ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Не старіють душею ветерани

Ми пам’ятаємо полеглих і вшановуємо живих геро­їв Другої світової. На жаль, з кожним роком усе мен­ше серед нас справжніх ве­теранів бойових дій і тру­дового фронту. Тим цінніші їхні розповіді про пере­жите, тим з більшою пова­гою і шаною ми повинні до них ставитися. Тим біль­ше до тих, хто чесно і са­мовіддано віддавав усього себе як у боротьбі з воро­гом Вітчизни, так і в мирній праці. Саме з такими людь­ми – ветеранами війни, пра­ці та профспілкового руху, колишніми співробітника­ми Федерації профспілок України, зустрівся напере­додні Дня пам’яті та при­мирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій сві­товій війні Голова Федера­ції профспілок України Гри­горій Осовий. У зустрічах також взяла участь голо­ва первинної профспілко­вої організації апарату ФПУ Марія Гриценко. Зазначимо, вони пройшли в теплій, ду­шевній атмосфері.

Л ідії Михайлівні Гараніній, члену профспілки з 1939 року, незабаром буде вже 95 років, але вона тримається дуже енергійно та бадьоро, з гумо­ром. Цікаво було слухати розповідь ювіляр­ки про її непросте життя, опалене війною та буремними післявоєнними роками.

Народилася Лідія Михайлівна в м. Ма­кіївці Донецької області. Після закінчен­ня школи працювала старшою піонерво­жатою СШ № 72. А 1 вересня 1941 року до­бровільно пішла на фронт. А було це так: оскільки військкомат відмовив у задово­ленні її заяви вступити до лав Радянської Армії, то під час зупинки військового по­тягу дівчина в чому була (а була просто в платтячку) стрибнула на платформу по­тягу, який прямував до лінії фронту. Хтось із військових простягнув їй пілот­ку, хтось накинув на плечі маскхалат, і так вона опинилася на фронті.

У 1941–1943 роках Лідія Гараніна вою­вала з нацистами, будучи сержантом фронтового польового артилерійського складу № 1463, за що отримала ордени «Червоної зірки», «Великої Вітчизняної війни» І ступеня, «За мужність», нагоро­джена 14 медалями.

Отримавши тяжке поранення в травні 1943 року, тривалий час перебувала на лі­куванні. А коли знову стала в стрій, несла службу в армійському запасному полку Окремої Приморської Армії до липня 1944 року. З липня 1944 по липень 1945 років Лі­дія Гараніна проходила службу в армій­ській артилерійській майстерні № 86 на по­саді писаря, звідки й була демобілізована 19 липня 1945 року.

Після війни з грудня 1945 по жовтень 1978 років Лідія Михайлівна працювала на посаді завідувача експедиції загаль­ної частини Президії Верховної Ради України. А з жовтня 1978-го по листопад 1995-го – інспектором з діловодства загального відділу Укрпрофради, звідки й вийшла на пенсію.

Під час розмови Лідія Михайлівна ска­зала, що вона щаслива жінка, адже наро­дила двох дочок і сина, мала гарного чоло­віка, і доля завжди була прихильною до неї, бо сама ювілярка – чудова жінка, мати, бабуся, прабабуся.

Серед тих, кого привітали у цей день, – Віра Іванівна Сиволоб. Вона під час ві­йни брала участь у будівництві заліз­ниць, потім працювала в партійних орга­нах. А в період 1969–1985 років була секре­тарем Української республіканської ради профспілок (так тоді називалась Федерація профспілок України). 29 квіт­ня Вірі Іванівні виповнилося 94 роки.

У Михайла Антоновича Запольсько­го за плечима велике та складне життя. Він працював на великих підприєм­ствах хімічної галузі, потім 10 років очо­лював ЦК Профспілки працівників хі­мічних та нафтохімічних галузей про­мисловості України, ще 10 років був се­кретарем Укрпрофради.

Дуже цікавим та теплим, душевним та зворушливим було спілкування Григорія Осового і Марії Гриценко із славетними ветеранами трудового фронту та профспіл­кового руху Марією Григорівною Данилен­ко та Вірою Олексіївною Янковською.

Під час зустрічей з ветеранами Голо­ва ФПУ Григорій Осовий поінформував їх про нинішню ситуацію у профспілко­вому русі, перспективи його розвитку, а також дії ФПУ щодо соціально-еконо­мічного захисту працівників.

Із свого боку, ветерани висловили щирі та теплі слова подяки керівництву Федерації профспілок України, первин­ної профспілкової організації апарату ФПУ за вітання та постійні увагу та тур­боту, побажали успіхів у діяльності на захист законних прав та інтересів люди­ни праці.

ОЛЕКСІЙ ПЕТРУНЯ

ФОТО АВТОРА

14.05.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини