ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

У світовому рейтингу Україна пасе задніх

Попри значні конкурентні пе­реваги, які має Україна, вона не може або не хоче ними скориста­тися. І безнадій­но втрачає гроші та імідж на між­народній арені.

КОНКУРЕНТНІСТЬ БЕЗ СПРОМОЖНОСТІ

Основні експортні това­ри України – це залізна та марганцева руди, прокат чорних металів, чавун, кам’яне вугілля, кокс, кальцинована сода, азотні добрива, прокатне та ковальсько-пресове облад­нання, устаткування для хімічної промисловості, те­пловози, екскаватори, літа­ки, енергетичне обладнан­ня, цемент, віконне скло. У групі харчових продуктів – цукор, м’ясо, соняшнико­ва олія, борошно. Підпри­ємства ВПК продають за­лишки зброї.

Значна частка україн­ського експорту (близько 40%) представлена експор­том металів, що робить українську економіку дуже вразливою щодо подій на світових ринках.

Водночас головним чин­ником, який визначає при­сутність українських ком­паній у тих чи інших сег­ментах світового ринку ме­талів, є собівартість про­дукції. Національні вироб­ники втрачають третину чистого прибутку, оскіль­ки має місце висока мате­ріало-, енерго- і трудоміст­кість продукції через вико­ристання застарілих техно­логій, зношеність основних фондів і соціальне наван­таження на підприємства. Українські металурги ви­трачають майже вдвічі більше енергії, ніж їх кон­куренти. Продуктивність виплавки сталі на одного зайнятого працівника на українських підприєм­ствах удвічі нижча, ніж у РФ, і вчетверо – порівняно з Японією.

Зовнішньоекономічна конкурентоспроможність України, хоча і має чималі резерви, проте бажає бути значно кращою та позиціо­нує Україну як державу, яка не належить до кола високорозвинених і пере­буває, на жаль, на перифе­рії світового економічного розвитку. Обсяги експорту в розрахунку на душу насе­лення в Україні вдвічі ниж­чі, ніж у Болгарії та Росії, втричі – ніж у Польщі, вчетверо – ніж у Хорватії, вдесятеро – ніж в Угорщині та у дванадцятеро – ніж у Чехії. З іншого боку, показ­ники експорту сировини та продукції з низькою пито­мою вагою доданої вартос­ті в 4–10 разів перевищують аналогічні характеристи­ки Чехії, Угорщини та Польщі.

Упродовж останніх ро­ків лише 4,5% загальної кількості вітчизняних під­приємств випускали висо­котехнологічну продук­цію. В обсязі українського експорту до країн ЄС понад 70% становить продукція з невисоким рівнем доданої вартості та незначним рів­нем технологічності, вод­ночас частка машин, при­ладів, устаткування в екс­порті України до країн ЄС становить лише 10%. Це свідчить про не дуже при­вабливі якісні показники вітчизняних товарів та до­статньо високу їх собівар­тість, а звідси – хиткість позицій українських екс­портерів на міжнародних ринках. І прагнення Украї­ни стати повноцінним учасником світових еконо­мічних процесів поки що практично нічим не підкрі­плене.

Але ж Україна має кон­курентоспроможні техно­логії в аерокосмічній галу­зі, ракето- та суднобуду­ванні, виробництві нових матеріалів, сфері біотехно­логій, регулювання хіміч­них, біохімічних та біофі­зичних процесів.

НАГОДУВАТИ ЄВРОПУ

Але найпотужніший по­тенціал має агропромисло­вий комплекс держави. Тоді чому для європей­ських країн вітчизняна економіка є постачальни­ком дешевої робочої сили і має статус сировинної? Експерти розводять рука­ми: нині не зовсім слуш­ний час для підвищення конкурентоспроможності, та й криза недоречно всі карти сплутала.

Про кризу говорилося вже багато. Треба подума­ти про інше. Якщо ми де­кларуємо значний експорт­ний потенціал агропромис­лового сектору, чому заво­зимо єгипетську цибулю і китайську гречку? Чому іг­норуємо ситуацію на світо­вому продовольчому рин­ку? Європейські експерти закликають нас зосереди­тись саме на цьому сегмен­ті економіки. Ситуація на продовольчому світовому ринку – карт-бланш для України. Якщо ним скорис­татись, з’явиться шанс у недалекому майбутньому вийти на якісно новий рі­вень соціально-економічного розвитку. І собі на ко­ристь, і світу на підмогу. Світ наразі вичікує: чи схо­че Україна нарешті зайня­ти відведене їй природою та економікою місце на глобальному ринку? Чи не змарнує в черговий раз ме­гапотенціал світової жит­ниці? Якщо втратить цей шанс, цю нішу займуть спритніші й розумніші. Міжнародній спільноті байдуже, хто її нагодує, а фантастичний потенціал України, як сказав дирек­тор департаменту агробіз­несу ЄБРР Жиль Метте­таль, на хліб не намас­тиш.

На рівних улитися в сві­тову господарську систему Україна може лише за умо­ви перетворення її на країну-експортера високо­технологічних, наукоміст­ких виробів, товарів з висо­кою доданою вартістю. А це, безперечно, продукція машинобудівної галузі про­мисловості. Та рівень укра­їнського експорту продук­ції машинобудування не за­вжди і не зовсім відповідає можливостям та вимогам світового ринку. І однією з головних причин такого стану є недостатня органі­заційна, фінансова і струк­турна підготовленість ві­тчизняних підприємств ма­шинобудівної галузі до функціонування в умовах ринку. Досвід зовнішньоекономічної діяльності, на­бутий у минулому, або без­надійно застарів, або змар­нований. Потрібні найсу­часніші маркетингові захо­ди, аби мати об’єктивну картину конкурентоспро­можності національного машинобудування та пере­орієнтувати її на зовнішні ринки на вигідних умовах. Та й не тільки машинобуду­вання. Адже сьогодні, за словами директора Інсти­туту економіки і прогнозу­вання НАНУ Валерія Гейця, конкурентоспроможність національної економіки практично нульова. Більше того, якщо інфляція за під­сумками поточного року перевищить 10%, цей показ­ник може бути і нижчим, себто від’ємним. Якщо не запрацюють обіцяні вла­дою реформи, всі сподіван­ня на рівне партнерство чи то з Європою, чи країнами СНД знову будуть марни­ми. А в світових рейтингах, які ми, до слова, всі програ­ли, поступимося місцем Ве­несуелі і Гондурасу.

СВІТ ВІДХОДИТЬ ВІД КРИЗИ – УКРАЇНА НЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОСТОРОНЬ

За даними Всесвітнього банку, після фінансово-економічної кризи 2008 року в світі спостерігаються певні еко­номічні тенденції, якими Україна ціл­ком може скористатися для підвищен­ня обсягів експорту та зростання еко­номіки. Зокрема, наприкінці 2010 року зросли ціни на сировинні товари, а вартість сільгосппродукції порівняно з 2009 роком збільшилася на 70%.

Пожвавлення спостерігається і на рин­ку зерна. Хоча ціни на зернові культури так і не повернулися на «піковий» рі­вень 2008 року, передумови для їх зростання є. Щоправда, Україна ледь не втратила шанс скористатися своєю конкурентною перевагою: до червня цього року діяли квоти на експорт зер­на, які більшість учасників ринку й еко­номічних експертів вважали недоціль­ними. Але кілька тижнів тому Кабмін вирішив зняти квоти, і тепер Україні, експортний потенціал зерна якої в 2011 році становить майже 22 млн т, ніщо не заважає повернути світове лі­дерство на зерновому ринку.

Крім того, за даними Всесвітнього бан­ку, в світі спостерігається зростання цін на основні метали, що теж надає певні переваги Україні. За даними Держком­стату, протягом 2010 року українські метали та вироби з них становили 34% загального обсягу експорту.

08.07.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини