗАЙНЯТІСТЬ ПО ГАЛУЗЯХ

За даними МОП, най­більша кількість робочих місць для молоді у краї­нах регіону створюється у сфері послуг (понад 50% зайнятих молодих людей у країнах, по яких є дані, порівняно із 72% у серед­ньому по 27 країнах ЄС). Лише в Білорусі та Хорва­тії частка молоді у вироб­ництві перевищує третину загальної кількості зайня­тих молодих людей. Сіль­ське господарство забезпе­чує роботою 27,6% молодих працівників у Македонії, 23% – у Молдові та понад 22% – в Україні.

Згідно з оцінками, по­над 77% молодих праців­ників у регіоні працюють за наймом. При цьому кіль­кість молоді, що зайнята неоплачуваною сімейною працею, більш ніж у два рази перевищує аналогіч­ний показник у дорослих. Це свідчить про те, що мо­лодь більшою мірою, ніж дорослі, страждає від неза­хищеної зайнятості.

Частка молодих пра­цівників, що трудяться в умовах повної та частко­вої зайнятості, відповід­но становить 93,4 та 6,6%. Найбільша різниця між молодими чоловіками та жінками спостерігається в Хорватії та Україні, де частка неповністю зайня­тих жінок удвічі переви­щує аналогічний показник у чоловіків. В Україні та­кож відмічається наймен­ша кількість молоді, що працює в умовах неповно­го робочого дня.

НЕФОРМАЛЬНА ЗАЙНЯТІСТЬ

У перехідний період, коли скорочення робочих місць відбувалось більш швидкими темпами, ніж їх створення, робота в нефор­мальному секторі давала можливість вижити тим, хто не міг її знайти в офі­ційному секторі економі­ки, як і тим, хто змушений був отримувати доходи від низькооплачуваної роботи (сумісникам). За даними досліджень робочої сили в 2010 році, неформальна зайнятість в Україні ста­новить 22,9% від загальної зайнятості, причому част­ка молодих працівників сягає тут 33,2% (35,2% се­ред чоловіків і 30,5% серед жінок). Ще більше цей вид зайнятості поширений се­ред молоді в Македонії, де в 2010 році на неформаль­ний сектор припадала майже половина загальної молодіжної зайнятості.

Висока частка нефор­мальної зайнятості свід­чить про незахищеність молоді вказаних країн, коли багато молодих пра­цівників позбавлені базо­вих прав у сфері оплати праці, працюють без тру­дової угоди, а також не мають медичного страху­вання або не є платниками пенсійних внесків.

За якісними оцінками можна стверджувати, що неформальна зайнятість вища в наймолодшій групі (15–19 років), ніж серед мо­лодих працівників старшо­го віку (20–24 роки). Вона також переважає серед молодих робітників (15–24 роки) порівняно з доросли­ми групами населення.

Дані щодо Хорватії, Ма­кедонії, Молдови, України свідчать, що більшість неформальних молодих працівників володіють професіями, пов’язаними з оптовою та роздрібною торгівлею, а також готель­ними та ресторанними послугами. У робітників із більш високим рівнем освіти неформальна зайня­тість поширена меншою мірою серед усіх вікових груп, ураховуючи молодих працівників. Неформаль­на зайнятість також поши­рена серед молоді, що меш­кає в сільській місцевості.

СТРАТЕГІЯ ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ

Як свідчить аналіз да­них більшості країн Схід­ної Європи та Центральної Азії, молоді робітники – далеко не єдині з тих, кого відчутно торкнулася еко­номічна криза. Проте в цій групі спостерігався найвищий ріст безробіття та найбільше зниження зайнятості. При цьому в більшості країн ріст без­робіття серед молоді був тісно пов’язаний із чолові­чою частиною населення. А жінок цей процес, воче­видь, торкнувся менше. За висновками фахівців МОП, однією з причин цього є галузева структура моло­діжної зайнятості, а також той факт, що криза більше позначилася на галузях, де переважають робітники-чоловіки (обробна промис­ловість та будівництво).

У деяких країнах без­робіття серед молоді пере­вищує 35% і досягло ре­кордного рівня. До кризи в більшості цих країн спо­стерігалося значне знижен­ня загального безробіття, а подекуди вдалося навіть досягти його скорочення. Проте ці зусилля були зве­дені нанівець глобальною кризою зайнятості.

Останнім часом увага вчених прикута до моло­дих людей, які ніде не пра­цюють і не навчаються, а також тих, хто є вимушено неактивним. Це молодь, що розчарувалася та пере­буває на периферії ринку праці, не відчуваючи пер­спектив поліпшення ситу­ації.

Попередньою умовою створення робочих місць для всіх категорій населен­ня, враховуючи молодь, є вироблення стратегії й орієнтація заходів еконо­мічного оздоровлення на вирішення проблем зайня­тості.

Проблеми молодіжної зайнятості, що постають перед країнами регіону, потребують комплексної та узгодженої стратегії, яка визначає їх вирішення пріоритетною метою захо­дів соціально-економічної політики. Учасники кон­ференції наголошували на тому, що для подолання іс­нуючого дефіциту гідних робочих місць для значної кількості робітників така стратегія також має бути спрямована на підвищення якості зайнятості, особли­во молодих працівників, які здебільшого перебува­ють у неформальному сек­торі економіки та мають нестабільну зайнятість.

Питання молодіжної зайнятості мають бути пріоритетом національної політики та стратегії роз­витку. Для орієнтації на перспективу, стабільності та цілеспрямованості зу­силь із забезпечення моло­ді гідною працею необхід­на комплексна стратегія економічного зростання та створення робочих місць.

ШЛЯХ ДО ГІДНОЇ ПРАЦІ МОЛОДІ

– Забезпечення молоді гідною працею на основі комплексної стратегії економічного зростання та створення робочих місць.

– Розроблення угод щодо нових робочих місць для молоді на національному та місцевому рівнях на основі єдиного рішення соцпартнерів.

– Проведення заходів, спрямованих на зростання якості робочих місць та конкурентоспроможності підприємств.

– Підготовка та фінансування заходів на ринку праці з метою реалізації національних пріоритетів у сфері молодіжної зайнятості.

– Зміна порядку надання послуг зайнятості з ме­тою пропозиції їх стандартного набору всім моло­дим людям та ефективнішої допомоги вихідцям із неблагополучного середовища.

– Забезпечення регулярного збору, аналізу та по­ширення достовірної та своєчасної інформації про молодіжний ринок праці.

– Контроль та оцінка ефективності заходів і прог­рам молодіжної зайнятості.

02.08.2011

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини