« на головну 23.11.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (920)
19
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОПУСТЯТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Суспільство

ГЕНДЕРНИЙ «ПІСЛЯСМАК» СВЯТА

ГЕНДЕРНИЙ «ПІСЛЯСМАК» СВЯТА

Ось уже втретє поспіль Україна на державному рівні відзначила День захисника Укра­їни – свято, встановлене «з метою вшанування мужності та героїзму захисників неза­лежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на під­тримку ініціативи громадськості». Починаючи із 2015 року, цей день є офіційним вихід­ним. І ніби все гаразд, все для людей. Але мене особисто цей день спонукав до чис­ленних роздумів із приводу захисників і захисниць, бо останні у переважній більшості знову залишилися осторонь урочистих заходів і привітань. На фоні чоловічих подвигів і звитяг їхня роль і внесок у захист Батьківщини знову залишилися мало помітними.

День захисника в Україні сприйма­ється виключно як чоловіче свя­то, та ще й дата збігаєть­ся з днем українського козацтва. А тим часом, лише за офіційною ста­тистикою, на кінець 2015 року службу у Збройних силах України проходили близько 14,5 тис. жінок- військовослужбовців, а участь у проведенні АТО взяли близько тисячі жі­нок. До цих даних слід до­дати сотні жінок-волонте­рів по всій території України.

З власного досвіду спілкування з учасника­ми і учасницями АТО знаю, що жінки потра­пляють на фронт пере­важно як добро­вольці. І лише частині з них вдається офор­митися офіційно та одержати ста­тус учасниці бо­йових дій. Нещо­давно мала наго­ду ознайомитися із результатами дослідження «Невидимий ба­тальйон»: участь жінок у військо­вих діях в АТО». Так от, офіційно для жінок в армії донедавна була можливість обі­ймати здебільшого тра­диційно «жіночі» посади. Для прикладу, відповідно до переліку професій, до­зволених жінкам в армії, жінка може бути пека­рем, а от старшим пека­рем – вже ні. Непоодино­кими є випадки, про які ми всі знаємо навіть зі ЗМІ, коли жінка оформле­на, приміром, бухгалте­ром, а фактично служить гранатометником.

Під тиском громад­ськості й не без участі міжнародних організацій дещо в цьому напрямі таки вдалося змінити. Так, згідно з Наказом Мі­ністерства оборони Укра­їни від 3 червня 2016 року № 292 внесено зміни до Тимчасового переліку штатних посад рядового, сержантського і старшин­ського складу. Зокрема, суттєво розширено пере­лік бойових посад для жі­нок, які проходять вій­ськову службу за контрактом. Якщо до цього жінки проходили службу на посадах переважно ме­дичних спеціальностей, зв’язківців, бухгалтерів, діловодів, кухарів, то від­тепер цей перелік розши­рено на понад 100 бойових військових спеціальнос­тей. Зокрема, жінки ма­ють право призначатися на такі посади, як коман­дир бойової машини піхо­ти, кулеметник, механік- водій, навідник та опера­тор бойової ма­шини, заступник командира роз­відгрупи, коман­дир відділення, командир міно­мета, розвідник, стрілець-снайпер та багато інших.

Якщо відійти від сфери суто військової, то ба­чимо, що в чин­ному трудовому законодавстві досі існує низка обмежень для жі­нок, якими часто прикриваються популісти, вва­жаючи їх благом для жін­ки. На жаль, мені досте­менно відомо випадки, коли ці норми не лише порушуються роботодав­цями, а й використову­ються для дискримінації жінки і позбавлення її права на працю.

В Україні, скажімо, досі діє Перелік важких робіт та робіт із шкідли­вими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосу­вання праці жінок. Він містить понад 500 видів таких робіт, однак це не означає, що жінки на та­ких роботах не працю­ють. Навпаки! Ще й як працюють! А от довести щось у разі, приміром, ви­никнення непорозумінь із роботодавцем офіційно нічого не можуть.

Із власного досвіду знаю, як нелегко молодій дівчині влаштуватися на роботу, як неохоче робото­давці сприймають, якщо вагітна жінка або жінка, у якої маленька дитина, змушена брати лікарня­ний. Що вже казати про випадки передпенсійного віку! У нас прийнято вва­жати, що чоловік у 50 ро­ків – чоловік у розквіті сил, повний енергії та ба­жання працювати. А от моя 45-річна знайома, ко­тра, до речі, повернулася з АТО, відслуживши понад рік снайпером, довгий час ніяк не може знайти робо­ту. Ні, вакансій достат­ньо! Головний аргумент при відмовах – вік!

От чому актуальною в наш час є не лише декла­рування гендерної рівно­сті, не лише формальне дотримання цього прин­ципу, а закріплення рів­ності результатів.

Але, мабуть, до цього Україні ще довго дове­деться долати гендерні стереотипи. Нещодавно мені трапилося оголо­шення про вакансію адмі­ністратора в торговому центрі, в якому зазнача­лося, що «перевага нада­ється кандидатам чолові­чої статі віком від 25 до 35 років». Яскравий приклад подвійної дискримінації: і за ознакою статі, і за ві­ком. І це при тому, що в Україні існують профіль­ні закони, які покликані гарантувати гендерну рівність: «Про забезпе­чення рівних прав та можливостей жінок і чо­ловіків», «Про засади за­побігання та протидії дискримінації в Україні», «Про попередження на­сильства в сім’ї» тощо. Крім того, Україна приєд­налась і взяла на себе зобов’язання дотримува­тися низки міжнародних нормативно-правових ак­тів у сфері протидії дис­кримінації. Однак на практиці, як свідчать со­ціологічні дослідження та рейтинги гендерної рівності, ситуація в Укра­їні погіршується. У 2015 році за індексом гендер­ної рівності Україна посі­ла 67-ме місце серед 142 країн, хоча ще у 2014 році вона була на 56-му місці.

На моє переконання, привчати і прищеплюва­ти повагу до гендерної рівності потрібно з дитя­чого віку, зі школи і про­довжувати у вишах. Од­нак, на жаль, у нас майже немає відповідних освіт­ніх програм, а суспіль­ство й громадська думка досі не готові позбавляти­ся гендерних стереотипів як на державному рівні, так і в побуті. Задля спра­ведливості слід зазначи­ти, що саме громадські організації на сьогодні беруть на себе основний тягар виховання гендер­ної культури в українців.

Олена БОНДАРЧУК- ЛАДНА,

голова ГО «Громадянський комітет правового прогресу «Справедливість»

 

ВІД ПЛАНОМІРНОГО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ ТА СВОЄЧАСНИХ ВИПЛАТ ДО БОРГІВ ІЗ ЗАРПЛАТИ

За останні п’ять років перед лісівниками Чер­кащини повністю ліквідовано заборгованість із виплати зарплати. Завдяки профактиву в усіх господарствах забезпечено своєчасність виплат, середній розмір зарплати за 9 місяців цього року сягнув 9227 грн, діє колдоговір. Такі дані були озвучені на звітно-виборній конференції обкому профспілки працівників лісового господарства Черкаської області.

«Протягом 2015 року на по­ліпшення умов та охо­рону праці спрямовано 1,944 млн грн, тобто майже одну тисячу гривень на од­ного працюючого. Проф­спілка надає допомогу ве­теранам праці, воїнам АТО, влітку цього року за­безпечила оздоровлення дітей усіх, хто виявив таке бажання. Це приклад соці­альної відповідальності й співпраці роботодавців та профспілки, ще один аргу­мент необхідності підви­щення рівня мінімальної зарплати в Україні», – го­ворить очільник профспі­лок Черкащини Петро Шевченко.

Контрастує ситуація із пів­денними господарствами, де лісівники виживають лише завдяки допомозі ко­лег з інших областей, зо­крема Черкаської.

Цього року державні під­приємства лісової галузі Миколаївської та Херсон­ської областей не отрима­ли жодних асигнувань із державного бюджету, біль­шість робітників лісгоспів працюють скорочений ро­бочий день або перебува­ють у відпустках без збере­ження зарплати. Заборго­ваність перед лісівниками Миколаївщини становить близько 230 тис. грн, Херсонщини – близько мільйона.

Профспілка лісівників Херсонської області взяла справу фінансування галу­зі у свої руки: допоки у про­екті держбюджету на лісо­ве та мисливське господар­ства не виділено жодних коштів, профактивісти створюють робочі групи і звертаються до облрад, пе­рекривають дороги та вла­штовують акції протесту.

Представник ФПУ в Пар­ламенті Сергій Каплін ініціював створення робо­чої групи, розпочалися консультації у профільно­му комітеті, крім того, до міністра екології та при­родних ресурсів надійшло депутатське звернення щодо негайного регулю­вання ситуації на проблем­них лісгоспах.

Ускладнюють ситуацію в галузі непоодинокі випад­ки незаконних вирубок на­саджень, зокрема для екс­порту. Так, нещодавно співробітники спецслужб спільно з представниками прокуратури Одеської об­ласті запобігли незаконно­му вивезенню понад трьох тисяч кубометрів дереви­ни з морського порту. Зага­лом було вилучено 109 кон­тейнерів.

Тетяна МАЛАШЕНКО,

спеціально для «ПВ»

12.11.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

23.10.2017 22:16

23.10.2017 22:15

16.10.2017 13:48

16.10.2017 13:47

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:42

11.10.2017 12:41

11.10.2017 12:40

02.10.2017 01:36

02.10.2017 01:35

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання