Спекотний липень для абітурієнтів
З 1 липня
стартувала вступна кампанія. Сотні тисяч абітурієнтів випробовуватимуть
власні сили, стукаючись у двері українських вишів. У Міністерстві освіти
стверджують, що цього року максимально спростили правила та умови подання документів,
але чи так це насправді?
ІЗ ВУСТ МІНІСТРА
– МЕД ПИТИ
Минулого року
Міносвіти затвердило нові правила вступу до вишів. Отже, цьогоріч при вступі
будуть враховуватися не лише бали сертифікату зовнішнього оцінювання, а й атестату
про шкільну освіту. До того ж, абітурієнт може подавати документи не більш ніж
у п’ять вишів, тоді як минулоріч кількість навчальних закладів не обмежували,
що створило додаткові складнощі для приймальних комісій і самих випускників.
Крім того,
міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник офіційно повідомив,
що нинішню вступну кампанію до вищих навчальних закладів подовжено. Замість
15 днів, як було раніше, випускники зможуть подавати документи протягом місяця
– до 31 липня включно. Крім того, Міносвіти в нинішньому році надає право
абітурієнтам, що закінчили школу в 2007-му та попередні роки, проходити
вступні випробування у вишах як на денну, так і заочну форму навчання. Тобто
атестат про проходження ЗНО діятиме три роки.
Нарешті, головна
новація – введення експериментальної системи «Електронний вступ 2011». Пан
Табачник невпинно повторює, що його відомство робить усе можливе, щоб цьогорічна
вступна кампанія була справедливою, прозорою, об’єктивною.
Випускники,
натомість, «закидають вудочки» в десяток, а то й більше вишів. Про всяк
випадок. Має ж десь усміхнутися щастя. Більшість абітурієнтів навіть не
намагаються визначитися з вибором майбутнього шляху. Головне – отримати
заповітну «корочку». А далі все одно доведеться самостійно підшукувати
роботу і, певна річ, здобувати фахові знання десь в іншому місці. Тобто
держава спонукає до випадкового вибору професії, наче вибачається, що роботою
випускника ВНЗ забезпечувати не збирається. Отакий сумний бартер.
Однак нинішні
абітурієнти цим не переймаються. Якщо врахувати, що в поточному році
випускниками загальноосвітніх шкіл стали 195,8 тис. осіб (а це на 40% менше
минулорічного показника), місць у вишах вистачить на всіх охочих. Кажуть,
представники одного з найбільш рейтингових столичних вишів їздять по
сільських школах і запрошують на навчання. Тамтешні випускники сприймають це
або як недоречний жарт, або як авантюру.
Але якщо
інформація достовірна, то йдеться про елементарну комплектацію вишів, бажано
на контрактних, а не бюджетних умовах. Як справедливо зазначив голова правління
Центру освітнього моніторингу, колишній заступник міністра освіти і науки
України Павло Полянський, у такому разі всі будуть задоволені. Ректори – бо
таки наберуть потрібну кількість студентів. Батьки – бо «прилаштують» своїх
дітей. А майбутні студенти будуть задоволені, бо за них платитимуть батьки.
WWW.ХТОЗНА
КУДИ.COM.UA
Широко
рекламована електронна система подання документів до вишів може стати ще одним
випробуванням як для абітурієнтів, так і вищих навчальних закладів. Якщо
вірити даним офіційного сайта Міносвіти, система працює добре, і на початок вступної
кампанії в ній зареєструвалися майже 10 тис. абітурієнтів. Але є нюанси.
Зокрема, керівництво вишів схвилювала інформація про те, що для під’єднання до
так званого «єдиного інформаційного вікна» треба сплатити чималі гроші – 30
тис. грн на рік. Для середнього коледжу 7,5 тис. грн щоквартально – завелика
розкіш. І в цьому полягає причина того, що не всі виші підключились до
електронної версії подання документів. Нову систему вони вважають
«міністерською забаганкою», хоча відчувають неабиякий тиск із боку і
Міністерства, і фірм, покликаних опікуватись цим інформаційним вікном. Хоча
нестача коштів –не єдина причина. Адже керівники вишів дуже обережно
ставляться до ноу-хау Міносвіти, не бажаючи витрачатися невідомо на що. Бо
наразі електронна система вступу не сертифікована, а отже, не захищена. Тож
що буде робитися з документами – невідомо.
Важко збагнути,
кому саме абітурієнти мають адресувати електронні заявки. Адже власне в наказі
Міносвіти йдеться про адреси вищих навчальних закладів, а в положенні, що його
супроводжує, – єдине інформаційне вікно osvita.com. Насторожує експертів і те,
що в заявці вказуються не лише ім’я, прізвище і бажання вступити до вишу, а ще
й особисті дані: адреса, відомості про стан здоров’я, інша інформація, яка за
чинним законодавством є конфіденційною. Юристів цей факт дуже непокоїть,
надто коли з’ясувалося, що osvita.com – структура не державна, а комерційна.
Є питання до
запровадження єдиного інформаційного вікна вступу до вишів і в абітурієнтів
із сіл. Повсюдна комп’ютеризація українських шкіл у нас, здається, лише на
папері. Отже, для них електронна система – китайська грамота.
Зорієнтуватися у
тонкощах нововведення поки що не під силу навіть експертам-освітянам. Деякі
положення наказу ідуть урозріз із чинним законодавством. Скажімо, в питаннях
судового оскарження. Суд навіть не приймає до розгляду електронні документи.
Як довести, що абітурієнт справді подав заяву до того чи іншого вишу? Схоже, готується
чергове незаймане поле для корупції. Чому? Та хоча б тому, що віднині відбір до
вишів вестиметься практично всліпу.
ЧЕСНО. ПРОЗОРО.
ЧИ КОРУМПОВАНО?
За місяць до
початку вступної лихоманки один з українських порталів провів опитування серед
своїх відвідувачів. Понад півтори тисячі респондентів добровільно зголосилися
відповісти на запитання, наскільки чесною та прозорою або, навпаки, корумпованою
буде нинішня вступна кампанія порівняно з минулорічною. Результати вражають:
лише 4,6% опитаних вважають, що кампанія буде більш чесною та прозорою. На
думку ж 26,9% респондентів, вона нічим не відрізнятиметься від кампанії 2010
року, а от левова частка запрошених до анкетування – 59,6% – переконані, що
вона буде корумпованішою за минулорічну. І хоча це не соціологічне
опитування, замислитись є над чим.
Про
корумпованість у системі вищої освіти відверто говорять і самі освітяни.
Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук
на одній із недавніх прес-конференцій був не надто оптимістичним у прогнозах
щодо нинішньої вступної кампанії: «Доводиться констатувати, що роль і значення
зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) як технології, що гарантувала рівний
і справедливий доступ до вищої освіти, цілковито нівельовано: і умовами
прийому, і позицією Міністерства освіти і науки, його окремих керівників».
Пана Лікарчука
підтримують інші незалежні експерти. Вони стурбовані тим, що на рівні з
тестами перебуває шкільний атестат. Якщо 200 балів тестових є рейтинговими,
то шкільні – кількісними. Звісно, буде спокуса переписати шкільні журнали,
підправити оцінку. Звісно, не задарма. Бо вже наразі у відповідні установи
надходять скарги від батьків, що вчителі вимагають певну суму за «адекватні»
оцінки – і підсумкові, і до шкільного атестату.
Зовнішнє
незалежне оцінювання набуло в нашій державі дещо кумедних форм. Бо знов-таки
за певну суму коштів можна придбати потрібну довідку й узагалі уникнути ЗНО.
Найлегший – медичний шлях. І минулорічний досвід переконує, що саме в
найближчий до зовнішнього оцінювання період серед випускників шкіл наростає
хвиля інвалідності чи нездужання. Найпопулярніший метод нинішнього літа –
імітація навчання за кордоном. Батьки надають довідку, що дитина навчалась у
Європі чи США, і цього достатньо, аби їй дозволили не складати ЗНО.
Розповідають, що найдешевший спосіб уникнути тестування – дістати довідку, що
певний час випускник школи мешкав у Чорнобильському районі.
Усе це, звичайно,
жодним чином не впливає на якість освіти. Намагання влади задовольнити як керівництво
вишів, так і абітурієнтів цілком очевидні, але поки що не вирішують проблему.
Здається, для того, щоб досягти прогресу в цьому питанні, Україні доведеться ще
не один раз змінювати правила гри в освітньому процесі…
ДЕРЖЗАМОВЛЕНЬ
БУДЕ МЕНШЕ
Цього року держзамовлення, а
отже, кількість студентів-державників зменшиться на 20%. Зокрема, як зазначив директор
департаменту вищої освіти міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Ярослав Болюбаш, буде скорочено держзамовлення від міністерств на популярні спеціальності
– економіку, менеджмент, правозахист та міжнародні відносини.
08.07.2011
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|